§ 11. Українська мова в світі 207. Дайте відповіді на запитання. 1. Які функції виконує українська мова в Україні?
2. Звідки вона походить?
3. Як розвивалася українська мова впродовж історичного шляху українського народу?
4. Які ознаки властиві українській мові?
5. Які її діалектні різновиди ви знаєте?
6. Як співвідносяться поняття «українська мова» і «сучасна українська літературна мова»?
208. І. Прочитайте. Складіть план тексту у формі питальних речень і дайте на них докладну відповідь.
Українська мова є державною мовою України, національною мовою близько 50 мільйонів українців і однією в робочих мов ООН. Поза межами України українська мова побутує серед українського за походженням населення західної (понад 2 млн. чоловік) та східної (6,8 млн. чоловік) діаспор. У західній діаспорі українською мовою в усній і писемній формах послуговуються етнічні українці США, Канади, Великобританії, Бразилії, Аргентини, Австралії, Австрії, Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, Литви, Латвії та багатьох інших країн. Вони видають рідною мовою книжки, газети, журнали, проводять богослужіння, телепередачі. Окрім того, українські громади США і Канади організували мережу осередків української культури — бібліотеки, архіви, музеї, театри, хорові, музичні, танцювальні ансамблі, наукові товариства. Україністика викладається в 28 університетах і коледжах США, кафедри української мови створено в 12 університетах Канади. Україномовні загальноосвітні школи діють в Канаді, Австралії, Польщі, Молдові, Литві. Докладаються зусилля щодо відновлення шкіл злгкраїнською мовою навчання в Румунії та деяких інших країнах. Східна українська діаспора чисельніше, але в Росії, І а потім у колишньому СРСР, де майже завжди провади- Г лась насильницька русифікація населення, вона не мала належних умов для задоволення своїх культурних запитів. Сприятливі умови були створені тільки в 20-х роках XX століття. Тоді лише в Російській Федерації діяло близько 2,5 тис. україномовних шкіл, 16 педтехні- | кумів, педінститути, працювали видавництва, театри, | видавались книжки, газети. Але невдовзі все це було ліквідовано. Внаслідок асиміляційних процесів кількість етнічних українців у східній діаспорі різко скоротилася, а українська мова продовжувала тут функціонувати лише в усній формі. Розпад СРСР і відродження державності в Україні дали поштовх піднесенню етнічної свідомості українців східної діаспори. В Москві, Алмати, Єревані, Таллінні, Вільнюсі, Ризі відкриваються недільні школи для українського населення, створено культурно-громадські товариства й осередки, земляцтва тощо. Нині наша держава докладає чимало зусиль для зміцнення зв'язків з нашими краянами за кордоном, що сприятиме відродженню й духовному збагаченню українського народу, зростанню мовної культури, взаєморозумінню між народами.
II. Доповніть цей текст відомостями, одержаними з інших джерел. 209.1. Прочитайте текст. Назвіть інші відомі вам місця розселення українців у східній діаспорі.
Найбільше українців східної діаспори проживає в Казахстані (понад 3 млн.), Кубані (2 млн.), Поволжі, Москві (близько 1 млн.), Зеленім Клину, що на Далекому Сході (500 тис). У Казахстані українці населяють переважно північні і південно-східні землі, що придатні для хліборобства. Кубань почали заселяти запорізькі козаки в кінці XVIII століття, де утворили Кубанське козаче військо, єдину формацію українського козацтва, що проіснувала до 1920 року. На Далекому Сході українці становили більшість населення в Зейсько-Буреїнській і Уссу-рійсько-Ханківській рівнинах, де вони до 1935 року мали національно-культурну автономію. На жаль, під тиском русифікаторської політики більшість українців цих країв втратила рідну мову, особливо молодші покоління. І все ж український дух Тут не вичах. Тягнуться люди душею до рідної землі, іідчуваючи кровну й духовну спорідненість з нею. І наше завдання — допомогти їм відродити споконвічні традиції, рідну мову, не дати згаснути нашій культурі. II. Чим пояснити різну долю української національної культури в західній і східній діаспорі?
210. Прочитайте. Які твори названих письменників ви читали? Назвіть деякі з них, охарактеризуйте їхню тематику. Рідко яка еміграція змогла відродити на чужій землі нову гілку літературного процесу, живе відгалуження національної культури. Українській еміграції це вдалося завдяки існуючим традиціям літературної творчості таких поетів, як, скажімо, Юрій Клен, Юрій Дараган, Євген Маланюк, Леонід Мосендз, Олекса Стефанович, Юрій Липа, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Олена Теліга, Олег Ольжич, Богдан Кравців, Святослав Гординський, Теодосій Осьмачка, Михайло Орест, Іван Багряний, Василь Барка, Юрій Косач, Остап Тарнавський... (М. Жулинський.) 211. І. Прочитайте. Чим, на вашу думку, викликане написання цієї поезії? З яким твором давньоукраїнської літератури вона перегукується?
Хто Твоїй пам'яті, брате Самійле. На персах землі — гора у важке небо зоряне впира чолом. Од п'ят гори до зір небесних — криваві тумани. На горі в туманах — хрест. Простяг рамена од краю світа до краю, од сходу на захід. У світ упала тінь хреста з півночі на південь. На хресті — людина. На степи, на води звисає глаза. З душі землі встають крики, тьмою птахів летять на хрест. Голосінням там сповняє небо. По дереву муки із ран людини — стікає кров. Рікамифине з горя по стегнах, по ребрах землі в моря криваві — вщерть. З печер і нор, з хащів, лісів вовки пішли. По чреву світу ватаги ходять — ситі, п'яні, п'ють кров. Розп'яв хтось правду на Голгофі знов! З вір бенкетує! Душа болить, душа... (Т. Осьмачка.)
II. Напишіть відгук про символічне значення образів у вірші. 212. І. Прочитайте поезії. Визначте в них спільні мотиви. Внук кремезного чумака, січовика блідий праправнук, я закохавсь в гучних віках, я волю полюбив державну... Даремно, вороже, радій — не паралітик і не лірник народ мій — в гураган подій жбурне тобою ще невірний! Ще засилатимеш, на жаль, до Києва послів московських — і по паркету наших заль ступати лаптю буде сковзко. (В. Маланюк.) Держава не твориться в будучині, держава будується нині. Це люди, на сталь перекуті в огні, це люди, як брили камінні. Не втішені власники пенсій і рент, тендітні квітки пансіонів,— хто кров'ю і волею сціпить в цемент безвладний пісок міліонів. (О. Ольжич.)
Мужчинам Не зірвуться слова, гартовані, як криця, і у руці перо не зміниться на спис. Бо ми лише жінки. У нас душа — криниця, з якої ви п'єте: змагайся і кріпись! Гойдайте ж кличний дзвін! Крешіть вогонь із кремнів! Ми ж, радістю життя вас напоївши вщерть,— без металевих слів і без зітхань даремних по ваших же слідах підемо хоч на смерть! (О. Теліга.) II. Використовуючи вступ та інші джерела, підготуйте усний виступ або невеликий письмовий твір на тему «Українське слово».
О.М.Біляєв, Л.М.Симоненко Українська мова 10-11 клас
Надіслано читачами з інтернет-сайту
Функції мови і мовлення. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості
Мово! Пресвятая Богородице мого народу! К. Мотрич 1. Прочитайте висловлювання і поміркуйте над поданими після них запитаннями. Два висловлювання (на вибір) запишіть у зошит. * * * Мово рідна! Ти ж - як море - безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. Красо моя! У тобі мудрість віків, і пам'ять тисячоліть, і зойк матерів у годину лиху, і переможний гук лицарів у днину побідну, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого; у тобі, мово, неосяжна душа народу - його щирість і щедрість, радощі й печалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його... Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. І я вірний і вічний юнга твій... Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого (С. Плачинда).
І. Марчук. Пробудження 4 Вступ * * * Національна мова - це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, а одночасно здобуток культури всього людства, бо кожна мова доповнює іншу, а разом - вони витвір світового колективного людського розуму (Г. Нудьга). * * * Слово - наше повнокровне життя, невмируще джерело поступу. З цього невичерпного джерела мовець здобуває не тільки знання про навколишній світ, а й моральні і естетичні оцінки та вподобання (І. Вихованець). * * * У народу є чаша, яку можна назвати оберегом вічності. Ту криницю живить потужна ріка мови, у неї впадають джерела казки, пісні, мрії, уяви, всеосяжної творчості. Народи, які не оберігають чашу пам'яті, неминуче гинуть (О. Бердник). * * * Найбільше й найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід (Панас Мирний). * * * Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова -це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу (О. Гончар). * * * Ніжна душа нашого народу бринить у слові. Слово, оповите любов'ю, вигранене вічністю, музично-незбагненне і сонячно-прозоре, заходить у серце і настроює струни ніжності. Ніжність у щасті, ніжність у сумі, ніжність у щемну годину. З ніжної душі - у слово ніжне й запашне, як розпростерта у світ неперевершена українська пісня, у слово-диво, у слово сонячно-кларнетне. Дивиться мудрими очима ніжність і промовляє до нас зелен-травою, яблуневоцвітною весною, червоним осіннім зойком клена - і ніжністю слова (І. Вихованець). Поміркуйте Що може трапитися з людиною, коли її позбавити можливості спілкування? Які існують засоби спілкування? Чому мова серед них є найважливішим засобом? • Які факти свідчать про те, що мова - засіб пізнання? Що, крім інформації, ми передаємо іншим людям, спілкуючись із ними за допомогою мови?
Рідний край. Малюнок Марини Макарчик, 14 років
Вступ • Чи правильно кажуть, що мова - це носій культури? Чому мова - це скарбниця? Що треба зробити, щоб вона поповнювалася? • Чи може суспільство функціонувати без мови? Мова і мовлення належать до унікальних явищ людського життя і виконують у суспільстві різноманітні функції. Функція спілкування Найважливіша з них - функція спілкування (комунікативна). Завдяки мові люди спілкуються між собою, публічно висловлюють свою волю, бажання, прагнення й перестороги. Ще видатний французький письменник Ан-туан де Сент-Екзюпері писав, що найбільша у світі розкіш - це розкіш людського спілкування. Пізнавальна функція Крім того, мова є важливим засобом пізнання навколишнього світу, адже в ній нагромаджено досвід попередніх поколінь, який закодовано у слові. У кожній мові таким чином фіксується неповторна картина світу, багата інформація, яка потім засвоюється людиною. Культуро-носна функція Мова є носієм культури. Через мову відбувається засвоєння людиною культури свого та інших народів. Разом з мовою ми сприймаємо пісні, казки, жарти, звичаї й традиції народу. Естетична функція Якщо в побутовому мовленні мова виконує переважно функцію спілкування, то в художньому вона є засобом образотворення, виконує естетичну функцію, тобто є джерелом естетичної насолоди від сприйняття художнього образу. Мова допомагає сприймати й розуміти світ крізь призму прекрасного. Отже, вона є першоелементом культури й лежить в основі розвитку різних видів мистецтва, які мають естетичне значення в суспільстві. Експресивна функція Експресивна функція мови полягає в тому, що завдяки слову кожен з нас розкриває для інших людей свій неповторний внутрішній світ, світ своєрідних думок і почуттів. «Заговори, щоб я тебе побачив», - казали античні мудреці. 2. Мозковий штурм. Що є спільного для всіх функцій мови? 3. Прочитайте висловлювання і поміркуйте над поданими після них запитаннями. * * * Рідна мова - це найособистіша й найглибша сфера обстоювання свого «я», коли воно є, своєї особистості і національної гідності (І. Дзюба). * * * Мова єднає між собою представників певного народу в часі і в просторі. Прилучення людини до рідної мови - це входження її в суспільство, підключення до колективного розуму. Усвідомлення себе як людини здійснюється через мову рідних дитині людей, а тому протягом усього свого життя кожен сприймає цю першу мову в оточенні 6 Вступ І Мова росте елементарно: разом з душею народу. спогадів про батька й матір, братів і сестер, про рідний дім. Позбавити людину рідної мови - чи то згідно з її волею, чи всупереч їй - аморально: це те ж саме, що підрізати коріння її духовності (В. Русанівський). * * * Наша мова - найважливіша частина не лише нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує (Д. Лихачов). Плакат Соломії Старак, 14 років * * * Мовою не тільки визначається національний характер людини, її закладено в нас генетично, вона виступає тим успадкованим інструментом, який поєднує теперішні покоління з попередніми. Науковці стверджують, що сучасна електроніка дозволяє розрізнити національні особливості плачу новонародженої дитини. Здогад про генетичну спадковість мови ще в XVIII ст. висловив німецький філолог Вільгельм фон Гумбольдт. Він вважав, що мову закладено у вигляді коду в нейроклі-тинах людського мозку, що цей код генетично передається від батьків дітям. Теорія Гумбольдта знаходить підтвердження й у наш час. Сучасні вчені спостерегли, як чужа мова, насаджена в ранньому віці, гальмує розумовий розвиток людини (Г. Стульська). Поміркуйте Серед учених існує думка про те, що людина може найбільше розвинути свій талант на основі рідної мови. З чим це пов'язано? • Як ви вважаєте, чому не можна забувати рідну мову? • Чому мову називають генетичним кодом народу? • Як мова впливає на формування особистості? • Яку роль відіграє мова в житті кожної людини? Збагачуючись знаннями, відображеними в мові, людина формує себе як особистість. А під час повсякденного спілкування ми реалізовуємо себе, виявляючи своє ставлення до навколишнього світу. Насамперед мова сприяє національному самоототожненню. Так, українці Росії, Канади, Америки та інших країн, де є українська діаспора, виражають належність до українства українською мовою. Особливо зростає роль мови в наш час, коли на неї покладається важливе завдання прилучення якнайбільшої кількості наших співгромадян до виявлених у слові національної духовності, моралі й культури. 4. Колективне завдання. Дайте кожен відповіді на подані запитання одним-двома словами. Узагальніть колективом усі учнівські відповіді і впишіть най-влучніші з них у заздалегідь накреслені на дошці схеми. Мова й особистість
Чим для людини є мова?
Чим збагачується людина, вивчаючи мову?
Мова Безсмертя мови є часточкою безсмертя людини і її народу. Тому потрібно берегти свою мову, в якій відбилася душа народу, щоб донести до майбутніх поколінь найза-повітніші думки наших предків і сподівання наших сучасників: Нас далеко чути, нас далеко видно, Дмуть вітри історії в наші паруси. Розвивайся й далі, мово наша рідна, І про нас нащадкам вістку донеси. (О. Підсуха) 1 Запитання і завдання для узагальнення
Які функції виконує мова в суспільстві?
Яка основна функція мови? Які структурні одиниці мови виконують її?
Розкажіть про роль мови у формуванні й самовираженні особистості.
Аргументовано доведіть, що мова є найдивовижнішим явищем у світі.
Яким шляхом, на вашу думку, треба йти Україні, будуючи мовну політику?
Проведіть у класі конкурс на знання прислів'їв, приказок, афоризмів про мову, слово. Після закінчення конкурсу запишіть 2-5 таких висловів у свій зошит.
Складіть вірш або підготуйте усне повідомлення про функції мови в суспільстві.
Моя сторінка Славетні імена Агатангел Кримський Найвідомішим поліглотом України є, безперечно, академік Агатангел Кримський - видатний український сходознавець, історик, мовознавець, письменник і громадський діяч, людина універсальних знань і колосальної творчої спромоги. Він навіть не міг назвати точної кількості тих мов, які знав (а це були не тільки живі мови, але й мертві), проте приблизно окреслював їх число шістдесятьма. Головна спеціалізація вченого - східні мови, з яких він залишив дуже багато перекладів, а також досліджував їхні особливості. Найбільше цей видатний поліглот вивчав саме українську мову. Про його феноменальні мовні здібності ходили легенди, сучасники переказували численні комічні випадки, пов'язані з диво-мовником. Ось один із таких випадків. Якось до Агатангела Кримського прийшов студент і під час розмови поцікавився, чи прийняв би професор його на роботу, якби він почав вивчати всі азійські мови, що їх знає Кримський. На це Агатангел Юхимович відповів: «Н і, але дуже радо прийняв би вас на роботу тоді, коли б ви вивчили всі ті європейські мови, яких я не знаю». Зрозуміло, що це було неможливо, оскільки таких мов у природі не існувало. Цікаво знати Дослідники українських прізвищ з'ясували, що найчисленні-шою групою серед найменувань є ті, що утворилися від власних імен. Найпоширеніші прізвища, які походять від імені Іван (близько 130 форм), - Іваненко, Іванишин, Іванів, Іванців, Івас, Іваниця, Іванченко... Більше як півсотні прізвищ походять від таких імен, як Григір, Михайло, Семен, Степан, Федір, Яків. Якще було Синус і затока Слово синус латинського походження і означає «затока». Який же зв'язок має затока із синусом? Дугу кола можна уподібнити до зігнутого лука, а хорду, що її стягує, - до тятиви цього лука. Один індійський математик саме так і назвав свого часу півхорду - тятивою. Проте при перекладі індійського тексту арабські математики зіткнулися з проблемою: особливістю арабської мови є те, що в ній виписуються лише приголосні літери, а голосні пропускаються. Отже, голосні, ужиті в слові, доводиться встановлювати з контексту. Слово затока арабською має однакові приголосні зі словом тятива. Перекладач, який пізніше перекладав арабський текст латинською мовою, умудрився прочитати його як затока, що латиною звучить як синус. Чі ) 9 Культура мови починається із самоусвідомлення мовної особистості. Вона зароджується й розвивається там, де носіям національної літературної мови не байдуже, як вони говорять і пишуть, як сприймається їхня мова в різних суспільних середовищах, а також у контексті інших мов. М. Пилинський Українька мова. 10 клас. О.В. Заболотний, В.В. Заболотний Викладено читачами інтернет-сайту.
1. Мова як суспільне явище 1.1. Прочитайте. Визначте тему і стиль кожного висловлювання, назвіть його характерні ознаки. I. Мова народу твориться колективно, беруть участь у цьому великому процесі і сивий людський досвід, і закохана юність, і бурхлива дитяча уява,— бо кого ж із нас не тішило, яку мовотворчу обдарованість, винахідливість виявляють малюки, які серед них бувають геніальні лінгвісти (О. Гончар). 2. Мова чутливо відгукується на кожне нововведення в житті суспільства (М. Ланова). 3. Кожна мова має свій шлях розвитку, на якому позначились історичні події, пережиті її народом... Усе це створює... національну психіку, що так виразно відбивається в мові (Б. Антоненко-Давидович). II. Поміркуйте, як суспільство впливає на розвиток мови. Чи відомі вам випадки втрати людиною здатності спілкуватися за допомогою мови внаслідок ізольованості від суспільства? М о в а — явище суспільне. З одного боку, мову творить Р і розвиває суспільство, з іншого — без мови не було б суспільства. І наука, і техніка, і релігія, й ідеологія, і культура не можливі без мови, бо мова забезпечує всі без винятку процеси життя і діяльності людини. Розвиток і функціонування мови значною мірою зумовлені станом суспільства. У мові відбиваються соціальна диференціація суспільства (класова, професійна, статева), демографічні процеси (зміни чисельності населення, міграція), рівень загальної освіти народу, розвиток науки тощо. Суспільство може цілеспрямовано впливати на розвиток мови. Свідомий вплив суспільства на мову (урядові заходи) називають мовною політикою. Від цієї політики залежить доля окремих мов у багатомовному суспільстві. Так, внаслідок онімечення у XVIII столітті зникли полабська і прусська мови, в результаті асиміляції в СРСР зникло понад 90 мов, а колонізація у США знищила чимало індіанських мов. Взаємозв'язок мови і суспільства розглядається і на таких рівнях, як мова і народ, мова й особа (індивід), мова й класи та соціальні групи людей. Мова — загальнонародне явище. Народ — творець і носій мови. Одна особа безсила будь-що змінити в мові, бо мова розвивається за своїми об'єктивними законами. Наприклад, Тарас Шевченко є основоположником української літературної мови. Однак це не означає, що він створив нову мову. Навіть геніальна особистість не здатна змінити мову, а може лише виявити її приховані можливості, показати, як ефективно можна використати те, що в мові вже існує. Мова не може бути класовою (коли кожен клас користується своєю мовою), бо треба було б виробити якусь третю мову, щоб класи могли спілкуватися між собою. Проте класовий підхід до використання мови беззаперечний. Так, українське панство, щоб відокремити себе від простого народу, використовувало для спілкування чужу мову: на Західній Україні то була здебільшого польська, а на Східній — російська. Із суспільним розшаруванням (за різними ознаками) пов'язана поява в мові професійних слів, арго, діалектизмів. Отже, мова і суспільство перебувають у тісному взаємозв'язку. Вплив суспільства на мову і мови на суспільство вивчає спеціальна лінгвістична дисципліна — соціолінгвістика. Українська мова функціонує як національна мова українського народу в Україні і є державною мовою. 2. І. Прочитайте речення. Підготуйте короткі коментарі до висловлювань. Доберіть ілюстрації до шкільної газети. 1. Поки живе мова — житиме й народ як національність (І. Огієнко). 2. Мову ревниво оберігають мовознавці — невтомні творці граматики і словників (І. Вихованець). 3. Барвистість одвічна народної мови — це щось невимовне, прекрасне, казкове: і ласка любові, й червона калина, і пісня досвітня в гаях — солов'їна (П. Усенко). 4. Не пускайте слів попереду думок. Адже висловлюванням можна бездумно поранити чиєсь вразливе серце. Розумним словом можна підбадьорити, надихнути на творчість, на добрий вчинок, на геройство (І. Вихованець). 5. Слово — це найточніший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним — велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодівайте цим взірцем так, щоб з-під ваших рук виходила тільки краса (В. Сухо-млинський). 6. Повнота слів — це повнота світу (П. Мовчан). 7. Слово — прізвище думки тепер, а частіше — її псевдонім (Л. Костенко). 8. Відтворити до кінця історію хоч би одного слова — означає стати причетним до розкриття таємниці всієї людської мови і мислення (В. Абаєв). 9. Слова, що виходять з рідної мови, стають ніби зліпками, що засвідчили те життя, свідками якого вони були (А. Брагіна). 10. Новотвори — і свідомі, й несвідомі, аби щасливі — це фермент у мові, запорука її розвитку, цвіту й буяння (М. Рильський). 11. Словники — музеї слів, у них місце і для старого, і для нового слова знайдеться (С. Пушик). II. Доберіть із художніх і публіцистичних творів по шість прикладів висловлювань про мову і мовлення, запишіть їх. 3. І. Прочитайте. Визначте тему кожного висловлювання. У яких життєвих ситуаціях ви могли б скористатися ними? 1. Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут зросла, розцвіла й зарясніла? Чи пила ти воду з Дніпра, чи купалася в його ласкавих водах, чи злетіла в небо? Мово! Течеш ти вічно й вільно. Безжальний час не владний над тобою (За П. Загребель-ним). 2. Живе наша мова — і наш голос звучить у вселенському хорі народів. Отже, живий наш дух, жива наша пісня, наша історія, наша єдність і наша одність. Бо наша мова — це ми, українці, — добрий, чесний, працьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, там, де була колиска індоєвропейських народів... 3. Пізнання мови — це пізнання народу, його єства, його душі, його витоків та історичних шляхів — усього того, чим народ цікавий для інших народів. Адже народи, як і окремі люди, виявляють інтерес і повагу лише до того, хто являє собою особистість — своєрідну і неповторну. Годі розраховувати на пошану інших тому, хто не має поваги сам до себе (3 кн. «Мова і нація»).
ІІ. Розгляньте репродукцію картини Василя Лопати «Великдень» на с. 6. Розкрийте її зміст, спираючись на подані висловлювання. 4. Прочитайте. Визначте тему і стиль кожного висловлювання. З якою музикою (естрадною, класичною, народною) асоціюється у вас українська мова? На підтвердження своєї думки доберіть і запишіть уривки з поетичних та прозових художніх творів чи з фольклору. 1. Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глинка і Чай-ковський, Барток і Стравінський користувалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови. 2. Українська мова не бідна, не вульгарна... Вона має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна річка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душі нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі (3 тв. Д. Павличка). Чф. 5. Розгляньте фотоілюстрації. Кого ви на них упізнали? Складіть % діалог на тему «Мова і пісня», використовуючи фотоілюстрації. Розіграйте діалог в особах.
6. Поміркуйте, чому письменниця Ірина Вільде вважала, що «людина, яка не вміє мовчати, не вміє й говорити». Висловіть свою думку у формі письмового роздуму.
Зміст урокуконспект уроку і опорний каркас презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
іншеТільки для вчителівідеальні уроки календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
