Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 9 клас>> Географія: Промисловість, як сфера матеріального виробництва. Місце і роль у господарстві України

Промисловість, як сфера матеріального виробництва. Місце і роль у господарстві України. Загальні показники розвитку промисловості на сучасному етапі. Структурно-виробничі особливості розміщення промисловості України. Реструктуризація промисловості, шляхи підвищення економічної ефективності національнорї промисловості, шляхи підвищення економічної ефективності національної промисловості, конкурентоспроможності її продукції 

§ 12. Промисловість: загальна характеристика

Пригадаймо

1. Що таке галузь господарського комплексу?
2. Яку частку становить промисловість у ВВП України?
3. Які галузі промисловості вам відомі?
4. Які проблеми постали перед господарським комплексом України на момент проголошення незалежності?

Промисловість як сфера матеріального виробництва. Промисловість — технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, яка охоплює підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, видобувають і заготовляють сировину, паливо, переробляють продукцію, вироблену сільським господарством.

Чи знаєте ви, що...
Промисловість — це машинно-фабричне виробництво, яке прийшло на зміну мануфактурному виробництву в ході першої промислової революції, або «промислового перевороту»,  який тривав від останньої третини XVIII ст. до останньої третини XIX ст. Протягом цього часу здійснено перехід від ручної праці до машинного виробництва, від мануфактури до фабрики. Винаходи текстильних машин та парового двигуна (1784 р.) стали епохальним проривом. Промисловість перейшла на якісно нову енергетичну основу — на енергію вугілля й пари.

Промисловість залишається найважливішою галуззю господарського комплексу розвинутих держав світу. Хоча її частка у ВВП цих країн становить менше, ніж 30 %, але важливість промисловості визначається тим, що вона має неабиякий вплив на розвиток усіх галузей господарства, особливо на сільськогосподарське виробництво, усі види транспорту, сучасні телекомунікації (Інтернет, телефон, телебачення, радіо). Світова інформаційна система не може функціонувати без використання  устаткування й апаратури, що виробляється промисловістю. Сучасна промисловість відіграє вирішальну роль у забезпеченні потреб людей у найрізноманітніших виробах.

Функціонування сучасного ринкового господарства також неможливе без оснащення його найрізноманітнішими видами устаткування й апаратури (побутова, комп'ютерна техніка, засоби мобільного зв'язку тощо).

Промисловість має найбільш розвинену і розгалужену структуру серед усіх видів господарської діяльності. За міжнародними стандартами у ній прийнято виділяти три складові частини, які, у свою чергу, складаються з галузей нижчого порядку. Отже, промисловість поділяють на: 1) добувну промисловість, 2) переробну промисловість, 3) виробництво й розподіл електроенергії, газу та води (мал. 108).

Мал. 108. Основні складові промисловості

Добувна промисловість складається з галузей, які займаються видобутком мінеральних ресурсів. Переробна промисловість — це сукупність галузей, зайнятих обробкою або переробкою сировини та напівфабрикатів, випуском кінцевих товарів. Третя складова займається власне виробництвом електроенергії, а також доставкою електроенергії, газу та води до споживачів. За радянських часів розподіл галузей промисловості був дещо інший. Промисловість поділяли на дві провідні галузі: 1) важка індустрія, тобто сукупність галузей промисловості, які виробляють знаряддя праці (машини, обладнання тощо) і предмети праці (сировину, паливо тощо). До важкої індустрії належать паливна промисловість, електроенергетика, чорна металургія, кольорова металургія, машинобудування, хімічна промисловість, лісова і деревообробна промисловість, промисловість будівельних матеріалів; 2) легка індустрія, тобто сукупність легкої та харчової галузей промисловості, які виробляють предмети народного споживання (тканини, одяг, продукти харчування тощо).

Місце і роль промисловості в господарстві України. У 1990 році частка промисловості у ВВП України становила 50,7 %. До 1997 року її частка знизилася до 41,9 %. Це було спричинено передусім відносно більшими обсягами падіння промислового виробництва України порівняно з іншими галузями НГК. Тільки з 1999 року обсяги виробництва продукції промисловості почали в нашій державі зростати (табл. 5). За підсумками 2006 р., вони перевищили виробництво 1990 р.

Таблиця 5.
Рівень промислового виробництва, %

Щодо частки промисловості у ВВП, то вона в останні роки має виражену тенденцію до зниження. Це зумовлено передусім випереджувальними темпами зростання сфери послуг. Однак поки що промисловість відіграє провідну у формуванні ВВП країни, даючи більші обсяги виробництва (46,3 %), ніж усі галузі сфери послуг разом узяті.

Відбувається зміна співвідношень і між складовими частинами промисловості (табл. 6).

Таблиця 6.
Структура випуску промислових товарів, %

Структурно-виробничі особливості розміщення промисловості України. Найпростішим елементом територіальної організації промисловості є промисловий пункт. Це невеликий населений пункт, де є одне промислове підприємство. Якщо таких підприємств є кілька, то поселення називають промисловим центром. Промисловий центр за галузевою належністю підприємств може бути одногалузевим (лісовиробничим, металургійним тощо) чи багатогалузевим. Якщо взаємозв'язки між підприємствами в багатогалузевих центрах є тісними, то центр розглядають як промисловий комплекс.

Чи знаєте ви, що...
Становлення промислового виробництва на теренах України почалося з ХVIII ст. Тут виникають мануфактурні підприємства, орієнтовані на місцеву сировину (суконні, склоробні заводи і фабрики, миловарні, винокурні тощо), а наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття — перші металургійні, металообробні, порцеляно-фаянсові та цукрові заводи. У другій половині XIX століття розвивається машинна індустрія, починається промислове освоєння запасів кам'яного вугілля і солі на Донбасі, залізної та марганцевої руд у Придніпров'ї, нафти і калійних солей на Передкарпатті.

Промисловий комплекс — це поєднання взаємопов'язаних (технологічно, через комбінування і кооперування) підприємств на певній території. Економічного ефекту тут досягають за рахунок спільного використання транспортної, енергетичної систем, природних і трудових ресурсів. Промисловий комплекс, який охоплює одне велике місто або кілька порівняно близько розташованих промислових центрів і пунктів, вважають промисловим вузлом. Якщо він сформувався в межах міської агломерації, де промислове виробництво відіграє містоутворювальну роль, то його називають промисловою агломерацією.

Скупчення промислових алгомерацій, вузлів, центрів та пунктів на певній території утворюють промислові райони. Виникають вони переважно в регіонах, багатих на різні природні ресурси, особливо мінеральні, що зумовлює значний розвиток багатьох галузей промисловості.

На території України виділяють чотири багатогалузеві промислові райони — Донецький, Придніпровський, Передкарпатський і Прибузький. Найбільший серед них — Донецький. Основними галузями в ньому є вугільна промисловість, електроенергетика, металургія, хімічна індустрія та машинобудування. До складу промислового району входять Донецько-Макіївська, Горлівсько-Єнакіївська, Стахановсько-Алчевська та Луганська промислові агломерації, а також дев'ять промислових вузлів, найбільші з яких — Лисичансько-Рубіжнянський та Краматорсько-Слов'янський.

У Придніпровському промисловому районі розвинуті електроенергетика, металургія, хімічна промисловість, машинобудування. Він охоплює Дніпропетровсько-Дніпродзержинську, Криворізьку та Запорізьку промислові агломерації, Нікопольський та Білозерський промислові вузли.

Провідними у Передкарпатському промисловому районі є нафтогазовий, лісовиробничий, хіміко-індустріальний, машинобудівний міжгалузеві комплекси. На його території сформувалися Львівська промислова агломерація та п'ять промислових вузлів (Дрогобицький, Стрийський, Калусько-Долинський, Івано-Франківський та Надвірнянський).

Найменший промисловий район в Україні — Прибузький, який спеціалізується на вугільній промисловості, електроенергетиці, хімічній індустрії. Його утворюють два промислові вузли: Нововолинський і Червоноградський.

Серед промислових агломерацій, що не входять до складу промислових районів, найбільшими є Київська, Харківська та Одеська, а серед промислових вузлів — Вінницький, Рівненський, Житомирсько-Бердичівський, Полтавський, Кременчуцький, Кіровоградський, Миколаївський, Херсонський, Сімферопольський тощо.

Усі елементи територіальної організації промислового виробництва, пов'язані між собою, формують загальнодержавний промисловий комплекс України.

Реструктуризація промисловості, шляхи підвищення економічної ефективності національної промисловості. Загальні риси галузевої структури промисловості України за трьома складовими частинами загалом є подібними до національного господарського комплексу розвинутих країн. Однак, розглядаючи їх детальніше, ми побачимо значні відмінності між ними. Передусім це стосується малої частки в обсягах виробництва предметів народного споживання. Воно сформувалося ще в умовах закритої економіки колишнього СРСР і призвело до проблем із забезпеченням потреб населення як у продукції легкої, так і харчової промисловості. Потужності харчової промисловості були недостатніми для переробки сільськогосподарської сировини, що спричиняло значні її втрати. Зосередження в радянські часи в Україні 35 % потужностей військово-промислового комплексу, 25 % хімічної індустрії колишнього СРСР, надмірна концентрація їх в окремих районах, нераціональне використання енергії, ресурсів призвели до загострення екологічних та соціальних проблем, проблем водо- та енергопостачання.

Промисловість нашої країни до початку 1990-х років розвивалася як складова єдиного народногосподарського комплексу СРСР на основі численних, часто нераціональних економічних зв'язків між підприємствами. Розрив їх з розпадом СРСР негативно позначився на роботі цих підприємств, особливо в машинобудуванні. Постала проблема налагодження виробництва комплектуючих, напівфабрикатів у межах національного комплексу, виходу на ринки інших країн.

Чи знаєте ви, що...
Відсталій технологічній структурі виробництва України відповідає і відстала структура товарного експорту, у якій частка готових виробів становить 30-35 %, частка сировини та напівфабрикатів — 65-70 % (у світовому експорті товарів готові вироби становлять 77,5 %, сировина і напівфабрикати — лише 12,5 %).

До проблем у галузевій структурі промисловості, що дісталися у спадок від радянського минулого, додалися і нові, пов'язані з відчутними змінами у світовій економіці, що відбуваються у результаті запровадження найновіших досягнень науково-технічного прогресу. Усі ці обставини висунули на передній план проблему реструктуризації (перебудови структури) промисловості. Вона повинна бути спрямована на пріоритетний розвиток найбільш високотехнологічних галузей. На початок 2008 року в промисловому комплексі України домінували виробництво і прокат сталі, кольорова металургія, органічна та неорганічна хімія, частка яких разом становила близько 94 %. Частка сучасних галузей електротехнічної промисловості та приладобудування, авіаційної, медичної, хімічної, фармацевтичної промисловості не перевищувала 5 %.

Сучасну економічну ситуацію в Україні характеризують украй повільним нарощуванням наукомісткого виробництва. Країна, не здатна забезпечити випереджальний розвиток власної науки та наукомістких галузей, годує іноземну науку та промисловість. Реструктуризація промислового виробництва, його розвиток на основі високих та інноваційних технологій стають пріоритетним завданням державної політики на перспективу. Ці зміни повинні здійснюватися паралельно з реформуванням НГК України загалом і забезпечити підвищення рівня життя населення, економічну безпеку країни.

Чи знаєте ви, що...
Однією з дуже важливих проблем розвитку промислового виробництва в Україні є те, що за енергозатратами воно продовжує залишатися одним з лідерів у світі. За цим показником наша держава більш ніж удвічі випереджає Росію та Румунію, більш ніж учетверо — Польщу (ще в більшу кількість разів — країни Західної Європи).

План вивчення галузі промисловості. Для того щоб скласти чітке уявлення про окремі галузі промисловості, їх розміщення, важливо визначити коло питань, які потребують висвітлення, а також послідовність їх розкриття, тобто орієнтовний план вивчення галузі промисловості. Він може бути таким:

1. Структура галузі.
2. Значення галузі.
3. Історичні передумови розвитку.
4. Виробничі особливості галузі:
а) види сировини та енергії;
б) типи підприємств, форми організації виробництва, технологічні особливості виробничого процесу.
5. Розміщення галузі:
а) фактори розміщення;
б) географія галузі.
6. Проблеми й перспективи розвитку.

Отже, характеризуючи галузь необхідно з'ясувати, які галузі нижчого порядку до неї входять і яку продукцію виробляє. З'ясувавши це, можна оцінити значення галузі промисловості, тобто які потреби суспільства і якою мірою вона задовольняє, яка її частка в загальному обсязі виробництва промислової продукції тощо.

Оскільки сучасний стан галузі значною мірою залежить від історичних передумов розвитку, то варто пригадати, коли виникли перші підприємства, які темпи приросту обсягів випуску продукції, зміни галузевої й територіальної структури виробництва були характерними для неї на різних етапах історії.

Важливим є питання про виробничі особливості галузі. Адже від особливостей сировини та енергії (палива), типів підприємств (фабрик, заводів, комбінатів), характерних форм організації виробництва (спеціалізації, кооперування, комбінування, концентрації) та певних технологічних особливостей (затрат води, енергії, сировини, палива тощо) залежатиме розміщення підприємств галузі на території країни чи області.

Розміщення галузі є основним питанням географії як науки. Однак тут важливо не лише знати найбільші центри чи райони розміщення підприємств (географію галузі), а й передусім усвідомити закономірності їх розміщення. Вони, у свою чергу, зумовлені певними факторами (чинниками) розміщення, що є специфічними для кожної з галузей. Наприклад, підприємства хлібопекарської промисловості розміщують у великих населених пунктах, де є значна кількість споживачів, оскільки при перевезенні на далеку відстань їх продукція втратить свою товарність. Теплові електростанції частіше розміщують поблизу родовищ палива для зменшення затрат на його перевезення, оскільки передача електроенергії лініями електропередач обходиться значно дешевше. Таким чином, у першому випадку основним фактором розміщення був споживач, а в другому — паливо.

Кожна галузь має як власні проблеми, так і ті, що створює для суспільства у процесі діяльності. Тому, завершуючи ознайомлення з галуззю промисловості, необхідно визначити її основні проблеми, з'ясувати шляхи їх розв'язання, ознайомитись із заходами держави, спрямованими на їх розв'язання.

Закріплюємо та узагальнюємо

1. Яке значення має промисловість у сучасних господарських комплексах розвинутих держав та України?
2. Які складові виділяють у системі промислового виробництва?
3. Як змінювались обсяги промислового виробництва та його частка у ВВП України?
4. Які структурні зміни відбулися в промисловості України? Чому?
5. Що таке промисловий пункт, центр, вузол, агломерація, районі
6. Чому промисловість України потребує реструктуризації?
7. За яким планом доцільно вивчати окремі галузі промисловості?

Набуваємо практичних навичок

1. Наведіть приклади й запишіть у зошит відомі вам види промислової продукції, які є: а) тільки засобами виробництва; б) тільки предметами споживання; в) засобами змішаного призначення.
2. Використовуючи таблицю 6, накресліть секторну діаграму частки продукції основних складових промисловості України. Визначте, за даними таблиці 6, їх частку в усьому ВВП держави.
3. Проаналізуйте діаграму галузевої структури промисловості, подану в шкільному атласі, за кількістю зайнятих.

Йосип Гілецький, Географія, 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів 

_{Планування уроків з географії, відповіді на тести, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота з географії для 9 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.