РОЗПОВІДЬ ПРО ХУДОЖНИЦЮ. ( Використовуємо слайди презентації) Катерина Василівна Білокур ( 1900 – 1961)
Ось що розказує про себе сама художниця:
"Рік мого народження 1900. Народилася в селі Богданівці на Полтавщині в сім'ї селянина-бідняка. Освіти не маю ніякої. Тоді було мені, може, вісім, а може й дев'ять, як мені купили буквар, от я без нічиєї допомоги й навчилася з нього читати. Ну, дід і батько порадились — нащо ж, мовляв, Катрю в школу посилати, коли вона й сама учиться, не буде рвати ні чобіт, ні свити, а ще вона потроху на веретені прястиме і грамоти навчиться. Ото така моя школа... Пряла, шила, ткала і взагалі виконувала всяку сільську роботу. Малювати мені забороняли, кажуть: "Катре, навчишся трохи читати і буде з тебе, а малювати, то куди нам до того. От кравцювання — то річ корисна", — і я заходилася кравцювати, бо тут було мені більше можливості нишком малювати, аніж на польовій роботі. А в душі було, що прийде той час — не буду боятися і буду малювати, хоч на старості літ, а хоч на один час я буду художником і все. Ой, якби ви знали, яке це для мене чарівне слово — художник. "
Перші роботи художниці не збереглися. Це були малюнки, виконані вуглинкою з печі чи сажею на шматочках полотна. Згодом вона сама навчилася виготовляти фарби із трав, цибулі, бузини, калини, буряка. Усе життя користувалася пензлями власного виготовлення—з декількох тхорячих чи котячих ворсинок, кінської гриви чи хвоста, вишневих гілочок, але дуже тонких. Тільки вони дозволили Катерині так філігранно виписувати деталі. В автобіографії художниця пише : "У 1934 році я сказала своїм рідним — батьку та матері, що я буду вчитися малювати і буду не тільки в неділю, а й у будні — кожен день малювати. "Чи ж ти, Катре, насміхаєшся чи збиткуєшся?" — запитали мене батько. "Ні, — кажу, — справді буду вчитися малювати". "А який же бісів батько тебе буде вчити?" "Сама буду вчитись", — відповідаю їм. І от учуся я малювати по сей день. І вже мої бідні старенькі батько і мати не б'ють мене, не лають і нічого мені не кажуть..."
До безтями прагнула Катерина малювати, щодень, щомиті, але були заборони від батьків, тому вона і вибирається в неблизьку для неї подорож у Канів, до Кобзаря, і в сльозах сповідується перед ним, найріднішим: "На могилі не було нікого. І мені вже така воля була! Скільки хотіла, стільки й плакала! Як живому, Шевченку розказувала, що як я хочу стати художником, але ж на цих доріжечках як не терен, то колючки, то камінці гострі."
- Сьогодні ми розглянемо одну з її картин, яка називається "Квіти за тином". Більшість з цих квітів росли в садибі Катерини Білокур, не було тільки конвалії і, щоб намалювати її, художниця ходила за 30 кілометрів під Пирятин "аж там дістала." Квітів вона ніколи сама не рвала і нікому робити цього не дозволяла. "Квіти, як і люди, — живі, мають душу! Не рвіть, хай цвітуть, на радість людям і сонцю" —повчала художниця. Тому і йшла вона з мольбертом на поле, в сад, до річки і там малювала з натури. Довгою була ця робота, але Катерина Василівна нікого і ніколи не допускала до незакінчених картин, як і в свою майстерню. Більше того, їй доводилося наймати хлопчаків, щоб ті стерегли її, коли вона малювала, щоб бодай ніхто не перервав її творчого задуму . "Сідаю біля стеблини з квіткою і пишу з натури. Зірвана квітка — вже не квітка. А я беру ослінчик, фарби, пензлик, сідаю біля кущика — і малюю собі. Кожну квіточку я запам'ятовую і майже без помилок наношу на папір чи полотно, бо кожна квіточка не тільки в моїм серці, а і в очах: зімкну повіки — і бачу, яку хочу" .
4. РОБОТА З КАРТИНОЮ КАТЕРИНИ БІЛОКУР. РОЗГЛЯД І АНАЛІЗ КАРТИНИ «КВІТИ ЗА ТИНОМ». - Уважно розгляньте картину "Квіти за тином". - Що зображено на картині? - Квіти. Буяння природи. - Де вони ростуть? - У яку пору року цвітуть ці квіти? - Квіти різних пір року. - Який день? - Сонячний, теплий. - Як зображені квіти? - Виписувалась кожна прожилочка, листочки, цяточки на кожній з квіточок. - Які почуття викликає картина? - Радісні.
Предмети > Українська мова > Українська мова 3 клас > Зв'язок між реченнями тексту. Частини тексту > Зв'язок між реченнями тексту. Частини тексту. Фішки для допитливих
|