Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 11 клас>>Зарубіжна література: УРЗМ.Урок- дослідження.Світ біблійної давнини в романі Булгакова. Переосмислення євангельських сюжетів і образів у творі. Особливості композиції твору Булгакова – “роман у романі” (роман Майстра про Ієшуа як складова роману Булгакова “Майстер і Маргарита”)

Відтворення достовірності трагічних подій, що відбулися на світанку християнської історії, є першочерговим художнім завданням єршалаїмських глав «Майстра і Маргарити». На відміну від московських частин, де оповідач часто-густо вдається до припущень, іронічної двозначності, туманних натяків, що почасти підриває «реалістичність» зображуваного, на відміну від картин фантастичного світу, в яких розгортається феєрія великих і малих чудес, що виблискує дещо театралізованими ефектами, опис подій у єршалаїмських главах гранично наближений до життєподібності; обриси людей і предметів тут чіткі та точні, інтонації оповідача набувають безпристрасності й стриманості голосу літописця.

Наголосом на достовірності позначена також булгаковська трактовка постаті Ісуса Христа, змальованого в образі мандрівного філософа Єшуа Ґа-Ноцрі. Цей наголос зумовлює її головні відмінності від традиційного біблійного тлумачення.

Навіть у численних подробицях біографія Єшуа відступає від усталеного християнського канону. Так, на момент страти булгаковському Єшуа 27 років (замість зазначених у Священному Писанні 33). Він не пам'ятає своїх батьків (вони точно названі у Новому Заповіті), приблизно визначає своє походження: «Мені казали, іцо мій батько був сирієць» (у Євангелії його єврейський родовід простежений до Авра-Імп), походить з міста Гамали (а не з Віфлеєма, як вказано у Біблії) і мав лише одного послідовника, Левія Матвія (замість 12 апостолів). Та А праджує Єшуа не учень, як то описано у Новому Заповіті, а зовсім стороння людина. Всі ці деталі у своїй сукупності складають картину мим і я, що помітно відрізняється від церковної традиції і має на меті представити не традиційного, не «іконного» Христа, а живу людину. Тикни образ відбивав характерну для М. Булгакова полемічну позицію Щодо церковного догматизму. Водночас він перегукувався з естетичними пошуками західного модернізму, спрямованими на сучасне пе-(ичіілкриття давніх культурних пластів. У річищі цих пошуків, зокрема, з'явився відомий роман Т. Манна, у якому з переконливою «реалістичністю» і теплою симпатією змальовувався біблійний Йосиф Прекрасний.

Булгаковський Єшуа, певна річ, зберігає і риси Месії. Він, [ зокрема, розгадує і зупиняє напад головного болю, від якого потайки страждає Понтій Пилат. Однак проповідницька місія, дар ясновидця та цілителя у його образі поступаються місцем Ідеям людського та людяного. Він зображений не стільки Сином Божим, скільки Сином Людським.

Людські його риси рельєфно виділені, зокрема, у сцені допиту. Сшуа виявляє і страх перед фізичним болем, і бажання продовжити цікаву бесіду з Пилатом на волі. Підкреслені ці риси також у сцені страти, де натуралістичні подробиці переконують читача, що йдеться про страждання звичайного людського тіла, такого самого, як і тіла розбійників, засуджених на смерть разом з Єшуа. Тим ціннішим є моральний вибір, що його робить цей мандрівний філософ, жертвуючи життям заради проповідуваного ним морального закону. Під час допиту Єшуа ні на йоту не відступає від своїх переконань і уникає будь-якої брехні, яка могла б врятувати йому життя. І навіть за мить до смерті, коли йому, змученому спекою, піднесли просякнуту водою губку, він відмовився від цієї милості, переадресувавши її засудженому сусіду, також виснаженому спрагою.

Головним антагоністом Єшуа в єршалаїмському романі є Понтій Пилат. Вони протиставлені один одному як носій абсолютного добра та вічних істин - зневіреному у моральних цінностях охоронцеві державного порядку, як представник царства «не від світу цього» - представникові земної влади. Між ними розгоряється напружена полеміка щодо ряду засадничих морально-філософських проблем, які узагальнюються хрестоматійно відомим запитанням: «Що є істина?»

Якщо Єшуа вірить у добру людську природу («доброю людиною» він називає і Юду, який його занапастив, і свого мучителя Марка Щу робоя), то Пилат, навпаки, презирливо оцінює рід людський, а всюі свою здатність до теплих почуттів вміщує у прихильність до улюбленого собаки. Єшуа переконаний у тому, що колись людство «перейде у царство істини та справедливості, де взагалі не буде потрібна жод влада», тимчасом як Пилат категорично заперечує цю думку, із завзятістю вірнопідданого проголошуючи: «Немає і не буде ніколи величнішої і прекраснішої для людей влади, ніж влада імператора Тіверія!»

На перший погляд здається, що щиросердна промова мандрівного філософа, виголошена слабким, майже ніжним голосом, може бути легко спростована одним словом прокурато Юдеї або ударом кулака велетня Щуробоя. Втім, у ці зовнішній слабкості відчувається нездоланна моральна сила, що надає постаті Єшуа рис справжнього героя трагедії. Він, зокрема, виявляє її в окремих відповідях на репліки Пилата. Наприклад, у тій частині розмови, де Пилат погрожує перерізати волосинку, на якій буцімто тримається життя філософа, лунає спокійне і сміливе заперечення:  «...погодься, що перерізати волосинку вже напевно може той, хто підвісив». Утім, головним свідченням духовної величі Єшуа є та безкомпромісність, з якою він обстоює вищу істину перед обличчям земної влади і перед загрозою загибелі. Натомість, Пилат, що належить до кола «сильних світу цього», зазнає поразки. Адже, відчуваючи симпатію до філософа-дивака і навіть намагаючись його врятувати, прокуратор врешті-решт капітулює перед страхом за своє життя. Єаме з його постаттю у єршалаїмському романі пов'язане лаконічне, немов вирок, твердження, що найстрашнішою людською вадою є боягузтво. За хибний моральний вибір, спричинений внутрішньою слабкістю та духовною залежністю від земної влади, Пилат розплачується муками совісті, яких не можуть вгамувати ні ініційована ним розправа над Юдою, ні тисячоліття запізнілого каяття.

Пилатова доля після страти Єшуа є безпосередньою ілюстрацією катастрофічних наслідків морального конформізму.

Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

_{програма із зарубіжної літератури, реферати з літератури, підручник з зарубіжної літератури 11 клас}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.