Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 8 клас>> Біологія: Різноманітність савців. Плацентарні ссавці.
Варто пригадати. Які типи зубів є у ссавців? Що таке ехолокація? Що таке умовні рефлекси, ключиці, кора півкуль? До цієї родини належать вовк, собака, песець, шакал, лисиця, єнотоподібний собака тощо. Це середні за розмірами тварини, мають довгі кінцівки з невтяжними кігтями; під час бігу вони спираються лише на пальці. Здатні тривалий час переслідувати здобич. Вовк поширений майже всюди в Україні. Це сильний і спритний хижак: тіло може сягати завдовжки 160 см і маса - до 79 кг. Вовки утворюють зграї до 20 особин. Лігво влаштовують у важкодоступних місцях: розколинах скель, під вивернутими коренями дерев, інколи риють нори або займають нори інших тварин. У роки масового розмноження вовки становлять небезпеку для тваринництва та мисливства. Зграї вовків можуть нападати навіть на людину. Вовка вважають предком собаки свійського. Ця родина об'єднує тварин середніх і великих розмірів із довгими кінцівками та втяжними кігтями. На відміну від вовчих, котячі зазвичай чатують на здобич, а не наздоганяють її. У котячих, порівняно з вовчими, гірший нюх, але добре розвинені зір і слух. Найбільший представник котячих - тигр (тіло завдовжки до 3 м, маса до 270 кг), що мешкає у Південній Азії та на півдні Далекого Сходу Росії. Лев поширений у Центральній Африці та Південній Азії, він дрібніший за тигра (тіло завдовжки до 2,5 м, маса до 230 кг). Леви тримаються родинними групами - прайдами, до складу яких входить самець і декілька самок. Ці види потребують охорони, їх занесено до Міжнародної Червоної книги. Рись живе у лісовій зоні Євразії та Північної Америки. В Україні трапляється на Поліссі та в Карпатах. Цю тварину можна розпізнати за китицями на верхівках вушних раковин і коротким хвостом. Живляться рисі тваринами різних розмірів: від мишоподібних гризунів до великих копитних тварин. Кіт лісовий зовні нагадує свійського кота, але відрізняється від нього більшими розмірами (тіло завдовжки до 80 см, його маса до 6 кг) і відносно коротким хвостом. Живе у дуплах, ущілинах скель, а також норах борсуків і лисиць. Живиться гризунами та дрібними птахами. Поширений у Західній Європі та деяких місцевостях Азії. В Україні цей рідкісний вид трапляється у гірських лісах Карпат і Закарпаття, в також на Буковині. Свійську кішку людина одомашнила приблизно 5 тис. років тому для захисту запасів зерна від гризунів. її предком була африканська дика кішка. Річкова видра та морська видра, або калан, - представники куницевих, які на здобич полюють у воді. Річкова видра живе в чистих водоймах України і живиться переважно рибою, взимку - жабами. Річкова видра та калан мають цінне хутро. Серед куницевих є багато цінних хутрових звірів, які є об'єктом промислу. Це соболь, тхір, норка, горностай, ласка тощо. Мешкають у лісах, живляться здебільшого дрібними птахами та гризунами. До цієї родини належать великі хижі тварини, які мають дуже короткий хвіст, рухаючись, спираються на всю стопу, а не на пальці, як вовчі чи котячі. Тіло бурого ведмедя сягає 2,5 м завдовжки, маса - до 750 кг. Він надає перевагу глухим лісам, а живиться на відкритих ділянках рослинною їжею, хоча може нападати і на тварин - лосів, оленів, кабанів тощо. При цьому здатен тривалий час переслідувати свою здобич. Живе в барлогах, у гірських районах - у печерах. Узимку впадає у сплячку. Під час відлиги або за нестачі їжі ведмідь може прокинутися. Такі тварини («шатуни») дуже небезпечні для свійських тварин і людини. В Україні бурий ведмідь трапляється в Карпатах. Найбільший з ведмедів - білий - мешкає в Арктиці. Він добре плаває і пірнає, полюючи на рибу та ластоногих. Більшу частину життя ластоногі мешкають у воді, на суходіл виходять лише для відпочинку, розмноження та линяння. Волосяний покрив цих тварин частково редукований. Більшість видів не мають вушної раковини, але слух у них розвинений добре. Зуби поділені на різці, ікла та кутні, але не так чітко, як у хижих. Живляться ластоногі переважно рибою, молюсками чи ракоподібними. Морський леопард може споживати й водоплавних птахів (пінгвінів) чи дрібних тюленів. Деякі види мігрують (наприклад, гренландський тюлень, котики), інші (наприклад, морський заєць) ведуть осілим спосіб життя. Найбільші за розмірами серед ластоногих - морські слони (тіло завдовжки до 6 м, маса до 2,5 т ) та моржі (відповідно 4,5 м і 1,8 т). Відомо приблизно 30 видів ластоногих. Поблизу морських берегів України колись мешкав тюлень-монах, поширений переважно в субтропічній зоні Атлантичного (Середземне, Егейське, Адріатичне, Чорне моря) та Тихого океанів. Його занесено до Червоної книги України.
Людина цінує їхнє хутро, м’ясо та жир. Китоподібні повністю перейшли до водного способу життя. Їхні передні кінцівки перетворились на ласти, задні зникли, а хвостовий плавець – це згортка шкіри, що рухається у вертикальній площині. На спині згортка шкіри часто утворює спинний плавець, який надає тілу стабільного положення у воді. Шкіра китоподібних майже позбавлена волосяного покриву, відсутність якого компенсується добре розвиненим підшкірним жировим прошарком (його товщина може перевищувати 50 см). Легені мають великий об’єм (у синього кита до 14000 л), що надає змоги тваринам тривалий час (від 15 хв до 1,5 год) перебувати під водою. Ніздрі зсунуті на тім’я, відкриваються лише при вдиху та видиху, решту часу – закриті клапанами. У прохолодну погоду водяна пара з повітря, яке видихається (іноді – з бризками води), конденсується, утворюючи фонтан – своєрідну «візитну картку» китів. У китоподібних добре розвинені зір і слух. Зубаті кити здатні до ехолокації. Кити народжують сформованих малят, що відразу можуть плисти за матір’ю. Опинившись на суходолі, ці тварини, незважаючи на легеневе дихання, гинуть, бо не здатні самостійно повернутись до води. Їхній скелет на суходолі не витримує великої маси тіла: це заважає дихальним рухам, а також призводить до травмування внутрішніх органів. Відомо близько 80 видів китоподібних (в Україні - 3), яких поділяють на два види – беззубі, або вусаті, і зубаті кити. Представники цієї групи замість зубів мають рогові пластинки (180-400 пар), вони розташовані на верхній щелепі та піднебінні й утворюють цідильний апарат (так званий китовий вус). Голова велика, іноді становить до 1/3 довжини тіла. Вусаті кити поширені в морях і океанах, передусім холодного та помірного поясів. Зазвичай тримаються невеликими групами (по 5-8 особин), можуть здійснювати регулярні міграції. Наприклад, гренландський, сірий та горбатий кити живляться планктоном, проціджуючи через китовий вус значну кількість води. Проціджена їжа (переважно планктонні рачки) за допомогою язика спрямовується до глотки. До вусатих китів належить найбільша тварина з усіх, що мешкають на Землі – синій кит. Великі розміри має і фінвал (тіло завдовжки до 27 м). На відміну від синього кита, який живиться виключно дрібними планктонними ракоподібними, фінвал споживає головоногих молюсків і дрібну рибу. Інтенсивний промисел вусатих китів, яких здобували заради м’яса, жиру та китового вуса, призвів до значного зменшення чисельності цих тварин. На деякі види (наприклад, синього кита) полювання заборонено взагалі, на інші види – обмежене. П’ять видів вусатих китів занесено до Міжнародної Червоної книги. Ці зуби конічної форми і слугують для захоплення й утримання здобичі. Це хижаки, що живляться рибою, головоногими молюсками, тюленями тощо. Можуть розвивати значну швидкість (косатка, наприклад, до 56 км на годину). До зубатих китів належать дельфіни, кашалти, косатки. Найбільші розміри має кашалот (тіло завдовжки до 21 м, масою до 80 т). Живе в теплих морях. Може пірнати на великі глибини (до 2 км), перебуваючи під водою до півтори години. Дельфіни поширені переважно у теплих морях, утворюють зграї, їхнє тіло завдовжки до 10 м. Мають добре розвинений головний мозок, який визначає складну поведінку цих тварин. Найбільший представник дельфінів - косатка (тіло самців завдо¬вжки до 10 м, масою до 8 т). Цей вид поширений у різних морях: від Арктики до Антарктики, може нападати і на теплокровних тварин, зокрема інших китоподібних, тюленів, пінгвінів. На горбатих китів косатки нападають зграями, топлячи здобич і не даючи можливості спливати до поверхні води для дихання. Як і інших дельфінів, косаток можна приручати й утримувати в морських акваріумах (океанаріумах), де вивчають їхню поведінку, пристосованість до швидкого плавання. В Україні мешкають афаліна чорноморська, морська свиня (або пихтун) та білобочка чорноморська. Промисел зубатих китів заборонений, багато видів занесено до Міжнародної Червоної книги. Усі три види дельфінів фауни України занесено до Червоної книги України. Спільною ознакою приматів є дуже рухливі п'ятипалі кінцівки хапального типу. Великий палець протистоїть іншим, що дає змогу урізноманітнити хапальні рухи. Свободу дії забезпечує наявність ключиць у поясі верхніх кінцівок. Під час пересування по землі примати спираються на всю стопу. Добре розвинений головний мозок, у більшості видів поверхня великих півкуль вкрита борознами й звивинами. Мозковий відділ черепа збільшений, щелепи вкорочені. З органів чуттів найкраще розвинені органи слуху та зору. Поширені примати у тропічних і субтропічних частинах Азії, Африки, Південної та Центральної Америки. Лише один вид мавп у природних умовах трапляється на півдні Європи (Іспанія). Напівмавпи - тварини дрібних і середніх розмірів (тіло завдовжки від 8 см до 1 м). Очі широко розставлені, хвіст довгий, пухнастий. Пальці часто закінчуються не нігтями, а гачкуватими кігтями. Поверхня півкуль може бути гладенькою або з невеликою кількістю борозен. Більшість видів напівмавп веде нічний або сутінковий спосіб життя. Відомо 52 сучасні види, поширені у тропічних областях Азії (Південно-Східна Азія, Індонезія), Африки та на острові Мадагаскар. Лемури - тварини, які ведуть переважно нічний спосіб життя, тому мають великі очі. Живуть на деревах, живляться плодами, комахами, яйцями птахів, дрібними земноводними та плазунами. Мають довгий пухнастий хвіст. Своєрідною групою напівмавп є довгоп'яти - дрібні тварини, що активні, як і лемури, переважно вночі, мешкають на деревах і мають великі очі. Цих тварин так називають тому, що на їхніх задніх кінцівках видовжений п'ятковий відділ. На пальцях є присоски, які допомагають утримуватися на гілках. Живляться довгоп'яти комахами. Очні заглибини спрямовані вперед, забезпечуючи так званий об'ємний зір (коли поля зору правого і лівого очей перекриваються). Пальці закінчуються нігтями. Розміри тіла від 15 см (карликова ігрунка) до 2 м (горила). Мавп поділяють на широконосих і вузьконосих. Широконосі мавпи (ігрунки, ревуни, павукоподібні мавпи) мешкають у Південній та Центральній Америці. Вони мають широку носову перетинку між носовими отворами (звідки й походить їхня назва). Живуть на деревах, мають довгий цупкий хвіст. Живляться плодами рослин, комахами, дрібними пташками та їхніми яйцями. Вузьконосі мавпи характеризуються вузькою носовою перетинкою, мешкають у Південній Азії й Африці, а безхвості макаки поширені і на півдні Європи (Іспанія, Гібралтар). Макаки мають довгий хвіст, ведуть груповий наземний спосіб життя або мешкають на деревах. Поширені у лісах і горах Африки й Азії, живляться рослинною і тваринною їжею. Інколи можуть шкодити садам і посівам культурних рослин. Серед них найвідоміший макакрезус, який мешкає у Південній Азії. Мартишки переважно живуть у тропічних лісах Африки. Живляться рослинною їжею. Часто мають довгі вуса чи бороду (зелена мартишка). Павіани поширені в гірських місцевостях Тропічної Африки, тримаються зграями. Це великі тварини: маса тіла самців може перевищувати 25 кг. Всеїдні, живуть стадами з чіткою ієрархією. Це означає, що кожна особина має у стаді певну чергу при споживанні їжі, певне місце під час пересування зграї тощо. Зграєю керує вожак - сильний самець, якому підпорядковуються всі інші особини. Павіанів ще називають собакоголовими мавпами, бо їхня голова схожа на собачу. Усі ці мавпи мають защічні мішки та сідничні мозолі - загрубілі ділянки сідниць, що слугують для сидіння на твердих жорстких поверхнях. Головний мозок дуже добре розвинений, півкулі переднього мозку повністю вкриті борознами та звивинами. До них належать гібони, орангутан, шимпанзе та горила. Гібони мають довгі передні кінцівки, за допомогою яких вони стрибають з гілки на гілку. Живуть у лісах Південної та Південно-Східної Азії. Тіло завдовжки до 65 см і масою до 8 кг. Орангутан - велика (до 1,4 м заввишки, маса тіла 250 кг) мавпа з видовженими кінцівками (розмах передніх кінцівок сягає 3 м), вкрита рудою шерстю. Живе на деревах і дуже рідко спускається на землю («орангутан» у перекладі з малайської мови означав «лісова людина»). Поширений у вологих тропічних лісах острові Суматра та Калімантан (Індонезія). Живиться плодами рослин, а також яйцями птахів і пташенятами. Живе до 30 років. Вид занесено до Міжнародної Червоної книги. Шимпанзе звичайний - мавпа заввишки до 150 см, маса тіла до 80 кг. Має густий чорний волосяний покрив. Лицьовий відділ черепа ледь виступає вперед. На відміну від орангутана, у шимпанзе великі вушні раковини. Поширений у лісах і на відкритих просторах Екваторіальної Африки, живиться переважно рослинною їжею. Як і павіани, шимпанзе тримаються групами, які очолює самець-вожак. Тривалість життя - до 60 років. У шимпанзе добре виражені емоції, хороша пам'ять, швидко виробляються умовні рефлекси. У 30-х роках ХХ сторіччя відкрито карликового шимпанзе, або бонабо. Шимпанзе занесено до Міжнародної Червоної книги. Горила найбільша з людиноподібних мавп (самці заввишки до 2 м, маса тіла до 260 кг). Шкіра і шерсть, яка вкриває тіло, чорні. Велика голова з низьким лобом, суцільним кістковим валком над очима та масивними щелепами. Маса головного мозку горили найбільша серед мавп і сягає 600 г (для порівняння - у людини в середньому 1350-1500 г). Живуть горили невеликими групами на території Екваторіальної Африки. Їхній спосіб життя мало пов'язаний із деревами, це переважно наземні тварини. Живляться рослинною їжею. Горилу також занесено до Міжнародної Червоної книги. Людиноподібні мавпи за особливостями своєї будови і процесів життєдіяльності дуже близькі до людини. Одним із перших це помітив ще в середині XVIII сторіччя видатний шведський учений К. Лінней, який включив людиноподібних мавп і людину до ряду Примати. Ознаки подібності стосуються особливостей не лише зовнішньої будови, але й внутрішньої. Людиноподібні мавпи мають такі самі групи крові, що й людина. У них спостерігають спільні з людиною захворювання, паразити тощо. Складна будова головного мозку людиноподібних мавп зумовлює й складну поведінку. Найближчі до людини за біологічними показниками та спадковою інформацією горила і шимпанзе. Дані молекулярних досліджень свідчать про те, що у шимпанзе і людини спадкова інформація збігається на 91%.
Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г. Надіслано читачами з інтернет-сайту
Зміст уроку конспект уроку і опорний каркас презентація уроку акселеративні методи та інтерактивні технології закриті вправи (тільки для використання вчителями) оцінювання Практика задачі та вправи,самоперевірка практикуми, лабораторні, кейси рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський домашнє завдання Ілюстрації ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа реферати фішки для допитливих шпаргалки гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати Доповнення зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) підручники основні і допоміжні тематичні свята, девізи статті національні особливості словник термінів інше Тільки для вчителів ідеальні уроки календарний план на рік методичні рекомендації програми обговорення Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум. |
Авторські права | Privacy Policy |FAQ | Партнери | Контакти | Кейс-уроки
© Автор системы образования 7W и Гипермаркета Знаний - Владимир Спиваковский
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов -
гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: