Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 8 клас. Повні уроки>> Історія України: Розвиток мистецтва на початку ХVІІ ст. Повні уроки

Тип уроку

Засвоєння нових знань

Мета

Формування системних знань про розвиток мистецтва на українських землях на початку 17 століття

Завдання

• дізнатися про вертеп як особливу форму народного мистецтва;

• освоїти основні поняття уроку та записати їх у словничок;

• сформувати навички освоєння нового матеріалу та критичного аналізу історичної інформації;

• навчитися черпати додаткові знання з відеоматеріалу.

Хід уроку

Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)

Доброго дня, шановні учні! На сьогоднішньому уроці ми з вами дізнаємося про становище мистецтва у 17 столітті

Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)

Учитель розповідає, які переваги отримає учень, вивчивши дану тему (нові знання, навички, емоції, хороші оцінки тощо).

Перевірка домашнього завдання проходить у форматі, який вчитель визначає в залежності від багатьох факторів: рівень підготовки класу, яким саме було домашнє завдання.

Актуалізація опорних знань (3-5 хв)

Учитель задає питання щодо вивчених тем, пов’язаних із даною темою.

Вивчення нової теми. (20 хв)

План уроку:
1. Вертеп як особлива форма мистецтва
2. Музичне мистецтво
3. Досягнення у живописі

У XVII ст. в Україні популярності набув вертеп.

Вертеп – це переносний ляльковий театр, в якому представлялася містерія Різдва Христового. Театри являли собою досить великі, приблизно в зріст людини, або трохи менше, ящики, обтягнуті матерією, або обклеєні різнокольоровим папером, а часто ще й паперовими образками святих. У цих ящиках, частіше всього на двох ярусах, обладналися дві сцени, хоча були вертепи і одноярусні, з одного сценою. Під кожною сценою залишалося невеликий простір, закрите з боку глядачів, і відкрите ззаду. Розміри цього простору повинні були бути достатніми, щоб ляльковод міг вільно маніпулювати руками, керуючи ляльками через спеціальні прорізи, пророблені в сцені. Декорації, якими зазвичай служили задні стінки ящиків, оформлялися по-різному. Частіше за все вони просто обклеювалися кольоровими картинками та паперовими образками, але зустрічалися вертепи, в яких на внутрішніх стінках олійними фарбами були намальовані цілі картини.

Вертеп

На нижній сцені був палац царя Ірода, уявлялося побиття Віфлеємських немовлят, смерть царя Ірода і його поховання. Тут же, після закінчення духовної частині подання, розігрувалися різного роду інтермедії, присвячені злободенним подіям народного життя, або просто традиційні сценки, прижилися у вертепах з незапам'ятних часів.

У деяких вертепах була ще й маленька, розташована на самому верху, на подобу мезоніну, третя сцена. На цю сцену в належний час виходив Ангел і сповіщав про народження Спасителя.

Ляльки були влаштовані досить просто. Вирізалися вони звичайно з дерева і одягалися в одягу з різнокольорових клаптиків. Керували ними через вузькі прорізи в сцені за допомогою штирьков чи паличок, прироблених до нижньої частини ляльки. Велика частина ляльок була обмежена в рухах: вони могли пересуватися по сцені тільки з тим ступенем свободи, яку надавали пророблені в сцені прорізи і злегка нахилятися. Але Деякі ляльки оснащувалися простенькими механічними пристроями, що дозволяють їм ворушити руками, вставати на коліна сідати і здійснювати тому подібні маніпуляції. Рівень художнього виконання ляльок також був різний: від грубо вирізаних, одягнених в паперові одягу маленьких лялечок до справжніх витворів мистецтва, з красивою і акуратною різьбленням і витончено одягнених клаптиками дорогих матерій.

Ляльки

Вистави були двочастинні: у першій, духовної частині вистави, представлялися Євангельські події, наступна ж за нею друга частина була суто розважальною.

Тексти уявлень у вертепах, що належать різним господарям, відрізнялися один від одного, особливо у розважальній частині, де як кількість, так і набір розігруваних інтермедій був майже довільним, хоча, в той же час і традиційним.

Зміст і тексти першої, духовної частини уявлення були більш стабільними, і в більшості вертепів повторювалися, за винятком деяких невеликих відмінностей у текстах та різному музичному супроводі. Сенс і кількість експонованих сцен були постійними.

Приблизно з п'ятнадцятого століття вертепні п'єси перейшли в розряд так званого шкільного театру, тобто театру, що існував при духовних училищах, де вистави духовного змісту розігрувалися в якості вправ у риториці. Крім того, Різдвяні містерії стали розігруватись на вулицях бродячими акторами. У церквах ж на Різдво стали виставляти нерухомі вертепи з яслами і скульптурними зображеннями Пречистої Діви та Праведного Йосипа. Зусиллями вуличних артистів, які прагнули будь-якими шляхами привернути на свої уявлення як можна більше публіки, врешті-решт дійшло до того, що від первісного змісту вертепних вистав залишилося мало, зате вони збагатилися великою кількістю цивільних сцен, іноді навіть досить непристойного змісту. Українські вертепні вистави відрізнялися від європейських більшою збереженням давньої духовної частини. Необхідно зазначити, що відмінності за структурою і за силабічним особливостям між українськими і європейськими вертепами дозволяють зробити припущення про різну історію їх розвитку.

Пречиста Діва

У музичному мистецтві набули поширення думи. Книжковий елемент в історичну пісню внесений бродячими школярами в XVII столітті, що грали на Україну роль посередників між шкільною культурою і народними масами. Учасники козацьких походів, бродячі школярі, „мандровані дяки” були близькі до „убогої братії”, інваліди козацьких війн були берегинями історичних спогадів і традицій козацтва. У школах і „шпиталях” старовинної України зосереджувалося напівнародне, напівкнижне середовище, що об'єднувало розумові інтереси духовенства, козаків і „посполитого” люду (тобто міського міщанства і селянства): з цього саме середовища і виходили творці дум. З плином часу вони оформилися в особливий тип військових кобзарів або бандуристів, які супроводжували козацтво в його походах, а після закінчення походів розносили славу про них по всій Україні, обслуговуючи не тільки естетичні запити широкої і різноманітної аудиторії, але і завдання соціально-політичної агітації і пропаганди. Таким чином це була епоха остаточного складання думи як жанру.

Народно-пісенна творчість українського народу свідчить про його велику музичність. У музичному фольклорі знайшли глибоке відображення менталітет українців, їхня працьовитість і волелюбний дух.

Багата за своїм жанровим складом українська обрядово-календарна пісня. Однорядкові і дворядкові форми найбільш характерні для ранньообрядових пісень-колядок, обжинкових, ритуальних весільних пісень. Мелодійна різноманітність найяскравіше проявилася в побутовій, соціальній ліриці – любовних піснях, піснях про жіночу долю, чумацьких, козацьких, рекрутських. Особливий пласт представляють плачі та голосіння, що мають дуже давнє походження. Вони примітні безпосередністю, щирістю, природністю у вираженні душевного болю, відчаю, туги.

Пісні українського народу

Самостійна робота учнів (4-6 хв)

Досягнення українців у 17 столітті у області живопису учні освоюють самостійно за допомогою підручника. Кілька учнів доповідають про результати перед класом.

Висновки та узагальнення (3-4 хв)

Висновки учитель подає у формі коротких узагальнень або просить клас доповісти про висновки самостійно.

Домашнє завдання (1-2 хв)

1. Підготуватися до уроку-узагальнення

2. Заповнити словнички дат та термінів

Список використаних джерел:

1. Урок на тему "Розвиток мистецтва на початку ХVІІ ст" Давиденка В. М., учителя історії, Скадовська спеціалізована школа 1-3 ступенів №1, м.Скадовськ, Херсонська обл.

2. Урок на тему "Розвиток мистецтва українських земель на початку ХVІІ ст" Малаховського Віталія Степановича, учителя історії ліцею №142, м.Київ

3. Білоцерківський В. Я. Історія України. Навчальний посібник / К.: Центр учбової літератури, 2007

4. Історія України: Маловідомі імена, події, факти. / П.Т. Тронько. - К., 2007

5. Іващенко В. Ю., Марченко О. С. Історія України: Кишеньковий довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Над уроком працювали

Давиденко В. М.

Любименко В.В.

Малаховський В. С.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.