узагальнити набуті знання та зробити висновки, дізнатися про рівень знань чнів по темі
Задачі уроку
узагальнити інформацію, вивчену у даному тематичному блоці
зробити висновки по тематичному блоку
здійснити контроль знань учнів
виявити білі плями у знаннях учнів
виставити оцінки за вивчення тематичного блоку
План уроку
Висновки та узагальнення
Контроль знань
Виставлення оцінок
Домашнє завдання
Відео до уроку
Хід уроку
Висновки та узагальнення
У Російській імперії царський уряд насаджував в Україні таку систему освіти, яка була покликана задовольнити потреби держави в освічених кадрах, але одночасно допомагала б витравити в українському народі національну свідомість, нав'язати почуття неповноцінності, створити враження ведучої ролі російської нації в житті українців. Цій меті підпорядковувалася і реорганізація системи освіти. У першій половині XIX ст. царизм покінчив з українською школою, яка вивела в XVII-XVIII ст. Україну на рівень, займаний найбільш освіченими державами Європи.
Освіта отримала чітко виражений становий характер: для нижчих верств населення – парафіяльні двокласні школи, для дітей дворян, купців, службовців і заможних міщан – повітові училища, іноді гімназії; для дітей дворян – гімназії, ліцеї та університети. У середньому в 50-і рр. XIX ст. одна школа припадала на 9,5 тисяч, а один учень на 188 жителів. Це було значно менше, ніж у попередньому столітті. Крім державних, у імперії діяли приватні навчальні заклади. У Харкові, Києві, Одесі та деяких інших містах для дітей дворян відкривалися приватні пансіонати і школи, які готували учнів для вступу в середні та вищі навчальні заклади. Новоросійський університет в Одесі. Під тиском громадськості створювалися нові вищі навчальні заклади. У 1805 р. з ініціативи відомого громадського діяча і вченого Василя Каразіна (1773-1842) відкрився Харківський університет. Поряд з цим уряд в 1817 р. закрив Києво-Могилянську академію, напрям діяльності якої не влаштовувало владу. У Києві в 1834 р. почав працювати університет Святого Володимира.
Новоросійський університет в Одесі
Василь Каразін
Університет Святого Володимира
Спочатку в ньому були філософський і юридичний факультети з чотирирічним навчальним курсом. Першим ректором університету став професор Михайло Максимович (1804-1873). Інший тип вищих навчальних закладів становили ліцеї. Вони поєднували в собі гімназичні та університетські курси. Одним з них був Волинський ліцей, створений на базі Кременецької гімназії. Відкритий в Одесі в 1817 р. Рішельєвський ліцей став центром вищої освіти півдня України. Пізніше при ньому почав працювати Інститут східних мов. Помітну роль у розвитку освіти відіграла відкрита в 1820 р. у Ніжині гімназія вищих наук. У 1832 р. вона була перетворена на Ніжинський ліцей, в якому здобули освіту Микола Гоголь, Євген Гребінка і чимало інших представників національної культури.
Рішельєвський ліцей
Значною подією в науці і культурного життя стала поява одного з перших праць з історії України "Історія Русів". Написана в кінці XVIII - початку XIX ст., Вона тривалий час поширювалася в рукописних списках і лише в 1846 р. була видана друкарським способом. Сторінки твори про героїчну боротьбу українського народу з татарською, турецькою та польською агресією пробуджували патріотичні почуття, гордість за предків.
Великою популярністю серед сучасників користувалася "Історія Малоросії" Миколи Маркевича (1804-1860), видана в 1842-1843 рр.. в Москві. Читачів приваблювало романтичне опис минулого України та її діячів. Наприкінці першої половини XIX ст. з'явилися історичні дослідження Миколи Костомарова, який згодом став автором багатьох великих праць з історії козацької України.
М.Маркевич
Освіта та наука в першій половині XIX ст. Нова українська література
Михайло Остроградський – талановитий математик, прославив українську науку. Символічно, що його ім'ям названа вулиця Полтави, на якій розташований один з найстаріших педагогічних вузів України.
Важливим осередком науки в Західній Україні став Львівський інститут Оссолінських. Заснований в 1817 р. літературознавцем, істориком і громадським діячем Юзефом Оссолінським, він мав велику бібліотеку, музей і друкарню. У бібліотеці та музеї концентрувалися книги, переважно з питань філософії, історії, літератури, географії, права, а також колекції археологічних пам'яток, монет, зброї, картин, гравюри, скульптури. Інститут надавав певний вплив на поширення освіти, науки і культури не тільки в Галичині, але і в Буковині та на Закарпатті.
Фольклор і література
Реалії першої половини XIX ст. істотно вплинули на фольклор. У думах і піснях народ відгукувався на посилення кріпацтва, рекрутчину, свавілля поміщиків і чиновників, власні безправ'я і злидні.
До першої половини XIX ст. відноситься початок збирання і публікації творів народної поезії. Один з перших українських фольклорних збірників Михайла Цертелєва під назвою "Досвід збирання старовинних малоросійських пісень" (1819) вийшла в Петербурзі і містив дев'ять дум та одну історичну пісню. У наступні роки увага до усної народної творчості продовжувало зростати.
Михайло Максимович видав три збірки народних пісень: "Малоросійські пісні", "Українські народні пісні", "Збірник українських пісень". Багатий фольклор захід-ноукраінцев знайшов відображення в альманасі "Русалка Дністрова".
Михайло Максимович
Центр збирання історичних документів, фольклору, пам'яток старовини склався в Харкові після відкриття в ньому університету. У місті виріс коло високоосвічених людей, захоплених національною ідеєю. Серед них був ініціатор створення університету Василь Каразін. Перебуваючи під наглядом поліції у своєму селі, він часто приїздив до університету, закликав вивчати і популяризувати національну культуру, побут народу. Помітними постатями були декани університету Григорій Успенський, Петро Гулак-Артемовський, професор Ізмаїл Срезневський, а також письменник Григорій Квітка-Основ'яненко. Навколо них групувалися молоді вчені, студенти, вчителі. Багато з них мандрували Слобожанщині у пошуках народних дум, пісень, сказань, повір'їв. Статті про побут, звичаї, усній народній творчості та історії Україна регулярно друкувалися в харківських журналах. Активну збиральної народознавчу роботу здійснювали також у Полтаві, Прилуках, Одесі та Києві.
Контроль знань
1. Скільки університетів існувало на українських землях в першій половині XIX століття?
а) 1
б) 2
в) 3
г) 4
2. Хто був автором збірок "Малоросійські пісні", "Українські народні пісні", якими захоплювалася тогочасна українська і російська інтелігенція?
а) І. Котляревський
б) М. Максимович
в) М. Цертелєва
г) Т. Шевченка
3. У якому році вийшло перше видання "Кобзаря" Т. Шевченка?
а) 1836
б) 1840
в) 1847
г) 1861
4. Хто був автором першого літературного твору написаного живою народною українською мовою?
а) І. Котляревський
б) П.Гулак-Артемовський
в) Квітки-Основ'яненка
г) Т. Шевченка
5. Який стиль переважав в архітектурі Україні першої половини XIX століття?
а) Бароко
б) Рококо
в) Класицизм
г) Модерн
6. Хто з українських математиків почав Петербурзьку математичну школу?
а) М. Остроградський
б) Т. Осиповський
в) М. Костомаров
г) М. Максимович
Виставлення оцінок
Учитель виставляє оцінки за вивчення тематичного блоку, коментує їх класу.
Домашнє завдання
Заповнити "білі плями" у власних знаннях шляхом повторення вивченого матеріалу.
Творча робота: створити презентацію до пройденого тематичного блоку.
Випереджаюче завдання: зробити презентацію або доповідь на тему "Селянська реформа 1861 р."
Відео до уроку
Харківський університет сьогодні
Використані джерела
Урок на тему "Культура на українських землях на початку 19 століття" Богатиренко В. Г., заступника директора з НВР, учителя історії та правознавства Верхньорогачицької школи № 2 Херсонської обл.
Урок на тему "Культура на українських землях на початку 19 століття" Кальчук А. В., учитель історії Чорнобаєвської санаторної школи-інтернату 1-3 ст.
Подобєд А. О. Історія України. 9 клас: Майстер-клас. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 9 клас. Підручник. – К., 2008
istoriya.biz
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
----
Над уроком працювали
Любименко В.В.
Богатиренко В. Г.
Кальчук А. В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.