Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>>Українська мова: Одиниці мови: основні звуки, значущі частини слова, слово.
 Одиниці мови
 Розгляньте таблицю і дайте відповіді на запитання:
1. Яку будову має мова?
2. Чим різняться між собою подані в таблиці одиниці мови?
3. Які види має кожна з мовних одиниць?
Що називається фонемою (основним звуком)? За якими ознаками протиставляються фонеми? Чи належать до окремих фонем звуки [еи], [в'], [ш'], [оу], [н:]? Скільки всього фонем в українській мові?
Скільки фонем в таких парах слів: а) віл — вал, б) ліс — сіл, в) лящ — чаша, г) ґудзь — зуд.
Перевірте правильність відповідей на запитання першого завдання, використовуючи поданий нижче матеріал.
Фонема — це  найменша  неподільна  одиниця мови, що служить для творення морфем, слів та їх розрізнення. Фонема може виражатися різними звуками: весла — [веисло], безшумний — [беижшумний].    Кількість фонем як звукових типів у сучасній українській мові обмежена: всього їх нараховується 38 (б голосних і 32 приголосних), а кількість звуків мовлення необмежена. Фонеми можуть протиставлятися за дзвінкістю — глухістю: [з] — [с], [б] — [п]; твердістю — м'якістю: [л] — [л'], [т] — [т'].
   Визначте, скільки спільнокореневих груп у поданих словах. Тушити,  стушити,   затушити,  тушування,   перетушити, розтушити, потушити, тушонка, туш, тушист, тушевий.
   Що називається морфемою (значущою частиною слова)? З яких морфем складається слово? Яка роль кожної з них? Яка частина слова виражає лексичне значення, а яка — граматичне?
Звірте правильність своїх відповідей, використовуючи поданий нижче теоретичний матеріал.
Морфема (корінь, суфікс, префікс, закінчення) — це найменша неподільна значуща частина слова. Вона є носієм лексичного або граматичного значення. За морфемною будовою слова поділяються на змінні, що складаються з основи і закінчення, і незмінні, які не мають поділу на основу і закінчення.
Головна морфема — корінь, що виражає основне лексичне значення слова.
Префікс — частина основи, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів.
Суфікс — морфема, що стоїть після кореня і служить для творення нових слів.
Деякі префікси і суфікси утворюють не слова, а їх форми: повільніше, найкраще.
Закінчення є змінною частиною слова і виражає його граматичне значення, забезпечуючи зв'язок з іншими словами.
Прочитайте текст. Поставте і запишіть запитання до нього. Дайте на них відповідь.
Слово — мінімальна структурно-семантична  одиниця мови, що виражає поняття про предмети, процеси, явища дійсності, їхні ознаки чи відношення і служить для побудови висловлювання. Слово становить єдність звучання, морфемної будови і значення. У кожному слові є значення лексичне і граматичне, завдяки чому воно належить до певної частини мови. У слові закріплюються результати пізнавальної діяльності людини. Без слова не можливе не тільки вираження і передача понять і уявлень, а й саме їх формування. Значення кожного слова має узагальнений характер. У слові взаємодіють і переплітаються лексичні, граматичні і фонетичні сторони мови. (За Д. Ганичем, І. Олійником.)
Назвіть та охарактеризуйте вивчені мовознавчі поняття, що  пов'язані зі словом.
Прочитайте. Що ви знаєте про автора цих слів? Дайте письмову відповідь на його звернення до вас.
Люди добрі, друзі! До вас звертається утаємничений спадкоємний голос наших далеких пращурів — оріїв. На вас дивляться їхні благальні очі, заховані у височенних глибинах Космосу, які відбивають ясну блакить,  тихі свічадові плеса, запашні луки, трунки степів та лісів, шепіт зелених врун. Хай серце, душа й тіло ваше піднімається до Сонця над марнотами життя й буття.
Ставайте дочками та синами, а не пасинками своєї святої землі, держави, свого мудрого, наділеного най-вартіснішими чеснотами великого народу.
Семантичний — прикметник до іменника семантика, що означає: 1) розділ науки про мову, який вивчає значення слів і висловів та зміну цих значень; 2) значення слів, словосполучень, фразеологізмів та граматичних форм.
Оздоровлюймо ж себе! Цілющим зелом, колективним мікрокліматом, взаємною увагою та повагою. Не ставаймо черствими, холодними та байдужими. Єднаймося: діди, батьки, діти та внуки. Один у полі не воїн.  Нас мільйони. Хай єднає нас свята земля, історія, мова, прадавні благородні звичаї. Хай гордий і спадкоємний дух наших святих подвижників та великомучеників додає нам гордої величі та снаги, впевненості і надії. До праці! (Є. Товстуха.)
З яких мовних одиниць складаються речення тексту? Знайдіть слова, що належать до різних лексикологічних понять. Наведіть приклади словосполучень різних видів.
Дайте визначення словосполучення. Чи належать до словосполучень такі сполучення слів: випав сніг, ловити ґав, буде дощити, річки й озера!
Перевірте правильність виконання першого завдання.
Слова, пов'язані змістом і граматично, утворюють: словоформи (біля школи, будемо майструвати, менш зручний);
сполучення елів із сурядним зв'язком (давній і сучасний, весело й грайливо);
предикативні сполучення, або речення (Насунули хмари);
сполучення двох чи кількох повнозначних слів із підрядним зв'язком або словосполученням (темна ніч, їхати автобусом).
Не належать до словосполучень фразеологізми, значення яких виражає одне слово.
Словосполучення поділяються на:
а) вільні, що розчленовуються на прості, і н е-подільні (п'ять років, кілька дерев);
б) прості (до їх складу можуть входити синтаксично неподільні — хлопець двадцяти років) і складні (виступити з доповіддю перед учнями школи).
З поданих груп словосполучень виділіть четверте «зайве» сполучення слів.
1. Йде дорогою.  Струшує листя.  Настав ранок. Наближається до берега.
2. Дерево посадити. Дух затаїти. Відстань подолати. Листа забути.
3. Більш віддалений. Цілком переконливий. Дуже сміливий. Давно відіслати.
4. Посадимо сад. Чекатимемо на вас. Працюватимемо дружно. Будемо готуватися.
5. Книжкова шафа букового дерева. Поставити знак оклику. Почути сигнал електропоїзда. Верхня палуба теплохода.
Прочитайте. Назвіть метафори і розкрийте їхній зміст.
Люди — прекрасні. Земля — мов казка.
Кращого сонця ніде нема.
Загруз я по серце у землю в'язко,
вона мене цупко трима.
І хочеться бути дужим,
і хочеться так любить,
щоб навіть каміння байдуже
захотіло ожити і жить!
Воскресайте, камінні душі,
розчиняйте серця і чоло,
щоб не сказали про нас грядущі:
— їх на землі не було...
                               (В. Симоненко.)

Пригадайте визначення речення. Назвіть види речень, з яких складається вірш.
Перевірте свої знання про речення, використавши поданий нижче теоретичний матеріал.
Речення — це основна одиниця синтаксису, що е інтонаційно оформленим смисловим і граматичним цілим, яке виражає окрему завершену думку. У формі речення виражається судження та інші форми мислення. Граматичну основу речення становлять предикативність та інтонація повідомлення. При характеристиці речення і визначенні його видів беруться до уваги різні ознаки: мета висловлення, наявність (відсутність) емоцій мовця, відношення змісту речення до дійсності, будова, характер смислових і граматичних зв'язків та спосіб їх вираження.
Доберіть 5 речень за вказаною будовою і запишіть їх.
Підмет + присудок.
Підмет + присудок + додаток.
Присудок + підмет + обставина.
Означення + підмет + присудок + додаток.
Означення + підмет + присудок + додаток + обставина.
Перебудуйте і прочитайте речення так, щоб змінилася інтонація. Як змінюється значення речень? (Що вони виражають: повідомлення, запитання, спонукання?
Доберіть 4 складних речення, в яких значеннєві відношення між частинами передають одночасність дії, її послідовність, чергування, причинно-наслідкову залежність. Які способи зв'язку використані в дібраних вами реченнях?
Прочитайте. Визначте тему вірша. Прокоментуйте зміст речень: «Я буду молитись на свій ідеал», «Земна і небесна— такою пребуду!» Назвіть інші твори на цю ж тему.

Жінка
Нехай мені доля вготовила муки.
Не камінь на плечі, а цілий обвал.
Я буду до щастя простягувать руки.
Я буду молитись на свій ідеал.
Нехай моя доля знедолено плаче,
карає і мучить нестерпним життям,
я — все-таки сильна, я щось таки значу,
я світ цей дивую красивим дитям.
Накотяться біди — повинна здолати.
Підкотиться туга — повинна мовчать.
Немеркнуче світло: я — жінка, я — мати
запалена Богом остання свіча.
І хто мене кине — покинутим буде.
Хто словом осудить — осудиться сам.
Земна і небесна — такою пребуду!
Такою достанусь грядущим вікам!
                                              (Г. Чубач.)

Визначте, чим відрізняється надфразова єдність (текст) від речення. Свої відповіді ілюструйте прикладами з вірша.
Перевірте правильність своїх висновків.
Надфразова єдність, або складне синтаксичне ціле,— це група речень, об'єднаних граматичним і змістовим зв'язком, що виражають думку вільніше, розгорнутіше і повніше порівняно з реченням. У над-фразовій єдності речення не рівноцінні: одне з них виражає найважливішу інформацію, а інші уточнюють, поглиблюють, конкретизують її. Надфразова єдність найчастіше збігається з абзацом, хоч може складатися і з кількох абзаців.
Текст — продукт мовленнєвого процесу, виражений у формі письмового документа або звукозапису, що характеризується тематичною завершеністю, цілісністю, відображає певне ставлення автора до змісту висловлення, складається із заголовка і ряду надфразових єдностей, пов'язаних логічним, лексичним, граматичним, стилістичним зв'язком. Зв'язок між реченнями у тексті буває контактним і дистантним.
 Прочитайте і доберіть заголовок. Доведіть, що цей вірш е текстом.
На Бабурці, на місточку дівчина співала.
Вишивала не сорочку — козаків латала.
В кого рана у рученьку, тому заживляла.
В кого рана у серденько — того цілувала.
Ой, у тебе, дівчинонько, золотії руки.
Ой, у тебе, дівчинонько, не уста, а мука...
Де тоненьким голосочком, де сльозою шила.
Всіх ординців за лісочком вона сполошила.
Знали турки, знала шляхта: козака не вбити,
доки буде дівчинонька козака любити.
Ой, у тебе, дівчинонько, золотії руки.
Ой, у тебе, дівчинонько, не уста, а мука...
                                                          (Г. Лютий.)

IВизначте види речень, вжиті у вірші. Які прості речення входять до складних?
Доберіть із кількох текстів приклади опису, розповіді та роздуму. Виділіть у них складні синтаксичні цілі та інші синтаксичні конструкції, які формують зв'язне мовлення.
Прочитайте текст. Перепишіть, поставивши розділові знаки. Визначте мовні засоби, що об'єднують речення у текст.
Чарують «очи» світ
Півтораста років тому в Петербурзі «Литературная газета» видрукувала «Черные очи» Євгена Гребінки яким судилося полонити світ. Де ж зустрів автор «очи черные, очи страстные» у жертву яким віддав усе найкраще й найдорожче? А полонила юного Гребінку красуня Мар'яна сестра друга по навчанню в Ніжинській гімназії вищих наук.
Романси Євгена Гребінки мережані українською та російською мовами клали на музику Олександр Аляб'єв Гаврило Ломакін Владислав Заремба Микола Лисенко. Та невідомо хто дібрав мелодію до «Черных очей», їм однак це не завадило стати невмирущими. Найпоширенішою є нотна фіксація «фольклоризованої пісні» в інтерпретації Федора Шаляпіна котрий дарував її буваючи в гостях Льву Толстому.
«Циганський романс» як помилково називають іноді Очи» чарує ніжністю і смутком людей усіх континентів. Співали його Іван Козловський Борис Гмиря захопився ним і Анатолій Солов'яненко. Лунає він у виконанні «божественного» тріо італійця Лучано Паваротті та іспанців Хосе Каррераса й Пласідо Домінго. Уславлені тенори співають романс в термах Каракалли прадавніх залах італійської столиці.(З журналу.)
За словником іншомовних слів встановіть значення виділеного слова.
Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія.
Пригадайте, що вивчає фонетика, графіка, орфоепія і орфографія.
Звірте свої відповіді з наведеним нижче теоретичним матеріалом.
Фонетика — розділ мовознавчої науки, що описує і пояснює звукову систему мови, умови творення звуків, їх класифікацію, взаємовпливи, чергування і роль у мовленні.
Графіка — це система писемних знаків, за допомогою яких передається усне мовлення.
Орфоепія — розділ мовознавчої науки, що визначає систему правил, які регулюють вимову слів, властиву літературному мовленню.
Орфографія — система загальноприйнятих правил передачі слів і їхніх форм на письмі.
Звуки мови
На які групи поділяються звуки української мови? Чим різняться звуки цих груп?
Перевірте свої відповіді за поданим нижче теоретичним матеріалом.
За способом творення звуки (фонеми) поділяються на кілька основних груп: голосні і приголосні, а приголосні — на дзвінкі і глухі, тверді і м'які. Основні елементи звуків мовлення — голос і шум. Голосні звуки творяться голосом і формою ротової порожнини, яка змінюється залежно від положення губ і язика.    Приголосні звуки творяться голосом і шумом (дзвінкі) або тільки шумом (глухі). Залежно від того, чи наближається середня частина язика до твердого піднебіння, чи не наближається при вимові приголосних звуків, вони поділяються відповідно на тверді і м'які.
Назвіть пари дзвінких і глухих, твердих і м'яких приголосних. Визначте приголосні звуки, що не мають парних. При потребі зверніться до таблиці «Основні звуки (фонеми) української мови».
Визначте кількість звуків у кожному слові.
Бурятський, лудження, смієшся, підщепа, віддача, відзвук, братство, ящик, шістнадцять
Прочитайте крилаті вислови і прокоментуйте їх.
I. Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому потрапити в Царство Небесне.
2. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.
3. Розтікатися мислію по древу.
4. З погляду вічності.

Знайдіть слова, в яких одні звуки зазнають змін під впливом інших. Поясніть це явище в кожному конкретному випадку.

Перевірте себе, звернувшись до таблиці «Уподібнення в групах приголосних».Розкажіть, наводячи приклади, про такі мовні явища: а) подовження голосних; б) спрощення в групах приголосних. Звірте свої відповіді за таблицею «Подовження і спрощення в групах приголосних». 

 Назвіть слова, що правильно поділені на склади. I. Ба-йрак. 2. Вип'-ю. 3. Ака-ція. 4. Брод-жу. 5. О-ОН. 6. Рай-он. 7. О-лі-я. 8. Низь-кий. 9. Лук-'ян, 10. Бай-ка. Визначте, яку роль відіграє наголос у словах доро´га — дорога´, бро´ви — брови´, розки´дати — розкида´ти. Поясніть призначення фонетичної транскрипції. Які особливості має фонетичне письмо?  Прочитайте і затранскрибуйте вірш.

Використайте інформацію про фонетичну транскрипцію, що подана нижче.

Як ніжна праосінь, ти йдеш моїми снами, мов китиці калин, рожевієш устами.

Очима темними, мов вереснева ніч,

округлістю тьмяних алебастрових пліч

ти невідступне скрізь з моїми почуттями.

Проміння слів твоїх стоцвітними огнями,

Стожарами мені горить у далині...                                                                                            

 Ти давню праосінь нагадуєш мені,                                                                                                         широколанний степ, бліді свічада ставу, б

ерегових грабів грезет і златоглави,

повітря з синього і золотого скла´

і благодатний дар останнього тепла.                                                        

(М. Зеров.) 

   Фонетична транскрипція передав на письмі усне мовлення з усіма його особливостями, позначаючи кожен звук завжди однією і тією ж буквою. В основу фонетичної транскрипції покладено український алфавіт. Не використовуються букви я, ю, є, ї, щ: я-[jа], щем-[шчем].

Звуки [е] та [и] в ненаголошеній позиції позначаються так: [еи], [ие]. Використовується ряд додаткових знаків.

Так, двокрапка [:] означає подовження звука: [л':у], рисочка (') — м'якість приголосних: [л'іс]; апостроф [’] — напівм’якість: [в’іл];а кут (´) — наголос у слові: [ти´рса]; дужка (∩) один звук, позначений двома буквами: [∩дзв’ін]; одна скісна риска (/) — малу паузу в реченні, а дві (//) — велику паузу в середині та кінці речення.

Слово, речення чи текст беруться в квадратні дужки [    ]: [кушч].     

   Випишіть слова, в яких при словозміні чи словотворенні відбувається чергування голосних у коренях (А) або приголосних звуків (Б, В).

А. 1. Поле.

2. Доля.

3. Море.

4. Вогонь.

5. Морока.

6. Гризнути.

7. Мережити.

8. Запитувати.

9. Чесати. 

10. Шелест.

Б. І. Груша.

2. Корж.

3. Зруб.

4. Дьоготь.

5. Дужка.

6. Дощ.

7. Квасити.

8. Перець.

9. Блефувати.

В. 1. Перетопити,

2, Меч.

3. Диригувати.

4. Дух.

5. Бажати.

6. Пити.

7. Стомитися.

8. Міх.

9. Вік.

10. Красивий.

Розкажіть про чергування голосних і приголосних звуків. При потребі звертайтесь до таблиці «Чергування звуків».

Прочитайте уривки віршів. Зверніть увагу на виділені звуки. Пригадайте, як називається це явище. Яку роль воно відіграє у мовленні?

1. Додому, плачучи, прийшла    

І спати, плачучи, лягла,    

І не вечеряла! Не спала.    

Яка лягла, така і встала.                           

(Т. Шевченко.)

2. Вітер в гаї не гуляє —    

Вночі спочиває;    

Прокинеться — тихесенько    

В осоки питає:    

«Хто се, хто се по сім боці    

Чеше косу? Хто се?..    

Хто се, хто се по тім боці    

Рве на собі коси?..    

Хто се, хто се?» — тихесенько    

Спитае-повіе...                            

   (Т. Шевченко.)

     Перевірте правильність своїх висновків з поданим нижче теоретичним матеріалом.

   Алітерація і асонанс — повторення однакових приголосних і голосних звуків у реченнях — використовуються як стилістичний засіб підсилення виразності мовлення. Подібну роль відіграють також звуконаслідувальні слова, що відображають звукові ознаки реальної дійсності. Одним із засобів виразності мовлення є милозвучність, яка досягається природним чергуванням голосних і приголосних, спрощенням в групах приголосних, використанням паралельних форм слів, у тому числі і службових.

Прочитайте і вкажіть засоби виразності.

1. І цвіт королевий    

Схилив свою головоньку    

Червоно-рожеву    

До білого пониклого    

Личенька Лілеї.   

  І заплакала Лілея    

Росою-сльозою...        

             (Т. Шевченко.)

2. От ми з дідом заносимо сітку й напинаємо її на пшеничні колоски біля межі. Дід тоді витягають манок і починають:     — Сюр-сюр! Сюр-сюр! Сюр-сюр! Аж ось ліворуч, мов молотком:     — Пать-падьом!     — Сюр-сюр!     — Пать-падьом! Уже чути й пожадливо-пристрасне:     — Ха-вав! Ха-вав! Ось уже близенько перепел! Він уже під сіткою! Я бачу, як, крутить він голівкою сюди й туди, шукаючи чарівну спокусницю, б'є головою в сітку й заплутується.     — Ага, парубче,— посміхаються дід Махтей, виплутуючи сіренького переляканого птаха з сітки.— А будеш до чужих молодиць, захекавшись, бігати? Будеш у гречку стрибати?!  Єсть один! (За Остапом Вишнею.) Складіть і запишіть невеликий опис чи розповідь за самостійно обраною темою, використовуючи засоби виразності. Знаки письма Визначте, які графічні знаки використовуються в українському письмі. На які групи їх можна поділити? Запишіть український алфавіт. Пригадайте, звідки він походить.

Перевірте себе, звернувшись до таблиці «Знаки письма».

Прочитайте. Доберіть заголовок і прокоментуйте зміст вірша.

Я з давніх літ будую храм в далекім гаї над водою, і в пізню осінь марю там, оддавшись радісним думкам, зітхаю в тон сухим листкам, що в тузі шелестять за мною,— я з давніх літ будую храм в далекім гаї над водою.                        (В. Кобилянський.)

Дайте відповіді на запитання, добираючи приклади з вірша:

1. Які букви в різних словах мають подвійне значення?

2. Як позначається м'якість приголосних на письмі? М'якість яких приголосних не позначається?

3. Скільки букв алфавіту використовується для позначення 6 голосних звуків?

Перевірте свої відповіді, звернувшись до таблиці «Позначення звуків на письмі».

Випишіть із прислів'їв букви і буквосполучення, що вказують на розбіжність між вимовою і написанням. Поясніть їх звукове значення.

Якби знати, де впадеш, то б і соломки підстелив. Сміється той, хто сміється останній. З ким поведешся, того й наберешся. Визначте, як за допомогою 33 букв позначаються 38 основних звуків (фонем).

Підкресліть букви чи буквосполучення, в яких кількість звуків і букв не співпадають.

Від'їжджати, заміщення, перехідність, зщулюєшся, безжурний, ледащиця, юшці, качці, зарум'янюєшся, розчинність. Наведіть приклади, коли звуки позначаються буквосполученнями.

Прочитайте. Охарактеризуйте зміст вірша. Пригадайте інші твори на цю ж тему. Слов'янська врода.  Я стрічаю тебе ранком, слово котиться в розмову, Дорога моя слов'янко, кароока, чорноброва. З тебе писано ікони... Хоч мінлива наша мода, Та не згубиться ніколи чарівна слов'янська врода. Вимита вона дощами, сонцем вибілена славно. І несуть її нащадкам Либеді та Ярославни. Зачудовлення до болю і не хочу інше слухать... Знаю я: перед тобою світ знімає капелюха» А всесильний дух кохання дарувала нам природа,   Не засохне, не зів'яне чарівна слов'янська врода. Стріну вечором духмяним — ти несеш красу високу, Дорога моя слов'янко, чорноброва, кароока.                                                      

(В. Крищенко.) Вкажіть два слова, в яких звуків удвічі більше, ніж букв. Розкажіть про роль апострофа в українському письмі. Основні норми української літературної вимови Прочитайте. Визначте мікротеми тексту, доберіть до них заголовки. Українкою народилася.  На благословенній Полтавщині у Гайворонцях, неподалік Диканьки, оспіваної Гоголем, народилася ця талановита жінка» Через сімейні обставини у дванадцять літ з матір'ю і тіткою опинилася вона далеко від рідної землі. Спочатку Австрія, Німеччина, Швейцарія, потім Париж. Тут і прожила свій прикро короткий вік. Феномену Марії Башкирцевої не можна не дивуватися. Вона мала справжній вокальний талант, і їй пророкували велике артистичне майбутнє. Але хвороба — горлові сухоти, згодом глухота — перекреслили ту манливу перспективу. Вона вільно, як і рідною, володіла французькою, ще дитиною вивчила англійську, німецьку, італійську, давньогрецьку й латинську, її знаменитий щоденник написаний французькою, мистецтвознавчі статті засвідчили й літературний талант. Доля немилосердно відміряла двадцять чотири. Але й за ті недовгі літа Марія Костянтинівна встигла багато. Полотна нашої землячки зберігаються й сьогодні у найвідоміших музеях Франції, Росії. І в українських — у Полтаві, Сумах, Дніпропетровську. Кілька разів приїздила художниця в Україну. Місяцями жила в Гайворонцях, бувала в Полтаві і написала чимало картин про свій рідний край, земляків. (За Н. Руденко.) 

Знайдіть у тексті слова, букви і буквосполучення яких вказують на розбіжність між вимовою і написанням. Поясніть вимову цих слів відповідно до орфоепічних норм. При потребі звертайтесь до таблиці «Основні норми правильної вимови». Виділіть затранскрибовані слова, в яких немає помилок.

1. [жшкр'а´бати], [йі´з'д'ат'], [бас'т'іо´нний].

2. [п’і∩дзс'м’іха´йуц':а], [роззува´йеІс:а], [лічба´].

3. [з'л'іст'], [ве´ден':а], [пе´щеиний], [йа´вка].

4. [беизц'і´н':іс'т], [в’і∩дзси’∩джуйеІс´':а], [с:уту´леиний].  

Назвіть основні норми правопису приголосних звуків. Прочитайте. Поясніть основну думку вірша.

Найдорожче Що ж, нарешті, найдорожче для людини від колиски до цвинтарної пітьми? Те, без чого не прожить людині днини, те, без чого люди не були б людьми. Тільки не життя, як твердити навикли, бо живе й комаха в шпарці на вербі. Хоч життя людське дається раз навіки, та воно не найдорожче в боротьбі. То чого ж тоді героєм звуть людину, котра те не найдорожче віддає, та й ім'я її повік не знає тліну, прикладом для інших поколінь стає? Хай життя і найдорожче для людини, та все'дно людина в битві і в труді віддає його за волю Батьківщини, Що ж для неї найдорожче є тоді?..                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     (В. Забаштанськи.)   

Затранскрибуйте другу строфу вірша.  Проаналізуйте кожну групу елів і виявіть у ній певні орфоепічні закономірності. При цьому виділіть четверте «зайве» слово.

А. 1. Сніп.

2. Міст.

3. Брость.

4. Цвіркун.

Б. 1. Зривати.

2. Зсадити.

3. Зчепити.

4. Зшивати.

В. 1. Сік.

2. Вік.

3. Рік.

4.Лік.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            Г. 1. Вогко.

2. Грядка.

3. Варта.

4. Везти.  

Ґ. 1. Сонний.

2. Піднісся.

3. Нетто.

4. Віддано.

Перевірте виконане завдання за допомогою таблиць «Уподібнення в групах приголосних» і «Позначення звуків на письмі». Поясніть, наводячи приклади, як вимовляються такі буквосполучення:

а) дз, дзь, дж; б) -жц-і, -шц-і,  -чц-і, -тц-і; в) -ться, -шся, -жся, -чся; г) -нтств-, -нтськ-, -стськ-.

Перевірте себе, звернувшись до таблиць «Уподібнення в групах приголосних», «Подовження і спрощення в групах приголосних». Затранскрибуйте слова. Відсипається, безжурний, дьогтьовий, досвідченість, кар'єристський, насаджу, діжці, гуртуєшся, відчепити, братство, екстремістський, злість, зшкрябати, абатство.

Прочитайте і виділіть слова, в яких е звуки [∩дж], [∩дз], [∩дз´]. Дармоїдський, відпускний,   відсутній,   віджати, вісімнадцять, озвучений, підтасувати, ґринджоли, передбачення, передчасно, дзюркотливий, передсердя, наддерти, надзвичайний, задзвеніти, надсилати.  

Прочитайте. Визначте в кожній групі слів, скільки разів повторюються такі звуки: [т] — кумівство, агентство, претендентський, зап'ястний, шістнадцять, невістці; [ж] — віжки, на ложці, не мажся, дженджуристий, віджимати, зжати; [е] — деревій, перегляд, велетень, тесати, шелестіти, генетичний; [ц] — на дошці, внучці, дивиться, цистерна, цілиться, цуратися.

Прочитайте вірш за орфоепічними нормами. Розкажіть, що ви знаєте про українські рушники.

Мамині рушникик з дитинства пам'ятаю рушники,

Що так любовно їх творила мама.

По-українськи хата на святки

Сіяла вишитими рушниками.

На полотні співали солов'ї

І красувались кетяги калини.

Зелений хміль в'юнився по гіллі,

Зоріли в колосках волошки сині.

Неначе долю вишила свою,

Заплівши в неї промінь світанковий,

Кохання, і пісні, і молоду зорю...

Світи мені повік, матусина любове!                                       

 (Т. Пишнюк.)

Затранскрибуйте ті слова вірша, в яких можливі орфоепічні помилки. Знайдіть слова, що затранскрибовані а порушенням орфоепічних норм.

Запишіть ці слова у фонетичній транскрипції правильно.

[беизв’´ід'д'а], [ба´чиец':а], [в’і∩дззивни´й], [в’ідзстеибну´ти], [ки´йівшчина], [леигкорожчи´н:ий], [лаурееа´тс'-кий], [братство], [кос'т'у´м], [дзв’йа´кати], [леигки´й, [в’ідси´джуйец':а], [зві∩дзси], [дармойі´дзс'кий], [га´йец':а], [зсади´ти], [ж:и´ти], [приеві´зши].

Доберіть і запишіть 10 слів, кожне з яких відображає певну орфоепічну закономірність, що не повторюється в інших словах. У кожній групі слів виділіть ті, в яких відсутній поданий зліва звук. Поясніть вимову цих слів.

[г] — дігтяр, увігнутий, бігти, кігті, магма, легкий, пругкий; [е] — стежина, день, вощення, б'є, весляр, єдиний, єрик, етюд; [д] — підслухать, їжджений, відтяти, нудиться, відзив, дзиґа; [з] — зжувати, зсувати, зскребти, зчиняти, зшиток, зціляти, змогти; [ш] — мишці, вирісши, купаєшся, щука, шість, башта, кашці; [ж] — зжати, діжці, заміжжя, дужці, безчестя, відходжу, розжувати.

Прочитайте, дотримуючись норм літературної вимови. Поясніть вимову тих слів, в яких існує розбіжність між вимовою і написанням.

Перед негодою квітоніжки картоплі згинаються донизу, а квітки начебто в'януть. Якщо вечірня зоря з червонястим відтінком, а призахідне сонце також розчервонілося — вночі збереться на грозу. Латаття ледь-ледь піднімається вранці над водою, але із запізненням — по обіді прибуде дощ. Золотиста вечірня зоря на безхмарному небі — утримається добра погода. Коли бджоли ранком виграють,— на нестерпну спеку. Визначте, якою темою можна об'єднати подані народні прикмети. Складіть і запишіть на цю тему невеликий текст розповідного чи описового типу.

Надіслано читачами з інтернет-сайту _{Календарно-тематичний план згідно шкільної програми, скачати тести безкоштовно, навчальна програма з української мови,реферати, домашня робота}

 Одиниці мови

<u</u> Одиницями мови є: звуки (найменші одиниці мови); значущі частини слова (основа, корінь, префікс, суфікс); слова (найменша самостійна і вільно відтворювана у мовленні значеннєва одиниця мови); словосполучення (синтаксичне поєднання двох чи більше повнозначних слів на основі підрядного зв'язку); речення (синтаксична одиниця, що позначає ситуацію, вказує на відношення повідомлюваного до дійсності, є відносно завершеною одиницею спілкування та вираження думки); складне синтаксичне ціле (що становить лінійну послідовність висловлень, об'єднаних смисловими і формально-граматичними зв'язками), наприклад, текст, період, надфразна єдність.

Вправа 4. Прочитайте текст, випишіть з нього:

1) п'ять прикладів слів різного звукового складу (ці слова подайте у звуковому записі); 2) п'ять прикладів слів різної морфологічної будови (відповідно позначте будову слів); 3) п'ять словосполучень; 4) п'ять речень. Доведіть, що це одиниці мови.

Король Данило Галицький
   Данило Романович Галицький належав до старшої лінії Монома-ховичів, найавторитетнішої і най-впливовішої з гілок великокнязівського дому Рюриковичів. Усі його предки за батьківською лінією свого часу посідали київський престол. Через батька, діда і прадіда Данило за прямою лінією старшинства походив від Мстислава, старшого сина Володимира Мономаха. Уже саме походження робило його, за династичними законами того часу,
першорядною постаттю в "Мономаховому племені". Його мати мала високе походження — Танна була донькою візантійського імператора Ісака II Атела.
   Народжений 1201 року Данило і двома роками пізніше Василько були єдиними прямими спадкоємцями свого батька князя Романа Мстиславовича, який загинув 1205 року на війні у Польщі. Після його смерті Галицька земля на багато років перетворилася на арену кровопролитних міжусобиць (1205-1245). Водночас на Русь зі Сходу насувалася страшна загроза, що її українці відчули вже після битви на Калці (1223), в якій Данило Романович брав участь і виявив неабияку мужність.
   У 20-х роках XIII століття він активно включається в боротьбу за Галицьке князівство, маючи намір відновити Галицько-Волинську державу. Відновлення єдності Галицько-Волинської держави в рік страшного спустошення Батиєм усієї північно-східної Русі мало далекосяжні наслідки. Перед загрозою навали лютого ворога українці побачили в особі Данила сильного й авторитетного лідера, який утвердився в Києві, поширив у такий спосіб свою владу на всю територію сучасної України і став наймогутнішим князем дому Рю-риковичів. Але неминучість кривавої війни з Батиєм була очевидною, і він розумів, що сам не зможе встояти перед монгольським військом, оснащеним найкращою як на той час зброєю. Тому свої зусилля він спрямував на загальноєвропейське об'єднання проти монголів (ББілецький).
Словничок:
далекосяжні — які сягають великої відстані або спрямовані у віддалені часи;

династичний (від династія) — належний до монархів того самого роду; родовий;

міжусобиці — незлагода, внутрішній розбрат; спустошення — зруйнованість, знищення, коли все забране.

Вправа . Прочитайте текст, укажіть, якою частиною мови є кожне слово. Народи у більшості випадків осідали в місцевостях, які гармоніювали з їхнім характером. Українському народові пощастило: він укорінився на родючих землях, що були і залишаються головним ресурсом нашого історичного зростання. Завдяки цьому українці вижили як нація. І сьогодні, незважаючи на потрясіння останніх років, село не тільки годує суспільство, а й не дає нам відірватися від духовних першоджерел, з яких починалася жива сув'язь нашого роду — народу — держави (В.Литвин).

Вправа . Прочитайте і доведіть, що текст як складне синтаксичне ціле теж є одиницею мови. .Місіонери освіти, які діють під прапором народності, забули, що народ передусім вимагає від своїх вихователів поваги до його власного світогляду, виробленого далеко від школи, і що саме цей світогляд є точкою опори, від якої повинен піти весь майбутній розвиток. Позбавити народ цього ґрунту, значить роздвоїти його натуру, значить забезпечити вічне існування двох суміжних категорій — суспільства й народу (П.Житецький). Напишіть текст-роздум (10-12 речень) про екологічні проблеми планети Земля і запропонуйте людству свій план дій для вирішення цих проблем. Які мовні одиниці утворили ваш текст? Наведіть по 1-2 приклади.

Бабич Н. Українська мова 10 клас
Надіслано читачами з інтернет-сайту

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.