Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: Показ протистояння сил державотворення й руйнівництва. Образи твору

Головні персонажі роману «Чорна рада»

     Усіх персонажів твору можна умовно поділити на дві групи: реальні історичні постаті, діячі доби Руїни, і вигадані Кулішем, здебільшого романтичні образи, переважно представники простого люду, козацтва. Розглянемо групування персонажів за таблицею.

Образи-персонажі

     Серед реальних історичних постатей Іван Брюховецький виокремлюється своїм авантюризмом, лукавістю, брехливістю. Фальш гетьмана письменник розкриває через портретні деталі: спочатку він ходив у старенькій свиті та стоптаних чоботах, а коли став гетьманом — у голубому жупані й сап'янцях. На хуторі Матвія Гвинтовки, прибічника Брюховецького, посередині двору стоїть стовп із залізними, мідними і срібними кільцями. Залежно від матеріальних статків, приїжджі повинні прив'язувати коней до потрібного кільця. Ці красномовні деталі створюють образи верхівки в явно непривабливому світлі.

Батько і син Шрами та Сомко щиро переймаються долею України, мріють об'єднати її в єдину державу: «Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва приклонились під одну булаву». Вражає благородство Якима Сомка, який відмовився від самопожертви Кирила Тура, щоб урятувати гетьмана від смерті. Із симпатією змальовано колишнього паволоцького полковника Шрама, який згодом став священиком. Саме він подорожує Україною з благородною метою — її об'єднання. «Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і рани», — говорить Шрам. За Україну він поплатився головою. Пригодницьку, романтичну інтригу надає творові любовна сюжетна лінія. Три чоловіки прагнуть руки молодої красуні Лесі Черевань: Петро Шрам, Кирило Тур і Яким Сомко, проте кохання Петра й Лесі перемагає.

     Головні персонажі, за задумом Куліша-романтика, несуть певну ідею. Іван Шрам і Яким Сомко — носії ідеї державності України, вони мріють про автономну феодальну державу. Кобзар, Божий чоловік, утілює моральну чистоту, духовне самовдосконалення, доносить головні ідеї до інших героїв у романі. Кирило Тур — утілення запорозької вольності та козацького лицарства, це людина, яка живе за незвіданими законами серця. Черевань — уособлення щасливого заможного хутірського життя. Леся і Петро Шрам — сімейна ідилія як символ незнищенності українців та України.

Для Куліша-романіста характерне протиставлення життєвих позицій персонажів, залежних від ідеологічних і моральних засад, які вони сповідують. Головне протистояння у творі — сили державотворення, культуротворення (Сомко, Шрам) і руїнництва (запорозька вольниця і національно несвідома, схильна до соціального бунту частина селян і міщан). У боротьбі цих двох сил письменник убачає трагедію України.

Твір починається і закінчується дорогою: батько і син Шрами під час подорожі Україною зустрічаються з різними людьми, через спілкування з ними письменник показує життя багатьох соціальних верств населення — «поклонився Божий чоловік на всі сторони і пішов з хати, почепивши через плече бандуру».
Образ Божого чоловіка, носія основних ідей, співзвучний з образом пророка В. Скотта і перебенді Т. Шевченка. В однойменному вірші Т. Шевченко розкрив романтичний образ кобзаря, народного співця, свого улюбленого персонажа в поезіях, який «усюди вештається та на кобзі грає», «тугу розганяє, // Хоть сам світом нудить», тобто кобзар несе людям народну пісню, полегшуючи щоденні тяжкі будні.

Мова роману

     Один із перших рецензентів роману П. Куліша «Чорна рада», М. Костомаров, аналізує мову твору, яку ставить дуже високо, відзначаючи вміле поєднання архаїзмів і новотворів як лексичних, так і фразеологічних: «Мова хроніки проста, плавна і благородна». Вона насичена і веселими життєрадісними козацькими жартами, і високою патріотичною патетикою, і розмовною мовою, і церковнослов'янізмами, за допомогою яких твориться високий стиль висловлювань, й індивідуалізованою мовою персонажів (наприклад, бгатику Череваня).

Мова роману багата образними висловами, тропами, народними прислів'ями та приказками, наприклад: «Нема там добра, де нема правди»; «Сього цвіту багато по всьому світу»; «Прийде і на вашу вулицю свято»; «Що буде, те й буде, а буде те, що Бог дасть»; «Не хвались та Богу молись»; «Зробили діло спішно, та не вийшло б воно смішно». Герої співають українські народні пісні, які створюють відповідний настрій, — то героїчно-урочистий, то мрійливо-романтичний, то жартівливо-розважальний, як, наприклад, жінка коваля співала жартівливі пісні «Ой ти, старий дідуга» і «Коли б мені або так, або сяк».

Значення роману в українській літературі

     «Чорна рада» — перший в українській літературі історичний роман. Його найбільшу цінність Б. Лепкий убачав у тому «смутку-тузі за кращими часами, у тій охоті вискочити з ярма, у тім пориві до героїчних учинків, які будяться в українського читача під впливом "Чорної ради"».

Тарас Шевченко, прочитавши «Чорну раду», був надзвичайно вражений твором і написав листа П. Кулішу: «Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за "Чорну раду". Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз. Добре, дуже добре ти зробив, що надрукував "Чорну раду" по-нашому... Розумний, дуже розумний і сердечний епілог вийшов».

«Чорна рада» П. Куліша сприяла утвердженню української нації, виховувала почуття національної гідності, закликала до злагоди в суспільстві. Михайло Коцюбинський так визначав роль письменника в українській історії: «Дедалі все видніше й видніше стає, яку велику вагу в нашому письменстві має це славне ім'я, а яку матиме своїми роботами, що тільки тепер виявляються на світ, — про те можна догадуватися. Могучий майстер української мови й творець українського правопису, благородний поет "Досвіток", перекладач Шекспірових і Байронових творів, а також Біблії, автор "Записок о Южной Руси", "Чорної ради" і сили інших цінних праць має право на нашу велику повагу і вдячність».

     Куліш — це полум'яний патріот України, несхитний борець за збереження і самобутність українського народу, його прадідівських звичаїв і традицій, за нове красне письменство... Він ревно прагнув вивести рідний народ, нашу літературу на широку дорогу світового культурного поступу з обов'язковим збереженням при цьому національної своєрідності (Є. Нахлік).

Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас
Надіслано читачами інтернет-сайту

_{Безкоштовне завантаження підручників з онлайн бібліотеки, теми уроків для 9 класу з української літератури, приклади домашнього завдання}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.