Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 8 клас>>Українська література: Українські народні думи

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ

Оригінальним фольклорним жанром, відсутнім в інших народів, є народні думи. Це великі пісенно-розповідні твори на історико-героїчні та соціально-побутові теми, які виконуються речитативом, тобто протяжним проказуванням, наближеним до співу, під супровід музичного інструмента — кобзи, бандури, ліри. Найчастіше в думах розповідається про боротьбу нашого народу проти іноземних загарбників.
У найдавніших думах змальовано страждання невільників у турецькому полоні («Невольницький плач»), їхню втечу в рідний край («Про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі»), оспівано подвиги захисників вітчизни («Дума про козака Голоту», «Самійло Кішка»). Ці твори сповнені глибоких патріотичних почуттів. Козаки, які потрапили в турецьку неволю, не можуть забути України, мріють повернутися
На тихі води,

На ясні зорі,

У край веселий,

У мир хрещений...
Героями кількох дум є козак Голота, захисник рідної землі, що «не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота», і Самійло Кішка, який провів у неволі майже 25 років, але не скорився ворогу. Кішка організував повстання невільників на турецькій галері1 і повернувся в Україну.
Перлиною українського народного епосу є дума «Маруся Богу славка» . Маруся Богуславка — це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, Богуславка не забуває рідної землі і намагається зробити для неї хоч щось корисне. Не маючи змоги повернутися в Україну, бо зреклася християнської віри, вона допомагає визволитися невільникам-українцям.
Маруся приваблює нас глибоким патріотизмом, незламним духом і гуманізмом. Перебуваючи далеко від рідного краю, вона не забуває про громадянський обов'язок перед своїм народом. У місті Богуславі на Київщині їй встановлено пам'ятник.
У деяких думах оспівано героїв національно-визвольної боротьби проти польської шляхти — Богдана Хмельницького, Івана Богуна («Хмельницький і Барабаш», «Іван Богун»), засуджено зрадників і ворогів.
Набагато пізніше виник соціально-побутовий цикл народних дум, у якому порушуються проблеми людської моралі.

Галера — старовинне військове судно, що пересувалось за допомогою весел.
Найвідомішою з таких дум є «Буря на Чорному морі», в якій вирішується проблема відповідності життя і поведінки людини загальнолюдським цінностям, нормам християнської моралі. Під час бурі на морі два брати-запорожці, покаявшись у своїх гріхах, рятуються і повертаються до родинного вогнища. Морально-етичні теми, проблеми людських взаємин порушуються в таких народних думах, як «Бідна вдова і три сини», « Сестра і брат ».
Кращі зразки цього жанру усної народної творчості продовжують хвилювати і серця сучасників. Адже, як висловився Михайло Стельмах, «ми і крізь віки вчуваємо в українській думі кипучу пристрасть наших предків, разючий свист козацьких шабель, брязкіт невільницьких кайданів і ясу1 перемог».
Думи — пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту, які виконуються речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри.

МАРУСЯ БОГУСЛАВКА
Гей, що на Чорному морі,
Та на тому білому камені,
Там стояла темниця кам'яная,
Гей, там стояла темниця кам'яная,
А в тій темниці пробувало
Сімсот бідних козаків,
А в неволі пробували
Та Божого світу
І сонця праведного не забачали.
Гей, то дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
А все добре дбає,
До кам'яної темниці прибуває,
Гей, до козаків словами промовляє:
«Гей, козаки, ви, бідні невольники!
Чи ви знаєте,
Що в нашій землі
Та й день тепера?»
Гей, то козаки, бідні невольники,
А все зачували
Та й до дівки-бранки,
Марусі, попівни Богуславки,
Словами промовляли,
Сльозами проливали,
Дівку-бранку, Марусю, попівну
Богуславку, називали:
«Гей, ти, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
А все добре дбаєш,
Хотя й ми тебе дівкою-бранкою називаєм,
Почому ми знаєм,
Що в нашій землі християнській
Ой день тепера?»
«Гей, козаки, ви, бідні невольники!
Ще й у нашій землі та тепера
Великодня субота,
А завтра дасть Бог святий день,
Сороковий день, ой Великдень».
Гей, то козаки теє зачували,
До дівки-бранки,
Марусі, попівни Богуславки,
Словами промовляли,
Сльозами проливали,
Гей, та дівку-бранку,
Марусю, попівну Богуславку,
Кляли-проклинали:
«Бодай ти, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
Щастя-долі не мала,
Як ти нам святий Великдень сказала!
Як ми вже в неволі пробували,
А ще в темній темниці проживали,
Аж за тридцять три годи
Світа Божого не забачали...»
То дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
А ще добре дбала,
Козакам казала:
«Ой козаки, ви, бідні невольники!
Не лайте мене,
Не заклинайте мене!
Гей, як діждемо святого Великодня,
То буде наш пан турецький
До мечеті од'їжджати,
То буде мені, дівці-бранці,
Марусі, попівні Богуславці,
Ключі на руки віддавати, —
Буду на руки приймати.
До кам'яної темниці прибувати.
Ой то буду до кам'яної темниці
Прибувати, оттирати,
Вас, бідних невольників,
А з кам'яної темниці випускати.
Гей, ви, козаки, ви, бідні невольники!
А ще добре дбайте,
В городи християнські утікайте,
Тільки города Богуслава не минайте!
І города Богуслава не минайте,
До батька до мого й матері прибувайте
І батьку моєму та матері
То знать давайте:
Нехай буде батько і мати
Та ще добре дбати,
То статків-маєтків не збувають,
Великих скарбів не збирають,
Моєї голови
А з тяжкої неволі не визволяють,
Бо вже я потурчилась,
Побусурменилась
Для розкоші турецької,
Для лакомства нещасного».
То визволи нас, Боже,
Із тяжкої неволі,
На тихі води,
На ясні зорі,
У край веселий,
У мир хрещений!
Даруй, Боже, милості вашій,
І всім військам запорозьким,
І всім слухаючим головам,
І всьому товариству і кревному, і сердечному
Пошли, Боже, на многая літа
І до конця віка!
1. Знайдіть у думі зачин і кінцівку. У чому їх особливість?
2.    Яку настанову дає Маруся Богуславка козакам, визволеним з неволі? Чи погоджуєтесь ви з її думкою?
3.    Чому  Маруся  Богуславка  починає  розмову  з  козакаминевільниками про Великоднє свято? Як до цього поставились
козаки? За що вони її проклинають?
4.    Які рядки у думі повторюються? Для чого вони вжиті?
5.    Знайдіть у тексті тавтологію (слова одного кореня чи близького значення). Поясніть іі роль.
6.    Відшукайте у думі постійні епітети, що характеризують тогочасну Україну. Складіть словесний опис змальованої у творі
української дійсності або намалюйте ілюстрацію.

7. Зверніть увагу па римування в думі. Яка частина мови найчастіше повторюється у римі? Що цим досягається?
8.    Схарактеризуйте ритмічну будову твору. У чому його особ-
ливості?
9.    Визначте ідею думи.

Літературно-мистецькі паралелі
Михайло   Дерегус   (1904—1997)    видатний   український
художник. Народився ус. Веселе на Харківщині. Закінчив Харківський художній інститут. Упродовж шести років був головою правління Спілки художників України; Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, народний художник України. Найвідоміші твори:
живописні — «Повернення», серія «Хмельниччина», «Перебендя», «Народження пісні», «Голод. 33 рік»; графічні — цикли «Шляхами війни», «Українські народні думи та історичні пісні».
1.    Маруся Богуславка стала дружиною турецького вельможі, відреклася від християнської віри. Як ви оцінюєте її вчинок?
Чи мала вона інший вибір? Чи вважаєте ви її розсудливою?
2.    Чи можна вважати визволення Марусею земляків із темниці героїчним вчинком? Чи відчувала Богуславка, що буде покарана? Чому ж наважилася відпустити на волю бранців?
3.    Чи можна назвати Марусю патріоткою? На якій підставі? Чому ж Маруся не хоче повертатися у рідний край? Чому до цього
часу про Богуславку пам'ятають, складають легенди, повісті,

Вірші.
БУРЯ НА ЧОРНОМУ МОРІ
Ой на Чорному морі,
На білому камені,
Ой там сидить ясен сокіл-білозірець,
Низенько голову склонив,
Та жалібно квилить-проквиляє,
Та на святе небо,
На Чорнеє море
Іспильна поглядає.
Що на святому небі,
На Чорному морі не гаразд починає:
На святому небі усі звізди потьмарило,
Половина місяця у тьму уступило;
На Чорному морі не гаразд починає:
Ізо дна моря сильно хвиля вставає,
Судна козацькі-молодецькі на три часті розбиває.
Перву часть одбивало —
У тихий Дунай заносило;
Другу часть одбивало —
У землю Грабськую
На каторгу турецьку заносило;
Третю часть одбивало —
Да на Чорному морі затопляло.
То-то же при тій часті два братики рідненькі,
Як голубоньки сивенькі,
То вони потопали,
Порятунку собі нівідкіля не мали.
Да вони один до одного припливали,
Словами промовляли,
Гірко ридали —
Прощенія домагали,
Перед Господом милосердним гріхи свої сповідали.
Бездільний, безрідний і безпомощний потопає,
Порятунку собі нівідкіль не має.
То він до їх припливає,
Словами промовляє,
Гірко сльозами ридає —
Прощенія домагає,
Перед Господом милосердним
Гріхи свої сповідає.
То ті брати промовляють словами,
Обіллються гірко сльозами:
«Се ж то нас, браття, не сильна морська хвиля затопляє —
Се то отцева молитва і материна
Нас, видимо, карає;
Що як ми у охотне військо виряджалися,
То од отця, од матки прощенія не приймали
Да старую матусю ми од себе а й стременами одпихали;
То-то же ми собі превелику гордість мали:
Старшого брата у себе за брата не мали,
Сестру середульшу марне зневажали,
Близькому сусіді хліба й солі ізбавляли;
То-то же ми собі превелику гордість мали:
Проти Божих церков їжджали,
Шлички1 із голов не здіймали,
На своє лице хреста не клали,
Милосердного творця на поміч не призивали,
Да по улицях кіньми вигравали,
Да проти себе нікого не стрічали,
Діток малих кіньми розбивали,
Кров християнську на сиру землю проливали!
Ей, коли б то нас, браття,
Могла отцева і матчина молитва відсіля визволяти,
То нехай же ми могли вже знати,
Як отцеву і матчину молитву штити-поважати,
І старшого брата за рідного батька мати,
Сестру середульшую штити-поважати,
Близького сусіду у себе за рідного брата мати!»
То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати, —
Став Господь милосердний їм помагати,
Стало Чорне море утихати;
То так-то утихло,
Ніби не гуляло.
То стали ті два брати к берегу припливати,
Стали за білий камінь рученьками брати
Да на край виходжати,
На край веселий,
Между мир хрещений,
У города християнськії
Та до отця, до матки в гості прибувати.
То-то же отець-мати навпроти синів виходжали,
Синів питали:
«Ой сини, пани-молодці!
Чи добре вам у дорозі починало?» —
«Добре, отець і мати, нам було на Чорному морі гуляти,
Тільки недобре було, отець і мати,
Чужому-чужениці на Чорному морі потопати:
Йому прощенія ні од кого прийняти
І на чужині порятунку дати!»
Да услиши, Господи, у просьбах, у молитвах
Люду царському,
Народу християнському
І усім головам слухащим
На многая літа
До конця віка!

1.    У яких гріхах каялися брати-запорожці? Хто міг їм простити гріхи? Як про це мовиться у думі?
2.    Як змальовано у творі чужинця? Чому він гине?
3.    Знайдіть у тексті постійні епітети, порівняння, метафори. Поясніть їх значення.
4.    Прочитайте кінцівку думи. Чим вона подібна до молитви?
5.    Як ви думаєте, що допомогло братам врятуватися? Яку роль зіграло покаяння у гріхах?
6.    Розкрийте символічний образ бурі на морі.
7.    Подумайте, що дає людині дотримання норм християнської моралі. Чи збігаються норми такої моралі із загальнолюдськими цінностями?
8.    Чим співзвучна картина Івана Айвазовського «Буря на морі» із народною думою «Буря на Чорному морі»? Опишіть
морську стихію на художньому полотні, вживаючи вислови з тексту думи.

Особливості народних дум

Думи — фольклорний жанр, характерний для усної творчості українського народу. Ці пісенно-розповідні твори мають своєрідну композиційну будову: традиційний зачин, де вказується місце дії, основну частину, де зображуються важливі історичні події, і кінцівку, де уславлюються змальовані герої. В основній частині дуже часто трапляються трикратні звернення або повтори, як у народних казках.
Характерними особливостями дум є нерівноскладовість рядків, дієслівне римування, вони не мають строфічної будови. Для надання цим творам образності вживають народнопоетичні засоби: постійні епітети, заперечні порівняння, персоніфікації, поетичні паралелізми, тавтологію, повтори, риторичні запитання, символи тощо.
Кобзарське мистецтво України
Виконавців   дум   називають   кобзарями,   бандуристами, лірниками  відповідно до  того,   в супроводі  яких  музичних
інструментів - кобзи, бандури чи ліри — звучать ці твори. Кобзарів за їхню суспільно значущу роль називають Гомерами
країни на честь славетного грецького поета, автора епічних поем «Іліада» та «Одіссея». Яскраві образи народних співців
змалював Тарас Шевченко у вірші «Перебендя» та поемі «Гайдамаки». Здебільшого кобзарі були сліпими від народження або втрачали зір у полоні, тож змушені були мандрувати разом із хлопчиками-поводирями.
Кобзарство - унікальне мистецьке явище, що засвідчує особливу пісенність та волелюбність нашого народу. Витоки його сягають глибини століть. Ще в XI ст. на фресках1 Софійського собору зображено народного співця з кобзою в руках. Найбільшого значення кобзарство набуло з виникненням Запорозької Січі в XV — XVI ст., про що свідчить відома народна картина, де зображено козака Мамая з бандурою.
Під час визвольної боротьби кобзарі завжди були з народом, підтримували його бойовий дух.
Найвідомішими кобзарями XIX ст. є Остап Вересай, Михайло Кравченко, Федір Грищенко-Холодний, Гнат Хот-кевич, Федір Кушнерик, Гнат Гончаренко, Андрій Шут.

Остап Вересай народився 1803 року в селі Калюжниці на Чернігівщині в родині кріпака. Батько Остапа був сліпим, грав на скрипці і цим заробляв на хліб. На четвертому році життя втратив зір і Остап. У 15 років хлопця віддали в науку до кобзаря. Вересай виявив надзвичайне музичне обдаровання, добру пам'ять, тож досить швидко опанував репертуар. Але кобзарську майстерність удосконалював упродовж усього життя.
Остап Вересай мандрував по всій Україні, зворушуючи слухачів майстерним виконанням народних дум та пісень. Ще за життя став відомим далеко за межами України, особливо після того, як був запрошений Миколою Лисенком на III Археологічний з'їзд у Києві, де його спів слухав відомий французький професор Альберт Рамбо, а потім популяризував ім'я талановитого українця в Європі.
Жив Остап Вересай у поневіряннях і злиднях, не маючи помешкання, аж поки відомий етнограф Павло Чубинський на громадські гроші придбав йому оселю в селі Сокиринцях на Чернігівщині, де він і помер у 1890 році.
Кобзарів завжди дуже шанували в народі, допомагали їм чим могли. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» безіменного кобзаря звали Божим чоловіком, що підкреслювало духовну чистоту персонажа.
У XX ст. кобзарське мистецтво не занепало завдяки зусиллям Єгора Мовчана, Павла Носача, Євгена Адамцевича. Останній створив знаменитий «Запорозький марш». За часів сталінських репресій більшість кобзарів знищили. У 1932 році за розпорядженням урядовців у Харкові на нараду зібрали двісті кобзарів, після чого вони безслідно зникли. Цей факт із сумом згадує поет Віктор Рафальський у вірші «Дума про кобзарів»:

Чом замовкли кобзи, кобзи голосисті?
Чом не чути, кобзи, рокіт ваших струн?

Заросли стежини, гей, у чистім полі,
І не пройде ними з кобзами співун.
Ой, скажи ж ти, вітре, де біліють кості

Довговусих мудрих сивих співунів,
Бо не знає ненька-Україна й досі,
Де лягли у землю двісті кобзарів.

У 50—60-і роки набуло популярності тріо бандуристок у складі Ніни Павленко, Валентини Третьякової і Нелі Москвіної, славу яких згодом продовжило відоме тріо бандуристок «Дніпрянка» (Валентина Пахомова, Елеонора Пили-пенко-Миронюк, Юлія Гамова). Славу українських пісень і дум поширювала Державна капела бандуристів, якою керував в Україні Олександр Міньківський.
Кобзарське мистецтво набуло розвитку наприкінці 80-х років XX століття. У 1989 році у селі Стрітівці Кагарлицького району на Київщині було відкрито школу кобзарів, з якою тісно пов'язали долю талановиті сучасні митці — брати Василь та Микола Литвини. Представником чернігівської кобзарської школи є Василь Нечепа, який представляє музичне національне мистецтво і багато розповідає про Україну на своїх концертах в Європі та Америці. У Переяславі-Хмельницькому відкрито музей, де представлено чимало речей кобзарів XIX — XX століть, зокрема й Остапа Вересая, лише кобз і бандур зібрано більше тридцяти.
1. Пригадайте, які види фольклору ви знаєте. :  

2. Назвіть особливості народних дум.
3.    Яких кобзарів минулого і сучасності ви знаєте?
4.    Які трагічні події відбулися у Харкові в 1932 році?
5.    Розкажіть про розвиток кобзарського мистецтва у другій половині XX століття.
6.    Чому кобзарі мали велику пошану в народі?
   
Літературно-мистецькі паралелі
Іван Іжакевич (1864—1962) — відомий український живописець і графік, народний художник України. Народився в селі Вишнопіль Черкаської області. Навчався в Лаврській іконописній майстерні, Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. Найвідоміші картини художника: «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Тарас Шевченко — пастух», «Перебендя» тощо.

"...пісенність — дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу, нев'януча окраса його духовної культури"([Олександр Дей).
"Щасливі ви, що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі й чудово виливати свої думки, свої мрії, свої почуття заповітні. Хто має таку пісню, тому нічого боятись за своє майбутнє" (Лев Толстой).

Хвилини творчості
1. Складіть акровірш, у якому перші літери рядків утворюють слово «дума» або «пісня».
2. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: «На крилах народної пісні», «Лунає дзвін бандури», «Ми чуємо твій голос, Марусю!», «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!».

Для кмітливих і допитливих
1.    Розділіться на дві групи. Одна команда починає заспівувати якусь народну пісню, а друга продовжує. Потім навпаки. Виграє та команда, яка знає більше українських пісень.
2.    Позмагайтеся, хто краще знає народні пісні, провівши у класі вікторину «З якої пісні ці рядки?».
а)    Ой поплинь, віночку,
Прудко за водою.
б)    Там женчики жали,
Золоті серпи мали.
в)    Застеляйте столи та все килимами.
г)    Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару.
ґ) Принесла я вам літечко, Іще й рожевую квіточку...
д)    Попереду Дорошенко
Веде своє військо...
є) Будуть пташки прилітати, Калиноньку їсти.
є) Витоптала орда кіньми Маленькії діти...
ж) За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче.
з) Ой той то Хмельницький, Що з ляхами б'ється.
и)Заплакала Марусенька Свої ясні очі.
і) Як я. бідна, тут горюю, Прийди подивися.
Радимо прочитати
Народні думи: «Дума про козака Голоту», «Самарські брати», :<Хмельницький та Барабані», «Втеча трьох братів з Азова», "Самійло Кішка».
 
1.    Які пісні називають історичними? Визначте їх тематику.
2.    Зазначте характерні особливості побудови народних дум.
3.    Чи справді героїчний вчинок здійснила Маруся Богуславка?
4.    Як трактується проблема гріха і покаяння у думі  «Буря на Чорному морі»?
5.    Проаналізуйте пісні Марусі Чурай, визначте їх автобіографічний характер.
6.    Розкажіть про кобзарське  мистецтво  як  унікальне явище української культури.
7.    Кого 3 відомих українських кобзарів минулого ви знаєте?
8.    Прокоментуйте подані на с. 36 висловлювання відомих діячів культури про український фольклор.
9.    Накресліть   таблицю   у   зошиті,   заповніть   її,   зіставивши особливості історичних пісень та народних дум.

                                                  Історичні пісні                               Народні думи
1. Тематика                                  ...                                                 ...
2. Спосіб виконання                     ...                                                 ...  
3. Композиційна будова       
4. Спосіб римування       
5. Строфічна будова       
6. Художні засоби   

Надіслано читачами з інтернет-сайту

_{Календарно-тематичний план згідно шкільної програми, скачати реферати української літератури безкоштовно, вивчай українську літературу безкоштовно}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

   
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.