Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 7 клас>>Зарубіжна література: Сербська народна балада «Смерть матері Юговичів», її стриманий, напружений драматизм. Ознаки фольклорної балади у творі. Сербські епічні пісні й українські козацькі думи.

 СЕРБСЬКА НАРОДНА БАЛАДА

Милий Боже, що за дивне диво!
Ой зібралось військо на Косові...
                           «Смерть матері Юговичів»

Серби, як і інші народи, створювали протягом століть пісні, балади, легенди, сказання. У сербському фольклорі яскраво представлено віршовані епічні жанри: юнацькі (богатирські) та гайдуцькі пісні, історичні балади. Спочатку сербська пісня виконувалася при дворах вельмож та їх войовничих дружин, а згодом перейшла до пастухів і селян, які перейняли її та пронесли крізь століття. Героїчні пісні виконувались у піднесеному, урочистому тоні, в музичному супроводі. У сербських баладах оспівувався героїзм, який, у розумінні цього народу, є найбільшою цінністю. У баладах відображено важливі події з національної історії сербського народу; особливе місце в них відведено Косовській битві. 15 червня 1389 року на Косовім Полі стояли два війська. Турецькі загони очолював султан Мурад із двома синами, сербські загони — князь Лазар з тестем Югом-Богданом і двома зятями — Мілошем Обіличем та Вуком Бранко-вичем. Турецьке військо було втричі більшим, але рішучість сербів відстояти рідну землю врівноважувала сили. Через деякий час серби почали тіснити турків, однак загін Вуко Бранковича несподівано відступив за річку Ситницю, за ним побігли сусідні загони. Військо сербів було розбито, загинули в бою Мілош і Юг-Богдан із синами, а князь Лазар був захоплений у полон і страчений.

Косове Поле в народних легендах стало символом всесербської нескореності турецьким завойовникам, хоча ще п'ять віків після цієї битви серби перебували під гнітом Османської імперії. У своїх дітей вони виховували не почуття гіркоти від поразки, а прагнення загинути за вітчизну, гордість від можливості вмерти за рідну землю.

Народ склав легенди й епічні пісні про хоробрих воїнів, їх мужність і жертовність. Саме такою є сербська народна балада «Смерть матері Юговичів». Сюжет її сповнений драматизму і трагізму. Балада має характерні ознаки фольклорної балади: притаманні усній поетичній творчості постійні епітети (очі соколині, кінь добрий, кінь буланий, леви люті, серце тверде); часто повторюються окремі фрази; діалоги між персонажами та ін. Магічними тут є число «З» і число «9», що являє собою потроєння трійки і означає «усе». (Число «10» не має такого вираженого магічного значення.) Права рука є символом влади, і розповіддю про праву руку хороброго воїна Дем'яна народ висловив своє  ставлення до втрати сербами незалежності після битви на Косовім Полі. 

Національно-визвольна боротьба сербів викликає співчуття в українського народу, який також лися проти турець-відстоював свою свободу і складав про це свої поетичні твори — думи. Вук Караджич записав багато сербських народних пісень і у своїх дослідженнях порівнює їх з українською народною поетичною творчістю: українських козаків він'зіставив із сербськими народними героями. Сербський фольклор зацікавив Тараса Шевченка, і після знайомства із сербськими народними баладами під їх впливом Кобзар написав кілька віршів (наприклад, «Подражаніє сербському» у 1860 р.). Спільним у фольклорних творах обох народів є оспівування патріотизму і мужності героїв — захисників рідної землі від іноземних поневолювачів.
 

СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ
 
Милий Боже, що за дивне диво!

Ой зібралось військо на Косові,

А в тім війську Юговичів дев'ять,

А десятий Юг-Богдан поважний.

Молить Бога Юговичів мати,

Щоб він дав їй очі соколині

Та ще й білі крила лебедині,

Пролетіти на Косове рівне

І побачить Юговичів дев'ять,

Десятого — батька Юг-Богдана.

Як молила, вимолила в Бога:

Дав їй Бог і очі соколині,

Дав їй Бог і крила лебедині.

Тож вона майнула на Косове,

Бачить мертвих Юговичів дев'ять,

Десятого — батька Юг-Богдана;
Дев'ять там списів у землю вбито,

Що сидить на кожнім ясен сокіл,

Що стоїть при кожнім кінь юнацький1,

А лежить при кожнім лев прелютий.
Заіржали дев'ять добрих коней,

Заревіли дев'ять лютих левів,

Дев'ять соколів заклекотали...

Та тверде старенька мала серце

І сльози гіркої не зронила,

Узяла всіх дев'ять добрих коней,

Узяла всіх дев'ять лютих левів,

Узяла і соколів тих дев'ять.

Повернулася у дім свій білий.

Іздалека невістки пізнали,

Зустрічати вибігли свекруху, —

Дев'ять удовиць тут закувало,

Заридало дев'ять тут сиріток,

Ще й заржало дев'ять добрих коней,

Заревіло дев'ять лютих левів,

Дев'ять соколів заклекотало.

Та тверде старенька мала серце

І сльози гіркої не зронила.
А як північ уночі настала,

Заіржав Дем'янів кінь буланий,

Запитала мати у невістки:

«Невістонько, Дем'янова мила!

Чом заржав Дем'янів кінь буланий?

Чи він хоче білої пшениці,

Чи води він прагне із Звечана?»

Відказала Дем'янова жінка:

«Ой, свекрухо, Дем'янова нене!

Він не хоче білої пшениці.

Ні води не прагне із Звечана,

Та його Дем'ян так призвичаїв,

Що овес до півночі жує він,

А опівночі руша в дорогу.

Тож сумує за своїм він паном,

Що до нього довго не приходить».

Та тверде старенька мала серце

І сльози гіркої не зронила.

Вранці, як на світ благословилось,

Прилетіли два вброни-круки,

Що в крові їм крила по рамена,

Що із дзьобів біла піна капле.

А несуть вони юнацьку руку,

Золота на тій руці обручка, —

Кинули вони ту руку нені.
Взяла руку Юговичів мати,

Обернула, глянула на неї,

Підклика Дем'янову дружину:

«Невістонько, Дем'янова мила!

Пізнаєш ти руку цю юнацьку?»

Відказала Дем'янова жінка:

«Ой, свекрухо, Дем'янова мати!

Це правиця3 нашого Дем'яна,

Я пізнала золоту обручку,

Що дала Дем'янові при шлюбі».

Взяла мати Дем'янову руку,

Обернула, глянула на неї;

До руки промовила тихенько:

«Ручко мила, грушко недоспіла!

Де зросла ти, де тебе зірвали?

А зросла ти у мені на лоні,

А зірвали на Косові рівнім!»
Серце тут напружилося в неї,

З болю серце в неї розірвалось

По синах по дев'ятьох із горя,

По десятім Юг-Богдані сивім.
 

ЛЕКСИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ
1    Юнацький — богатирський.
2    Рамено — плече.

3    Правиця — права рука.

 Як підготуватися до виразного читання художнього твору
1.    Уважно прочитайте текст (вірш, уривок з прозового твору) і уявіть собі Т€ про що в ньому йдеться.
2.    Визначте головну думку і тон її висловлювання в тексті.
3.    Поміркуйте, як ви читатимете цей текст, щоб донести його змістову та ху дожню своєрідність до слухачів.
4.    Складіть партитуру тексту (його мовний план для виразного читання):

4.1.    Підкресліть у тексті найважливіші слова, тобто логічно наголошені, яі ви виділятимете голосом.
4.2.    Визначте підказані розділовими знаками у тексті паузи: малі, які позначте однією рискою (І), і триваліші, що позначаються двома рисками (| |)
4.3.    Продумайте, які інші засоби виразності усного мовлення ви может використати при читанні тексту: темп мови, гучність голосу, вираженн різних почуттів — схвильованості, піднесеності, співчуття, смутку тощо
4.4. Зверніть увагу на інтонацію: пониження тону в певному місці тексту позначте стрілкою       , його підвищення — знаком
5.    Уголос прочитайте текст декілька разів згідно зі складеною партитурою. Якщо потрібно, зробіть у ній доповнення та уточнення.
6.    Виразно прочитайте текст так, як ви його декламуватимете в класі.

АНАЛІЗУЄМО Й ОБГОВОРЮЄМО ПРОЧИТАНЕ
1.    Перечитайте епіграф до статті «Сербська народна балада» і розкажіть, про яке диво йдеться у баладі «Смерть матері Юговичів».
2.    Визначте риси фольклорної балади у творі «Смерть матері Юговичів». Підтвердіть свою відповідь прикладами з тексту.
3.    У якій строфі балади передається найбільший драматизм подій? Поясніть, якими ще прийомами та засобами досягається напруженість у розвитку подій.
4.    Знайдіть у тексті балади фрази, що повторюються з певними варіаціями в різних строфах. Яке відчуття у слухачів вони викликають? Яке враження вони справили на вас?
5.    Які символи зустрічаються в баладі «Смерть матері Юговичів»? Поясніть їх значення.
6.    Знайдіть у тексті балади і зачитайте рядки про фантастичні події. Яку роль вони відіграють у творі?
7.    Що надає трагічного характеру сюжету балади?
8.    Зачитайте монологи-звертання матері і визначте їх роль у баладі.
9.    Що зближує сербську народну баладу з українськими козацькими думами?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
10.    Виберіть з тексту і запишіть у зошит вжиті у баладі словосполучення з постійними епітетами.
11.    Підготуйтесь до виразного читання балади в класі.
12.    Складіть словесну характеристику матері Юговичів.

Н.І. Дорофеєва, С.П. Касьянова

"Зарубіжна література 7 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

_{програма із зарубіжної літератури, конспекти уроків зарубіжної літератури 7 класу, підручник із зарубіжної літератури}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.