Доброго дня, любі учні! Сьогодні ми завершуємо вивчення курсу історії України за 7 клас. Сподіваюся, отримані знання будуть вам корисними. На сьогоднішньому уроці ми повторимо та узагальнимо матеріал, розглянутий протягом року.
Мотивація, перевірка домашнього завдання
Учні демонструють презентації, виконані вдома.
Методичні примітки: учитель перед уроком з”ясовує теми, щоб презентації показували у хронологічній послідовності. Кожному учню дається від 2 до 5 хв. на виступ.
Поглиблення знань
Історія та сучасність: зв′язок.
Запропоновані для розгляду і повторення теми:
1. Боротьба древлян за незалежність
Достовірно відомо, що Древлянська земля кінця ІХ початку Х століть це як і раніше союз древлянських племен зі своїми центрами Іскоростенем, Овручем, Малином, Житомиром та іншими. На чолі кожного з цих племен стояв місцевий князь який у своєму правлінні спирався на народне віче і "кращих мужів". Іскоростень, як центр найсильнішого і найвпливовішого древлянського племені, швидше за все, служив номінальним центром "Деревської землі", куди періодично з'їжджалися племінні князі для вирішення найважливіших питань, які стосувалися всіх древлян. Іпатіївський літопис пише "... і рекоша Деревляни: послані Деревська земля, ркуші так: ... наші князі добрив суть, иже роспаслі суть Дерев'скую землю, та йди за наш' князь за Мал'". Тобто мова йде не тільки про князя Мелі, а про всіх древлянських князів які управляли цієї землею на общинно-демократичних засадах.
До середини IX ст. древлянський союз племен міцніє в економічному, політичному і військовому відношенні і починає набувати ознак державності: свою добре захищену територію, княже правління, "стольний град", сильне військо. Першим відомим древлянским князем кінця IX початку X ст. був літописний Ніскинія, дружиною якого була чеська принцеса Манфред. Це цілком імовірно, адже під час розкопок у Коростені в 2003 році археологом Звіздецьким Б.А. було виявлено пару золотих скроневих прикрас виготовлених в Моравії (перше чеська держава). Саме Манфред була матір'ю майбутнього князя Мала, до речі, його дружиною також була чешка – принцесса Добриня.
2. Церковнослов'янська мова
Церковнослов'янська мова – богослужбова мова Руської Православної Церкви. Виникла в IX столітті як мова благовістя Євангелія для слов'янських народів: при перекладі Писань святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм.
Кирило і Мефодій
Азбука церковнослов'янської мови складається зі слов'янських і грецьких літер, багато слів, що вживаються в ній, також мають грецьке походження. Церковнослов'янська мова містить і передає найтонші відтінки духовних понять і переживань.
3. Перша школа Русі
При Десятинній церкві на Старокиївській Горі діяла перша школа на Русі, про яку згадує у повісті временних літ Нестор Літописець: «... Князь Володимир Святославович став у знатних людей дітей збирати і віддавати їх на учення книжне ...». Літописні рядки наведені на пам'ятному знаку на честь першого вітчизняного навчального закладу.
Пам'ятний знак встановлено в 1988 році у вигляді гранітного стовпа. Скульптор - В. Мішов, архітектор - А. Мілецький.
Старокиївська гора
4. Пам'ятник князю Святославу Ігоровичу
Пам'ятник Великому князю Київському Святославу Ігоровичу Хороброму встановлено в місті Запоріжжя навпроти острова Хортиця, що знаходиться у Дніпровських порогів, що є місцем останнього бою князя, де він героїчно загинув.
Архітектор – Кликов В′ячеслав Михайлович (1939 – 2006 рр.), російський скульптор.
Народився в селі Мармижі (Курська область) 19 жовтня 1939 в селянській родині. Майже всі його твори завершуються у вигляді бронзових виливків з чітким, узагальненим силуетом. Серед його робіт, крім двох пам'ятників князю Святославу, можна згадати пам'ятники протопопа Авакума в селі Григорова Нижегородської області (1991), Кирилу і Мефодію (1991) в Москві, Володимиру Святому в Херсонесі (1993), Іллі Муромцю в Калузі (1998).
Кликов В′ячеслав Михайлович
5. Пам'ятник князю Володимиру
У своєму нинішньому вигляді пам'ятник князю Володимиру на Володимирській гірці настільки звичний, що неможливо уявити його іншим. Однак він міг бути зовсім не такого вигляду або взагалі не з'явитися над Дніпром.
У 1840-х роках було проведене так зване оздоблення гори. Перед тим її невпорядкований схил постійно погрожував сповзти на Володимирський (у той час Олександрівський) спуск. Тому гору спланували, зміцнили і влаштували проміжну терасу. За первинним задумом на цій терасі повинен був з'явитися не пам'ятник, а всього лише невелика альтанка.
6. Слов′янський обряд ім'янаречення
Обряд ім'янаречення у слов'ян проводився в основному на двох великих святах, або на День ім'янаречення, або на Святий день Перуна. Проходили його діти, які досягли віку 12 років і семи п'ядей у чолі (що вказує на певне зростання, і якщо дивитися ще глибше, то на певний світогляд і самостійність). До досягнення цього віку дитини звали чадом, сином, дочкою і так далі, але не по-імені.
Під час обряду обрядчик, який проводить його, відводив дитину в бік, подалі від інших. Дитина повинна була увійти у воду річки, і якщо вона була чоловічої статі, то обов'язково в річку або водойму з проточною водою, якщо дівчинка, то підходило і озеро, тричі поринала з головою, і тоді всі прив'язки, енергетичні зв'язки і канали обривалися, і дитина виходила з водойми чистою. Потім вона одягала сорочку чистого білого кольору, прикрашену червоними захисними орнаментами, зшиту спеціально для неї і для цього обряду.
Даний обряд живий і сьогодні
Слідом за цим обрядчик зчитував інформацію з енергетичного поля дитини і тихо, щоб ніхто не почув, називав її справжнє ім'я або, так зване, сакральне ім'я. Це ім'я – і є її образ, і в ньому таїться суть того, з чим вона прийшла у цей світ. Це ім'я знає тільки саме чадо і обрядчик, і більше ніхто на світі не знав цього імені. Іноді воно називалося своєї обраниці або обранцю, який стає чоловіком або дружиною, але це теж робилося не часто. Тим самим, ніхто більше не міг проклинати дитину або приносити їй ще яку-небудь іншу шкоду.
Після цього обрядчик вголос, а іноді й у повний голос, говорив, «І будуть називати тебе ....», тим самим він давав общинне ім'я, і під ним дитини будуть знати в громаді. Це ім'я не має образу, і тому воно не має впливу на цю дитину.
З моменту проходження обряду ім'янаречення, дитина ставала повнолітньою і отримувала право голосу в громаді. Хоча справжнє право голосу і рішення вона отримувала вже пізніше, але з цього моменту до нього ставилися не як до дитини, а як до рівного.
Обряд хрещення (православної церкви)
Підведення підсумків
Учитель нагадує про важливість вивчення історії, хвалить клас за пророблену протягом навчального року роботу.
Виставлення оцінок за рік
Також учитель до цього уроку повинен перевірити словнички та виставити учням кінцевий бал.
Список використаних джерел
1. Урок на тему "Історія 7 клас - повторення та узагальнення" Дмитрієва В.С. та Домарецької О.В., вчителів Міжнародного ліцею "Гранд" м.Києва.
2. Урок на тему «Гуси – лебеді летять». Звичаї, традиції українців у творі» Стасюк С.Я, учителя школи №1 м.Буча
3. Урок-презентація проектів "Українські народні свята" Стрельник О. А., вчителя початкових класів ЗОШ I-III ступенів №6 м.Селидового Донецької області
4. teacher.at.ua/publ/20-1-0-925
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Дмитрієв В.С.
Домарецька О.В.
Любименко В.В.
Стрельник О. А.
Стасюк С.Я.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
