Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас>>Римська релігія. Культура доби республіки. Культура імператорського Риму. Література. Основні архітектурні пам’ятки. Мистецтво. Місто Рим і життя його мешканців.
§ 44. Римська релігія та культура
Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.
1. Римська релігія
На вірування стародавніх римлян значно вплинула грецька релігія. Греки були язичниками. Римські боги спершу не були пов'язані з окремими силами природи. Але римляни піддалися чарівному впливові еллінської культури, і римські боги стали багато в чому подібними до грецьких.
Так, Юпітер був схожим на Зевса, Марс — на Ареса, Венера — на Афродіту, Юнона — на Геру, Мінерва на Афіну. Римські боги так само, як і грецькі, поділялися на головних і другорядних. Юпітер став богом неба й блискавок, Мінерва — богинею мудрості, Венера — богинею кохання й родючості, Вулкан — богом ковальства та вогню, Аполлон — богом світла, Юнона була покровителькою жінок і шлюбу, Меркурій, подібно до грецького Гермеса, був вісником олімпійських богів, покровителем мандрівників, торгівлі. Нептун, як і Посейдон, отримав у царство море, а Діана, як грецька Артеміда, стала богинею полювання. На честь богів римляни влаштовували свята, що відігравали велику роль у суспільному житті.
Завойовницькі походи, які постійно здійснювали римляни, знайомили їх із богами підкорених народів. Нових богів приєднували до традиційно римських. Численні раби, потрапляючи до нових римських господарів, зберігали пошану до своїх богів.
Визнання нових, заморських богів підривало основи традиційної римської релігії. Бурхливі події громадянських війн, численні проскрипції привели до зміни традиційних вірувань. Поширилось уявлення про потойбічний світ, про блаженство в загробному житті. Люди втрачали впевненість у земному житті й шукали порятунку від страху, невлаштованості, страждань, постійного очікування смерті. 2. Римська культура доби Республіки Римська культура, як і культура Еллади, була складовою античної культури, яка формувалася в умовах полісного устрою. Особливості суспільства полісної держави відбилися на характері всієї античної культури, римської в тому числі. Громадяни полісу вирізнялися почуттям власної гідності, відповідальності за добробут своєї вітчизни, вони звикли до активної участі в державних справах.
Після завоювання елліністичних держав на культурний розвиток Риму дуже вплинула своєрідна, особливо пишна елліністична культура. Але римляни змогли зберегти неповторність і самобутність свого духовного розвитку.
Римляни надавали перевагу практичній користі набутих знань. Через це в Римі набули розвитку науки, які мали прикладний характер, — географія, біологія, фізика, математика. Римська культура збагатила духовне надбання людства численними технічними винаходами. Зокрема, це бетон, без якого неможливе сучасне будівництво; «гвинт Архімеда» для відкачування води; водогони (акведуки), що полегшили зрошення великих територій.
У теоретичних науках римляни досягли менших успіхів. У філософії вони не додали нічого нового, а тільки розвинули вчення, започатковані греками. Серед філософів епохи Республіки слід назвати видатних стоїків Тита Лукреція Кара, послідовника Епікура, і Марка Тулія Цицерона. Окрім стоїцизму, значно розвинулось учення кініків.
Римська література не мала біля своїх витоків видатних творів, подібних до гомерівських поем. Попри все, вона зробила величезний внесок у розвиток латинської мови. Значна роль у цьому належить не лише римським поетам, а й ученим (Марк Теренцій Варрон) і ораторам (Марк Тулій Цицерон).
Варронові належать 74 наукових твори, поміж яких є трактат «Про сільське господарство», — єдиний, що зберігся до нашого часу. Варрон був автором славетного твору «Менніпові сатури», жартівливі й дотепні рядки якого веселили римлян. Варрон — єдиний письменник, якому римляни за життя встановили пам'ятник.
Цицерон (106-43 pp. до н. е.) — чудовий оратор, юрист, філософ, збагатив римську літературу не тільки зразками філософських творів, а й своїми досконалими ораторськими промовами. Період його життя й діяльності недаремно називають добою «золотої латини».
З-поміж видатних письменників слід назвати Гая Юлія Цезаря (100-44 pp. до н. е.). Його твори — це мемуари (тобто приватні спогади, пам'ятні записки). До нашого часу збереглися «Записки про Галльську війну» та «Записки про громадянську війну». Це зразки чудової художньої прози, гарного літературного стилю, написані зрозумілою, доступною мовою.
Чи не найкращий драматург — Тит Макцій Плавт (254-184 pp. до н. е.), видатний діяч театру, автор численних комедій, на змісті яких позначився вплив грецької літератури. Плавт здебільшого переробляв грецькі комедії на «римський лад».
Найвидатнішим серед римських поетів був Гай Валерій Катулл (84-54 pp. до н. е.). Його лірична поезія, оспівуючи кохання, зачаровувала римлян І ст. до н. є. Надзвичайно цікава людина, Катулл мав велику шану в римлян. Його дружби прагнув сам Юлій Цезар, незважаючи на те, що поет написав чимало сатиричних віршів проти нього та його військових начальників.
Особливе місце в римський літературі посідає Тит Лукрецій Кар (95-55 pp. до н. е.), який був не лише філософом, а й геніальним поетом. Філософський твір Лукреція «Про природу речей», написаний у віршах, є не тільки заримованим трактатом, а насправді талановитим художнім твором.
3. Культура імператорського Риму. Література
Під час правління Октавіана Августа після громадянських війн у Римській державі нарешті запанували мир і спокій. Август прагнув не тільки показати себе захисником республіканського ладу, а й відроджувати славетну культуру батьків. Багато діячів культури отримали від нього підтримку та значні дарунки.
Активним помічником у цьому був радник Августа Гай Цйльній Меценат. Значні кошти Мецената було витрачено на підтримку митців. За його порадою Август повернув із вигнання поета Публія Вергілія Марона (71-19 pp. до н. є.) і відшкодував багатство, яке той утратив під час громадянських війн. Вергілій з жебрака знову перетворився на багатія й змушений був решту життя вихваляти та славити імператора Августа. Найкращий його твір — поема «Енеїда» — описує мандри Енея, який, за однією з легенд, прибув до Італії й став предком засновників Рима.
З-поміж поетів доби Республіки слід згадати Квінта Горація Флакка (65-8 pp. до н. е.), невтомного співця ліричних почуттів і теми кохання.
Від владного норову Октавіана Августа дуже постраждав поет Публій Овідій Назон (43 р. до н. е. -18 р. н. е.). Тонка, чарівна поезія Овідія відбилась у змісті його поем «Метаморфози» та «Мистецтво кохання», що зачарували дочку Августа Юлію. Розбещена жінка за свою поведінку була покарана вигнанням. Як улюбленого поета Юлії, у вигнання заслали й Овідія. Він подався в місто Томи в гирлі Дунаю — далекий край, заселений варварами. Решту життя митець провів у вигнанні, так і не дочекавшись помилування.
Видатний римський історик Тит Лівій (59 р. до н. е. — 17 р. н. е.) зробив значний внесок у розвиток історичної прози. Його твір «Історія Риму від заснування міста» є значним історичним джерелом. Літературна мова, простий і зрозумілий виклад матеріалу приваблюють чимало читачів. Разом із ним необхідно згадати Корнелія Тацйта і його твір «Історія», а також Аппіана, грека за походженням. Його історичний твір «Громадянські війни» описує період II—І ст. до н. е. Найславетнішим серед римських істориків є Плутарх із Херонеї (46-120 pp. н. е.). Усе життя він вважав себе філософом, але справжню славу йому принесли «Паралельні життєписи», де він змалював життєвий шлях багатьох видатних грецьких і римських державних й історичних діячів. Більшість наших сучасників вважає Плутарха саме істориком, не згадуючи про його філософську спадщину. З його працями ви ще ознайомитеся в старших класах на уроках зарубіжної літератури.
У філософії періоду імперії значний крок було зроблено завдяки творчості філософа-стоїка Луція Аннея Сенеки (4 р. до н. е. - 65 р. н. е.), учителя й вихователя імператора Нерона. Видатним стоїком був також імператор Марк Авре-лій. Інтерес до філософії в епоху імперії настільки поширився, що зацікавив навіть найнижчі верстви суспільства. Так, видатним філософом епохи імперії був прихильник стоїцизму колишній раб Епіктет. Захоплення цим ученням пояснюється тим, що воно закликало до спокійного, урівноваженого ставлення до життя, мужньої, твердої поведінки в годину небезпеки.
4. Основні архітектурні пам'ятки
Римська культура створила багато видатних пам'яток архітектурного мистецтва. Багато з них збереглися до сьогодні не тільки в Італії, а й по всій колишній території імперії. Однією з таких пам'яток є славнозвісна Аппієва дорога, що діє й нині. Римські водогони-акведуки в стародавній час постачали воду до столиці за десятки кілометрів з далеких гірських річок. Консули та імператори, інші багатії подарували місту багато красивих споруд — храмів, портиків, базилік, цирків, театрів. Більшість із них не збереглися до нашого часу, але й те, що залишилось, і досі приваблює гостей Рима. А от велична споруда Пантеону (храму всіх богів) збереглася в первісному вигляді. На її фронтоні добре видно напис: «Марк Агриппа, тричі консул, збудував». 5. Римське мистецтво
У скульптурному мистецтві вчителями римлян були греки. Вони, як відомо, не прагнули передавати в портреті зовнішньої схожості. Римляни стали в цьому справжніми майстрами. І хоча римляни не створили видатних шедеврів скульптури, вони перевершили своїх учителів у мистецтві скульптурного портрета, де навчилися відтворювати найменші деталі зовнішності, передавати тонкі риси людської вдачі. Портрети Юлія Цезаря, Цицерона, Августа, Вергі-лія, Катона, Помпея та інших є зразками довершеної майстерності. Скульптурними портретами прикрашали будівлі й надгробні споруди. На них відтворювали образи померлих, зазначали їхній суспільний стан і діяльність. Досконалості в мистецтві скульптурного портрета римляни досягли в І—II ст. н. е. У зв'язку з кризою суспільства з III ст. стає помітним занепад технічної майстерності.
Римляни прикрашали стіни, стелі, підлогу громадських споруд, багатих будинків знаті й палаців імператорів розписами та мозаїкою. У Римі збереглася частина кімнат Лівії, дружини Августа, у м. Помпеї можна й сьогодні милуватися розписом окремих будинків, у Тунісі на римських віллах час також зберіг витвори стародавніх художників. Особливо високої майстерності досягли римські майстри в створенні мозаїчних орнаментів і картин.
Римська культура разом із грецькою стали основою сучасної європейської культури. Від латинської мови започатковано більшість сучасних європейських мов. Ми користуємося численними надбаннями цієї дивовижної культури.
1. Що таке антична культура? 2. Назвіть давньоримських богів, зазначаючи їхні сфери впливу. 3. Яких ви знаєте діячів римської культури й науки доби Республіки? Розкажіть про їхні здобутки. 4. Назвіть римських письменників, істориків епохи імперії. 5. Чому римська і грецька культури мають багато подібних рис? 6. У чому полягав внесок Риму в загальносвітовий культурний розвиток? 7. Хто такий Меценат? Чому це власне ім'я стало загальною назвою? Імена яких українських меценатів вам відомі? Що вони зробили для нашої держави? С.О Голованов, С.В. Костирко "Історія стародавнього світу. 6 клас" Вислано читачами з інтернет-сайту
всесвітня історія 6 клас уроки, тести всесвітня історія, історія онлайн
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|