Гіпермаркет Знань>>Я і Україна>>Я і Україна 5 клас>>Я і Україна: Під владою російських царів

Під владою россійських царів.

Київ був прикордонним містом і царський уряд хотів перетворити його на важливий укріплений пункт імперії.
У 1706 році, під час російсько-шведської війни, цар Петро І наказав закласти на Печерську могутню фортецю з валами, бастіонами, арсеналом.
У 18 ст. закінчилась гетьманська доба в історії нашої держави. Славні справи гетьманів Б. Хмельницького та І. Мазепи навіки залишились в пам'яті українського народу.

Бачив "царську милість" і гетьман І.Мазепа, але мовчав, присилаючи козаків на будівельні роботи. Український гетьман сподівався, що нова фортеця знадобиться йому для столиці майбутньої незалежної України. Саме за кошти І. Мазепи у Києві будувались храми, монастирі, освітні установи, інші архітектурні споруди.
Але царський уряд ліквідував гетьманську владу і почав наступ на права і вольності українського народу. 1834 р. російський цар Микола І скасував дію Магдебурзького права в Києві, і тепер вже назавжди. Герб із зображенням архангела Михаїла і майно магістрату було передано в петербурзький артилерійський музей. А замість магістрату була створена Київська дума на чолі з міським головою. Вся діяльність думи повністю залежала від царських органів управління: губернатора, поліцейських чинів, різноманітних комісій.

Серед перших депутатів - гласних Київської думи, були дворяни, купці, священики, професори, інженери, юристи, лікарі. Гласні думи обрали свій виконавчий орган - міську управу на чолі з головою. Київський голова носив спеціальний мундир, особливий знак, мав чимале річне жалування - понад 6000 крб.
У роки управління містом з 1870 р. до початку 20 ст. Київська дума активно займалася міським будівництвом та благоустроєм.

Була побудована каналізація, яка вивела відходи за межі міста. Дума затвердила і здійснила велику програму електрифікації центральних і віддалених районів: Шулявки та Солом'янки. На рубежі 19-20 ст. по Києву пролягли перші трамвайні й автобусні маршрути. З'явились також перші таксі, хоч і користуватись цими машинами могли тільки заможні кияни. Завдяки діяльності міської думи в Києві відкривались нові школи, медичні заклади, театри, йшла забудова нових районів. Як писав один із сучасників, який відвідав Київ на початку 20 ст.: "архітектурні споруди відрізнялись неабиякою витонченістю і не поступалися кращим містам Європи".

На початку 19 ст. російська імперія вела постійні війни. Тому за государевим повелінням у Києві почалося будівництво нової Печерської фортеці. Роботи тривали цілих 25 років. Нова військова споруда охоплю¬вала всю територію Печерська та Києво-Печерської Лаври. Фортеця мала могутні стіни з амбразурами для рушниць та гармат, казарми, рови, бастіони і навіть водопровід. Спеціальний механічний пристрій подавав воду з Дніпра на висоту більше 100 м. Одночасно у фортеці могли витримувати облогу десять з половиною тисяч осіб.
Із вдосконаленням військової техніки Печерська фортеця втратила своє значення. її приміщення почали використовувати як в'язницю, в якій тримали тих, хто боровся проти самодержавства. Одна із її будівель - Косий капонір - названа так тому, що стояла під кутом до інших споруд, згодом стала політичною в'язницею. Тут не тільки утримувалися засуджені, а й виконувалися смертні вироки. Сьогодні тут працює дуже цікавий музей, обов'язково відвідай його.

Поступово Печерськ перетворюється на адміністративну частину міста. Під захистом війська тут будуються та розселяються представники київської знаті - дворяни, чиновники та інші.
Реальна влада в Києві опинилася в руках царських генерал-губернаторів. Вони були слухняними виконавцями наказів із Петербурга. Так, київський губернатор П.Румянцев одержав від цариці Катерини II наказ рішуче нищити українські права та вольності. Царський вельможа навіть засудив до страти групу українців, які мріяли повернути автономний устрій України. Останній київський губернатор Ф.Трепов відзначився тим, що всіляко перешкоджав встановленню пам'ятника Т.Шевченкові в Києві, жорстоко переслідував українську інтелігенцію.

Імператорські установи розташувались у Києві на Печерську, на території Липок, названої так від липового гаю, який був насаджений в цій місцевості. Тут з'явилися будинки російських вельмож та військових, банки та інші установи. У середині 18 ст. в Липках постала і царська резиденція - палац-красень із садом, оранжереями, павільйонами. У різні часи в палаці зупинялись російські самодержці Катерина II, Олександр II, багато відомих іноземців. Імперські структури в Києві піклувалися, в першу чергу, про свій власний добробут, мало займалися проблемами благоустрою Києва. Поруч з розквітаючим аристократичним Печерськом, інші райони Києва мали значно бідніший вигляд. З цього приводу сучасник писав:"... прекрасні церкви, гідні прикрасити найбагатше місто, царський палац вишуканий і нарядний, і як фон всієї цієї розкоші - запустіння, бруд та відсутність порядку, які доходять до казкових розмірів".

Київські губернатори влаштовували розкішні бали, прийоми, банкети, витрачаючи на це державні та міські кошти. Кияни бачили в цих губернаторах хапуг та свавільників, які шкодили місту, доводили до в'язниць та заслань усіх, хто їм не подобався. Наприклад, губернатор граф В.Левашов наказав вирубати улюблений киянами Липовий гай, щоб на його місці побудувати нові будинки для київської знаті. А наступний генерал-губернатор Д.Бібіков навіть закрив Київський університет, студенти якого висловлювали протест проти існуючих порядків. Тоді з навчального закладу було виключено багатьох студентів, яких було віддано у солдати, ув'язнено та відправлено на каторгу. Про ці події існує легенда. Чутки про виступи київських студентів докотилися до далекого Петербурга. Цар Микола І наказав вифарбувати стіни університету в червовий колір, щоб студентам було соромно. Такий колір університетські стіни зберігають і до нашого часу. Але це тільки легенда. Червоний колір мали стрічки ордена святого Володимира, на честь якого було названо Київський університет.

Історія.

У середині 18 ст. за проектом архітектора Б. Растреллі був збудований і царський палац. Пізніше, на честь імператриці Марії, яка разом з Олександром II повинна була відвідати Київ, його назвали Марийським. Придивившись уважно, ти зрозумієш, що він теж виконаний в стилі бароко. Неможливо відірвати погляду від краси та неповторності палацу.
Саме в ці часи "вознеслась" до небес "зачарована" церква. Андріївська церква належить до безцінних скарбів Києва. Височить вона на одній із круч Старокиївської гори. З її тераси чудово видно древній Поділ, задніпровські далі, нові житлові масиви. її видно звідусіль.
Побудовано Андріївську церкву у 1748 році на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни за проектом талановитого архітектора Бартоломео Растреллі, італійця за поход¬женням.

Андріївська церква - одна з найяскравіших будівель стилю бароко. Для барочних споруд характерні парадність, ефектність, мальовничість і динамічність архітектурних форм, багатство декору, яскраве контрастне фарбування стін, велика кількість позолоти. Усі ці риси притаманні Андріївській церкві.
До храму з вулиці ведуть широкі чавунні сходи.
Андріївська церква справляє ера-дорогоцінної коштовності, яка переливається, міниться, сяє на сонці, зачаровує наш погляд.

Існує майже детективна історія про будівництво в Києві пам'ятника великому гетьману України Богдану Хмельницькому. Кажуть, що поставити в Києві пам'ятник уславленому державотворцю прийшло на думку ректору Київського університету М. Максимовичу. Звичайно, царський уряд не збирався виділяти кошти на нову споруду. Але гроші знайшли самі кияни. На добровільні народні внески було зібрано понад 40 тис. крб., а пам'ятник було замовлено відомому російському майстру М.Мікешину. Це мала бути скульптура гетьмана-вершника на гранітній скелі, який лівою рукою тримає коня за вузду, а правою - булаву. Під скелею були розміщені фігури селян, які слухають кобзаря. Але хтось доніс губернатору, що кобзар дуже схожий на Тараса Шевченка, якого весь час переслідував царський уряд. І тоді пам'ятник одразу взяли під варту. Кияни з сумом жартували: "Богдана заарештовано". Кілька років пам'ятник стояв на подвір'ї. І тільки 1888 року його урочисто було встановлено на гранітному постаменті на Софійській площі.

I
1.   Чому в Києві царський уряд будував багато військових споруд?
2.   Яка суперечність існувала в розбудові Києва 18-19 ст.?
3.   Чому влада заважала встановленню пам'ятника Богданові Хмельницькому?
4.   Чим тобі запам'яталася діяльність Київської думи?
II
1.   Розкажи про історію Київської фортеці.
2.   Дай характеристику справам київських генерал-губернаторів.

Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія, 5 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту

_{Підручники скачати безкоштовно, онлайн уроки, реферати, домашнє завдання запитання та відповіді}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.