Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас>>Історія України: Розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Музична творчість.

Мова належить до однієї з визначальних характеристик будь-якої етнічної спільноти. Не становили в цьому винятку й східні слов'яни. Формування мовних особливостей в їхньому середовищі пережило складні та неоднозначні процеси. У ході їхнього історичного розвитку відбувалося становлення міжплемінної і надплемінної мов.

На різних географічних теренах розселення слов'ян, зокрема й тих, які згодом утворили східнослов'янську спільноту, усталювалися місцеві мовні діалекти. Разом з тим існувала й сукупність спільних мовних характеристик, що дозволяло соціальній верхівці СХІДНОСЛОВ"ЯНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ вільно спілкуватися між собою.

Протягом тривалого часу вчені вважали, що писемність у східних слов'ян з'явилася у зв'язку із запровадженням християнства. Проте є підстави стверджувати, що вона виникла раніше. Адже просвітитель Кирило у 860 р. бачив у Херсонесі «руськими письменами писані» Євангеліє і Псалтир. З X ст. відома практика складання в Русі писемних заповітів про спадкоємність майна. Умови договору 944 р. передбачали, що руські посли й купці привезуть до Константинополя грамоти, підписані князем.

Якою ж була писемність? Абетка, віднайдена на стінах Софійського собору, засвідчує, що русичі користувалися власним письмом, дещо відмінним від поширеної у слов'янських країнах кирилиці, при цьому користувалися грецькими літерами. Разом із священними книгами на Русь прийшла церковнослов'янська мова (виникла на основі староболгарської), яку ще називають старослов'янською. Вона стала мовою православної церкви, освіти й культури. За її зразком, переважно на основі київської говірки, в XI ст. почала формуватися давньокиївська/давньоруська писемно-літературна мова, якою складалися літописи, юридичні пам'ятки, світські художні твори. Важливо пам'ятати, що вони обидві істотно різнилися від усної розмовної мови (їх формування в різних частинах Руської держави мало на той час свої особливості).

У середині - другій половині XI ст. в Русі започатковується власне письменство (до цього часу користувалися перекладними творами). Переважно це були збірки уривків і перефразувань із Біблії і творів отців церкви, підібраних для роз'яснення різних випадків із життя людей. Першим оригінальним твором стало "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона. Писемність могла поширюватися й розвиватися лише на основі організації шкільного навчання. Мережа шкіл у Русі неухильно зростала. Поряд із загальними, які навчали всіх діте? читати й писати, почали з'являтися спеціальні школи для дітей знаті Першу таку школу в 988 р. відкрив у Києві Володимир Великий Ще одна школа діяла при Софійському соборі. У 1030 р. Ярослав Мудрий утворив у Новгороді школу, до якої відібрали 300 дітей «учиті книгам». Учителями були священики, підручниками - богослужебні книги, найчастіше - Псалтир.

Формування власної мови, розвиток писемності й започаткі вання шкільного навчання стали важливим чинником консол дації населення. Чи не найповніше культура народу виявляється в зрчість  духовній сфері. Адже духовна культура - це сукупність вірувань, норм маралі, звичаїв і обрядів. Вона твориться впродовж багатьох віків, і, незважаючи на те, що кожна епо-ха викарбовує у ній свої образи, стрижневі елементи духовності залишаються. Вони передаються від покоління до покоління через перека-38, казки й легенди, пісні, колядки й щедрівки, прислів'я, приказки тощо. Слід зазначити, що із запровадженням християнства духовний світ народу зазнав істотних змін. Однак нова віра не знищила підвали попереднього світогляду. Старі релігійні поняття вона наповнювала новим змістом: невипадково християнські свята часто збігалися т часі з язичницькими, надаючи їм нового забарвлення й звучання; взереосмислювалися обряди.

Із сивої давнини у свідомості наших пращурів плекався образ Доброї Матері, котру вшановували як богиню родючості. Саме в ньому сконцентрована їхня велика любов до природи, землі, яку називали праведною і божою, оспівували в колядках і щедрівках. Із запровадженням християнства образ Доброї Матері злився з образом Божої Матері.

Серед пісень важливу роль відігравали обрядові, пов'язані з відзначенням свят на честь Сонця, весни, нового року, обрядами народження дитини, весілля, похорону. З порами року поєднані колядки, щедрівки, веснянки. У ка.іках утверджується віра в чарівну силу води, вогню, замовлянь, магічну дію слова. У них наші пращури висловлювали погляди на добро і зло, правду й кривду. Прислів'я й приповідки передавали життєвий досвід і мудрість.

Поза увагою русичів не залишалася жорстока боротьба з кочовиками. Розуміння її важливості знайшло відображення у билинах. У них оспівуються подвиги трійці богатирів - Іллі Муромця, Альоші Поповича й Добрині Микитича, котрі вірно служили великому князю Володимиру Красне Сонечко й відважно захищали Русь. Складається також дружинний епос, у якому оспівуються звитяги вождя-князя, взірцем якого слугувала постать мужнього Святослава.

Усна народна творчість відзначалася багатством форм і розкривала духовний світ русичів.

Залишки пам'яток, археологічні розкопки свідчать про високий рівень тогочасної архітектури. Образ міст і сіл визначали дерев'яні будівлі. Окремі хороми князів і бояр мали по кілька поверхів. Ремісники і торговці жили у невеликих будинках (до 20-30 кв. м), які обмазувалися глиною й білилися. Велика увага приділялася зведенню з дерева й землі міських оборонних споруд. Основу валів складали дерев'яні зруби-городини, засипані всередині землею. Окремі кліті зрубів мали розміри 3 х 3 м і ставилися у кілька рядів по ширині валу, висота якого сягала 10-15 м. Перед ним викопувався глибокий рів, що наповнювався водою.

Міські брами виготовлялися з дерева, інколи над парадними воротами споруджувалася церква, біля них будувався підйомний міст через рів.

Ще до запровадження християнства у Києві розпочалося спорудження монументальних кам'яних будівель (палаци Ольги, ротон-доподібна- будівля). З його утвердженням поширюється зведення мурованих храмів і цивільних споруд. Наприкінці X - на початку XI ст. у столиці будуються два двоповерхові палаци (розмірами 45 х 11 м). Наприкінці IX - на початку X ст. розпочалося будівництво кам'яних храмів у карпатському регіоні (м. Перемишль).

За Ярослава Мудрого монументальна архітектура набуває національних особливостей. Прикладом цього є Софійський собор. У ньому відбилося гуманістичне світосприйняття русичів. Його величні й гармонійні форми, урочисто-святкове оздоблення протягом багатьох століть захоплюють людей. Храм являє собою грандіозну хрестово-куиольну споруду з 13-ма куполами, оточену з трьох боків відкритими галереями. Мозаїки і фрески вражають цілим світом різноманітних образів - як релігійного, так і світського змісту. У Чернігові Мстислав розгорнув будівництво величезного Спасо-Преображенського собору, подібного до Десятинної церкви. Хрещата форма внутрішніх стовпів згодом стає типовою для руської архітектури.

Архітектура відзначалася різноманітністю й поєднувала візантійські риси з національними.

Розбудова церков сприяла розвитку живопису й художньої різьби. Наприкінці X - в XI ст. у  їхньому інтер'єрі вдало поєднувалися мозаїки і фрески. Вражає розпис Київської Софії. Чудові мозаїчні зображення прикрашають головний вівтарі і купол. Надзвичайно сильне враження справляють образи Христа, архангелів, апостолів, Богородиці-Оранти. Останню в народі вважали захисницею Києва та Русі.

1 Мозаїка - зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених па цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. іп.
2 Фреска - картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вологій штукатурці.
3 Інтер'єр - архітектурно й художньо оздоблена внутрішня частина будинку, приміщення.

Фрески прикрашають усі стіни собору. Крім релігійних сюжетів, на них зображено життя княжого двору: боєнні виправи, лови, вистави скоморохів (мандрівних акторів) та ін. Оздоблюють храм і різні орнаменти, переважно рослинного характеру.

Візантійський вплив у живописі виявився стійкішим, ніж в архітектурі. Саме Візантія дала руському православ'ю іконописний канон. Саме його відтворено в мозаїках і фресках Софії, хоча в них є й місцеві риси. Так, серед розписів трапляється зображення коня, прив'язаного до списа. Цей образ згодом став невід'ємним елементом серії козацьких картин «Козак Мсипай». Важливу роль у релігійному житті відігравали ікони. Спочатку їх привозили з Візантії, а наприкінці XI ст. з'являються й руські. Зароджується книжкова мініатюра, якою прикрашаються рукописні книги. Найдавнішою такою книгою, що дійшла до нас, є Остромирове євангеліє, виготовлене в 1056-1057 рр. у Києві дияконом Григорієм. Його мініатюри — одні із кращих світових зразків оздоблення рукописних книг.

Серед пам'яток художньої різьби по каменю, що прикрашали храми, вирізняються різьблені плити. Одинадцять їх збереглося на хорах Софії. Вони вкриті прекрасним рослинно-геометричним орнаментом, доповненим зображеннями орлів і риб. Оскільки православна церква заборонила розташовувати у храмах статуї святих, скульптура не розвивалась. Однак відомо, що в X ст. з каменю й дерева майстри створювали ідолів з людськими обличчями, яких, бувало, і розмальовували.

1 Канон - твердо встановлене правило, норма, що слугує зразком.
2 Хори - відкрита галерея, балкон у верхній частині парадного залу або в церкві.

Надзвичайною вишуканістю відзначалися вироби художнього ремесла, часто виготовлені з використанням емалі й черні.

Зразком ювелірного мистецтва слугує сюжетна композиція срібної оправи двох ритонів-рогів ІХ-Х ст., виявлених під час розкопок Чорної Могили у Чернігові. Один із них прикрашений рослинним плетивом, на другому зображено фантастичних звірів з крилами, драконів у двобої, орлів, двох собак, вовка й півня, чоловічу і жіночу постаті з луками й великого орла.

Розвивалася музика. Значного поширення набули пісні, танці, гуслярські розспіви. На міських майданах, у княжих дворах часто виступали скоморохи, котрі були музикантами й акторами. На одній із фресок Софії зображено цілий ансамбль із 7 виконавців.

Такі музичні інструменти, як гуслі, сопілки, гудки, трапляються під час археологічних розкопок. Після запровадження християнства поширюється хоро лий спів.

Образотворче мистецтво й музика розвивалися на національній, основі.

Інтенсивне формування руської спільноти, розбудова держави і запровадження християнства як державної релігії стали міцними підвалинами розвитку вітчизняної культури.

МОРАЛЬ - система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей.

ЗАПАМ'ЯТАЄМО ДАТИ
Початок 60-х років IX ст. - створення слов'янської абетки. X—XI ст. - піднесення культурного розвитку Русі.

ПЕРЕВІРИМО ЗНАННЯ

1. Коли виникла писемність у східних слов'ян?
2. Хто створив слов'янську абетку: а) Кирило і Мефодій; б) Іларіон в ) Ярослав Мудрий?
3. Хто став автором першого оригінального руського твору?
4. Хто відкрив першу школу у Києві: а) Ольга: б) Володимир Великий в) Ярослав Мудрий?
5. Вставте пропущені слова у речення: «Міські... виготовлялися з.... інкі ли над ... воротами споруджувалася ...».
6. Продовжіть речення: «Зображення коня, прив'язаного до списа, згодо, стало невід'ємним елементом...».
7. Що нового з'явилося в культурному розвитку Київської Русі в X XI ст.? Складіть розгорнутий план-проспект відповіді.
8. Як виникли церковнослов'янська та писемно-літературна мови?
9. У чому полягає вплив запровадження християнства на духовну кул туру наших пращурів?
10. Яку роль образ Доброї Матері відіграв у розвитку духовної культур русичів?
11. Що ви знаєте про розвиток монументальної архітектури за Ярослав Мудрого?
12. У чому різниця між мозаїкою і фрескою?
13. Чому не розвивалася скульптура?
14. Що зображено на срібних оправах ри тонів, віднайдених у Чорній Могил
15. Використовуючи матеріал підручника та додаткову літератур складіть оповідання на тему «Розвиток писемності та усної народи творчості в Київській Русі».
16. Складіть розгорнутий план висвітлення теми «Усна народна творчість
17. З'ясуйте особливості розвитку архітектури.
18. Використовуючи тексти підручника, його ілюстрації і додаткову . тературу, опишіть інтер'єр Софійського собору.

ПОПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ
Сучасні історики про місце Софійського собору в культурному житті Руської держави
Одним із найвідоміших центрів культурного життя Київської Русі б Софійський собор у Києві - митрополича резиденція. В його стінах укладений перший давньоруський літописний звід 1037-1039 рр.; написано й проголошено митрополитом Іларіоном «Слово про закон і благодать», яке вражає глибиною національного самоусвідомлення й блиском ораторського хисту; розроблено основи першого збірника законів Київської Русі - «Руську правду»; створено Ізборник Святослава 1073 р.; написано незвичайне за своєю ідеологічною спрямованістю послання митрополита Клима Смолятича... й багато інших творів.
                         ТолочкоО.П., ТолочкоП.П. Київська Русь. - К., 1998. - С. 318.

Іларіон. Слово про Закон і Благодать
Похвалимо ж і ми по силі нашій малими похвалами того, хто велике і дивне створив - нашого учителя і наставника, великого кагана нашої землі Володимира, онука старого Ігоря, сина славного Святослава, які в роки володарювання своєю мужністю і хоробрістю уславились в країнах багатьох. І понині перемоги і могутність їх споминаються і прославляються. Адже не в слабкій і безвісній землі володарювали, а в Руській, що знана й чувана є в усіх чотирьох кінцях землі!
                         Крисаченко В.С. Християнство на теренах України І-ХІ століття. Свідчення очевидців. - С. 435.

Запитання та завдання
1. Яке місце посідала Софія Київська в культурному житті Русі?
2. Що мав на увазі Іларіон, стверджуючи, що Руська земля «знана й чувана є в усіх чотирьох кінцях землі»?

Радимо прочитати
Асєєв Ю.С. Мистецтво стародавнього Києва. - К.. 1969. Давня історія України: У 3 т. - Т. 3: Слов'яно-Руська доба. - К., 1996.
Толочко О. П., Толочко II. П. Київська Русь. - К., 1998. Толочко П. ТІ. Давньоруські літописи і літописці Х-ХІІІ ст. - К., 2005.
Знойко О. II. Міфи Київської землі та події стародавні. - К., 1989.

Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков
Вислано читачами інтернет-сайту

_{історія України скачати підручники, історія України 7 клас уроки, реферати з історії, історія тести та відповіді}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.