- познайомити учнів з поемою як з окремим жанром літератури, з поемою О. Пушкіна «Руслан і Людмила»
- розвиток аналітичного мислення учнів;
- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.
Тип уроку:
навчально – виховний, урок виразного читання.
Хід уроку:
Поема — крупний віршований твір з оповідним або ліричним сюжетом. Відомо багато жанрових різновидів поем: героїчна, дидактична, сатирична, історична, лірико-драматична та ін. Існує багато різних думок критиків щодо жанрової приналежності “Руслану і Людмили .
Критик Маймін Е. А. писав, що “за своїм жанром “Руслан і Людмила — жартівлива і іронічна поема - казка ” . “У літературі про Пушкіна, — вважає Б. Бурсов, —достатньо з'ясоване питання про те, що в “Руслані і Людмилі, по своєму жанру близькою одночасно і казці і історичній поемі, явно переважає історичний інтерес над казковим. ” Сюжет поеми — казковий, в поемі все дихає молодістю і здоров'ям, сумне не сумно, а страшне не страшно, тому що печаль легко перетворюється на радість, а страшне стає смішним. Викрадання нареченої, пошуки її, мотив суперництва, перебування героїні в зачарованому царстві, здійснення подвигів для її порятунку, щасливий кінець — все це схоже на казку. Але в процесі розвитку сюжету, відбувається постійне зіткнення казкового і найбуденнішого, фантастичного і побутового. Чаклунка виявляється не лише злою, але і жалюгідною старою, лютий чародій Чорномор — немічним старим.
Торжество правди над підступністю, злістю і насильством — ось зміст поеми. “Руслан і Людмила” — лише казка, із звичайним в казках різким зіставленням добрих і злих персонажів і з щасливою розв'язкою. Бойові картини чергуються з мирними, веселі і смішні з похмурими і страшними. Поєднання їх набуває інколи різко контрастного характеру.
У поемах Пушкіна діє той же закон контрастів, що і в його ліриці. Ось ніжна, трепетна сцена шлюбної ночі. Стих льется плавно и певуче: Вы слышите ль влюбленный шепот, И поцелуев сладкий звук, И прерывающийся ропот Последней робости?.. (Песнь первая) І раптом різкий перехід до страшного і таємничого.
Раптовість події підкреслюється перенесеннями і темпом вірша; йдуть швидкі, обривисті фрази: ... Супруг Восторги чувствует заране; вот они настали... Вдруг Гром грянул, свет блеснул в тумане, Лампада гаснет, дым бежит, Кругом все смерклось, все дрожит, И замерла душа в Руслане... Все смолкло. В грозной тишине Раздался дважды голос странный, И кто-то в дымной глубине Взвился чернее мглы туманной... (Там же) Или: В то время доблестный Фарлаф, Все утро сладко продремав, Укрывшись от лучей полдневных, У ручейка, наедине, Для подкрепленья сил душевных, Обедал в мирной тишине. Как вдруг он видит: кто-то в поле, Как буря, мчится на коне; И, времени не тратя боле, Фарлаф, покинув свой обед, Копье, кольчугу, шлем, перчатки, Вскочил в седло и без оглядки Летит — а тот за ним вослед. (Песнь вторая)
До характерних рис історичної поеми відносяться імена, які відносяться до “Історії держави Російської ” Карамзіна (Рогдай, Фарлаф), і змалювання реальних історичних подій.
У шостій пісні поема найбільш наближається до історичного оповідання: облога Києва печенігами вже є художнім перетворенням наукового джерела. Тон поеми в шостій пісні помітно міняється. Фантастику змінює історія. Сади Чорномора закриті справжньою картиною стольного міста перед нападом ворога: Киевляне Толпятся на стене градской И видят: в утреннем тумане Шатры белеют за рекой, Щиты, как зарево блистают; В полях наездники мелькают, Вдали подъемля черный прах; Идут походные телеги, Костры пылают на холмах. Беда: восстали печенеги! Це вже достовірний і точний опис війни X століття з її озброєнням, тактикою і навіть засобами повідомлення. Це вже початок історичного реалізму. З казкою і історією тісно пов’язана іронія.
Автор не соромиться жартувати над своєю героїнею навіть в найтрагічніші для неї хвилини. Вона плаче, — проте “не зводить погляду” з дзеркала; вирішила втопитися — і не втопилася; говорить, що не стане істи, — а потім “подумала — і стала їсти ” . Жарти ніскільки не порушують ліричного образу героїні — навпаки, автор додає йому “милий ” характер. Рогдай в поемі говорить Фарлафу: “Презренный, дай себя догнать! Дай голову с тебя сорвать!” Також в поемі присутні межі романтичної поеми: незвичайний герой — витязь, в якого немає минулого, незвичайне місце, дія відбувається то в історичній події, то в казці.
Зберігаючи традицію чарівно-рицарського романа, А. С. Пушкин до кінця поеми по-новому поєднує фантастичні елементи старослов'янської казки з драматичними фактами староруської історії, вільно змішуючи жанри створив твір, який до теперішнього часу викликає непідроблений інтерес в багатьох поколінь читачів.
Запитання на закріплення нової теми:
Назвіть визначення поеми, як літературного жанру. До якого жанру відносять «Руслана і Людмилу»? Охарактеризуйте головних героїв поеми.
Домашнє завдання:
Напишіть твір – дослідження на тему: Історична правда поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила».
Список використаних джерел:
Урок на тему : Безсмертна поезія О. С. Пушкіна, Корчик Н. Д. учителя світової літератури, сш №1, м Запоріжжя. Урок на тему : КазкиО.С. Пушкіна, Олійник А. Б, учителя світової літератури, сш №10, м Рівне. Андронников И.Л. А.С.Пушкин. Новые разыскания. - М., 1948. Анненский И.Ф. Книги отражений (об эстетическом отношении Пушкина к природе). - М., 2009. Афанасьев В.В. А.С.Пушкин. - М., 2001. Белинский В.Г. Статьи о Пушкине.- Саратов. 2000. Бердяев Н.А. Русская идея // Русская литература. - 1990. № 2. Вацуро В.Э. Ранняя лирика Пушкина и поэтическая традиция 20-х годов // Русская литература. -. №3. Виноградов М.И. По живому следу. Духовные искания русской классики. - М., 2007. Григорян К.Н. Пушкин и классика. - М., 2004. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
