записати та запам"ятати основні дати та події теми
навчити учнів зв"язно та послідовно висловлювати свою думку із заданого питання
зацікавити учнів у вивченні предмету.
Поняття уроку
опозиція; революція; політична боротьба; ради; місцеві органи влади; національно-територіальна автономія; федерація.
План уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Вивчення нової теми. (20 хв)
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Домашнє завдання (1-2 хв)
Відеоматеріал до уроку
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Доброго дня, дорогі учні! Сьогодні ми продовжуємо вивчення тематичного блоку "Українська революція". На минулому уроці ми розглянути економічне, соціальне та політичне становище України перед 1917 роком. Сьогодні ми дізнаємося про початок революції, що таке Центральна Рада, коли і навіщо вона була створена. Запишіть сьгоднішню дату і тему уроку.
Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Учитель перевіряє домашнє завдання.
Учитель: Ви майже всі сьогодні добре впоралися із домашнім завдання. Сподіваюся, його виконання було цікавим для вас.
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Які події відбулися на Східному фронті в 1916 р.? Які чинники викликали переростання соціально-економічної кризи в Росії на кризу політичну?
Вивчення нової теми. (20 хв)
Лютнева революція в Росії На 31-му місяці війни в березні 1917 р. остаточно виявилася неспроможність Російської імперії відповідати на виклики історії. У суспільстві, стомленому нескінченною війною, розрухою та гострою нестачею продуктів харчування, соціальна напруженість досягла апогею. Революція розпочалася в Міжнародний жіночий день 8 березня (23 лютого) в Петрограді. До загального страйку робітників, який супроводжувався масовими мітингами та демонстраціями, долучилися з гаслами «Хліба», «Миру», «Поверніть наших чоловіків» жінки, які стояли в багатогодинних чергах за хлібом. Страйк швидко набув політичного забарвлення.
Чи знаєте ви, чим відрізняються мітинг, страйк та демонстрація?
Яка стаття Конституції України захищає право на мітинги?
Черга біля продуктового магазину
1. Поміркуйте, чому в столиці не вистачало хліба. 2. Яким, на вашу думку, було становище з продовольством в провінції? Чому ви так вважаєте? 3. Поясніть, чому в черзі за хлібом стояли жінки, діти та люди похилого віку.
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Телеграма Миколи II командуючому військами Петроградського округу генералу С. Хабалову від 25 лютого 1917 р.: «Повелеваю завтра же прекратить беспорядки, недопустимые в тяжелое время войны против Германии и Австрии». Хрестоматия по истории СССР. 1900 - конец 1930-хгг. - М, 1978. - С. 125.
Чому, на ваш погляд, цар не зумів відрізнити «бунт» від початку революції? Поміркуйте, чи міг командуючий не виконати наказ царя або виконати, не застосовуючи зброї.
Застосування зброї проти демонстрантів підштовхнуло солдатів Петроградського округу перейти на бік страйкарів. Серед них було багато українців, зокрема солдати Волинського полку. Через два дні генерал Хабалов змушений був доповісти царю, що «виконати повеління про відновлення порядку в столиці не зміг», оскільки більшість військових частин «зрадили своєму обов'язку» і відмовилися стріляти. Підтверджувалися слова колишнього міністра внутрішніх справ Росії П. Дурново, який ще в 1914 р. у доповідній записці попереджав Миколу ІІ, що у випадку невдачі під час майбутньої війни з Німеччиною «соціальна революція в найбільш крайніх її проявах у нас неминуча».
9 березня (24 лютого) керівництво Державної думи звернулося до царя з вимогою створити «відповідальне міністерство», маючи на увазі уряд, який би підпорядковувався як царю, так і Державній думі. Це означало б перехід від самодержавної до конституційної монархії. Цар проігнорував цю вимогу. Депутати Думи перейшли в опозицію і сформували в країні перехідний орган влади - Тимчасовий комітет для «наведення порядку і для встановлення відносин з установами та особами», який запропонував царю зректися престолу. 15 (2) березня 1917 р. цар Микола ІІ у своєму вагоні на станції Псков, де знаходився штаб Північного фронту, зрікся влади. Так закінчилося царствування династії Романових, яке тривало понад 300 років. Чому так швидко впало самодержавство? Одним з головних чинників цього була багатомільйонна російська армія, яка складалася переважно з селян. Очолювані радами солдатських депутатів у союзі з робітничими радами, вони піднялися на боротьбу з режимом. Хоча революція почалася стихійно, вже 12 березня (27 лютого) 1917 р. в столиці було сформовано Тимчасовий виконавчий комітет Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів, який очолив меншовик М. Чхеїдзе. За згодою Петроградської ради Тимчасовий комітет Державної думи сформував Тимчасовий уряд на чолі з головою Всеросійського союзу земств і міст князем Г. Льво- вим. У складі уряду переважали кадети та октябристи.
Передбачалося, що уряд буде діяти до скликання Установчих зборів, які затвердять нову форму державного ладу в країні. Перші кроки Тимчасового уряду засвідчили його наміри демократизувати російське суспільство. Уряд ліквідував жандармський корпус і департамент поліції, відмінив смертну кару і політичну цензуру, ввів свободу слова, друку, союзів, зборів та ін. Було скасовано каторгу і заслання, оголошено політичну амністію. Одночасно було збережено ранги, звання, чини та титули. Уряд проголосив про реформу судочинства. Але найголовніші для суспільства питання - війни і миру, робітниче і селянське - вирішувалися вкрай повільно і непослідовно. Не мав Тимчасовий уряд і чіткої програми розв'зання національного питання. За розпорядженням уряду в губерніях і повітах створювалися виконавчі комітети на чолі з виборними особами - комісарами, у волостях - виборні виконавчі комітети. Управлінський апарат міст зберігався майже без змін. Комісари Тимчасового уряду повинні були співпрацювати з новоствореними представницькими органами влади - радами об'єднаних громадських організацій та їхніми виконавчими комітетами. Петроградська рада теж прагнула встановити контроль над державою і столицею. Вона виступала як загальноросійський центр і, за словами есера М. Суханова, була «пристосованою до бойових дій і готовою взяти справу революції, свою справу у свої руки». Паралельне існування двох владних центрів - Тимчасового уряду і Петроградської ради, які не змогли розмежувати влад ні повноваження, підсилювали некерованість країною. Як справедливо висловився О. Керенський, «Росія припинила на фабриках працювати, на фронті - воювати. Населення втратило здатність коритися, начальство - наказувати і командувати».
Утворення Центральної Ради та місцевих рад робітничих і солдатських депутатів
Вже на другий день звістка про революцію в Петрограді докотилася до Києва. Товариство українських поступовців відразу визнало Тимчасовий уряд. Скориставшись його рекомендацією, представники української інтелігенції 17(4) березня утворили в Києві Раду об'єднаних громадських організацій. Цей представницький орган влади мав всеукраїнське значення. Його назва - Центральна Рада - була прийнята без дискусій. 17(4) березня вважається днем створення Української Центральної Ради (УЦР). 20 березня Головою УЦР заочно обрали професора Михайла Грушевського, який перебував у засланні і прибув до Києва лише 26 (13) березня. Його заступниками стали Дмитро Антонович (УСДРП) і Дмитро Дорошенко (ТУП). Про утворення Української Центральної Ради був повідомлений Тимчасовий уряд. Революційні події наче вихор пронеслися по Україні. Відразу після повалення самодержавства в Україні почалася стихійна організація робітничих і солдатських рад, робота яких контролювалася Петроградською радою. Вони стали особливістю російської дійсності. Люди праці не знаходили підтримки у влади і для розв'язання своїх проблем покладалися на власні організації - ради, профспілки, фабзавкоми. Перші ради виникли в березні 1917 р. у Харкові, Катеринославі, Кременчуці, Луганську, Полтаві. Засновниками рад виступали переважно загальноросійські партії есерів і соціал-демократів, які розглядали ці організації як тимчасові органи революції.
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Висновки роблять 1-2 учні на оцінку.
Домашнє завдання (1-2 хв)
Вивчити матеріал теми за відповідним параграфом підручника
Н.М.Гупан, О.І. Пометун Історія України 10 клас – К.:”Світ знань”, 2010
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали:
Пивоварова О.В.,
Яковина С.Я.,
Любименко В.В.
Баннікова С.Ю.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
