Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас>>Зарубіжна література: Результати духовної еволюції героїв. Образи автора і природи у творі. Національний колорит.

Ольга Ларіна — молодша сестра Татьяни, провінційна дівчина з типовими для поміщицького кола інтересами. Пушкін пише про Ольгу:
Слухняна завжди, непримхлива,

Весела завжди, як весна,

Як річ поетова, правдива,

Як поцілунок, чарівна.

Блакитні очі, чистий голос.

Неначе льон, білявий волос,

І рухи, й усмішка, і стан —

Все в Ользі... Та візьміть роман

Хоч би який, і дуже вірно

Там подано її портрет;

В нім любих без кінця прикмет,

Та він набрид мені безмірно.

Вона доволі легкодумна, прагне звичайних світських насолод та розваг. Нерозважливість моральної поведінки Ольги, яка занадто багато уваги під час танців приділила Онє-гіну, стає опосередкованою причиною загибелі Ленського. Втім, оплакавши смерть коханого, Ольга швидко про нього забула і невдовзі вийшла заміж за офіцера, з яким і залишила рідний дім.

Образ Винятково важливе місце в композиції пушкінсь-автора кого роману належить образу автора, який не лише розповідає нам історії героїв роману (в його епічній фабульній лінії), а й веде при цьому невимушений діалог із читачем, немовби намагаючись заручитись його підтримкою та порозумінням. Структура цього образу подвійна. З одного боку, автор постає перед нами як безіменний оповідач, знайомий Онєгіна, один з персонажів, який живе в тому ж, створеному творчою уявою Пушкіна художньому світі, що й інші герої твору, зустрічається з ними, цікавиться їх життєвими долями, знаходячи в них певні аналогії із власним життям:
Онєгін, — друг мій, я зазначу,
Родивсь на берегах Неви,
Де народились, може, й ви,
Чи вславилися, мій читачу...

З іншого боку, це персонаж особливий. Автор встановлює чітку межу між ним та іншими персонажами твору. Його оповідач не тільки має суттєво відмінний від онєгінського погляд на життя, інші уподобання, звички, критерії моральних оцінок («Тут радий дать я зрозуміти, / Що я й Онєгін не одно...»), а й, на відміну від інших персонажів, одночасно перебуває за межами їх уявного, художнього світу, виступає як його творець, якого Пушкін немовби наділяє правом власного авторського голосу. Цей образ не може бути прямо ототожнений з особистістю самого Пушкіна — справжнього автора «Онєгіна», для якого оповідач — лише один з його персонажів, очима якого він показує читачеві світ героїв свого роману. Але, звісно, в образі оповідача відбились і деякі факти біографії самого Пушкіна. Так, у першій главі згадується південне заслання Пушкіна: «Та північ вадила мені». У шостій главі вустами свого оповідача Пушкін прощається з молодістю, а у восьмій главі повертається до своїх юнацьких років:
В ті дні, коли в садах Ліцею
Я безтурботно розцвітав [...]
Помітив нас Державін сивий
І, гаснучи, благословив.

Образ автора, створений Пушкіним, виступає, таким чином, як композиційний центр його роману, як точка перетину та віддзеркалення двох світів — реального і літературного, як такий кут зору на життя, в якому його оцінка з боку оповідача поєднується і поглиблюється авторською позицією.

Геніальний російський поет, що виступав практично в усіх жанрах поезії, прози, драматургії, про якого на його батьківщині з гордістю говорять: «Пушкін — це наше все» (Аполлон Григор'єв), «початок усіх починань» (Максим Горький), — Олександр Пушкін відіграв винятково важливу роль у подальшому розвитку російської літератури. Він створив російську сучасну літературну мову, довершені зразки любовної, пейзажної, громадянської та філософської лірики, увів у російську літературу широке коло ідей та образів європейської літератури, власних образів, сюжетів і мотивів, до яких і нині звертаються російські письменники. Драматургія Пушкіна сприяла утвердженню психологічних основ сценічного реалізму.

Пушкін реформував російську прозу, заклав основи реалістичного, соціально-психологічного роману. Він не тільки визначний поет і прозаїк, а й талановитий літературний критик, історик, публіцист. В. Бєлінський охарактеризував творчість Пушкіна як явище, яке продовжує постійно роз- виватися «в житті суспільства. Кожна епоха висловлює про неї свою думку, але якою б глибокою вона не була, наступна епоха завжди зможе сказати щось більш нове і глибоке». Пушкін був знайомий з українцями Миколою Маркевичем, Михайлом Максимовичем, Дмитром Бантиш-Каменським, Орестом Сомовим, допомагав Миколі Гоголю ввійти в російську літературу. Пушкін цікавився українським фольклором, мав у себе «Опыт собрания древних малороссийских песней» М. Цертелева (1819), «Малороссийские песни» (1827) та «Малороссийские народные песни» (1834) М. Максимовича, «Запорожскую старину» І. Срєзнєвського (1833). Вже в ліцейський період Пушкін цікавився темою України і у вірші «Козак» (1814) наслідував образи та тематику української народної пісні. Українськими казками та легендами навіяний і вірш Пушкіна «Гусар» (1834). У поемі «Мазепа» Пушкін засуджує великого гетьмана за свободолюбну позицію, спрямовану на відокремлення України від Російської імперії.

Велику і постійну увагу до творчості Пушкіна виявляв Тарас Шевченко. Заперечуючи в поемі «Сон» уславлення Пушкіним амбіційної великодержавної політики російського царя Петра І, Шевченко при цьому високо оцінював художню майстерність російського поета, захоплювався його вмінням володіти словом, будувати інтригу, розкривати внутрішній, душевний світ людини. Іван Франко цінував Пушкіна насамперед як проповідника високих гуманістичних ідеалів. Драматургія Пушкіна мала велике значення для Лесі Українки, яка, створюючи драму «Камінний господар», за взірфь мала пушкінські «маленькі трагедії».

Незаперечне загальносвітове значення пушкінської поезії розкрив Максим Рильський: «Пушкін свій не тільки для усіх народів, не тільки для різних творчих індивідуальностей, але й для усіх епох... Пушкін був людиною у самому високому сенсі цього слова, і його поезія — це насамперед людяність...»

Українською мовою Пушкіна почали перекладати ще з 20-х років XIX ст. Твори Олександра Пушкіна перекладали Левко Боровиковський, Михайло Старицький, Іван Франко, Микола Вороний, Микола Зеров, Максим Рильський, Микола Бажан, Микола Терещенко, Наталя Забіла та ін.

КУТОЧОК ДОПИТЛИВОГО
У пушкінському романі «Євгеній Онєгін» читача чи не найбільше вразило те, як невимушено й активно виявляє себе в ньому автор. За приблизними підрахунками кожний п'ятий віршовий рядок твору припадає на ліричні відступи. Усього ж у романі нараховується близько двадцяти семи ліричних відступів і п'ятидесяти ліричних вкраплень авторського голосу. Після Пушкіна ліричні відступи стали в російській літературі традиційними.

Сюжетна незавершеність роману «Євгеній Онєгін» породила численні спроби продовжити і «завершити» пушкінський сюжет. Варіанти його завершення були різноманітними та фантастичними. Онєгін опинявся в Парижі, в Америці, в Сибіру і навіть у провінційному українському містечку Рівне. В інших варіантах Онєгін стає декабристом, або картярем в Монте-Карло, або прокурором, який засуджує Тать-яну за отруєння чоловіка; очолює ватагу розбійників на Волзі, гине внаслідок грабіжницького нападу на його диліжанс; вмирає від нерозділеного кохання до Татьяни і гірко оплакується нею. Одна з останніх варіацій — роман «Код Онєгіна», в якому шифровані рядки десятої глави пушкінського роману інтерпретовано як загадкове пророцтво Пушкіна стосовно майбутнього Росії.

Підраховано, що Пушкін проїхав дорогами Російської імперії 34 тисячі кілометрів. Перша його далека мандрівка пролягала через Україну, в південне заслання. Україною Пушкін проїхав 5700 кілометрів, відвідавши 124 її населені пункти.

Дайте відповіді на запитання
1.    Чому Гоголь назвав Пушкіна «явищем надзвичайним» у російській літературі?
2.    Охарактеризуйте основні етапи біографічного шляху поета. Що спричинило пушкінські заслання?
3.    На які хронологічні періоди прийнято ділити творчість Пушкіна? Чим цей поділ обумовлений?
4.    В який з періодів у пушкінській творчості домінує романтизм? У чому він себе виявляє?
5.    Чому В. Бєлінський визначав загальний колорит поезії Пушкіна як «гуманність, що зігріває душу»? Прокоментуйте цю думку.
6.    У чому полягає неповторність любовної лірики Пушкіна?
7.    Які прийоми Пушкін використовує у своїй пейзажній ліриці? Чому вірш «До моря» вважають прощанням Пушкіна з романтизмом?
8.    Охарактеризуйте головні мотиви громадянської та філософської лірики Пушкіна.
9.    Чи можна рядки пушкінського вірша «Я пам'ятник собі поставив незотлінний...» назвати етичною формулою його
поезії? Чому епіграфом до свого вірша Пушкін обирає рядок з оди Горація?
10.    Чому пушкінський роман у віршах «Євгеній Онєгін» називають енциклопедією російського життя?
11.    Які художні завдання ставив перед собою Пушкін у цьому романі? У чому виявляє себе його жанрова специфіка?
12.    Охарактеризуйте своєрідність сюжетно-композиційної форми роману.
13.    Кого можна віднести до головних героїв роману? Які соціально та морально значимі риси Пушкін розкриває в характерах своїх героїв?
14.   Який тип строфи використовує Пушкін у своєму романі?

15.  У чому полягає значення творчості Пушкіна?
 
Поміркуйте
Характеризуючи відкритість сюжетного фіналу пушкінсь-кого роману «Євгеній Онєгін», Бєлінський запитував і відповідав: «Що сталось з Онєгіним потому? Чи воскресила його пристрасть для нового, більш схожого з людською гідністю страждання? Чи вбила усі сили його душі, і безпросвітна знудьгованість його обернулась на мертву, холодну апатію? Цього ми не знаємо, та й не бажаємо знати, якщо бачимо, що сили цієї багатої натури залишились невикористаними, життя позбавленим сенсу, а роман незакінченим». Як ви розумієте слова Бєлінського? Чи погоджуєтеся ви з його думкою?

Чи можна погодитись зі словами Ф. Достоєвського, який сказав, що «Пушкін навіть краще б зробив, якби назвав свій твір ім'ям Татьяни, а не Онєгіна, оскільки саме вона головна героїня цього твору»?

Пригадайте
Що спільного і що відмінного в арсеналі тих прийомів романтичної поетики, які використовують у своїх творах Байрон і Пушкін?
Який тип вірша, подібно до онєгінської строфи, має 14-рядкову побудову? Хто його використовував? Порівняйте його з онєгінською строфою, знайдіть у них спільне та відмінне.

Перевірте свої знання
1. Доведіть, що «Євгеній Онєгін» Пушкіна — це соціально-психологічний роман.

2. Які риси романтичної і реалістичної поетики, на вашу думку, відбилися в пушкінському романі?

Подискутуйте
Пофантазуйте на тему: «Як могли скластися життєві долі пушкінських героїв Онєгіна і Татьяни після їх останньої зустрічі? ».

Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

_{програма із зарубіжної літератури, реферати із зарубіжної літератури, підручник з зарубіжної літератури 9 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.