Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Україна в Другій світовій війні
УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
22 червня 1941 р. - Німеччина напала на Радянський Союз. Війна Радянського Союзу проти Німеччини увійшла в історію під назвою Великої Вітчизняної. Землі України зазнали ударів ворога вже в перші години війни, а Україна стала безпосереднім полем бою. На ній точилися криваві битви, що призводили до страхітливих руйнувань і загибелі мільйонів солдатів і мирних жителів. Бійці й командири Червоної армії - так називалися збройні сили СРСР - проявили масовий героїзм, але змушені були відступати. Від 11 липня по 26 вересня 1941 р. тривала героїчна оборона Києва. Тоді в полоні опинилися понад 600 тис. солдатів та командирів. Через рік від початку війни українські землі було повністю окуповано німецькими військами та їхніми союзниками. Українські землі окупанти прагнули перетворити на постачальника продовольства та сировини. «Новий порядок», встановлений нацистами, відзначався винятковою жорстокістю. Окупанти закатували близько 5 млн мирного населення та військовополонених. До Німеччини на примусові роботи було відправлено близько 2,5 млн юнаків та дівчат. Звільнення України від загарбників відбувалося в 1943-1944 рр. Важливе значення для звільнення українських земель мала битва за Дніпро. 6 листопада 1943 р. військами 1-го Українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна було звільнено Київ. У грудні почався загальний наступ радянських військ на Правобережній Україні. Важливу роль у розгромі окупантів на загарбаних українських територіях відігравав рух Опору. У лісовій та лісостеповій зонах Сумщини та Чернігівщини діяли сотні партизанських загонів, великі з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, Олексія Федорова та ін. На Волині й в Поліссі розгорнувся широкий самооборонний повстанський рух. Було створено Українську повстанську армію (УПА). Населення вступало до УПА або надавало їй всіляку підтримку. УПА воювала як проти гітлерівських загарбників, так і проти Червоної армії, прагнучи створити незалежну Українську державу. Та звільненням від гітлерівських окупантів Україна завдячує найперше радянським військам. На початку жовтня 1944 р. було визволено територію України в кордонах 1939 р., а наприкінці жовтня - й Закарпаття. За звільнення рідної землі наш народ заплатив найвищу ціну: у лавах Червоної армії воювали понад 6 млн українців, з них З млн - загинули. Загалом від 8 до 9 млн громадян України віддали своє життя в цій війні. Днями, коли схиляють голови перед визволителями, є 28 жовтня - офіційний день визволення України і 9 травня - день, який для мільйонів людей є Днем Перемоги. Попрацюйте з датами та подіями Позначте на стрічці часу дату початку Другої світової війни. Скільки часу відділяло її від початку Першої світової війни? Позначте дати початку й кінця радянсько-німецької війни. Попрацюйте з історичною картою Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання Чому події Великої Вітчизняної війни вшановують хвилиною мовчання? ПРО ЩО РОЗПОВІЛА ПРАДІДУСЕВА МЕДАЛЬ - Агов, хто вдома? - з передпокою пролунав бадьорий батьків голос. Дмитрик, зрадівши, схопив малюнок і кинувся в таткові обійми. - Нарешті, тату, не міг тебе дочекатися. Готуємося до завтрашнього свята, - хлопчик розгорнув аркуш з незакінченим малюнком, - але без твоєї допомоги боюсь, що не впораюся. Чекай, чекай, давай усе по порядку: що за завдання? - До Свята Перемоги ми в школі готуємо виставку «Пам'ять землі». Наш клас потрудився завзято: впродовж року ми побували на екскурсії в музеї Великої Вітчизняної війни, у парку Слави. Скрізь фотографувалися, тож маємо гарний альбом. А вчора порадилися й дійшли думки, що пам'ять землі - це й пам'ять родин, що живуть на цій землі. Виявилося, що в сім'ях багатьох дітей зберігаються воєнні фотографії, листи тих років... А я згадав, - Дмитрик гордовито виструнчився і навіть трішки, щоб здаватися вищим, піднявся на пальцях, - згадав про прадідусеву нагороду, що зберігається в різьбленій скриньці. По цих словах хлопчик іще раз розгорнув перед татом малюнок: на аркуші було зображено медаль з написом «За оборону Києва», прикріплену п'ятикутною колодкою до гілочки лавру. Дмитрик особливо пишався, як у нього вийшли бійці на передньому плані медалі. - У тебе чудовий малюнок,- похвалив тато. - Яка ж допомога від мене? - Розумієш, до малюнка треба написати коментар, щоб було зрозуміло, про які події війни зберігається пам'ять у нашій родині. - Он воно що... - батько пригорнув сина, замислено глянув за вікно: з їхнього горішнього поверху було добре видно, як кучерявився молодою зеленню правий дніпровський берег. Війна до Києва прийшла 22 червня 1941 року. На світанку того дня місто здригнулося від першого бомбового удару, а за місяць стало фронтовим. Усе в ті дні дихало в Києві війною: майже 200 тисяч киян стали воїнами Червоної армії, десятки людей працювали на спорудженні захисних укріплень, шанців, протипіхотних і протитанкових перешкод. Навіть школярі брали участь в обороні Києва, яка тривала 73 дні. Та хоч як самовіддано боролися солдати та мешканці міста, 19 вересня 1941 року до Києва ввійшли завойовники. Так розпочалася доба окупації. Кожен день, прожитий під владою окупантів - а таких днів було 778, - приносив киянам неймовірні страждання. Найбільша трагедія окупованого Києва - урочище Бабин Яр, де загинуло понад 100 000 людей. Багатьох киян було вивезено на примусові роботи. Якщо перед війною в Києві було 930 тисяч мешканців, то коли окупація скінчилася - лише 180 тисяч. Героїчною сторінкою історії рідної землі є події, пов'язані зі звільненням Києва. Під шквальним кулеметним вогнем загони Червоної армії в жовтні 1943 року переправлялися через Дніпро, проте наступати схилами правого дніпровського берега було важко. Тоді командування вирішило вдатися до маневру: під прикриттям ночі, бійці-визволителі переправилися назад на лівий берег, просунулися трохи на північ. Неподалік села Літки просто по дну Десни переправилися радянські танки. Наступ на Київ розгорнувся біля села Лютіж. Зараз там - музей, експозиція якого розповідає про звитяжні події. З Лютезького плацдарму - так називається місце, з якого розпочато наступ для звільнення Києва, було завдано рішучого удару і 6 листопада 1943 року Київ звільнили... З розповіді батька Дмитрик довідався, що його прадід став солдатом у перші воєнні місяці, на фронт він пішов з Києва, а в 1943 році повернувся до рідного міста серед лав визволителів. Тут, під Києвом, отримав тяжке поранення. Медаллю «За оборону Києва» був нагороджений у 1961 році - саме того року відзначали двадцяту річницю трагічних подій осені 1941 року, пам'ять про які увічнили встановленням державної нагороди. Наступного дня хлопчик разом зі своїми однокласниками вшанував героїв хвилиною мовчання. Він думав про прадідусеву медаль і про те, що День Перемоги - і його свято. Що дізналися про оборону Києва восени 1941 року? Коли місто було звільнене від окупантів? Які події з історії Києва пов'язані з топонімами Бабин Яр, Лютіж? Коли було встановлено нагороду - медаль «За оборону Києва»? Попрацюйте з історичними джерелами 1. З книги Дмитра Малакова «Оті два роки...У Києві при німцях»: «Ворог зайняв Київ лише два тижні тому, а здавалося, ніби промайнуло ціле життя. Вибухи й пожежі Хрещатика, розстріли в Бабиному Яру, голод і злидні - все спресувалося у два тижні. У жовтні окупанти примусили полонених розчищати проїжджу частину Хрещатика. Вночі 22 жовтня десь знову щось вибухнуло. На ранок наступного дня на парканах з'явилося оголошення коменданта: «Сьогодні 100 мешканців міста Києва були розстріляні. Це є попередженням. Кожний мешканець Києва є відповідальним за кожний акт саботажу»... Тож як жити, як пережити оте лихо, не зламатися, вистояти, дочекатися кращих часів? ...Головне - хліб насущний. Магазини фактично припинили своє існування. Принаймні для нас. Спершу по вступі німців кияни ходили міняти речі на продукти в приміських селах, де тоді ще не дуже голодували. Довідавшись про міські злидні, селяни й собі приїздили возами в Київ. Обмін відбувався приблизно за такою схемою: за начебто два пуди пшона в торбі, що не важила часто-густо й одного пуда, правили зимове пальто, гарний костюм - звичайно, чоловічі. В тодішніх міських сім'ях їх було, переважно, по одному, дуже рідко - по два. Тож віддавали чоловікове, синове, батькове - вбрання того, хто був на фронті...» Що довідалися з джерел про життя киян за часів окупації? Які факти вас вразили найбільше? 2. Роздивіться фотографії. Розкажіть про почуття людей, які зустрічають воїна-переможця. Інсценізуйте діалог між людьми, зображеними на фотографії. Який період війни зображено на другій фотографії? Відповідь обґрунтуйте. Допитливим Чи знаєте ви, що орден Богдана Хмельницького, що його було засновано 1943 р., був єдиним орденом в СРСР, який мав напис українською мовою? На відміну від інших орденів СРСР орденом Богдана Хмельницького нагороджували всі чини армії та флоту, а також найак-тивніших учасників партизанського руху. Загалом для відзначення масового героїзму та мужності захисників Батьківщини у Великій Вітчизняній війні у роки війни та післявоєнний період було засновано 9 орденів і 23 медалі. У 1943 р. запроваджено стрічки та п'ятикутні колодки для орденів і медалей та встановлено правила, як їх носити. Першою нагородою, встановленою під час Великої Вітчизняної війни, був орден Вітчизняної війни. Його засновано 1942 р. Він передбачав масові нагородження за повсякденний героїзм радянських воїнів на фронтах Великої Вітчизняної війни. Орден Вітчизняної війни став наймасовішою нагородою серед орденів СРСР. Вищим військовим орденом СРСР був орден «Перемога». Цим орденом нагороджували осіб вищого командного складу Червоної армії за успішне проведення бойових операцій. Орденом «Перемога» в роки Великої Вітчизняної війни нагороджено 16 чоловік. Одним з найавторитетніших орденів є орден Слави І, II і III ступенів. Цей орден називають «солдатським», оскільки ним нагороджували тільки солдатів, сержантів та старшин. Підставою для нагородження був особис-тий прояв відваги та мужності. Перевірте, про що дізналися й чого навчилися
Зміст уроку конспект уроку і опорний каркас презентація уроку акселеративні методи та інтерактивні технології закриті вправи (тільки для використання вчителями) оцінювання Практика задачі та вправи,самоперевірка практикуми, лабораторні, кейси рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський домашнє завдання Ілюстрації ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа реферати фішки для допитливих шпаргалки гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати Доповнення зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) підручники основні і допоміжні тематичні свята, девізи статті національні особливості словник термінів інше Тільки для вчителів ідеальні уроки календарний план на рік методичні рекомендації програми обговорення
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум. |
Авторські права | Privacy Policy |FAQ | Партнери | Контакти | Кейс-уроки
© Автор системы образования 7W и Гипермаркета Знаний - Владимир Спиваковский
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов -
гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: