Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 10 клас>> Зарубіжна література: Шарль БОДЛÉР (1821–1867). «Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія». Життєвий і творчий шлях письменника

У СВІТІ СИМВОЛІВ
Поети-романтики першої половини XIX століття любили вдаватися до символіки. Проте символ був для них не самоціллю, а одним із засобів творення поетичного образу світу. Щодо бодлерівського символу, то йому властива певна «математичність». По-перше, символи у Бодлера не підлягають моральній оцінці, ніби це не образи реального життя, а справді алгебраїчна символіка. По-друге, вони здебільшого не спрямовані, як у романтиків чи американських трансценденталістів, на містичне відображення «потойбічного» світу або «надреальності».
За словами літературознавця Дмитра Наливайка, Бодлеру та його французьким послідовникам, які називатимуть себе символістами, «містичні умонастрої і проекції були чужі, а вся їхня творчість мала протилежне загальне спрямування — на поетичне осягнення й вираження «поцейбічного» світу, але в інших аспектах і вимірах, формах і образах. Світу «наукового віку», в якому невпинно зростає роль абстракцій і знаків (символів)». Щоправда, як стверджує сучасний дослідник творчості Бодлера, хоч в його поезії символ є найактивнішим виражальним засобом, але «далеко не завжди він с у нього символістським». В ранніх поезіях символи Бодлера свіжі, зворушливі, але за природою своєю ще цілком романтичні, інколи навіть близькі до алегорій.
Ось моряки впіймали альбатроса і глузують з бідного птаха, який щойно був такий величний і красивий у небі над морем («Альбатрос»).

Тут уже наявний потенціал повнозначного символу: один і той самий образ може бути і прекрасний (Ьеаи), і потворний (Іаій), причому в цій потворності прекрасного є свій чорний гумор: альбатрос на палубі не лише потворний, а й комічний (сотідие). У досить точному перекладі Дмитра Павличка, який, однак, не зберігає «термінологічності» епітетів «прекрасний/потворний/комічний», ці рядки звучать так:
Незграба немічний ступає клишоного; Прекрасний — в небесах, а тут — як інвалід!
Однак далі цей потенціал символіки повністю не розкривається. Він, як це часто було саме у французьких романтиків (наприклад, у ліриці В.Гюго), виконав свою функцію романтизації дійсності шляхом раціонального переосмислення наявних суперечностей життя. Бодлер задовольняється тим, що просто  називає такі суперечності по імені естетичних категорій: прекрасне, потворне, комічне. А символ «прекрасно-потворної істоти» (Альбатроса) розгортається у романтичну алегорію Поета:
Поет подібний теж до владаря блакиті, Що серед хмар летить, як блискавка в імлі. Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій Він крила велетня волочить по землі.
(Переклад М.Терещенка)

Прийнявши рішення все життя писати одну-єдину книгу поезій (тобто книгу свого життя), Бодлер повністю відкривається читачам. Ми бачимо його і в прекрасну мить, як альбатроса в польоті. Але бачимо і в тяжку хвилину, як пораненого альбатроса на палубі... Водночас ця повнота і цілісність поетової житпгєпгворчості сама переростає у повнозначний символ. Ми маємо унікальну можливість спостерігати за процесом осяг нення реального світу поетичною особистістю. Тому знайомі нам явища постають в незвичних ракурсах, «в інших аспектах і вимірах, формах і образах». У творах Бодлера є чимало поетичних знахідок, та новаторство митця полягає передусім в переосмисленні завдання поета, мети мистецтва. Наслідуван ня природи (давньогрецькою — «мімесіс») — мета античних поетів, відроджена європейськими письменниками доби Ренесансу, взята на озброєння романтиками і реалістами, — не видається Бодлерові головною. Йому хочеться не копіювати реальний світ, а за допомогою поетичної уяви створити свій власний. Художній світ має синтезувати риси світу навколишнього, потойбічного (яким його уявляють люди) і фантастичного, вигаданого самим митцем.

Таким розумінням завдання поета Бодлер свідомо повертав поезію у середньовіччя. У цьому він не був самотнім у тогочасному європейському мистецтві. В Англії виникла мистецька течія прерафаелітів — тобто прихильників того мистецтва, що існувало до Рафаеля, до зрілого Ренесансу, до відродження міметичного мистецтва. А з усіх «дорафаелівських» митців англійські прерафаеліти, як і Бодлер, найбільше цінували Данте.
Дантова традиція у початковому варіанті «Квітів Зла» простежується чіткіше, ніж в остаточному. Та й називатися книга, на думку Бодлера, мала б словом, запозиченим у Данте, — «Лімби». Лімби у Дантовій «Божественній комедії» — це «п'ятий світ»: не земний світ, не рай, не пекло і не чистилище, тому душі тут не живуть земним життям (як на землі), не блаженствують (як у раю), не проходять очищення (як у чистилищі) і не мучаться (як у пеклі), а тільки вічно нудьгують («перебувають  у томлінні»). Там нема й не може бути ні справжнього болю, ні радощів, ні пристрастей. Це і є той художній світ, в якому живе поет: реальність, схожа на «нереальний світ», зображений Данте. Як автор «Божественної комедії» живим проходить усі кола потойбічного світу, так і ліричний герой Бодлера живим перебуває серед лімбів — мешканців паризьких будинків, яким не дано зазнати ні щастя, ні горя... Байдужість, товстошкірість обивателів накладає відбиток на образ поета, який за часів Бодлера змінює свій романтичний імідж. Навряд чи скутий птах полине у небо, навіть якщо йому розв'язати крила. Альбатрос спійманий навік. Однак і світ, що зловив його, став маренням поета, «видивом нічним», хоч, може, мешканці про це й не здогадуються.
Недаремно людина, бажаючи перевірити, чи реальні події, що з нею відбуваються, завдає собі болю. Бодлер першим у світовій літературі зобразив віртуальний світ, де зло переживають без болю, добро без радощів, ніби всі почуття люди передовірили якомусь «світовому комп'ютеру».
«Що таке доброчесність без уяви?» — питає Бодлер. І відповідає: «Це все одно, що доброчесність без милосердя». Така «доброчесність» і обертається злом:
Затяті в злочині та підлі в каятті, Ми повертаємось на зрадницькі путі, Слізьми відмитися плануючи зарання. (Переклад Д. Павличка)

Психологізм лірики Бодлера вартий досліджень таких знавців психології зла, як Флобер, Толстой і Достоєвський. Сам Бодлер завдання книги «Квіти Зла» вбачав у тому, щоб «репрезентувати кружляння розуму у злі». До того ж поезія Бодлера, де кожен рядок містить підтекст, дуже складна для перекладу. Тому в XIX — на початку XX століть вірші Бодлера читали в оригіналі всі освічені європейці й американці. Нині; коли французька вже не є міжнародною мовою спілкування, більшість із нас послуговується перекладами. Нещодавно «Квіти Зла» видано в Україні завдяки зусиллям Дмитра Павличка, який зібрав і упорядкував кращі переклади віршів Бодлера — і власні, і своїх колег.
Творчістю Шарля Бодлера завершується розвиток світової поезії від романтизму до символізму. Бодлер у поезії тільки переступив той чарівний поріг, за яким світ реальних почуттів і предметів починає перетворюватися на світ глибинних, одвічних людських переживань і духовних цінностей. Поети наступного покоління, зазирнувши у цей художній світ, залишились у ньому назавжди і спробували його розширити... Однак це вже тема наступного розділу.

 
Чому Бодлера називають «пізнім», а іноді й «останнім» романтиком? Які поети-романтики, що творили в середині й другій половині XIX століття, вам відомі? Чим їхня поезія відрізняється від романтичної поезії першої половини XIX століття? Чому події 1848 року стали переломними в біографіях та духовному житті Бодлера та інших представників його покоління? Наведіть приклади щодо цього з біографій відомих вам письменників. Як безпосередня участь Бодлера в революції вплинула на його світоглядні переконання?
Перечитайте епіграф до цього розділу, взятий з вірша Бодлера «Хвора муза». Зауважте, що в оригіналі ця назва  і назва книги «Квіти Зла»  поєднані спільним коренем (французький прикметник таї має два значення: «злий» і «хворий», що в принципі є свідченням доброти і життєрадісності французів: якщо француз злий і невдоволений життям — значить, він просто хворий). Як рядки, винесені нами в епіграф, допомагають зрозуміти погляд ліричного героя Бодлера на світ і людей? Поясніть символічність назви поетичної збірки Шарля Бодлера.
Назвіть українського поета, чия єдина поетична збірка так само, як і «Квіти Зла», створювалася упродовж усього його життя й увібрала все найкраще з його поетичної спадщини. Які ще подібні приклади у світовій поезії ви знаєте? Які труднощі і переваги має такий спосіб донесення поетичного «послання» до читача? Чому Бодлера вважають предтечею символізму? Знайдіть і перечитайте в розділах про Тютчева і Бодлера інформацію про особливості символів у творчості цих поетів. Що спільного у використанні символу Тютчевим і Бодлером?
Готуючись до тематичної атестації, напишіть коротке повідомлення (в жанрі енциклопедичної довідки) на тему: «Розвиток світової поезії від романтизму до символізму».

Зарубіжна література 10 клас. За заг. ред. В.Я. Звиняцьковського

Вислано читачами з інтернет-сайту

_{Календарно-тематичне планування зарубіжної літератури 10 класу, завдання школяру, курси учителю}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.