Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 2 клас>>Українська література: Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю...

ХОДИТЬ, ХОДИТЬ ЗИМА ГАЄМ...
Ходить, ходить зима гаєм — білосніжна, к
илимочки простеляє по доріжках.
Беріз коси стрічками заплітає,
по ярочках з потічками розмовляє.
Ходить, ходить зима в полі — білосніжка,
розклада в полях перини на ліжках.
Накрива дбайливо ниви в час негоди,
щоби спали без пригод озимі сходи.
Ходить зима то узбіччям, то в діброві,
то шелесне, то шепоче в чар-розмові.
 Марійка Підгірянка
 
Узбіччям — тут: збоку від дороги чи стежки. В чар-розмові — у незвичайній, чарівній розмові.

? Знайди і прочитай слова, якими змальовано зиму. Що з описаного у вірші можна побачити, а що — почути?
 
? Якою ти уявляєш зиму за цим віршем — лагідною, доброю, турботливою чи злою, жорстокою?

КРАСО УКРАЇНИ, ПОДОЛЛЯ!
Онде балочка весела,
в ній хороші, красні села,
там хати садками вкриті,
срібним маревом повиті,
коло сіл стоять тополі,
розмовляють з вітром в полі..
Он ярочки зелененькі,
стежечки до них маленькі,
перевиті, мов стрічечки,
збігаються до річечки,
річка плине, берег рвучи,
далі, далі попід кручі...
Леся Українка

Красні — тут: гарні, красиві. Маревом — тут: легкою прозорою пеленою.
 
? Прочитай вірш. Зверни увагу на вислови: балочка весела; хати садками вкриті; річка плине, берег рвучи.
? З яким почуттям поетеса розповідає про красу рідної землі?
? Що означає: тополі розмовляють з вітром? З чим у вірші порівнюються стежечки? Яку картину можна намалювати за цим твором? Які твори Лесі Українки ти читав раніше? Про що вони?

Сама собою річка ця тече,
маленька річечка, вузенька, як долоня.
Ця річечка — Дніпра тихенька синя доня,
маленька донечка без імені іще.

Вона тече в городі в нас під кленом,
і наша хата пахне їй борщем.
Цвіте над нею небо здоровенно
солодкими хмаринами з дощем.

Ця річечка тече для клена і для мене,
 її й тоді я бачу, коли сплю.
Я річечку оцю в городі в нас під кленом,
як тата й маму і як мед люблю.
Микола Вінграновський

? Як ти гадаєш, від чийого імені ведеться розповідь у вірші?
? Прочитай так, щоб було зрозуміло, що хлопчик милується річечкою, городом, кленом. З чим він порівнює річечку, а з чим — свою любов до неї?
? Чи є у тебе улюблені річка, стежка, ставок? Розкажи про них.
 
ЗВЕРНЕННЯ
До вас, мої рідні, звертаюся я — найменший у нашій сім'ї:
Стоїть на узліссі ялинка моя — не зрубайте її!
На озері плаває пташка моя — не убийте її!
Яскріє на небі зірка моя — не згасіте її!
Світ-казку будує мрія моя — не спиняйте її!
Дмитро Павличко

? З чим поет звертається до нас? Запам'ятай його наказ.
? Читаючи, правильно передай інтонацію спонукальних речень.

БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ
Йтиму садом, полем, а чи лугом,
буду я природі вірним другом.
Не столочу навіть і трави.
Я скажу їй: — Зеленій, живи!
Коли лісом буду я іти,
теж посію зерна доброти.
Побажаю дереву і пташці,
щоб вони жили у мирі й щасті.
Степан Жупанин
 
СИНИЧКИ НА СНІГУ
Синиці голодом намлілись —
така зима, така зима!..
Оце б у вирій полетіти,—
так батьківщини ж там нема.
Ліна Костенко

Намлілись — тут: намучились, стомилися. Вирій — теплі південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи.

? У яких рядках вірша сказано про життя синиць під час суворої зими, а в яких — ідеться про стійкість цих мужніх пташок?

ЯЛИНКА
Ось уже кілька років ми не купуємо новорічних ялинок, а прикрашаємо ту, що росте на подвір'ї біля Оленчиного вікна. Сталося це після зустрічі з Карпом Івановичем. Несли ми того вечора з базару пишне деревце. Аж тут підходить лісник.
Погомоніли ми про се, про те, а на прощання дядько Карпо й питає:
—    Скільки за цю красуню?..
—    Два карбованці заплатили.
—    Жаль,— якось болісно зітхнув Карпо Іванович.
—    Що жаль? — перепитую.
—    Отаку красу нищити... І в селі, і в містах кожний неодмінно хоче придбати ялинку на свято. І навіть не подумає, що для того, аби виросла ось така, як у вас, треба щонайменше десять років чекати! Якби моя воля, то я геть би заборонив рубати й продавати ялинки.
Геть! Постоїть вона в хаті для втіхи тиждень-два — і на смітник. Хіба це по-людському?..
Сергій Носань

? Яка розмова відбулася між автором розповіді та лісником?
? Прочитай виділені речення. Подумай, чи передають вони основну думку твору. А ти погоджуєшся з думкою лісника? Обґрунтуй свою відповідь.
 
ЯЛИНКА
Раз я взувся в чобітки,
одягнувся в кожушинку,
сам запрягся в саночки
і поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
ледве став ялинку брати,
а на мене зайчик — плиг!
Став ялинку відбирати.
Я сюди, а він туди...
— Не віддам,— кричить,— нізащо!
Ти ялинку посади,
а тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись,
порубаєте ліси —
ніде буде і сховатись...
Олександр Олесь

? Від чийого імені ведеться розповідь у вірші? Чи перегукується зміст цього вірша з попереднім оповіданням?
? Читаючи, передай почуття зайчика. Зверни увагу на виділені слова.

ПОВІНЬ
На Десні — повінь. Навколо вода, берегів не видно. Верби у воді стоять, гілля полощуть. Поміж вербами човен пливе. А в човні — Тетянка з татом.
Над водою, на вербовій гілці, пухова рукавичка гойдається.
—    Хтось рукавичку на вербу закинув! — дивується Тетянка.
—    То ремезове гніздо. Маленький ремезок, непримітний, а бач, який майстер,— розповідає тато.
Біля човна щось довге й зелене зблиснуло, аж вода завирувала.
—    Ой, чи не крокодил?! — злякалася Те-тянка.
Тато голосно засміявся, аж луна покотилася.
—    Це щука ганяє.
За вербами — невеличкий острівець, наче круглий столик.
—    Отут і нарвемо щавлю,— прип'яв тато човна до корча.— 3 молодим щавликом борщ смачний!
Тетянка рве щавель у торбинку і раптом до тата:
—    Заєць! Он там, у кущі!
Заєць зіщулився, тремтить, але не тікає. А куди ж йому тікати?
—    До ранку острівець затопить повінню. Так що поїхали, вуханю, з нами,— примовляв тато, несучи зайця до човна.
Коли перепливали повноводу Десну, заєць притиснувся до Тетянки, а вона його полою плащика прикрила.
—    Тату, ми вуханя додому заберемо? — питалася в тата.— Буде з кролями жити...
—    Еге, в клітці ніби затишніше. І їжі досхочу дають. Але заєць — не кріль. Йому воля треба, роздолля,— тато налягав на весла і розмовляв з Тетянкою.
Тут човен ткнувся носом у берег. Заєць повів туди-сюди косими очицями та як стрибне, та як чкурне до лісу! Тільки смуга лягла.
Василь Чухліб

? Де відбувалася описувана подія?
? Як в оповіданні пояснюється, що таке повінь? Які дива спостерігали Тетянка з татом, пливучи в човні?
? З чим порівнюється гніздечко ремеза? Які ще порівняння є в творі?
? Знайди в оповіданні слова, якими описано поведінку зайця під час пригоди.
? Поясни значення висловів: аж луна покотилася; як чкурне.

Прислів'я
Квітень землю квітчає, з вирію пташок стрічає.
Коли квітень з водою, травень з травою.
 
БЕРІЗОНЬКА
Берізонько, берізонько,
ти мавка лісова,
зелені твої кіски
вітрисько розвіва.

Стоїш ти при дорозі
у травах і кущах
і білі свої ноги
все миєш на дощах.

Прошу вас, із берези
ви соку не точіть,
ви краще їй сестричку
зелену посадіть.

Ви краще їй шпаківню
поставте на гілках,
щоб прилітав до неї
друг лісу, добрий птах!
Любов Забашта
 
Мавка — казкова лісова істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям.

? Чому поетеса називає деревце лісовою мавкою? Які порівняння є у вірші? Як ти їх розумієш? Якою описано берізоньку: веселою, радісною чи сумною, одинокою? Чому ти так думаєш? Про яку зелену сестричку йдеться? Які слова вірша свідчать, що поетеса з ніжністю говорить про берізку? Від чого вона застерігає нас?
 
ПЕРЕКИНУТА ШПАКІВНЯ
Плаче шпак уранці після зливи,
де шумлять на греблі явори,
що шпаківню вітер чорногривий
перекинув денцем догори.

Борсаються бідні шпаченята,
як його зарадити біді?
Кліпають із пітьми оченятами: —
Випадемо, татку, що тоді?

Ще якби їм день чи півторадні,
ще якби їм днів хоча б із п'ять!
Бо вони ще ж зовсім безпорадні —
падаючи, ще не полетять.

Як же, хлопці, хатку ви прибили,
що її порушили вітри?!
Плаче шпак уранці після зливи,
де шумлять на греблі явори...
Ліна Костенко
 
? Яка біда трапилася зі шпаченятами? Чому вони були такі безпорадні? Які слова передають щире співчуття поетеси птахам? Як ти розумієш виділені вислови?
? Які ще вірші Ліни  Костенко  ти  читав?  Чи подобаються вони тобі?
 
ЖАЛЬ, ТА НЕ ДУЖЕ, ПЛАКАЛА Б, ТА НЕ ХОЧЕТЬСЯ
Піймав Юрчик Синичку. Сидить вона в клітці. Чого тільки не придумував Юрчик, щоб їй не скучно було! І брязкотельцями клітку обвішав, і намистинками, і біленькими черепочками оздобив.
А Синичка — хоч ти їй що! Носа від черепочків верне, все в садок позира.
А в саду вже осінь. Дерева пожовкли. Мжичка мжйчить. Вночі заморозок упав на землю і все вкрив срібним інеєм.
Дивиться на все це Синичка, очей не одірве від жовтого листя, від мжички, від паморозі.
Тоді Юрчик каже:
—    Ну чого ти така? Чого тобі треба? Чого ти хочеш? Куди пориваєшся?
—    У ліс! — крикнула Синичка.
—    Та там же холодно: то вітер, то дощ, то мороз!
—    Байдуже! Не хочу в клітці, хочу в ліс!
Зітхнув Юрчик. Одімкнув клітку, каже:
—    Лети. Але ж глянь! Як тут у клітці гарно, як все виблискує! Хіба тобі не жаль ні цих намистинок, ні черепочків, ні блискіток? Хіба тобі не хочеться заплакати з жалю?
Випорхнула Синичка з клітки, сіла на гілочку, сказала:
—    Жаль мені, та не дуже! Плакала б, та не хочеться!
І полетіла шукати своїх подружок-синичок.
Іван Сенченко


Мжичка мжичить — йде дуже дрібний, густий дощик.

? Як піклувався Юрчик про Синичку? А куди рвалася пташка?
? З якою інтонацією читатимеш слова хлопчика? А Синички?
? Чи зрозумів Юрчик пташине бажання? Прочитай ще раз виділені слова. Це народне прислів'я. Поясни, як ти його розумієш.


Я БЕРУ СВОЄ ВІДЕРЦЕ

Я беру своє відерце і біжу мерщій по воду, бо чекають на городі помідори й огірки.
 
Цілу ніч вони не спали — раннє сонце виглядали. Хочуть їсти, хочуть пити, та не вміють говорити.
Ні очей, ні вух не мають, та мене вони впізнають, їх щоранку напуваю, їм я пісеньку співаю. Помідори червоніють, бо подякувать не вміють. А зелені огірки тулять листя до руки.
Ганна Чубач

? Прочитай вірш мовчки.
? Чому дівчинка поспішає на город? Прочитай, як її «зустрічають» овочі.
 ? З яким почуттям треба читати цей вірш? Які слова вказують, що дівчинка з радістю доглядає свій город?
? Прослідкуй, що з чим зв'язане: біжу мерщій по воду, бо ... ; не спали, бо ... ; впізнають, бо ... . Які рядки вірша тобі особливо сподобались?


СОНЦЕ СТУКАЄ В ВІКОНЦЕ
Сонце стукає в віконце. Ти не спи, як сходить сонце. Прокидайся — й на зарядку, а з зарядки та й на кладку, через кладку на лужок, а з лужечка та в садок. Там лежать граблі, лопата,— то ямки берись копати: треба вчасно навесні посадити яблуні, груші, персики, горіхи добрим людям для утіхи, і для цвіту, і для плоду,— на здоров'ячко народу.
Михайло Стельмах

? Як ти розумієш вислів сонце стукає в віконце? До чого поет закликає дітей?
? Знайди спонукальні речення. З якою інтонацією їх треба читати?
? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.
Хтобагаторобить,тойбагатознає. Лінивомузавждиніко ли.
 
ПРОСТА АРИФМЕТИКА
 Якщо дві руки до лопати
додати,
а потім додати бажання завзяте,
а потім відняти від них
неохоту,
помножити все на веселу роботу,
зібрати дітей і дорослих усіх і
 порівну все розділити на них,
то будемо мати один результат:
зелений, співучий, заквітчаний сад!
 
? Прочитай вірш мовчки. Чи подобається тобі такий результат? Як ти гадаєш, швидко чи повільно треба читати цей вірш? Які рядки слід читати з перелічувальною інтонацією? Після яких слів потрібно зробити найдовшу паузу? Поміркуй, чому вірш так названо.
 
КАЗКА ПРО ЯБЛУНЮ
На узліссі, біля рову, де дідусь мій пас корову, кучеряве, як вільце, зеленіло деревце. І зайчатко, і лисичка називали його — дичка, і колись давно-давно липам скаржилось воно:
—    Чом я дике? Я не дике! Скоро виросту велике. Нині зовсім невеличке п'ю водичку од кринички, що прозора наче скло... Із зернятка я зросло. Ось довкола ліс буя... Може, кленом стану я, може, дубом в лісі скраю, ще не відаю, не знаю...
Тут при нім зайчатко стало, подивилося й сказало:
—    Ти із яблука, що впало. До землі вчепилось ти, щоб під дощиком рости. Через років сім чи вісім станеш яблунею в лісі!
Засміялись лопухи:
—    Хі-хі-хі! Хи-хи-хи! З неї яблуні не буде, бо затопчуть її люди. Якщо й вродить якийсь плід, то заглушить його глід!
Але йшов узліссям дід. З корячка води напився і на дичку задивився: «Непомітна, невеличка, але яблунька, хоч дичка. В бур'янах густих вона, але в корені міцна...»
Вирвав дід скрізь лопухи і сказав:
—    Роздивляйсь зелені сни, а пізніше, восени, я візьму тебе в мій сад, де порічки й виноград, де квітує все зелене,— станеш щепою у мене!
І коли зжовтів весь ліс, деревце дідусь приніс до господи й посадив і довкіл обгородив, щоб не сміли зайченята взимку яблуньку чухрати. А на весну залюбки прищепив дідусь бруньки з яблунь тих, що вже великі, що культурні, а не дикі... Й деревце розвеселилось, шовком-цвітом рясно вкрилось. І зросла, як дід хотів, яблуня семи сортів. Дозрівали на осонні білі яблука й червоні.
От і казка невеличка вам про яблуню, про Дичку.
Андрій М'ястківський

Вільце — обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками.
Корячок — посудина для води. Щепа — прищеплене фруктове дерево. Чухрати — тут: обгризати кору. Осоння — місце, що добре прогрівається сонцем.

? Прочитай казку мовчки.
? З чого видно, що дідусь любить природу, що в нього вмілі руки?
? Поміркуйте разом! Що особливого ви помітили в цій казці? Як побудовано речення?

НЕ ЛОВИ МЕТЕЛИКА
Просить Богданка Оленочка: — Ти не лови метеличка. Крилець йому не рви, хай літає, хай кружля понад луками чистими. Хай милується земля крильцями барвистими!
Володимир Коломієць

? Про що просить Богданка Оленочка? Чи підтримуєш ти її прохання?
 
ЛИПКА
Я маленька липка, виросту велика,— не ламай мене. Я медовим цвітом зацвіту над світом,— бережи мене. Тінь тобі я кину у гарячу днину,— ти шануй мене. Від дощу сховаю вранці серед маю,— ти полий мене. Будемо з тобою ми рости обоє,— ти люби мене. Виростеш за роки, підеш в світ широкий,— не забудь мене.
Платон Воронько
 
? До кого і з яким проханням звертається липка?
? Що вона обіцяє? Прочитай.
? Поясни значення висловів: медовим цвітом зацвіту; підеш в світ широкий. Продовж перелік:  Липка  просить:  не ламай мене, ...
? Які почуття треба передати, читаючи прохання липки?
? Підготуйся до виразного читання вірша.
 
ПОКИНУТЕ КОШЕНЯ
Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі. Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі.
Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить — тремтить. Поверталась із школи маленька Наталочка. Чує — нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.
Василь Сухомлинський

? Прочитай мовчки.  3 чого видно, що в Наталочки добре серце?
? Які речення слід прочитати з почуттям вдячності й радості?
? Поміркуйте разом! Як можна продовжити це оповідання?

БАБУСИНА РАДІСТЬ
Щоранку, як сонечко в небі засяє, бабусина радість у двір прибігає. Хоч ще невеличка, зате не лінива! Ускочить у хвіртку — і зараз до діла: то носить водичку, то двір підмітає, то з яблуньки гусінь в садку оббирає, а то у дворі молоточком стукоче,— все робить бабусина радість охоче!
Бабуся радіє та ще й примовляє:
— Що день — то все більшає радість моя!
Росте, як кленочок побіля води!
А радість — це хлопчик!
А може, це ти?
Галина Могильницька

? Кого бабуся з радістю чекає? Чому?
? Чи зрозумів ти звертання поетеси: А може, це ти? До чого воно тебе спонукає?
? Чи уважно ти читав?
? У яких віршах ти прочитав про красу природи в різні пори року? Хто їх автори?
? Які твори мають однакову назву? Про що вони?
? З яких віршів ці слова: Як же, хлопці, хатку ви прибили, що її порушили вітри?; Стоїть на узліссі ялинка моя — не зрубайте її? Хто їх автори?
? Пригадай оповідання Василя Чухліба «Повінь» і дай відповіді на запитання.
?Де була повінь:
а) на Дніпрі; б) на Десні; в) на Дністрі? Кого злякалася Тетянка: а) щуки; б) крокодила; в) зайця?
? Якими новими словами збагатилося твоє мовлення?


Що ти знаєш і що вмієш?

? Розрізняй прочитані твори.
У яких віршах та оповіданнях розповідається, що таке Батьківщина? Хто їх автори?
Продовж речення: Батьківщина — це наша колиска; Батьківщина — це ... ; Батьківщина — це ... .
? Доповни вірш.
Красивий, щедрий, рідний край і мова наша — солов'їна. Люби, шануй, оберігай усе, що зветься ... .
Ігор Січовик
? Склади прислів'я.
Та земля мила, Погана та пташка, На сонці тепло, Хто багато робить, Хочеш бути щасливим, якій своє гніздо не миле, той багато і вміє, не будь лінивим, а біля матері добре, де мати народила.
? Прочитай слова. Утвори з них назви прочитаних творів: мамина, радість, бабця, шпаківня, перекинута, бабусина, рука, спить.

Савченко О.Я. Читанка 2 клас

Надіслано читачами з інтернет-сайту

_{Вся українська література онлайн, скачати конспекти з української літератури, календарно-тематичний план згідно шкільної програми, вивчай українську літературу безкоштовно}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.