Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 9 клас>> Українська мова: Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні (кома і крапка з комою)

§ 21. Кома і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні

Запам'ятаймо

Кома ставиться між частинами безсполучникового складного речення, які виражають  одночасність, послідовність дій і поєднуються перелічувальною інтонацією:  На вікнах срібна світиться різьба, сніжинки грають в сяйві електричнім (М. Рильський).

253.

Прочитайте. Випишіть безсполучникові складні речення. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Вітер носиться, літає, топче луки і поля, жовті трави пригинає, лист зриває із гілля (Олександр Олесь). 2. Нічка крила опустила, ліс і поле полонила (Г. Донець). 3. Думає поле глибокую думу, спокоєм душу свою напуває, колос зелений зерном наливає (Олександр Олесь). 4. Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть (Т. Шевченко). 5. Сонце сяє, хвиля грає, тирса з вітром шелестить (С. Черкасенко). 6. Вітер колоски смикнув за вуса, місяць рогом настромивсь на небо (М. Вінграновський). 7. Квіт на каштанах так чисто і юно зайнявсь, вітер волого припав до пелюсток губами (Б. Олійник). 8. Внизу лиман лежав у очереті, бичків було в лимані без числа (Л. Костенко). 9. Як радісно ввійти в далекий давній світ і в відблисках його ловити світ новітній (М. Рильський). 10. Найпрекрасніша мати щаслива, найсолодші кохані вуста, найчистіша душа незрадлива, найскладніша людина проста (В. Симоненко).

254.

Прочитайте. Визначте змістові відношення між частинами складних речень. Спишіть, розставте розділові знаки.

1. Одяглися у срібло каштани день шумливий давно одгорів (Н. Сосюра). 2. Посади калину хай червоні грона похиляють низько до землі гілля (Ф. Малицький). 3. Гули мости двигтіли автостради машини мчали наче навмання (Л. Костенко). 4. Зима люта перестане вітерець повіє тепленький гарнесенький все зазеленіє (Н. Забіла). 5. Шумить стерня риплять кісся мовчать тверді серця (П. Воронько). 6. Сонечко пізно устане ляже раненько воно (Б. Грінченко). 7. І туман до ніг не простилався лиховісний вітер не корився (М. Рильський). 8. Підійшов вечір засвітив зорі прослав на травах тумани (П. Тичина). 9. Оце деревце найрідкісніше з нього родили сортові налиті червоним світлом яблука (О. Гончар). 10. На білу гречку впали роси веселі бджоли відгули замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли (М. Рильський). 11. Та віриш мені ти ту віру безкраю я на ніч усюди кладу в головах (І. Драч).

255.

І. Прочитайте. Поясніть розділові знаки в уривку з поезії.

Перша поетична збірка Пантелеймона Куліша називалася «Досвітки» (1863). Відкривалася вона алегоричним віршем «Заспів», у якому поет висловив свою надію на пробудження національної та соціальної свідомості українців:

Ой скоро світ буде,
Прокинуться люде,
У всяке віконце
Засіяє сонце...

ІІ. Ви помітили, що уривок оформлений як безсполучникове складне речення. Чому, на вашу думку, автор використав саме цей вид складного речення? Чому не висловив думку простими реченнями?

256.

Спишіть, замінивши виділені конструкції синонімічними безсполучниковими складними реченнями.

Гуцульщина — мальовничий край водоспадів

Водоспад Воєводин... Тепер важко сказати, хто й коли дав йому таку влучну назву. Насуплений дід стоїть непорушно посеред води, а на плечі йому спадають водяні пасма волосся. Та ще й росянистий чуб сріблиться на чолі. Так може побачити це диво природи людина з фантазією.

Цілий каскад водоспадів шумить на річках Пістинці, Яремчі. А ось грає-виграє річечка Манявка. Ще не встигла розпрощатися зі своїм джерелом, а вже кортить їй себе показати, вражаючи глядачів водоспадом, що падає з тринадцятиметрової висоти. Очей не можна відвести від Манявського водоспаду, коли він ніби міниться під яскравим сонячним промінням (За А. Денисенком).

257.

Випишіть із художніх текстів (прозових, віршованих) 8-10 безсполучникових складних речень, частини яких виражають одночасність, послідовність дій. Зверніть увагу на кількість частин у кожному безсполучниковому реченні. Чим відрізняються безсполучникові речення, використані в прозових текстах, від безсполучникових речень у віршах?

Запам'ятаймо

Крапка з комою ставиться між частинами безсполучникового складного речення, якщо вони віддалені за змістом або ускладнені (мають свої розділові знаки): Зорі сяють; серед неба горить білолиций; верба слуха соловейка, дивиться в криницю (Т. Шевченко).

258.

Спишіть, поясніть розділові знаки.

1. Помалу імла рідшає, яснішає; східний край неба обливається широким усміхом світання; світова зірка блідне і тремтить, догоряючи (М. Коцюбинський). 2. Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх, сама заснула коло їх (Т. Шевченко). 3. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь; широко стелиться килим ясно-зеленого вівса; далі темнішає просо (М. Коцюбинський). 4. Мерехтить над полем спека; одуд у балці степовій подає, неначе з глека, трьохскладовий оклик свій (В. Мисик). 5. Зійшли сніги, шумить вода, весною повіва; земля квіточки викида, буяє травка молода; все мертве ожива (Л. Глібов). 6. На землю вже тихий скрізь вечір лягає; з високого неба вже місяць сіяє; затихла і пташка, і людська розмова, мовчить, не шепоче зелена діброва (Б. Грінченко). 7. Сонце хилилося до заходу; небо було хмарне і тільки на заході ясно-червоне (О. Кобилянська). 8. Пройшовши по небу, тепла, тиха червнева ніч стала оволодівати землею; безмежний степ вщухав, корився, ніжнішав і м'якшав від її пестощів (Г. Тютюнник).

259.   

Прочитайте текст. Підготуйте його письмовий переказ, використовуючи безсполучникові складні речення, між частинами яких треба ставити кому і крапку з комою.

Шумить, нуртує і піниться Черемош, як оскаженілий, як навіжений, розпорошує свої дрібні бризки, б'ючись об каміння, нестримним плином перекочує через холодні брили. Несамовито він виривається потужною течією з тісних скелястих лещат і повільно заповнює низовини, обрамлені ошатною габою густої калини.

Про що шепочуть його шумні хвилі, які таємниці ховає в собі невпинна мелодія невидимих струн його зачарованої арфи? Яку пісню награє вона? Де її початок? Де її кінець? Хіба що серцем тільки можна спізнати її бездонну глибоку печаль і коломийкове грайливе роздолля. Такою є вдача гуцула, що ввібрав у свою мову та пісню голос рідної ріки, її дивовижні барви й вигадливі несподіванки (За І. Пільгуком).

260.   

Спишіть, розставте розділові знаки.

Кут Тархан

Півострів Тарханкут на заході Криму місце не для лінивих. Тут потрібно ходити пірнати лазити по скелях.

П'янить терпкуватий аромат сухого цілинного степу знамениті тарханкутські вітри приваблюють туристів дивовижні прибережний і підводний ландшафти.

Перлини півострова урочище Атлеш і зсувне узбережжя Джангуль. Величезні вапнякові скельні масиви Атлешу з гротами бухтами арками та печерами підводними рифами покритими м'яким килимом водоростей і щітками мідій дивовижної чистоти смарагдова вода завжди викликали особливу прихильність кінорежисерів природа сама ніби вимагала увіковічити її на плівці тут знімались епізоди до насичених романтикою стрічок «Людина-амфібія» і «Пірати XX століття».

Більш дикий Джангуль виник у результаті масивного обвалу берегової породи химерним нагромадженням скель шанувальники придумали назви Триголовий Дракон, Кам'яне Серце, Поцілунок, Демон (За Г. Клочковською).

Усміхнімось

261.

І. Прочитайте народні побажання. Які з них сподобалися найбільше? Запишіть їх.

1. А батькові твоєму щоб жито родило! 2. Бувай здорова од припічка до порога! 3. Бувай здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна, робоча, як бджола, багата, як земля! 4. Будем жити, мед-вино пити, хліб жувати, добра чекати! 5. Будьте здорові, в кого чорні брови! 6. Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь! 7. Від краю до краю всім добра бажаю! 8. Дай Боже, щоб усе було гоже! 9. Жити вам, поживати та добра наживати! 10. Кланяйся своїм, та не забувай наших! 11. Не поминай лихом, а добром, як хочеш! 12. Носити вам не переносити, возити не перевозити. 13. По сій мові та будьмо здорові! 14. Сійся, родися, жито-пшениця та всяка пашниця! 15. Чим багаті, тим і раді! 16. Щоб нам добре жилося-булося, щоб у нашім житі колосся вилося!

ІІ. Придумайте вітання для своїх рідних, використавши народні побажання й уживаючи безсполучникові складні речення.

Вчимося культури мови

262.

Прочитайте. Поширте частини безсполучникового речення так, щоб між ними треба було поставити крапку з комою. Утворені речення запишіть.

1. Хмара небо криє, сонечко не блисне, вітер вовком виє, дощ потоком висне (П. Грабовський). 2. Відцвіли голубі матіоли, згасло літо на жовтих полях (В. Грінчак). 3. Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива (Т. Шевченко). 4. Листя слухає вітру зітхання і згортає свої прапори, на покірну красу умирання сонце дивиться сумно згори (В. Сосюра). 5. У долині село лежить, понад селами туман дрижить (І. Франко). 6. Сонце високо, косарі далеко, коси дзненять, коні пасуться (О. Довженко). 7. Знову цвітуть каштани, хвиля дніпровська б'є!.. (А. Малишко).

Готуємося до диктанту — повторюємо орфографію

263.   

І. Пригадайте орфограму «Написання складних іменників». Виконайте тестове завдання.

У якому рядку всі слова написані правильно?

А телестудія, прем'єр-міністр, супер-гра, півстола
Б гідроізоляція, фітотерапія, півострів, гіпермаркет
В південь-північ, аудіо-касета, вантажообіг, віце-міс
Г землеобробіток, рентгеноелектрокардіограма, теле-ефір, полумисок
Ґ Євросоюз, євробачення, контр-адмірал, півящика

ІІ. Слова, у яких допущено помилки, запишіть правильно. Поясніть орфограми.

264.   

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.

О(т, д)горів, (ґ, г)рона, ни(сь, зь)ко, авто/страда, навма(н, нн)я, т(и, е)плес(и, е)ньк(і, и)й, р(е, и)плять, пі(здн, зн)о, воє/вода, не/прост(е, и)лався, лихо/ві(стн, сн)ий, най/рідкі(стн, сн)іше, ро(с, з)сипл(и, е)ться, ал(и, е)горичний, пробудже(н, нн)я, ясно/зелений, догор(я, а)ючи, соц(и, і)ально, три/складовий, Гуцуль(щ, шч)(і, и)на, водо/спад, грає/виграє, стел(е, и)ться, оду(т, д), оскаж(и, е)нілий, навіже(нн, н)ий, бри(с, з)ки, не/впи(н, нн)а м(и, е)лодія не/видимих струн, можн(о, а), (з, с)пізнати, диво/вижні, пів/острів, Тархан/кут, п(и, і)рнати, ар(а, о)мат, (Т, т)архан/ку(цьк, тськ)і вітри, пр(е, и)ваблюють, лан(дш, ш)афт, водорос(л, т)і, уроч(е, и)щ(є, е), (ґ, т)рот, щ(и, і)тки м(и, і)дій, людина/амфібія, п(и, і, е)рати, три/головий.

С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова, Українська мова, 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів 

_{Матеріали з української мови, планування з української мови, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з української мови для 9 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.