Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас>>Історія України: Політичний устрій. Основні верстви населення. Розвиток землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші.

ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ
Упродовж періоду володарювання Володимира Великого  та Ярослава Мудрого завершується розбудова держави. Завдяки їхнім зусиллям було зламано спротив місцевої племінної знаті. Вся повнота влади в центрі й на місцях зосереджувалася в руках родини Рюриковичів. Спостерігалося зміцнення монархічної форми правління, чому сприяло запровадження християнства. Тепер князівський рід претендував на статус царственог (пригадаймо зображення Володимира на монетах). Вступ до кола «християнської сім'ї» європейських правителів узаконював як владу руського монарха, так й існування власне самої держави. Водночас XI ст. у свідомості книжників відбулося розмежування персони воле даря з інститутом влади (у язичницькому розумінні державу уособлював володар).

Діяльність великих князів спрямовувалася на зміцнення един владдя (одноосібної влади) та централізацію держави. Утвердж валася ідея старійшинства котрогось із князів роду Рюриковичів, и надавало йому право на верховну владу (київський стіл) Русі. Заповіт Ярослава передбачав передачу верховної влади старшої» з його синів, тобто київським князем мав послідовно ставати кожен братів у порядку старшинства. Важливу роль в управлінні державс продовжувала відігравати князівська рада; досить помітним зал шався вплив дружини.

До Руської держави були приєднані величезні території, населє як слов'янськими, так і неслов'янськими народами і племенам яких насильно підпорядкували владі київського князя. Привілейоване становище в суспільстві посідали русичі. Зовнішня політи держави спрямовувалася на захоплення нових земель. Важли політичну роль відігравало військо, за допомогою якого виріп валася більшість внутрішньо- і зовнішньополітичних питань.

Наприкінці X - у першій половині XI ст. відбувалися процеси уте дження монархічної (рорми правління й постання держави імперії.

ФОРМУВАННЯ ОСНОВНИХ СУСПІЛЬНИХ ВЕРСТВ ТА ПОСИЛЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ СЕЛЯН
З прийняттям християнства и утвердженням Київської митрополії започатковується процес фомування нової верстви суспільства - духовенст Спочатку його більшість становили вихідці з Балканських країн, котрі могли правити літургію, початку правління Ярослава значно зросла час священиків з місцевого населення. З утворенням монастирів на ї з'являються монахи. Декотрі з них ішли у «затвор» - усамітнилися в земляних печерах. Духовенство переважно утримувалось рахунок десятини, що збиралася на користь церкви. Зміцнювал позиції «людей війни», які становили еліту суспільства. Набуває рис середньовічної верстви селянство, а з розвитком міст формується соціальна група міщан.

З кінця X ст. прискорюється утвердження суспільних серед вічних відносин. На відміну від Центральної і Західної Європи утвердилося приватне феодальне землеволодіння, в Русі пануї  державна власність на землю.

Літургія   християнське церковне богослужіння.
Монах - член релігійної громади, котрий живе и монастирі іі пройшов ооря стриження в ченці.

Лише в X ст. зароджується великокнязівське землеволодіння, що дістало назву князівського домену. У наступному столітті з'являється особисте князівське землеволодіння, що мало умовний характер. Великий князь надає іншим князям волості, але не в приватну власність, а в тимчасову, бо земля належала не йому особисто, а «княжому столу». Виникають передумови перетворення волості на феод-. Поширюється система васальної залежності. Однак вона не мала розмаїття форм, бо не існувало приватної земельної власності. Лише наприкінці XI ст. виникає боярське землеволодіння.

Селяни потрапляють у залежність від землевласників, що зумовлює формування нової системи податків і повинностей. У другій половині X ст. полюддя перетворюється на особливий податок для київського князя. На користь держави збирається податок з окремого господарства - «димуо, пізніше виникає поземельний податок - від плуга чи рала. Податки виплачувалися як у натуральній формі, так і в грошовій. До повинностей належали «повоз» - надання коней і транспорту для потреб князя чи його адміністрації, а також будівництво міст і зведення укріплень. Упроваджуються відробітки залежних селян на користь власників феодів.

Кінець X ст. ознаменувався прискоренням процесу формування середньовічних суспільних відносин.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Основним заняттям русичів (за винятком лісової смуги) залишалося рільництво. На зміну підсічній і перелоговій системам землекористування приходять дво- і трипільна. У техніці обробки землі відбуваються істотні зміни. Якщо в ІХ-Х ст. панувало рало, яке лише розпушувало ґрунт, то з XI ст. набуває поширення плуг з череслом. При оранці він підрізав і перевертав ґрунт. Це сприяло підйому вологи нижніх шарів у верхні й збагачувало їх пов трям, а також знищувалося коріння бур'яну.Плуг міг використовуватися й для заорювання добрива - гною. Ці якості плуга відкрили шля до освоєння важких чорноземів і розширенн посівів пшениці, жита, проса, вівса, льону, конопель. За його допомогою сім'я могла обробит ділянку до 8 га й зібрати врожай до 8 т (10 ц з га). Тягловою силою традиційно виступали воли, а кінця XI ст. до оранки почали залучати коней. Це дало можливість перейти до товарного ві робництва борошна й хлібопродуктів. Молол за допомогою жорен, з часом з'явилися млин. Значного поширення набули городництво та садівництво.

Важливою галуззю сільського господарсті було тваринництво. Найбільше розводили в ликої рогатої худоби і свиней, третє й четверте місця посідали конярство й розведення кіз і овеп Займалися й птахівництвом. Помітну роль господарстві відігравали промисли: переробі продуктів сільського господарства (зерна, льону, конопель, м'яса, м лока тощо), збиральництво, полювання, рибальство, лісохімічні пр мисли (виробництво смоли, дьогтю, деревного вугілля), бортництво.

Сільське господарство переживало піднесення, зумовлене пероходом до плужної оранки.

РОЗВИТОК МІСТ, РЕМЕСЕЛ І ТОРГІВЛІ
Наприкінці X ст. інтенсивно розбудовують старі й засновуються нові міста. Це зумовлювало розвитком сільського господарства, ремесел і торг лі. Більшість міст мала статус державни хоча були й приватні. Всі вони мали дитинец посад. В XI ст. окреслюється їхня виробни спеціалізація. Наприклад, Овруч виготовл шиферні прясла, натільні хрестики, ікон Городеськ уславився виробами з металу, Галич - сіллю. Як центри торгівлі зростали Вітачев, Воїнь, Дорогочин, Берестя.

Помітного успіху досягли ремесла, що розі валися як у містах, так і в селах. Важлив галуззю залишалася металообробка. Обро£ заліза й виготовлення з нього виробів здійсню лися в ковальських майстернях. Зроблені ко лями мечі хорезмський учений XI ст. Аль-Біруні називав «чудовими й винятковими». Ювелірні майстри оволоділи мистецтвом прекрасно оздоблювати речі емал-лю й черню. Поширювалися склоробство, гончарство, набували розвитку спеціальності, пов'язані з будівельною справою тощо. У селі також розвивалися різні ремесла: залізодобувне виробництво, ковальська справа, виготовлення кераміки та ін.

Зростала роль внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Збільшення виробництва продуктів сільського господарства й ремесла сприяло формуванню міських ринків. Розвивалася й зовнішня торгівля. Спочатку  головним напрямком був східний. Грецький шлях вів до Візантії, а Залозний - до Кавказу й арабського Сходу.

1 Емаль - тонкий шар склоподібної речовини на поверхні керамічних або металевих виробів.
2 Чернь - чорні чи темно-сірі зображення, нанесені на метал шляхом гравірування й заповнення штрихів особливим сплавом.

Через Соляний шлях велася торгівля з країнами Центральної і Західно' Європи. На міжнародні ринки поставляли ра бів, хутра, зброю, прикраси із золота й срібла мед, віск, шкурки. Ввозили прянощі, ювеліри й скляні вироби, мідь, зброю, коштовні ткани ни, вино тощо.

Виробництво товарної продукції, розвитої торгівлі сприяли зростанню ролі грошей. Пере важно використовувалися арабські й візан тійські монети. Власних карбувалося небагате Для розрахунків застосовувалися й срібні злитки - гривні масою від 95 до 197 г.

Розбудова міст відбувалася в умовах пі несення ремісничого виробництва й торгівлі.

У зв'язку із запровадженням християнства відбувався злам багатьох традиційних норм побуту, зв  чаїв і навіть окремих принципів моралі. Доводилося виконувати заповіді Божі, що стосувалися основні сфер життя, молитися, ходити до церкви на богосл жіння, відзначати нові свята, не працювати в неділю тощо, і якщо середини XI ст. князі, бояри, дружинники, міщани уже прийня християнство, то в багатьох селах частина жителів ще притримувася язичництва.

Князі й бояри вставали вдосвіта, ходили на богослужіння, піс якого снідали. Потім займалися розв'язанням різних політичних,; міністративних чи судових справ; якщо ж випадав вільний час - виїжджали на лови чи просто «поїздити» на конях. У полудень обіда. лягали трохи поспати. Прокинувшись, згодом перекушували. Доглядали своє господарство, аби з'ясувати, що слід зробити, й давали слугам відповідні розпорядження. Знаходили час для виховання дітей. Особливу увагу приділяли синам. Після іері, по заході сонця лягали спати. З різної Ішгоди (свята, зустрічі гостей, весілля та ін.) влаштовували обіди й бенкети, на яких з коштовного посуду смакували десятки страв, пили різноманітні напої. Бенкетували до пізньої ночі з гуслями й дудками, співами й танцями (трапля-гя, що й по кілька днів). Вироблявся етикеті у міжособистісних стосунках, котрий обов'язково враховував статус тих чи інших персон.

Зовсім іншим було щоденне життя селянина. Вставати доводилося вдосвіта (до схід сонця) усім членам сім'ї. Помолившись і нашвидкуруч :нідавши, поспішали поратися по госнодар-(біля волів, корів, коней, свиней, свійської щі). Всі, включаючи дітей, виконували свою )ту. Навесні, влітку й ранньої осені чолові-здебільшого працювали в полі. Не завжди їм вдавалося обідати вдома, частіше доводилося брати їжу з собою. Лише пізнього вечора сім'я збиралася на вечерю.

У неділю ходили до церкви. Відзначали свята, під час яких вживали кращі наїдки, смакували хмільні напої. Хлопці й дівчата брали участь в іграх і танцях. Тяжка фізична праця й злиденні умови життя більшості селян виснажували їх і робили вразливими до хвороб. Багато з них помирали у відносно молодому віці або швидко старіли. Особливо жахливими для простолюду були роки недородів, голоду й епідемій.

Щоденне життя різних груп населення зумовлювалося їхнім соціальним становищем і способом занять.

Київська Русь наприкінці X -у першій половині XI ст.
Політичний розвиток Русі наприкінці X — у першій половині XI ст. висував на чільне місце проблему зміцнення єдиновладдя й централізації держави. У соціально-економічній сфері утверджувалися середньовічні суспільні відносини.

ЗАСВОЇМО ПОНЯТТЯ
ЕЛІТА - вищий привілейований прошарок суспільства.
ФЕОД - земля, що надавалася королем чи сеньйором васалу в спадкове володіння як плата за службу (як правило, військову).

ЗАПАМ'ЯТАЄМО ДАТИ
XI ст. поширення плуга з череслом у сільському господарстві, що зумовило прискорення його розвитку.

ПЕРЕВІРИМО ЗНАННЯ

1. Вставте в речення пропущені слова: «Вступ до кола......європейських правителів ... як владу руського .... так й існування власне самої...».
2. Коли Русь перетворилася на імперію?
3. «Затвор» - це: а) церковне богослужіння: б) усамітнення монаха в земляних печерах; в) обряд постриження в ченці.
4. Боярське землеволодіння виникає: а) у IX ст.;б) у X ст.; в) наприкінці XI ст.
5. Чим іще займалися селяни, окрім, рільництва?
6. Хто назвав руські мечі «чудовими й винятковими»: а) Володимир Великий; б) Аль-Віру ні; в) Ярослав Мудрий?
7. Назвіть основні ремесла, якими займалися русичі.
8. Як проходило формування верстви духовенства?
9. У чому суть системи васальної залежності?
10. Які повинності виконували селяни?
11. У чому полягало позитивне значення запровадження плуга?
12. Що ви знаєте про розвиток міст?
13. Чому зростала роль грошей?
14. Яким було повсякденне життя князів і бояр?
15. Доведіть, що запровадження християнства сприяло зміцненню монар хічної форми правління.
16. Чи погоджуєтеся ви з тим, що Русь перетворилася на імперію? Власні думку обґрунтуйте.
17. Визначте особливості становлення, середньовічних суспільних відносин
18. Складіть розгорнутий план висвітлення теми «Розвиток сі.іьськог< господарства».
19. Напишіть оповідання на тему «Один день життя селянської сім'ї».


ПОПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ
Історик про появу НОВИХ ПОГЛЯДІВ на владу великого князя
У згаданій проповіді («Слово про закон і благодать». - Авт.) Іларіо уперше наголошує на «столичній» функції Києва. У попередніх, язичницьких, поняттях володарювання «столиці» не існувало: оскільки держава персоніфікувалася в особі володаря, то й «столиця» містилася там, де перебував у той чи той момент він сам (такі «ставки» правителів характерні як для варварських королівств Европи, так і для азійських кочових держав). Тож ідею «столиці», як і згадану вище розбудову Києва, навіяли паралелі з Константинополем, сигналізуючи про відщеплення у свідомості підданих персони володаря від інституту держави.
Ще одним кроком на шляху деперсоніфікації влади стала поява першого писаного зводу законів - «Руської правди».
                           Яковенко Наталя. Нарис історії середньовічної та ранньо-модерної України. - 2-ге вид., перероблене та розширене. -К., 2005. - С. 56.

Нестор Літописець про формування верстви духовенства
І інші церкви ставив він (Ярослав Мудрий. - Авт.) по городах і по містах, настановляючи попів і даючи їм частку майна свого і велячи їм повчати людей і приходити часто до церков; попові бо часто належить повчати людей, оскільки це йому поручено богом. І умножилися пресвітери і люди християнськії, і радувався Ярослав вельми, бачачи багато церков і люду християнського...
                           Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 92.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. У чому полягала новизна ідеї Іларіона про Київ як столицю Русі?
2. У чому літописець вбачав основне завдання духовенства?

Радимо прочитати
Хоткевич Гнат. Історія України (до кішці XVI століття): Для молодшого та середнього шкільного віку. - К., 1992. -С. 78-86.

Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков
Вислано читачами інтернет-сайту

_{уроки історії України 7 клас, програми з історії України, курс історії України, підручники з усіх шкільних предметів}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.