Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас. Повні уроки>> Історія України: Розквіт Київської Русі. Повний урок

Тип уроку

Урок засвоєння нових знань

Мета

Засвоєння системних знань про розківт Русі за правління Володимира і Ярослава.

Завдання

Повторення раніше вивчених понять та вивчення нових, засвоєння нових знань заданої теми, формування навичок самостійного пошуку та опрацювання матеріалу.

Хід уроку

Київська держава ставала згодом все могутнішою, все більше земель підпорядовувалося київським князям. Столиця за авторитетом зрівнялася з іншими, євпропейськими. Особливого розквіту Русь досягла за правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

Син Святослава, князь Володимир, зайняв великокнязівський престол у 980 році і тримав владу у своїх руках 35 років. За цей період землі держави ширилися від Карпат до Оки та Волги, від міста Новгорода до Чорного моря. Управляти з Києва великою територією було надто складно. Отже у найбільших містах Володимир посадив власних синів, тому вся влада належала з тих пір великокняжій родині.

За часів Володимира стали карбувати перші монети у Давній Русі, які називалися златники та срібники. З одного боку на них зображували самого князя, з іншого боку – тризуб, який був його гербом, і напис – срібло це чи золото.

Володимир доклав чимало зусиль для війни із загарбниками-печенігами. Він організовував походи і зміцнював військо, засновував міста-фортеці. Навколо центра стлиці спорудили міцні укріплення. Збудували дитинець з 3 брамами і оборонними валами. Вартою уваги спорудою міста 10 століття була Десятинна церква Богородиці.

Бабин Торжок розташовувався за церквою, до нього збігалися дороги із брам дитинця. Навкруги церкви стояли князівські палати. Тут були також двори знатних бояр. На Подолі в тому числі велася активна забудова. На пристані зустрічали торгові кораблі. На торговищі збиралися купці з різних країн світу.

У 988 р. була запроваджена спільна для держави релігія – християнство. З цієї причини Володимира назвали Великим та шанують його як Святого. Впровадження цієї релігї пов'язано, згідно літопису, із походом князя Володимира на Херсонес, що належав Візантії. Князь охрестився у Херсонесі і взяв шлюб з Анною, візантійською принцесою. Повернувшись у Київ, князь почав хрещення народу. Він наказав усім сходитися до Дніпра. Більшість киян зійшлися до річки. Народ загнали у воду, а священики провели массове хрещення. Це був початок хрещення всієї країни.

Узагальнення

Володимир, син Святослава, коли посів престол, організував походи проти племен, які не підкорялися столиці. Князь надав владу своїм синам замість племінних князів. За правління Володимира Київська Русь стала найбільшою за розмірами державою Європи. Запровадження християнства як державної релігії допомогло налагодженню дружніх відносин із іншими державами.

Фішки для допитливих

Інший погляд на Володимира Сповна у дусі часу протікало і особисте життя князя. У Володимира було п'ять або шість дружин. Крім того, літописець, явно згущуючи фарби, повідомляє про 800 наложниць. Православний книжник засуджував князя. Як оповідає літопис, новгородці, дізнавшись, що Володимир йде хрестити їх, зібрали віче і присягнулися не дозволити повалити родових Богів. Народний опір очолили жрець Богомил і тисяцкий Викрадай, який заявив: «Краще нам загинути, чим Богів наших дати на наругу». Свій геноцид князь Володимир почав із знищення язичеських ідолів у Києві. Всі вони були повергнуті, спалені або порубані на шматки, а зображення Перуна скинули з високого берега до Дніпра.

Ярослав (1019-1054 рр.), син князя Володимира, повернув загхідні землі, загарбані сусідами. Південні кордони він розширив завдяки перемозі над печенігами. Великою його заслугою стало зібрання законів Русі в одну книгу - «Руська правда». Коли Ярослав досяг зрілого віку, батько зробив його князем ростовським, біля 1013 року, після смерті Вишеслава Володимировича Ярослав стає князем Новгорода. У 1014 році відмова Ярослава платити дань Києву викликав гнів батька і, Володимир наказав збирати похід до Новгорода.

Проте 15.07.1015 Володимир помирає, не встигає здійснити заплановане. За версією подій, що знайшла віддзеркалення в «Повісті временних літ», престол Києва захопив князь Святополк Окаянний, який був зведеним братом Ярослава. Святополк здійснює вбивство братів; робить спробу убити також Ярослава, але йому вчасно повідомляє про небезпеку сестра Передслава. Ярослав розпочав боротьбу із князем Тмутаракані Мстиславом, який прагнув захопити київський престол. Перемога була за Ярославом. Все ж князь залишався у Новгороді, а до Києва направив своїх посадників.

По мирному договору 1025 року князю Ярославу належала Російська земля з центром у місті Києві, а брату його Мстиславу — східнау частина, з центром у Чернігові. Тільки у 1035 році, після смерті Мстислава, Ярослав отримує престол. У 1036-1937 рр. були збудовані кріпосні укріплення - «місто Ярослава», Золоті ворота із церквою Благовіщення, храм святої Софії, засновані монастирі Ірини та святого Георгія. Вони символізували переміщення у столицю, Київ, центру світу православної віри. За Ярослава будували міста та відновлювали старі. З багатьма країнами укладали угоди миру.

Працюємо з картою

1. Землі землі приєднали до Русі Володимир і Ярослав?

2. Розкажіть про кордони Русі.

Працюємо з датами

1. Яким роком датується хрещення киян?

2. Скільки років тому це відбулося?

3. Намалюйте стрічку часу і позначте дати.

Київські Золоті ворота — це пам'ятник архітектури Київської Русі, він зберігся досьогодні. Місто Київ за часів Ярослава оточували височенні вали із сукупною протяжністю 3,5 кілометри. Золоті ворота слугували головним в'їздом до столиці. Це бойова башта великої потужності із церквою Благовіщення над нею. Споруда викликала захват сучасників і жах ворогів. Час не беріг пам'ятник. Проте аж до середини XVIII століття ворота служили в'їздом у Київ.

Благовіщення на Русі було 2м святом Богородичним після першого Пречистого, на честь якого в Києві побудована церква в 1 ст. християнства. Ярослав на Золотих воротах у стлиці Русі збудував храм на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці. "У 1037 році, — писано у літописі, — заснував Ярослав великий град Київ, що має золоті ворота. Побудував і церкву святої Софії, а після - кам'яну церкву Благовіщення Святої Богородиці на Золотих воротах. А це тому збудував премудрий князь Ярослав церкву Благовіщення на Воротях, щоб завжди була радість тому граду Благовіщенням Господнім і молитвою Святої Богородиці і архангела Гаврила".

Фішки для допитливих

Надвратная церква Золотих воріт відтворена у вигляді чотирьостовпного одноголового храму, апсиди якого влаштовані у стіні. Як прикраси фасадів Золотих воріт в Києві використані орнаменти з цеглини, характерні для староруських споруд того періоду. Підлоги храму прикрашені мозаїкою, малюнок якої виконаний по мотивах древньої полови Софії Київської.

Мозаїки Софії Київської

Образотворча система мозаїк і фресок Софійського собору повністю відповідає візантійським канонам. Проте тут зустрічаються багато образів, рідких для храмів Візантії. На образотворчу програму київського храму була покладена просвітницька місія. У умовах ще зовсім недавно язичеської країни християнські сюжети, розгорнуті на церковних стінах були візуальним оповіданням про нову віру для безграмотного люду, який в масі своєї не умів читати ні по-грецьки, ні по-славянськи.

Після зведення перших київських соборів, і особливо після Софії Київської, цей просвітницький принцип ляже в основу традиції оформлення інтер'єру в російських церквах. Декор Софійського собору включає майже всі сцени з життя Христа, а також з житія Богородиці, апостолів Петра і Павла; також в храмі можна побачити зображення Георгія Побідоносця, архістратига Михаїла і цілого сонму православних святих. У подальші століття кожен православний храм на Русі відтворював на своїх стінах, а з XV століття і на іконостасах, найголовніші події і великих святих подвижників Старого і Нового Завітів. Софійські мозаїки були створені після освітлення храму — в 1040-і роки — візантійськими майстрами, яких запросив київський князь Ярослав I Володимирович. Мозаїки спочатку займали величезну площу — 640 квадратних метрів, з яких збереглися лише 260.

Повторення термінів

1. Князь

2. Фрески

3. Військо

4. Собор

5. Християнство

Перевірте свої знання

1. Якими заслугами відомий князь Володимир?

2. Назвіть дати його життя.

3. Розкажіть перед класом про нову забудову Києва часів князя Володимира.

4. Хто наступний княжив на Русі?

5. Чим уславив своє ім′я Ярослав?

6. Яке ім′я дали Ярославу Володимировичу і за що?

7. Чи було поширене християнство за часів правління Ярослава? Доведіть.

8. Розкажіть про будови часів Русі, які збереглися до сьогодні.

9. Зробіть доповідь про невідомі факти, пов′язані із Золотими Воротами і Софією Київською.

10. Що ви запам′ятали про софіївські фрески?

Список використаних джерел:

1. Урок із презентацією по темі: «У часи Давньої Русі. Князь Володимир і хрещення Русі» Садигової О.М., учителя МБОУ "Излучинская ОНШ№2", п.и.т. Ізлучинськ Нижньовартовський р-он ХМАО-Югра

2. В. Власов, О. Данилевська "Вступ до історії України 5 клас", 2001 р.

3. Історія Русів. Пер. Івана Драча. – К., 1991 р.

4. Історія України. – Львів, 1996 р.

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Над уроком працювали

Король Б.Ю.

Любименко В.В.

Садигової О.М.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.