Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 11 клас>>Всесвітня історія 11 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Світ на межі двох тисячоліть.Повні уроки

Тема

            Світ на межі двох тисячоліть

Мета:

    Описати  напрямки розвитку культури, особливості, причини, рушійну силу змін  у міжнародних відносинах.

Задача уроку:

                    Сформувати в учнів поняття про світову культуру, її вплив на свідомість  людства, масовий контроль та маніпуляцію.

Структура уроку

• Викладка нового матеріалу

• Підсумки

• Домашнє завдання

• Теми для обговорення у групі
  

Хід уроку

• Опитування домашнього завдання

•  Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.

• Дискусія, робота  по групам

• Домашнє завдання 

1. Наприкінці XX ст. світ вступив у якісно нову фазу свого роз витку.

    Про це свідчать такі процеси:

1. Настання інформаційної (телекомунікаційної) революції, у результаті якої промислово розвинута зона світу поступово переходить в інформаційне суспільство.

2. Розпад євроцентристського світу та формування нового світового співтовариства.

3. Розпад СРСР і кінець двополюсного світового порядку.

Основами більшої частини сучасного світового співтовариства є ринкова економіка і, меншою мірою, політичні інститути, орієнтовані на демократію. Відбувається безпрецедентне прискорення часу: електронні засоби масової інформації, супутниковий зв'язок, забезпечуючи практично миттєву передачу інформації в усі кутки Землі, створюють відчуття одночасності і наскрізної присутності.

Посилюються інтеграційні процеси у світовій економіці. В даний час у світі нараховується 15 інтеграційних об'єднань (Європейська спілка, МВФ, ОПЕК). Укладається і неухильно розширюється система різноманітних зв'язків між цими структурами й окремими державами. При цьому зростають ступінь і масштаби взаємного впливу національних економік одна на одну. Вся планета перетворюється в єдину глобальну економічну систему, складовою частиною якої стали окремі національні економіки.

У 90-ті роки значно посилились інтеграційні процеси в Європі. У 1990 р. були зняті усілякі обмеження для вільного пересування капіталів, товарів, робочої сили. У 1991 р. підписується Маастрихтський договір про поглиблення інтеграції та перехід на єдину валюту (ЕКЮ). З 1 січня 2002 р. введено евровалюту (евро). Потенціал об'єднаної Європи на 25 % більше, ніж США і на 50% — Японії.

У результаті інформаційної революції, що привела до широкомасштабного використання в економіці ЕОМ, електронної роботизації, застосування верстатів із програмним керуванням відбулися зміни в характері праці. Виявилася тенденція витіснення зі сфери матеріального виробництва живої праці. 

Під впливом цих процесів змінилася соціальна структура. Безпрецедентно підвищився загальноосвітній і кваліфікаційний рівень робочої сили, різко зросла чисельність і значення робітників розумової праці, з'явилися нові професії (програмісти, біотехнологи, іміджмейкери тощо). У середньому класі підвищилося значення «білих комірців» — ІТП, менеджерів, маркетологів.

1991 р. розвалився СРСР, на його колишній території утворилися нові незалежні держави, що докорінним чином змінило міжнародну ситуацію і політичну карту світу, співвідношення сил на міжнародній арені. Замість двох наддержав (СРСР і США) залишилась одна — США, яка безроздільно домінує в міжнародних відносинах. 1 липня 1991 р. було проголошено про розпад Організації Варшавського Договору.

У 90—ті роки почалося становлення нової системи міжнародних відносин. Всупереч сподіванням, ООН не стала центром такої системи, оскільки не мала реального механізму контролю за виконанням прийнятих рішень. Найсильніший вплив на рішення ООН мають США, які беруть на себе роль арбітра та виконавця рішень при врегулюванні локальних конфліктів у Кувейті, Боснії та Косово, тиснуть і влаштовують пряму інтервенцію щодо тих країн, чия політика не влаштовує американську адміністрацію (Ірак, Іран, Лівія). Посилення лідерства США викликає певні побоювання з боку інших країн, особливо Росії, яка прагне повернути втрачений авторитет. США не приховують свого прагнення перетворити XXI сторіччя в «американське сторіччя», коли весь світ буде облаштований за американським сценарієм. 

У 90-ті pp. рельєфно виявилися протиріччя двох тенденцій у розвитку світового співтовариства. З одного боку, у світі набирають розмах інтеграційні процеси, що ведуть до зміцнення наднаціональних засад в економіці та політиці. Проте одночасно йде й інший процес — зростання національної самосвідомості, який нерідко породжує сплески націоналізму, різку реакцію на будь-які спроби обмеження державного суверенітету на користь наднаціональних структур.

На перетворення в самостійний центр сили претендує Японія, сферою інтересів якої є, насамперед, Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Її потенціал, що постійно зростає, достатній, щоб стати одним із полюсів багатополярного світу в майбутньому.

Гігантським потенціалом володіє і Китай, який може через 10-15 років стати супердержавою в повному сенсі цього слова.

У розвитку міжнародних відносин важливе значення буде мати й позиція Росії. Багато що буде залежати від того, чи зможе вона й у якій мірі заповнити той вакуум сили, що утворився в результаті розпаду СРСР.

2. Наприкінці XX ст. людство постало перед необхідністю вирішення ряду глобальних проблем. Глобальними вони є тому, що стосуються всього світу, кожної країни, кожного народу, кожної людини. Вони безпосередньо впливають на майбутнє людського роду та вимагають для свого вирішення об'єднаних зусиль усього людства. Ці проблеми знаходяться в такому складному взаємозв'язку, що вирішення однієї з них передбачає врахування впливу на неї інших.

Глобальні проблеми можна умовно розподілити на дві групи:

1) пов'язані з міжнародними відносинами (проблеми війни і миру, відвернення загрози ядерної війни, освоєння космосу, розвиток міждержавного співробітництва на основі рівноправності, економічної доцільності, подолання відставання країн, які розвиваються);

2) соціально-економічні, пов'язані з взаємовідносинами людини і природи (сировинна, енергетична, екологічна, продовольча і демографічна).

У результаті діяльності технічно озброєної людини здійснюється такий тиск на світ природи, що її реакції починають помітно стримувати зростання суспільного виробництва та негативно впливати на саму людину.

На перше місце серед цих проблем (хоча черговість ця відносна), висувається дефіцит основних відновлюваних ресурсів, необхідних людству для підтримки своєї нормальної життєдіяльності. Проблема ґрунтових ресурсів є однією з найгостріших. Зараз на землі кожну хвилину зникає 900 млн. га пустель та 20 га лісів. 

Певну тривогу викликають оцінки стану не відновлюваних ресурсів. Вчені підрахували, ще при нинішніх темпах використання  природних  ресурсів (а вони будуть прискорюватись з розвитком промисловості), нафти вистачить на 50-60, газу на 30, а вугілля на 100 років. За деякими розрахунками, людство до 2100 р. витратить запаси таких металів, як свинець, цинк, олово, золото, срібло, платина, молібден, кобальт, алюміній.

У зв'язку з дефіцитом енергоресурсів, у найближчі 50 років слід чекати докорінних змін у структурі світового енергетичного балансу. Характерними тенденціями розвитку світової економіки будуть зростання вартості енергії, перехід до енергозберігаючої політики, заміна нафти вугіллям і ядерним паливом. Це означає зміну традиційних пропорцій світової енергетики.

Файл:Год стал рекордным по количеству стихийный бедствий и антропогенных катастроф. В 2010 году катастрофы унесли жизни 260 тысяч людей..jpeg

2010 год стал рекордным по количеству стихийный бедствий и антропогенных катастроф. 

Серед глобальних конфліктних ситуацій у сфері взаємовідносин суспільства; природи не тільки дефіцит основних природних ресурсів, але й можливі кліматичні та геологічні катаклізми» небезпечні наслідки забруднення природного середовища для здоров'я людей і живих організмів планети. У атмосферу Землі щорічно викидається 250 млн. т пилу, 200 млн. т вуглекислого газу, 1 млн. т сполук свинцю. У результаті не просто забруднюється повітря, яке забезпечує життя, але й створюється так званий екран для сонячної радіації — прозорість атмосфери знижується. Накопичення пилу на кризі Арктики та Антарктики може призвести до того, що вони частково почнуть танути. Забруднюються ріки і водойми, а ця вода — джерело життя. У промислово розвинених країнах забруднюється до 25 % усіх річкових стоків.

Рівновага біосферних процесів, яка порушується господарською діяльністю людини, відновлюється повільно, біосфера працює на межі своїх можливостей, формується нове — по ряду показників (технічних, хімічних, психологічних) — навколишнє середовище. Люди змушені пристосовуватися до форсованих темпів зміни довкілля, що значно коригує їх спосіб життя, призводить до змін в їх організмі.

Наслідки забруднення навколишнього середовища

Циклон Трейси Австралия

Від цих змін страждають не лише люди, а й тваринний світ. З 1600 року безповоротно зникло 63 види ссавців і 94 види птахів. 1.000 видів знаходиться під загрозою вимирання. Це призводить, по-перше, до втрати харчових ресурсів, по-друге, промислових ресурсів і, по-третє, руйнується механізм регуляції біосферних процесів, рівновага в природі.

Цунами

Гострою глобальною проблемою є демографічна. Населення Землі у 1999 р. перевищило 6 млрд. осіб. Щоденно людство збільшується на 290-330 тис. осіб, причому в країнах Африки, Азії і Латинської Америки народжується 10 із кожних 11 дітей, які народжуються в світі. Якщо у 1930-х роках населення планети збільшувалося на 12 млн. щорічно, то у 90-х pp. — на 90-100 млн. Забезпечення харчами населення, що швидко збільшується, — теж глобальна проблема. Особливу тривогу викликає становище так званих найменш розвинених країн, яких за даними ООН нараховується близько 30. Слаборозвинені країни відстали не лише в економічному, але й в соціальному, політичному, культурному відношеннях. Дефіцит продовольства — соціально-економічна і технологічна проблеми, які пояснюються відсталістю країн. Близько 1 млрд. осіб живе зараз за межею бідності. Вирватися з безодні відсталості самим цим країнам не під силу. Необхідна розробка дійових міжнародних механізмів для вирішення цієї глобальної проблеми.

Однією з важливих глобальних проблем є захист здоров'я людей від особливо небезпечних і поширених хвороб, наприклад, СНІДу).

Можна підкреслити, що світ на початку XXI ст. характеризується позитивним поступальним розвитком у міжнародній, економічній, соціальній та науково-технічній сферах. 

Список використаної літератури:

1.За основу взятий  тематичний план вчителя історії м.Луцька ЗОШ №1 Супрун Л.С.

2.За основу взятий урок з Всесвітньої історії Яковлева Дениса Александровича (Росія) 

3.Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія. - 2010 рік 

4.Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія. - 2010 рік 

5.П.Б. Полянський  Всесвітня історія 10 клас. - 2010 рік

6.Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик 1. Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи. - 2010 рік

8.Е. Хобсбаум Вік крайнощів: Історія світу, 1914-1991. - 2009 рік

9.В.П. Газін, С. А. Копілов. Новітня історія країн Європи та Америки - Київ, 2004

Скомпоновано та відредактовано Муха О.