|
Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>> Українська мова: Морфологічні засоби стилістики
Тестові завдання з курсу «Українська мова 10 клас»
Тема «Морфологічні засоби стилістики»
Морфологічні засоби стилістики
І.Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
1.Завершіть подане твердження.
Частини мови та їх форми в текстах різних стилів мовлення, крім основної функції, виконують ще й додаткову, стилістичну: ...
а) узагальнюють певні явища та події;
б) служать виражальними засобами мови;
в) урізноманітнюють стійкі словосполучення;
г) увиразнюють чіткість вимови;
ґ) виражають основне лексичне значення.
2. Завершіть подане твердження.
Стилістичні особливості морфології полягають …
а) в узагальненні конкретних явищ та подій;
б) у підкресленні ознаки зображуваного в художньому та науковому стилях мовлення;
в) в урізноманітненні та чіткості вимови конкретних частин мови та їх форм;
г) у різній частотності вживання окремих морфологічних форм у певному функціональному стилі мовлення;
ґ) в увиразненні лексичного значення слова.
3. Укажіть правильне твердження:
а) морфологічні засоби стилістики узагальнюють основне лексичне значення;
б) в офіційно-діловому та науковому стилях мовлення найчастіше вживаються присвійні прикметники;
в) синонімічні засоби морфології не завжди мають власне стилістичний характер;
г) морфологічні засоби стилістики сприяють уникненню лексичних повторів;
ґ) стилістична можливість категорії роду однаково проявляється в усіх стилях мовлення.
4.Визначте рядок, у якому іменники спільного роду характеризуються позитивно-співчутливими відтінками:
а) листоноша, нечупара. нездара;
б) бідолаха, трудяга, сіромаха;
в) плакса, староста, писака;
г) приблуда, волоцюга, ненажера;
ґ) злодюга, причепа, плакса.
5. Укажіть, якими особами та яких частин мови позначається пошанна множина:
а) перша особа іменників та займенників;
б) друга особа займенників та дієслів;
в) третя особа прикметників та дієслів;
г) друга особа іменників та дієслів;
ґ) перша особа іменників та прикметників.
6. Визначте, з якою стилістичною метою вжито абстрактний іменник у формі множини у поетичному уривку В.Симоненка:
Та невже ж не помістять в тісну домовину
Всі турботи його, всі надії й жалі!
а) Як засіб експресії;
б) для увиразнення висловленого;
в) як особливий стилістичний прийом;
г) з метою чіткості висловлюваного;
ґ) для узагальнення зображуваного.
7. Укажіть, у яких іменниках у формі кличного відмінка уживається закінчення -е(-є):
а) мама, Ольга, Іван, президент;
б) мова, Надія, міністр, луг;
в) пан, Петро, Марія, дуб;
г) Олег, Оксана, віра, калина;
ґ) книга, Ірина, Валентин, річка.
8. Визначте стилістичну роль прикметників:
а) узагальнюють основне лексичне значення;
б) виражають ознаку предмета чи опредмеченої дії;
в) підкреслюють ознаку зображуваного;
г) виражають динамічність перебігу подій;
ґ) сприяють уникненню лексичних повторів.
9. Укажіть рядок, у якому використано порушення норм утворення ступенів порівняння прикметників:
а) більш ніжний, більш точний;
б) більш точніший, менш досконаліший;
в) менш привітний, відвертіший;
г) найбільш розумний; менш ефективний;
ґ) більш гарний, найменш стриманий.
10. Визначте рядок, у якому від усіх прикметників можна утворити стилістично забарвлені короткі та нестягнені форми:
а) рішучий, дрібний, майбутній, східний, довгий;
б) високий, близький, сучасний, солодкий, кривий;
в) предовгий, яскравий, дорогий, босий, наш;
г) ясний, радий, зелений, годний, вартий;
ґ) дорогий, вагомий, гречаний, вищий, свій.
11. З якою стилістичною метою використовуються займенники у мовленні?
а) Для надання зображуваному оцінного значення;
б) для уточнення певних фактів, явищ чи подій;
в) для уникнення лексичних повторів;
г) для надання мовленню урочистого характеру;
ґ) для досягнення більш динамічного перебігу подій.
12. Укажіть, яку роль виконує означальний займенник у реченні
Тут рідне все: і вулички нерівні,
Сільський майдан, і той найдальший кут... (М.Ткач)
а) Підмета;
б) присудка;
в) узагальнюючого слова;
г) додатка;
ґ) означення.
13. З якою метою використовуються архаїчні форми дієслів?
а) Як засіб словесної гри (каламбур);
б) для уточнення певних фактів, явищ чи подій;
в) для відтворення місцевого колориту;
г) для надання мовленню урочистого характеру чи іронічно-сатиричного ефекту;
ґ) для конкретної характеристики образів, явищ, предметів, настроїв.
14. Визначте речення, у якому із стилістичною метою одна особа дієслова
вживається замість іншої.
а) Викотився із-за гаю місяць і став оглядати околицю (Панас Мирний).
б) Рідний край щиріш любити научає нас розлука (Леся Українка).
в) Слова линяють лиш від позолоти, іржавіють від фальші та прикрас (В.Бичко).
г) Прокинься рано і твори добро! (А.М’ястківський).
ґ) Відберіть у людини мову, і вона здичавіє (І.Цюпа).
15. Укажіть речення, у якому із стилістичною метою один спосіб дієслова вживається замість іншого.
а) На березі росли кущі срібної лозини, а під деревом тьма-тьмуща червоних ягід у травиці (П.Козлюк).
б) Як була я малою, то мені було не раз сниться, що моя мама чеше мені коси, вплітає червоні кісники, вбирає в мене, голубить та жалує мене (Марко Вовчок).
в) Квіти баранці в нього пуп’янкують, ліс вершечкує в саме небо (Б.Харчук).
г) Очі, приховані шаллю, гаряче, по-жіночому зблиснули (Григір Тютюнник).
ґ) Там сонце, як серце, дзвенить-виграє (С.Тельнюк).
ґ) Того літа уродило густе жито, та вчасно зібрати його лісовикам не пощастило… (В.Скуратівський).
16. Визначте рядок, у якому від усіх дієслів не можна утворити форм наказового способу:
а) цвісти, бажати, хотіти;
б рости, відчинити, поспішати;
в) дощити, дніти, смеркати;
г) читати, мріяти, марити;
ґ) слухати, хотіти, відчувати.
17. Укажіть речення, у якому присудок можна замінити безособовою дієслівною формою на
-но, -то.
а) Все починалося просто: з-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледь помітної синьої хмарки (О.Гончар).
б) Гори, такі однакові здалеку, тепер дивували своєю різноманітністю (І.Багмут).
в) Вода мерехтіла, мов світилась різними барвами, вода міняла настрій (Є.Гуцало).
г) Зникає чорний тон, яскріє неповторний червоно-голубий, отак вже повелось (А.Малишко).
ґ) Хліба скошені і обмолочені (М.Плющ).
18. Визначте рядок, у якому чергування у/в не розрізняє значення слів:
а) уже, взимку, умова, Україна, враз;
б) ударити, вдома, врожай, уранці;
в) указка, вправа, уява, узбережжя;
г) враження, уболівати, вступ, увійти;
ґ) втомитися, усмішка, вчитель, Ужгород.
19. Укажіть рядок, у якому порушено правила чергування у/в, і/й, з/зі/зо:
а) з мною, в іншому місці, флагман у справі;
б) день у день, купувати в магазині, в лексиці;
в) ключ в замку, мешкала у Омську, і інші предмети;
г) розрахунок із споживачем, зо зла, Одер і Єнісей;
ґ) у тоні мовлення, в урочистій обстановці, тон і стиль.
20.Визначте, у ролі яких частин мови виступають займенники у реченні
А я собі гуляю, як рибка по Дунаю (Народна пісня).
а) Іменників;
б) прикметників;
в) сполучників;
г) часток;
ґ) числівників.
ІІ.Тестові завдання на встановлення відповідності
До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
1. Установіть відповідність між стилістичними засобами морфології та їх вираженням.
1)Використання збірного числівника замість кількісного;
2)вживання займенника у ролі частки;
3)використання дієслова теперішнього часу у значенні майбутнього;
4)вживання множини іменника замість однини;
5)застосування повної форми прикме-тника з нестягненим закінченням.
| А) Там яснії зорі і тихії квіти
Єднаються в дивній розмові (Леся Українка).
Б) Жену від себе голоси поля, тоді на мене, як дощ, спадають небесні (М.Коцюбинський).
В)Думав, думав Дурило, Аж голова йому заболіла,
Та ніяк собі не збагне: Куди і до чого той ідол гне? (В.Симоненко).
Г)Десятеро спортсменок, великих, міцних, широкоплечих, пройшли строєм (В.Собко).
Ґ) Старезні дерева стоять обіч дороги і пахнуть свіжим хлібом, вощиною і медами (І.Цюпа).
Д) Невинність дитинства не в силі змити погань зрілих літ (М.Стельмах)
|
2. Установіть відповідність між стилістичними засобами морфології та прикладами до них.
1) Використання замість числівника
іншої частини мови;
2) вживання займенника у ролі частки;
3)використання дієслова у теперішньому часі із значенням
почасовості;
4)вживання множини іменника замість однини;
5)застосування каламбура як засобу словесної гри.
| А) Був собі дід та баба, і була у них курочка ряба (З народної казки).
Б)У морях та океанах, як і в прісних водоймах, живуть рослинні організми-водорості
(З журналу).
В)Дивимось – коло яток людей тьма-тьмуща (М.Стельмах).
Г) Жук пішов у сад на дачу і розв’язує задачу (В.Плахотников).
Ґ) Життя іде і все без коректур (Л.Костенко).
Д) Ви будете тинятись по чужинах (В.Симоненко).
|
3. Установіть відповідність між стилістичними засобами морфології та їх вираженням.
1)Вживання однини іменника замість множини;
2)форма кличного відмінка іменників назв неістот;
3)числівник у ролі багатозначного слова;
4)у ролі наказового способу дієслова – неозначена форма;
5)негативні відтінки у значеннях іменників спільного роду.
| А) Ой ти, дубочку кучерявий! (Народна пісня).
Б) Кроком руш!
В) Встати! Суд іде! Не курити! (В.Винниченко).
Г) Одна, як бадилиночка, в полі (М.Панов).
Ґ) Ненажера, плакса, бродяга.
Д) Тільки ніч – дитина в плач, у крик і аж синіє (О.Гончар).
|
4. Установіть відповідність між стилістичними засобами морфології та їх вираженням.
1)Заміна першої особи однини дієслова другою з метою узагальнення;
2)використання дійсного способу дієслова замість наказового;
3) уживання особового займенника як засобу поетичного вияву автора;
4) використання нестягнених форм прикметників як засобу урочистості;
5)уживання прикметників як засобу посилення експресивності висловлю-вання.
| А) – Взяли, хлопці, ящики – пішли! Нема чого час гаяти… (Ю.Смолич).
Б) Я – син простого лісоруба (Д.Павличко).
В) Думи мої, думи мої, тяжкії три літа. До кого ви прихилитесь, мої злії діти? (Т.Шевченко).
Г) Ідеш і слухаєш, і чуєш рідну землю, що годує тебе не тільки хлібом і медом, а й думками, піснями і звичаями…(О.Довженко).
Ґ) Ой ти дівчино лиця рум’яного, полюби ти мене молодого (Нар. пісня).
Д) І соловейко на калині то затихав, то щебетав (Т.Шевченко).
|
ІІІ. Робота з текстом
Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього (з п’яти варіантів відповідей виберіть одну правильну).
На шляху до екологічної катастрофи
Прийнято вважати, що цивілізація у XX столітті досягла сяйливих вершин. Ми з гордістю заявляли, що живемо в столітті науково-технічної революції. Із захопленням перелічували найграндіозніші досягнення, такі, напри¬клад, як освоєння атомної енергії, вихід у космічний простір, розвиток кібернетики тощо.
Свого часу перед нашим народом було поставлено глобальне завдання: скорити природу у своїх інтересах. Для цього будувалися гігантські греблі на ріках, проривалися судноплавні канали, було розроблено проект перекидання північних рік у південні райони країни. І все це здійснювалося під гаслом: «Усе для блага людини!» Та в невтримній погоні за матеріальними благами людина і не помітила, як почала «пожирати» середовище власного життя.
Розглянемо коротко досягнення в деяких галузях науки й техніки. Найбільш значним досягненням людства у XX столітті є освоєння енергії атома. Створення атомних електростанцій принесло певні блага людству, але при цьому чимало виникло й проблем. Адже атомна енергетика тільки почала розвиватися, а ми вже зіштовхнулися з такою грандіозною катастрофою, як Чорнобильська. Площу зараження радіоактивними речовинами після вибуху на Чорнобильській АЕС, напевно, можна порівняти з площею всієї Західної Європи. Десятки тисяч людей уражені радіоактивним випромінюванням, тисячі прире¬чені на загибель. А хіба не викликає занепокоєння наявність величезних запасів ядерної зброї, здатної в одну мить знищити все живе на Землі?
Бурхливий розвиток хімічної промисловості призвів до того, що в деяких регіонах життя стало нестерпним. Досить відзначити, що нині в нашій країні народжується близько 95 % хворих дітей. Хіба це не катастрофа?
Ми нестримно й бездумно продовжуємо вичерпувати надра Землі. Щорічно зростає видобуток енергоресурсів. Це ті ресурси, що формувалися в Землі протягом десятків мільйонів років. А зараз їх (за оцінками вчених) залишилося на 3-4 десятиліття. Навіть на тлі розвитку цивілізації – це, буквально, мить. Людство в погоні за матеріальними цінностями вже підійшло до прірви, але все ще лінується осмислити своє призначення в природі. Люди не знають своєї історії. Не знають про те, що мали принаймні два шляхи розвитку. Один із них привів до науково-технічної революції, а другий – еволюційний шлях духовного розвитку – виявився практично невикористаним. Адже навколишній світ значно багатший, ніж ми маємо про нього уявлення на сьогоднішній день. З цього приводу М. Карпенко, автор книги «Всесвіт розумний», наводить як епіграф висловлювання філософа Хуліо Кортасара: «Я охоплений підозрою про існування іншого порядку речей, більш таємничого і менш збагненного». Це означає, що для людини є щось суттєвіше матеріальних цінностей, і це щось треба пізнати. Необхідно усвідомити, що людина в хижацькій погоні за матеріальними цінностями забула про існування таких кращих своїх якостей, як чесність, доброта, порядність, чуйність. Їх місце в душі людини зайняли жадібність, злість, агресивність.
Отже, навіть короткий аналіз подій нашого життя показує, що«лінійний» прогрес стрімко веде людство на ешафот. Ми вже зараз перебуваємо на межі екологічної катастрофи (За В. Кандибою, 430 сл).
1. Вкажіть, до якого стилю та типу мовлення належить даний текст:
а) художній; опис;
б) науковий; роздум;
в) публіцистичний; розповідь;
г) епістолярний; оцінка.
ґ) конфесійний; опис.
2. Який вислів найточніше передає комунікативну мету тексту?
а) «Бурхливий розвиток хімічної промисловості призвів до того, що в деяких регіонах життя стало нестерпним».
б) «…навколишній світ значно багатший, ніж ми маємо про нього уявлення на сьогоднішній день».
в) «…викликає занепокоєння в людей наявність величезних запасів ядерної зброї, здатної в одну мить знищити все живе на Землі».
г) «Необхідно усвідомити, що людина в хижацькій погоні за матеріальними цінностями забула про існування таких кращих своїх якостей, як чесність, доброта, порядність, чуйність».
ґ) «...для людини є щось суттєвіше матеріальних цінностей, і це щось треба пізнати».
3. Визначте правильне трактування вислову «лінійний прогрес веде людство на ешафот»:
а) бездумне застосування прогресивних технологій призведе до екологічної катастрофи;
б) «людство в погоні за матеріальними цінностями дійшло до прірви»;
в) науково-технічна революція сприяла деградації особистості;
г) екологічна катастрофа – не завтрашній день;
ґ) екологічна катастрофа неминуча.
4. Укажіть, у якому з наведених тверджень можлива синонімічна заміна займенника іменником:
а) «…атомна енергетика тільки почала розвиватися, а ми вже зіштовхнулися з такою грандіозною катастрофою, як Чорнобильська».
б) «Я охоплений підозрою про існування іншого порядку речей, більш таємничого і менш збагненного».
в) «Це ті ресурси, що формувалися в Землі протягом десятків мільйонів років».
г) «Один із них привів до науково-технічної революції».
ґ) «Навіть на тлі розвитку цивілізації – це, буквально, мить».
5. Визначте, яке висловлювання потребує стилістичної правки.
а) «Найбільш значним досягненням людства в нашому столітті є освоєння енергії атома».
б) «Бурхливий розвиток хімічної промисловості призвів до того, що в деяких регіонах життя стало нестерпним».
в) «Для людини є щось суттєвіше матеріальних цінностей».
г) «Із захватом пере¬лічували самі видатні науково-технічні досягнення».
ґ) «Свого часу перед нашим народом було поставлено глобальне завдання: скорити природу у своїх інтересах».
6.До якої форми красномовства належить наведений текст?
а) Церковно-богословської;
б) соціально-побутової;
в) парламентської;
г) академічної;
ґ) політико-агітаційної.
ІV. Власне висловлювання
Перед тим, як складати власне висловлювання, уважно прочитайте завдання. Особливу увагу зверніть на жанр майбутнього твору та пригадайте основні його ознаки
Напишіть твір-роздум дискусійного характеру на одну з тем, використовуючи стилістичні засоби морфології
«О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань» (Олександр Олесь).
«Тільки в праці крилатій невтомним стаєш» (В.Сосюра).
«Забудеш рідний край – тобі твій корінь всохне…» (П.Тичина).
Морфологічні засоби стилістики.
Відповіді
І. Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. б 5. б 9. б 13. г 17. ґ
2. г 6. а 10. г 14. г 18. б
3. в 7. в 11. в 15. б 19. в
4. б 8. в 12. в 16. в 20. г
ІІ. Тестові завдання на встановлення відповідності
1. 1.Г. 2.В. 3.Б. 4.Ґ. 5.А. 3. 1.Б. 2.А. 3.Г. 4.В. 5.Ґ.
2. 1.В. 2.А. 3.Б. 4.Д. 5.Г. 4. 1.Г. 2.А. 3. Б. 4. В. 5. Ґ.
ІІІ. Робота з текстом
1в. 2в. 3 б. 4в. 5г. 6 б.
Надіслано вчителем української мови та літератури Чернівецької гімназії №3 Семчук Д.Б.
Шкільна бібліотека онлайн, підручники та книги по всім предметам, Українська мова 10 клас скачати
Предмети > Українська мова > Українська мова 10 клас > Вигук. Стилістичні засоби морфології > Вигук. Стилістичні засоби морфології. Зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
|
