Файлова система — це частина ОС, що забезпечує збереження файлів і виконання операцій над ними (відкриття, копіювання, переміщення, видалення, закриття, читання, запис тощо).Так що ж таке файл?

Файл — це сукупність даних, записаних на зовнішній носій, яка має певне ім'я.
Файли бувають різними за призначенням, яке ми розпізнаємо по характерній піктограмі та імені. Ім'я файла містить у собі дві частини: власне ім'я і розширення. Ці дві частини розділені крапкою. Власне ім'я (надалі - ім'я) складається з літер, цифр, також допустимих спеціальних символів (знака підкреслення «_», дефіса «-», знака долара "$" тощо). Наприклад, можливі такі імена:
     Ім'я має містити не менше одного символу, тобто ім'ям файла не може бути запис ".exe",   однак записи „r.doc” або "_.dat:" уже є іменами.
     Якщо ім'я файла задає користувач, то розширення файла визначається його типом. Тип файла пов'язаний із призначенням файла та з програмою, у якій він був створений або має відкриватися.     Найбільш важливим сьогодні для нас – керуючий, чи запускаючий.  Зверніть увагу, який вигляд, як правило, має піктограма запускаючего  файлу і яки розширення він має. Хто зможе намалювати цю піктограму дошці? Але бувають „авторські” , тобто ті, що призначив користувач чи програміст. А чим піктограма не умовний знак тільки з інформатики? Для порівняння дивіться на робочий стіл монітору. А різноманітні вигляди курсорів, меню, тощо. Так негадано ми знайшли спільні теми двох предметів. Порівняння умовних знаків з географії та інформатики, як правило, дуже вражає и запам’ятовується краще. Але продовжуємо знайомитися з новими поняттями. Нагадаємо, що в результаті електронної розмітки магнітний диск залишається поділеним на сектори — мінімальні одиниці для збереження інформації. Який розмір сектора і скільки їх може вміститися на диску? Розглянемо гнучкий диск розміром 3,5', тобто звичайну тридюймову дискету. При форматуванні вона розмічається на сектори по 512 байт (або 0,5 Кбайта) кожний. При ємності диска 1440 Кбайт на ньому буде розташовано 1440 : 0,5 = 2880 секторів.
     На сучасному жорсткому диску (вінчестері) число секторів може досягати десятків тисяч. Щоб обмін інформацією з диском відбувався ефективніше, сектори об'єднуються у більші одиниці — кластери. Розмір одного кластера для найпоширеніших вінчестерів – від 2 до 64 кБ.     Належність кластерів тому або іншому файлу задається за допомогою двох найважливіших структур: каталогу файлів і таблиць розміщення файлів FAT (File Allocation Table). Окремі файли, записані на диск, можуть об'єднуватися в каталоги (їх також називають директоріями), а ті, у свою чергу, - в інші каталоги. Часто каталоги, що містяться в даному каталозі, називаються підкаталогами. В кожному з каталогів або підкаталогів можуть міститися файли.Тепер виникає друге питання. А що ж таке каталог?

     Каталог — це спеціальний файл, у якому реєструються інші файли, а також каталоги, вкладені в даний каталог.
А як зберігається інформація у комп’ютері? Системно і зветься ця система ієрархічна структура каталогів.
     Ієрархічна структура каталогів, як видно з малюнка, має вигляд дерева, гілки якого ростуть від рівня диска. Тому ієрархічну структуру називають ще "деревоподібною".
     Для зручності збереження інформації й доступу до неї каталоги упорядковуються в деяку структуру. Ця структура створюється за принципом підпорядкування або ієрархії.