Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 11 клас>>Зарубіжна література: Поема “Реквієм” - звернення до наболілих суспільних проблем. Створення в поемі узагальненого портрету народного страждання. Жанрово-стильова поліфонія поеми, біблійні символи.
Одним з головних досягнень творчості А. Ахматової є поема «Реквієм». Це, напевне, єдиний твір в історії російської лірики XX ст., який може бути поставлений на один рівень і геніальною блоківською поемою «Дванадцять». Написаний у періо що настав незабаром після оспіваного Блоком розгулу ре люційного хаосу, він по суті був мужньою і гідною відповіддю літератури - спадкоємиці «Срібної доби» сталінізмові, відміну від багатьох колег по літературному цеху, котрі або прислужувалися режиму, або обходили мовчанням його злочини, Ахматова у своїй поемі стала на позицію гнівного осу сталінської диктатури як жахливої форми державного варва ства, як «влади пітьми».
Поетеса працювала над «Реквіємом» у розпал сталінського терору І від 1935 до 1940 р. Вірші, що входили до поеми, заучувалися близькими друзями, рукописи, як правило, знищувалися. Лише 1962 р., тобто у період «відлиги», Ахматова передала повний рукопис твору до редакції прогресивного на той час часопису «Новий мир». Однак іа життя поетеси «Реквієм» на її батьківщині так і не був оприлюднений...
Поштовх до написання твору надали трагічні події у сімейному житті А. Ахматової. 22 жовтня 1935 р. її син Л. Гумільов, на той час студент історичного факультету Ленінградського державного університету, та її чоловік, професор Всеросійської академії мистецтв М. Пунін, були заарештовані за підозрою «в участі в антирадянсько-му терористичному гуртку». Через два тижні, після передачі Ахматовою листа Сталіну, обох було звільнено. Однак у березні 1938 р. сина знову заарештували. Цього разу його звинуватили в участі у молодіжній антирадянській терористичній організації у Ленінградському державному університеті й засудили на десять років перебування у таборі. За півроку особиста справа Л. Гумільова була переглянута. І хоча він не визнав себе винним, звинувачення не було скасоване. Змінився лише термін покарання: він був удвічі скорочений.
Отже, головним джерелом поеми «Реквієм» став ахматовський досвід проводів найдорожчих людей до жерла машини репресій, досвід днів і ночей, наповнених крижаним страхом за їхнє життя.
Це «особистісне» річище наповнилося змістом загальнонародного масштабу. Охоплюючи всю радянську імперію, «чорні пісні» ахматовської «музи плачу» вбирали безліч голосів постраждалих від терору людей - знедолених, закатованих, духовно зломлених втратами близьких. Трагічна історія ліричної героїні вплітається у величезне полотно трагедій усього народу. І наріжним каменем концепції поеми стає думка про єдність долі ліричної героїні з долею співвітчизників та батьківщини.
Упродовж твору ця думка набуває дедалі більшого розмаху та сили. Якщо у віршованій передмові (написаній поетесою 1961 p., коли текст готувався до друку) лірична героїня стримано зазначала: «Я тоді була з моїм народом, / Там, де мій народ, на лихо йшов», то в «Епілозі» та ж сама ідея виростає у найпотужніше образне Магнльнення (що мимохіть викликає асоціацію з маскою античної та гелії): «Коли ж мені стиснуть змордований рот, І Яким прокричав стомільйонний народ...»
Твір не має зовні зв'язного сюжету (що, до речі, спричинило розбіжності у його жанрових визначеннях: у літературній критиці «Реквієм» кваліфікується і як ліричний цикл, і як поема; сама ж авторка згодом назвала його поемою). Він побудований як мозаїчна за стилем і образністю панорама безмежного Людського горя. Мозаїчне враження справляє в ній і різнобій в оформленні складових частин: більшість з них просто пронумеровані, деякі виокремлені підзаголовками. Це, зокрема, вірші «Вирок», «До смерті», «Розп'яття». Однак, попри свою різноплановість та умовну автономність, поетичні тексти утворюють органічне ціле, у межах якого простежується «сюжетний» розвиток теми від вихідного пункту до кульмінації.
У прологовш частині, яка охоплює ліричну й прозову передмови, «Посвяту» та «Вступ», змальовано картину країни, розколотої навпіл величезним тюремним муром, по різні боки якого стали полки «одурілих від муки» засуджених та нескінченні черги їхніх рідних, що «зайвим доважком» «гойдаються» біля в'язниць.
Перший вірш основної частини описує арешт. Це і є вихідний пункт сюжету поеми. Важливо зазначити, що ситуація арешту зображується у вірші крізь призму народної свідомості. В окремих деталях, мовленнєвих конструкціях та загальній атмосфері розповіді про цю подію простежуються елементи фольклорної стилізації:
Плачуть діти тобі наостанку.
На божниці свіча опливла.
На устах твоїх - крига ікони.
Смертний піт на чолі... Смертна мить...
Завершальні ж рядки вірша:
Як стрілецькі знеславлені жони,
Під Кремлем буду вити і вить.»
вплавляють зображену картину в контекст історії російського народу. Відтак душевні муки жінки часів сталінського терору та стрілецьких вдів давно минулої епохи утворюють єдине коло страдницького жіночого життя.
Вірші ІІ-ІХ є своєрідним щоденником внутрішнього життя ліричної героїні після арешту її сина. Майстер психологічногш аналізу, Ахматова сходить у найглибші пласти спаленої лихові жіночої душі, розгортаючи повну гаму трагічних почуттів. Тут є і переживання жахливої самотності - етапу, коли єдиною, співрозмовницею ліричної героїні виявляється вечірня зірка, яка віщує їй близьку загибель. І метання ліричної героїні між? молитвою та чорно-солодкою мрією про смерть-визволительку. І близьке до божевілля відчуття ірреальності того, що відбувається. І, зрештою, мужнє прийняття своєї долі - вироку, що каменем падає на «ще живі груди»: „Що ж, була готова я до всього, І Здужаю і владу слів...”
В образі ліричної героїні, змальованому в основній частині твору, яскраво виражені автобіографічні риси поетеси. Найпоказовішим у цьому плані є IV вірш:
Уявити б тобі, насмішнице. Чарівнице в своїм гурті, Царськосільська весела грішнице. Що тобі судилось в житті - Під Хрестами, із передачею, Дням і чергам втративши лік, І твоєю сльозою гарячою Новорічний скипається лід.
Індивідуально-авторський відбиток надає образові ліричної героїні реалістичної конкретики, а її оповіді - духу проникливої сповідальності. Однак автобіографічне начало підпорядковується завданню представити цеіі образ як персоніфікацію зламаної жіночої долі, як жіночу постать, чия скорбота охоплює плач усіх жінок, іцо втратили близьких за років терору.
Смисловою та емоційною кульмінацією поеми є вірш «Розп'яття». У ньому соціально-політична тематика переміщується у площину євангельських образів. Горе матері, що пережила наругу над сином, ототожнюється а мукою Богородиці, на очах якої був розіп'ятий Христос. Не випадково Богоматір іменується у вірші просто «Матір'ю»: у такий спосіб авторка наближає біблійний образ до земної жінки, а разом з тим - оскільки образ цей є узагальненням ідеї материнства, -наближає і до всіх матерів, що пережили тортури чи страту репресованих синів, і до матері-батьківщини, скутої болем за Коїх дітей. Розіп'ятий Христос та заніміла Богоматір у Реквіємі» - це вирок, що його виносить поетеса добі терору, Сподібнюючи її до найтемніших часів історії, коли відбулася Втрата Сина Божого.
Варте уваги те, як у цій поезії авторка зображає невимірну глибину Материнського горя. На тлі скупого опису реакції двох інших свідків загибелі Христа відсутність будь-яких коментарів щодо переживань М/ітері сприймається як увиразнення такого потрясіння, що його неспроможне передати жодне слово: Магдалина билася, ридала. Любий учень в горі кам'янів. Лиш на Матір, що, німа, стояла.
Аніхто поглянути не смів. Процитована строфа є яскравим прикладом того, як завдяки аске-тичності художніх засобів поетеса досягає у своїх творах високої емоційної напруженості й смислової глибини.
Знову повертаючись в «Епілозі» до панорами загальнонародних страждань, Ахматова виводить на передній план тему збереження пам'яті, що осмислюється нею як моральний обов'язок живих людей перед мільйонами жертв терору. Ця те ма у свою чергу переростає в тему пам'ятника, яка розгалужується на дві змістові лінії. Перша пов'язана з думкою про пам'ятник постраждалим, зведений, зокрема, у цій поемі.
Такий „рукотворний пам'ятник” має стати матеріалізованим у камені символом людських страждань, який століттями* нагадував би новим поколінням про трагедію сталінізму.
Тема пам'ятника, що звучить наприкінці поеми, вивершує розвиток мотивів заніміння, закам'яніння й втрати обличчя. У своїй сукупності ці мотиви надають образам скульптурної пластичності.
Зазначена особливість наочно виявляється в „Епілозі”, де душевні страждання «матеріалізуються» у переліку людських облич, кожне з яких змальовується одним експресивним штрихом: Пізнала все: які спадають лиця, Який з-під вік тече липучий страх. Які страшні, незгойні запеклися Клинописи страждання на щоках. Які вівсяні і смолисті скроні Зненацька осипає срібний сніг, Догідно кривляться вуста безкровні. Пересипає страх сухенький сміх.
Вагому роль у художньому світі твору відіграє музична стихія. Сама його назва - «Реквієм» - відсилає до музики жалобної меси. Ахматовський «Реквієм» - це пісня-плач за загиблими і знівеченими, що представляє багатоголосся народної свідомості. Крім того, на рівні стилю образної системи та звукопису також створюється широкий діапазон звучання скорботної музики - від «хору янгольського», що уславлює годину розп'яття Христа, від могутнього всенародного хору, що його спів зривається на ридання, до рівномірного звучання церковних дзвонів та проникливих співів панахиди, а зрештою -і до повного мовчання.
Соціально-політична тема у «Реквіємі» розробляється у модерністському ключі. Конкретно-історичні реалії, що зафіксовані тут з документальною точністю, синтезуються з фольклорними образами (гори, що «никнуть у горі», жовтий місяць, який «у капелюсі набакир» входить до оселі ліричної героїні тощо). Все це пропускається крізь призму приголомшеної болем свідомості ліричного «я», в якій обриси реальності деформуються у силовому полі пафосу викриття злочинів антилюдяної влади та щирого співчуття всім постраждалим. Відтак перед читачем розгортається унікальна художня картина доби сталінських репресій, в якій факти дійсності переплавляються в образ світу, схожого на царство плачу, заповнене застиглими в скорботі постатями.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗГОРНУТОЇ ВІДПОВІДІ 1. Як розкривається тема кохання в поезії «Сіроокий король»? 2. Якій темі присвячений «Реквієм»? Розкажіть про історію його створення. 3. Схарактеризуйте особливості побудови цього твору. Як у ньому розкрите почуття єдності ліричної героїні з долею народу та батьківщини? 4. Які усталені мотиви лірики А. Ахматової та характерні особливості її поетики простежуються у «Реквіємі»? 5. Як у творі переосмислюється євангельський сюжет про розп'яття Христа? 6. Розкрийте зміст назви поеми.
ВАШ ПОРАДНИК Почерпнути додаткову інформацію про життя й творчість А. Ахматової ви можете у таких книжках та статтях:
1. Виленкин В. В сто нервом зеркале. - М., 1987.
2.Дудин М. Души високая свобода // Перечитывая заново. - Сб. лит.-крит. ст. Составитель В.А. Лавров. - М., 1989.-С. 45-59.
3. Жирмунский В. Творчество Анньї Ахматовой. - Л., 1973.
4. Скатов Н. Книга женской души (О поззии Анньї Ахматовой) II Ахматова А. Собр. соч. в 2-х т. - Т. 1. - М., 1990. -С. 3-16.
5. Червинская О. Акмеизм в контексте Серебряного века и традиции. - Черновцы, 1997.
Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас"
Вислано читачами інтернет-сайту
Календарно тематичне планування Зарубіжна література онлайн, книги та підручники з літератури, школяру підготуватись до уроку
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|