Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 7 клас>>Зарубіжна література: Роберт Льюїс Стівенсон (1850 – 1894). «Вересковий мед». «Вересковий мед» Стівенсона як героїчна балада. Уславлення в ній подвигу в непримиреній боротьбі з іноземними загарбниками. Фольклорні елементи в творі.

Роберт Льюїс СТІВЕНСОН

[ 1850-1894 ]

Одним з найвідоміших англійських письменників е Роберт Стівенсон, роман якого «Острів скарбів» (1883 р.) став найпопулярнішим пригодницьким твором, що ним уже понад століття зачитуються діти та юнацтво всього світу.

Роберт Стівенсон народився в Единбурзі в родині інженерів, кілька поколінь якої були будівничими маяків. Хлопчик мріяв успадкувати фах своїх предків. Закінчивши школу, він вступив на інженерний факультет Единбурзького університету, але закінчити його через слабке здоров'я йому не вдалося, а з мрією довелося розпрощатися.

Свій самостійний життєвий шлях Стівенсон розпочав із журналістської діяльності: він писав статті, огляди літературних творів до газет і журналів. Згодом він і сам зайнявся письменницькою діяльністю. Його приваблювали героїчне минуле, романтичні пригоди і подорожі. Герої його творів завжди виявляють мужність і шляхетність, живуть яскравим і незвичайним життям.

Любов до моря постійно жила в душі письменника, і це втілилося в його творах. Та найдужче хвилювала Стівенсона доля рідної батьківщини -маленької Шотландії, народ якої склав багато пісень і легенд про своє героїчне минуле.

Одна з давніх легенд і стала основою балади Р. Стівенсона «Вересовий трунок», і розповідала вона про легендарний народ — пиктів. Це найдавніший з відомих народів, які населяли Шотландію. Вперше про пиктів згадується у 297 році нашої ери як про ворогів Риму. Пикти боролися проти різних ворогів. Інколи вони програвали великі битви, втрачали величезні території, але вперто знову воювали за свою землю. УIX столітті пикти були підкорені скоттами, тобто шотландцями, після чого змішалися з представниками інших народностей, втратили мову і перестали існувати як окремий народ.

У літописах і легендах пикти найчастіше зображені як сміливі воїни. Вражені їхньою сміливістю завойовники не розуміли, звідки у невисоких на зріст людей стільки почуття нескореності та відваги у боротьбі.

Стівенсон використав легендарне уявлення про пиктів і побудував сюжетну канву балади навколо таємниці. Як народ пиктів залишився в історії таємницею, так залишився таємницею і спосіб приготування вересового трунку. Цей прийом дуже характерний для фольклорних творів, коли герой повинен розкрити таємницю і звільнити чарівну силу.

У баладі Стівенсона чарівною силою стали риси характеру мужніх пиктів, які уславив поет.

З баладою Р. Стівенсона ви познайомитесь за її українським перекладом, що належить поетові Євгену Крижевичу. Перекладач передав зміст балади відповідно до оригіналу, але вніс й деякі відмінності у свій переклад. Він переклав назву не як «Вересовий мед», а назвав баладу: «Вересовий трунок». Уже в заголовку Є. Крижевич називає напій з вересу «трунком» — словом, що мас спільний корінь з іншим — «отрута». Таке словосполучення у назві наштовхує на думку, що таємниця виготовлення напою «отруїла» перемогу шотландського короля, звела її нанівець, адже моральна перемога виявилась на боці останнього пикта.

Український перекладач вживає щодо напою епітет «чарівний», розповідаючи про те, як цей трунок робив долю пиктів радісною. Є. Крижевич двічі використовує означення «червоний» — до слів «гора» і «квіт» (вересу), і ці словосполучення з'являються після опису побоїща. Цей колір, що традиційно символізує пролиту кров, покликаний нагадувати про трагедію цілого народу.

ВЕРЕСОВИЙ ТРУНОК
Із вересового квіту
Пикти варили давно

Трунок, за мед солодший,
Міцніший, аніж вино.

Варили і випивали
Той чарівний напій

І в темрявих підземеллях
Долі раділи своїй.

Та ось володар шотландський —
Жахались його вороги! —

Пішов на пиктів оружно,
Щоб знищити їх до ноги.

Він гнав їх, неначе ланей,
По вересових горбах,

Мчав по тілах спогорда,
Сіяв і смерть, і жах.

І знову настало літо,
Верес ізнов червонів,

Та трунок медовий варити
Вже більше ніхто не вмів.

В могилках, немов дитячих,
На кожній червоній горі,

Лежали під квітом червоним
Поснулі навік броварі3.

їхав король шотландський
По вересовій землі;

Дзинчали завзято бджоли,
Курликали журавлі.

Та був можновладець похмурий,
Думу він думав свою:

«Владар вересового краю —
Чом з вересу трунку не п'ю?»

Раптом васал-' королівський
Натрапив на дивний схов:

В розколині між камінням
Двох броварів знайшов.

Витягли бідних пиктів
Миттю на білий світ —

Батька старого і сина,
Хлопця отрочих літ.

Дивився король на бранців,
Сидячи у сідлі;

Мовчки дивились на нього
Ті броварі малі.

Король наказав їх поставить
На кручі й мовив: —

Старий, Ти сина й себе порятуєш,
Лиш тайну трунку відкрий.
Глянули вниз і вгору
Батько старий і син:

Довкола — червоний верес,
Під ними — клекіт пучин.

І пикта голос тоненький
Почув шотландський король:
—    Два слова лише, володарю,
Тобі сказати дозвольї
Старість життя цінує.
Щоб жити, я все зроблю

І тайну трунку відкрию, —
Так він сказав королю.

Немов горобчик цвірінькав,
Мова лилася дзвінка:
—    Відкрив би тобі таємницю,
Боюся лише синка.

Смерть його не лякає,
Життя не цінує він.

Не смію я честь продавати,
Як в очі дивиться син.

Зв'яжіть його міцно, владарю,
І киньте в кипучі нурти,

І я таємницю відкрию,
Що клявся повік берегти.

І хлопця скрутили міцно,
І дужий вояк розгойдав

Мале, мов дитяче, тіло,
І в буруни6 послав.

Крик бідолахи останній
Поглинули хвилі злі.

А батько стояв на кручі —
Останній пикт на землі.
—    Владарю, казав я правду:
Від сина чекав біди,

Не вірив у мужність хлопця,
Який ще не мав бороди.

Мене ж не злякає тортура.
Смерть мені не страшна,

І вересового трунку
Зі мною помре таїна!
Переклад Євгена Крижевича

HEATHER ALE
(Уривок)
 
From the bonny bells of heather
They brewed a drink long-syne,

Was sweeter far than honey,
Was stronger far than wine.

They brewed it and they drank it,
And lay in a blessed swound

For days and days together
In their dwellings underground.
There rose a king of Scotland,
A fell man to his foes,

He smote the Picts in battle,
He hunted them like roes.

Over miles of the red mountain
He hunted as they fled,

And strewed the dwarfish bodies
Of the dying and the dead.

Summer came in the country,
Red was the heather bell;

But the manner of the brewing
Was none alive to tell.

In graves that were like children's
On ninny a mountain head,

The Brewsters of the Heather
Lay numbered with the dead.

The king in the red moorland
Rode on a summer's day;

And the bees hummed, and the curlews
Cried beside the way.

The king, rode, and was angry,
Black was his brow and pale,

To rule in a land of heather
And lack the Heather Ale.

It fortuned that his vassals,
Riding free on the heath,

Came on a stone that was fallen
And vermin hid beneath.

Rudely plucked from their hiding,
Never a word they spoke:

A son and his aged father —
Last of the dwarfish folk.
The king sat high on his charger,
He looked on the little men;

And the dwarfish and swarthy couple
Looked at the king again.

Down by the shore he had them;
And there on the giddy brink —

«I will give you life, ye vermin,
For the secret of the drink.»
 
ЛЕКСИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ
Верес — вічнозелений низенький кущик із дуже дрібним і численним листям та лілово-рожевими квітками.

Трунок -   тут у значенні«напій».

Бровар — майстер з виготовлення пива.

Васал — у середньовічній Європі феодал, який одержував від могутнішого феодала земельні ділянки й заступництво, за що виконував для нього ряд повинностей.

Нурт — те саме, що вир.   

Буруни — навальні пінисті хвилі.

АНАЛІЗУЄМО Й ОБГОВОРЮЄМО ПРОЧИТАНЕ
1.    Розкажіть про історичне тло балади «Вересовий трунок».
2.    Складіть характеристику батька-пикта.
3.    Сформулюйте ідею балади «Вересовий трунок».
4.    Поясніть роль художніх засобів на позначення кольору в розкритті головної ідеї. Наведіть цитати з твору.
5.    Чи виправдовуєте ви вчинок батька-пикта? Поясніть чому.
6.    Прочитайте епіграф до статті про Р. Л. Стівенсона. Як, на вашу думку, ці слова характеризують автора балади «Вересовий трунок»?
7.    Хто вивчає англійську мову, зробіть підрядковий переклад вміщеного уривка балади. Порівняйте текст оригіналу з його українським перекладом.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
8.    Складіть порівняльну характеристику образів Делоржа з балади Шиллера «Рукавичка» і батька-пикта з балади Стівенсона «Вересовий трунок».
9.    Підготуйте усний твір на тему «Моє враження від балади Роберта Стівенсона "Вересовий трунок"».

Н.І. Дорофеєва, С.П. Касьянова

"Зарубіжна література 7 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

_{Планування зарубіжної літератури, підручники та книги із зарубіжної літератури 7 класу, курси та завдання з зарубіжної літератури для 7 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.