Презентація уроку до предмету Економіка, 10 клас
Тема :Споживач в економіці: його поведінка та особливості вибору

Споживачі - це ті, хто купує і використовує товари, замовляє роботи і послуги для особистих побутових потреб, не пов'язаних з отриманням прибутку.
       
Кожний з нас є споживачем, бажаючи яким-небудь способом задовольняти свої потреби. Споживачем виступає фірма, організація, у цілому держава.
Аналіз поведінки індивіда-споживача базується на мотиваційній концепції прагнення споживача задовольнити свої потреби.
Потреби — це стан задоволення, який споживач прагне зберегти, або стан незадоволення, який він хотів би змінити.
 Матеріально засоби та послуги, що спроможні задовольнити потреби, називають благами.
Чинником споживчого вибору є корисність благ – здатність благ задовольнити одну або декілька потреб.
Метою споживача є максимізація загального рівня задоволеності від споживання благ за умов обмеженого бюджету.  Відповідно до цього, в економіці склалися два підходи до пояснення  поведінки споживача:  кардиналістський (кількісний) та ординалістський (порядковий). Розглянемо детальніше кожен із них.
Кардиналістська модель поведінки споживача виходить з того, що корисність може вимірюватись кількісно за допомогою умовної одиниці – „ютиля” (від англ. utility - корисність). Споживач вибирає товари з найбільшим числом ютилів.

Загальна величина задоволення, яку отримує споживач від всіх спожитих благ, називається сукупною корисністю (ТU).
Гранична корисність (MU) – це додаткова корисність, отримана від споживання додаткової одиниці блага
Сукупна та гранична корисність пов’язані між собою законом спадної корисності блага: із збільшенням споживання певної кількості блага за умов незмінного споживання інших благ, сукупна корисність повільно зростає, а гранична корисність зменшується і може приймати від’ємне значення.

За ординалістською (порядковою) теорією споживач завжди може визначити, якому набору благ він віддає превагу, але не може визначити, наскільки цей набір кращий від іншого.
        Певне спрощення вибору споживача зводиться до вибору набору двох благ, кількість яких відкладено по осях системи координат Х та У. Лінії з’єднання точок на площині, що означають однакові за своєю корисністю набори благ, називають кривими байдужості.  Чим далі від початку координат знаходиться крива байдужості, тим більшу корисність вона відображає
Ціни на блага та рівень споживчого бюджету враховуються за допомогою бюджетної  лінії. Її рівняння має вигляд:
                                                                                               В = Рx*Х + Рy*У
  Кожна точка бюджетної лінії означає для споживача набір товарів, що обходиться йому в однакову суму грошей за незмінних цін на блага. Чим далі бюджетна лінія розміщена від початку координат, тим більші бюджетні можливості вона ілюструє. 

Споживач у стані рівноваги розподіляє свій бюджет таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожне благо, давала таку саму граничну корисність.
 В геометричній інтерпретації оптимальне рішення досягається у тачці, де найвища з можливих кривих байдужості дотична до бюджетної лінії, що означає найбільш високий з можливих рівнів добробуту.

Cкачати презентацію можна клікнувши на текст  Скачати презентацію і встановивши Microsoft PowerPoint

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" Биковим Д.Я.