СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ДО УРОКУ
Амплітуда коливань температур – різниця між найвищою і найнижчою температурою по¬вітря. Розрізняють добову амплітуду (різницю між найви¬щою і найнижчою температурою протягом доби), місячну (різницю середніх температур діб протягом місяця), річну (різницю між найтеплішим і найхолоднішим місяцем року).
Атмосферна циркуляція – горизонтальні та вертикальні переміщення повітряних мас.
Атмосферний тиск — сила, з якою повітря тисне на земну поверхню. Вимірюють у міліметрах ртутного стовпчика, паскалях або барах.
Атмосферні опади — це вода, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря, у рідкому чи твердому стані.
Вітер – горизонтальне переміщення повітря з області високого тиску в область низького тиску.
Західне перенесення – постійний вітер, який дме з тропіків у помірні широти.
Клімат (від грец. кліма — нахил) – багаторічний режим погоди в даній місцевості.
Кліматичний пояс – територія з відносно однаковим кліматом.
Кліматотвірні чинники – причини, що впливають на формування клімату певної території.
Пасат (від ісп. пасаде — поширення) – постійний вітер, який дме з тропіків на екватор.
Повітряні маси (ПМ) – значні об'єми повітря тропосфери з однорідними властивостями: тем¬пературою, тиском, вологістю, прозорістю тощо. Власти¬вості повітряної маси визначаються природними умовами місцевості, над якою вона формується.
Погода — стан у тропосфері (нижньому шарі атмосфери) в даний час і в даній місцевості.
Сонячна радіація – випромінення сонцем тепла та світла.
Фізико-географічне положення – розташування території на Землі відносно різних природних об’єктів.
Предмети > Географія > Географія 7 клас > Кліматичні пояси і області Південної Америки > Кліматичні пояси і області Південної Америки. Словник термінів
|