Історія України 8 клас

Тема "Передумови Національно-визвольної війни. Б. Хмельницький, його сподвижники"

Конспект уроку до теми "Передумови Національно-визвольної війни. Б. Хмельницький, його сподвижники" 

Б.ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ: ПОЛІТИК, ДИПЛОМАТ, ПОЛКОВОДЕЦЬ

МЕТА:
поглибити, розширити знання учнів з історії Національно-визвольної війни українського народу,дати оцінку діяльності Б.Хмельницького.
Розвивати творчість учнів, вміння вести дебати, відстоювати свою думку, практично застосовувати теоретичні знання.
Виховувати почуття національної гордості, толерантність і повагу до поглядів інших.
ТИП УРОКУ:
узагальнення і систематизація знань.

Вступ
У нашому суспільстві силі слова часто приділяють недостатньо уваги. Вміння висловлюватися сприймається як належне; і вважається, що той, хто добре володіє граматикою і багатим словниковим запасом, здатний гарно висловлюватися.
Таким чином, виступи перед аудиторією для багатьох пов’язані зі справжніми переживаннями, а обговорення дискусійного питання перетворюється на стресову ситуацію. Деякі не схильні відстоювати свої переконання, в той час як інші надмірно захоплюються і втрачають будь-яку повагу до думок співрозмовника. Тому використання такої форми роботи, як дебати, на уроках цілком виправдано.
В історичній науці є безліч подій та явищ, які несправедливо оцінювати однозначно. А тому саме дебати дають багато можливостей побачити оту історичну „палицю” з обох кінців, підмітити найважливіші риси цих полюсів, дати якомога вагомішу оцінку певному явищу, процесові чи історичному персонажеві і звідси прокладати шлях до об’єктивності та компромісу.
Систематичне використання дебатів, як форми роботи на уроках історії, дає наступні результати:глибоке проникнення в суть проблеми, набуття навичок самостійної праці, розширення ерудиції завдяки опрацювання цілого ряду історичних джерел при підготовці до уроку-гри. Дискусія розвиває в учнів уміння логічно і критично мислити, організовувати свої думки, зосереджуватися на суті проблеми, вчить працювати в колективі. Виховує толерантність і терпеливість до поглядів інших, впевненість у власних силах, вміння тримати себе перед аудиторією.

Пам'ятка „Як вести дискусію”
 Вступаючи у дискусію, необхідно виявити предмет суперечки.
 У суперечці не допускати підвищення голосу, поважати думку товаришів.
 Грамотно і чітко ставте питання.
 Формулюйте головні докази.
 Пам'ятка „Про порядок дій у думках”
 Вислухайте питання і визначте подумки проблему.
 Сформулюйте гіпотезу.
 Дайте пропозицію, чітко її аргументуючи.
 Вислухавши докази товаришів, що мають протилежну точку зору, знайдіть сильні та слабкі сторони.
 Заперечте їх докази.
 Що дала вам дискусія?

Оцінка дискусії:
 уміння правильно, логічно викласти свою думку;
 культура дискусії;
 уміння користуватися прийомами доказовості;
 набуття нових знань;
 уміння зрозуміти точку зору іншого;
 живий обмін думками;
 задоволення, що отримали учні після дискусії.

ХІД УРОКУ

Вступне слово вчителя.
Богдан Хмельницький - одна з яскравих постатей української історії. Діяльність гетьмана - гнучкого політика, вправного дипломата, досвідченого полководця не тільки визначило подальшу долю України, а й вплинула на європейське політичне життя.
Основним здобутком діяльності Хмельницького стало відродження Української держави. В ході національно-визвольної війни було збудовано нову державу з новим устроєм, соціальними відносинами,власними фінансами і великою армією, налагоджено відносини з багатьма державами.
За словами відомого українського історика Крип’якевича Хмельницький „поклав печать свого духа на подальший розвиток України”.
З висоти ХХІ ст. можна бачити непослідовність і навіть половинчастість окремих дій і суджень гетьмана. Але не слід забувати про суперечливість тогочасної епохи. В оточенні ворожих сил гетьману доводилося маневрувати, йти на компроміси,часто відмовлятись від своїх планів і задумів.
Сьогодні на уроці ви зможете висловити свою думку, підтвердити її аргументами, фактами, доказами щодо цієї історичної постаті.

Правила гри, представлення команд, журі.
Перший позитивний.
Наша команда сьогодні представить стверджуючу сторону в грі на тему „Чи позитивна роль Б. Хмельницького в історії України?”
Богдан Хмельницький, гетьман України, народився у 1595р. в м. Чигирині. Походив із дрібної української шляхти. Вчився у Київській Братській школі, далі у Лвівському єзуїтському колегіумі; крім мови рідного краю, він вільно розмовляв російською, турецькою, латинською. Все своє життя пов’язав з козацтвом. У 1620-1621 рр. перебував у полоні. Але невдовзі його було викуплено. Він повернувся у Чигирин і став писарем, а згодом сотником. У 1647р. його обирають. Він здобув перемогу у битвах під Пилявцями, Зборовом, Батогом, Жовтими Водами. Був керівником Визвольної війни.
Критерії. Ми будемо розглядати постать Б. Хмельницького через призму морально-етичних якостей, представимо вам Богдана як людину, дипломата, державного і політичного діяча, його велику цінність у минулому і сьогоденні України.
Аргументи:
 Морально-етичні риси характеру Б. Хмельницького.
 Роль у визвольній війні проти шляхетської Польщі .
 Дипломатичний, військовий, державно-політичний хист, великі здібності організатора.
Аргумент 1.
Б. Хмельницький з дитинства вбирав у себе вільне повітря покозаченої України, тим більше, що мати,його була козачкою з Переяслава. Навіть фізично Богдан загартовувався в небезпечних умовах життя степового прикордоння, де виживали, витримували найсміливіші, наймужніші, найміцніші люди. От і виріс з Богдана сильний юнак, подібний до козацького дуба. Тут також набув Богдан свого першого військового досвіду. Все населення прикордоння було озброєне, брало участь у обороні країни.
Безперечно, козацьке оточення справило великий вплив на формування характеру майбутнього гетьмана, на збагачення його життєвого досвіду. Пройде небагато часу, і він, що був за походженням дрібним шляхтичем, повністю пов’яже своє життя з козацтвом.
Потім Богдан навчався в українській школі. Вчився і в єзуїтському колегіумі у Львові. Пройшов класи граматики, поетики і риторики, добре засвоїв латинську мову, що була тоді міжнародною літературною мовою і мовою тогочасної дипломатії.
Аргумент 2.
Історія підняла на своїх хвилях українського гетьмана, тому що він втілив прогресивні вимоги своєї доби в історичній обстановці тогочасної України. Б. Хмельницький належав до тих типових постатей доби, яка дала світові з різних країн видатних діячів політики, науки, культури, наділених найрізноманітнішими талантами.
На українському ґрунті така людина виявила себе, передусім, у визвольній боротьбі, яку вів народ проти іноземного панування. Це була боротьба в 16-17ст., від якої залежала доля усього народу. Постало питання: бути чи не бути українському народові? Турецько-татарські загарбники погрожували йому фізичним винищенням. Панування шляхетської Польщі, крім феодально-кріпосницького гноблення, загрожувало духовним знищенням.
Тому український народ у цей час мобілізував усі свої матеріальні та духовні сили, всі свої творчі можливості та історичні резерви. Козацтво разом з селянством стало провідною силою у повстаннях кінця 16-на початку 17 ст., що були національно-визвольними і одночасно носили антифеодальний характер. Зрозуміло, чому саме на цьому історичному діячеві, немов у фокусі, зійшлися прагнення, зусилля,інтереси всього українського суспільства 17 ст. Загалом, він сам був породженням цієї доби. Українське життя 16-17 ст. виховало його саме таким, яким він став,- вождем повсталого українського народу в боротьбі за визволення від іноземного панування.
Аргумент 3.
Заслугою Б. Хмельницького є те, що він протягом першого року війни за допомогою досвідченої козацької старшини з розрізнених селянських та козацьких загонів, що виникали в Україні під час повстання, зумів створити народно-визвольну армію. Артилерію повстанського війська, по суті, створив теж Хмельницький. Спочатку він володів тільки кількома гарматами. Наприкінці війни артилерійський парк народно-визвольної армії налічував уже 400 гармат. Хмельницький збільшив кількість гармат, налагодивши виробництво їх у полках, а також за рахунок трофейних і присланих російським урядом. У результаті, в ряді битв - під Зборовом, Берестечком, Білою Церквою - козацька артилерія перевищувала польську. Б.Хмельницький, керуючи 15-тисячним козацьким військом, змусив 20-тисячну польську армію покинути зайняті нею позиції біля Горохової Діброви.
Хмельницький вів активну державну і політичну діяльність, очоливши процес формування Української держави . На визволеній території України виник новий державний апарат, прототипом його були установи, що існували в Запорізькій Січі.

Перший негативний
Отже, ми заперечуємо, що Б.Хмельницький відіграв важливу роль в історії України. Ми хочемо розглянути цю проблему за допомогою таких аргументів:
Негативні риси характеру цієї людини, тобто Б.Хмельницького.
 Дипломатичні помилки.
 Тактичні помилки.
 Вигода нашого героя.
Отже, перший аргумент стосується негативних рис характеру Б.Хмельницького.
Звернімося до минулого Хмельницького. Усім відомо, що він був родом з містечка Чигирин. Його батько був українським шляхтичем, якого в одній із невдалих битв під Цецорою у 1620р. було вбито. Однак ще змолоду Хмельницький виявився хитрим і дуже підступним. Підтвердженням цього є те, що канцлер від імені короля хотів надати Хмельницькому гетьманство. Проте він відмовився не через брак бажання влади чи скромність, а через те, що дуже остерігався Владислава. Хмельницький заявив, що Барабаш, до якого він ставився зовсім холодно, заслуговує гетьманської булави. Отже, у цій ситуації він виявив хитрість,яка зіграла для нього в майбутньому позитивну роль. А його підступність виявилася тоді, коли Хмельницький напоїв Барабаша у своєму домі і випитав те, чого не треба було знати йому, і пізніше використав у своїх цілях. Як відомо, сина Богданового було вбито і забрано його жінку. Ця образа з боку Польщі викликала у Хмельницького ненависть до польських магнатів. Богдан вирішив помститися. Він не хотів втратити гетьманську булаву, бо розумів, що це єдиний шлях поквитатися за образу, оскільки, будучи простим безправним козаком, не міг би цього зробити. Навіть сам Хмельницький говорив: „Я воював тільки за свою власну кривду”. Отже, це є доказом того, що Хмельницького мало хвилювала доля народу.
Наступні аргументи стосуються дипломатичних помилок.
Богдан Хмельницький задля боротьби проти Польщі шукав спільників у Криму, зокрема з кримським ханом та Москвою, хоча татари не раз зраджували його і навіть в одній із битв (під Берестечком) кримський хан узяв у полон Хмельницького, він все ж таки знову і знову просив їх про допомогу. Чи можна назвати такі дії обміркованими та досконалими? А укладаючи мир із Москвою, Хмельницький розумів, що цей союз не буде тривким і вигідним для України, проте він все-таки зробив цей вибір, який пізніше відіграв негативну роль для розвитку України. Розглянемо, у що вилилися ці помилки у майбутньому. А конкретніше, йдеться про українські землі на рубежі 18-19 ст., коли Україна була під владою двох імперій - Російської і Австрійської. Царський уряд наприкінці 18ст. поширив кріпосницькі порядки на півдні України. На відміну від Катерини II, Австрійський імператор Йосиф у 1781-1782 рр. проголосив звільнення галицьких селян від панщини, коли у Росії панщина ще більше посилилась. Австрійський уряд, ідучи на такий крок, прагнув завоювати симпатію та розуміння з боку українських селян, і тим самим послабити позиції польської шляхти. Отже, з цього робимо висновок, що австрійський уряд турбувався про селян, оберігав їх від ворогів.
Третій аргумент стосується тактичних помилок.
У ході багатьох битв Богдан Хмельницький чинив не помірковано, укладаючи угоди, які не були корисними для України, проводив певні дії, не вигідні для обох сторін. Прикладом цього є облога фортеці Замостя. Б.Хмельницький оточив її і продержав там свої війська протягом трьох тижнів доти, поки не взяв викуп у сумі 10 тисяч золотих. Чому Хмельницький, маючи 100-тисячне військо, оточує зовсім непотрібну йому фортецю Замостя і перебуває там аж три тижні? Не можна цього зрозуміти. Ще напрошується одне питання: чому Хмельницький раптом припиняє свої військові дії у 1649 році? При цьому Польща виграє час, вигідний для неї, і який можна використати проти Б. Хмельницького. Це і є одна з його тактичних помилок.
Четвертий аргумент пов'язаний з вигодою Хмельницького.
Отже, уклавши попередні угоди, Хмельницький, розуміючи їхню нетривалість, все ж таки пішов на цей компроміс. Проте ця нерозважливість згодом спрямувала народ проти самого Хмельницького. Свідченням цього є битва під Збаражем, в якій Хмельницький потерпів поразку і уклав Зборівський мирний договір , після якого український народ був дуже не задоволений діями гетьмана і навіть частково відвернувся від нього.
Отже, можна сказати, що метою його повстань була помста за своїх рідних.

Другий позитивний
Аргумент 1. Факт.
Заслугою Хмельницького є саме те, що він протягом першого року війни за допомогою досвідченої козацької старшини з розрізнених селянських та козацьких загонів, що виникали в Україні під час повстання, зумів створити народно-визвольну армію. Починаючи війну, він вийшов із Запорізької Січі із 3-тисячним козацьким загоном. Під Зборовом, за свідченням самого гетьмана, чисельність козацького війська досягла 360 тис. осіб. Нечуваний для того часу кількісний склад армії.
Аргумент 2.Факт.
Б.Хмельницький, керуючи 15-тисячним повстанським військом, змусив 20-тисячну польсько-шляхетську армію покинути зайняті нею позиції, а потім прийняв бій на невигідній для польської кавалерії пересічній місцевості - Горохова Діброва. Під час спуску обозних возів і артилерії у глибокий яр 6-тисячний резерв Кривоноса, що вдарив з тилу, із засідки, остаточно вирішив перемогу козаків у другій битві.
Аргумент 3. Факт.
Свої знання і досвід у сфері дипломатії Хмельницький як керівник Української держави, що склалася у ході Визвольної війни, використав у дипломатичних відносинах з багатьма країнами: Росією, Польщею, Молдовою, Венецією та іншими державами.
Аргумент 4. Факт.
Б. Хмельницький був наділений багатьма позитивними рисами характеру. Це - вірність, передбачливість. Те, що він був надійною людиною, можна підтвердити розмовою його з паном Беневським. Цитую рядки цієї розмови:
„Я на схилі днів своїх не прогнівлю Бога порушенням клятви, даної царю московському. Якщо поклявся йому у вірності, то збережу її до останньої хвилини”. Така його риса, як передбачливість, яскраво проявилася в битві під Пилявцями.

Заперечення аргументів, що були у виступах опонентів.
Королю Польщі було гірко усвідомлювати, що він у всьому залежить від шляхти і Сейму. Тому він замислив війну з Туреччиною. Щоб ця війна закінчилася на користь Польщі, він звернувся за допомогою до козаків, і, як нагороду за майбутню війну, дав грамоту, яка була захована у Барабаша. Хмельницький, напоївши Барабаша, забрав грамоту, щоб прочитати її для всіх. Там було сказано, що військо козаків буде збільшене до 20 тисяч та інше.
Особиста образа.
Ми хочемо сказати, по-перше, Хмельницький ще з дитинства бачив неволю, гноблення, страждання. Він і на собі особисто відчув нещастя і горе, прагнення народу, його пекучі рани. А по-друге, дозвольте зачитати такі слова Б.Хмельницького: „Однак не моя особиста образа штовхнула на повстання проти польської шляхти. Визвольна війна, боротьба українського народу стала для мене рідною справою ще в далекі роки юнацтва.”
Вигоди.
Ризикувати життям під час війни - хіба це вигода? Чи ризикувати життям інших? Мотиви вигоди у даному випадку неприйнятні.
Припиняє війну.
У 1649 році обирають нового короля. Карл Х сподівається, що Польща не буде зазіхати на Україну. Ян Казимир, у свою чергу, послав до Карла Х свого посла і вмовляв відступити на Україну та не зачіпати Польщі. Він гадав, що польські війська вже не рушать на Україну, але навесні 1649 року вони вирушили, та Карл Х заступив їм дорогу під Збаражем і оточив їх, мало не взявши короля в полон. Під Зборовом підписали угоду , що Україна по ріку Стир - вільна держава. Та невдовзі виявилося, що Польща таки не зреклася України і готує новий похід. У 1651 р. почалася нова війна.

Третій позитивний
В історії України постать Б.Хмельницького невід’ємна від найсвітліших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Б.Хмельницьким пов’язане становлення Української держави, формування української нації. Його внесок в історію рідного народу полягає у визволенні придніпровських земель від ярма польських магнатів, збереженні мови і культури, у побудові Української держави.
Б.Хмельницький - досвідчений воїн і дипломат, визначний український діяч, один з найосвіченіших людей свого часу. Це вже добре розуміли сучасники гетьмана, вважаючи його національним героєм, порівнюючи О.Македонським. У цьому, так би мовити, історичному визначенні особистості гетьмана розкривається краса героїзму і великі подвиги славного сина України, легендарного воїна та патріота, який, як ніхто, зумів відчути душу народу, його найпотаємніші прагнення і думки. Саме в особі Хмельницького український народ дістав такого велетня духу, який чітко розумів історичну обстановку і бачив мету своєї діяльності в інтересах народу. Він хотів визволити всю Україну від польського поневолення.
Заперечення.
 Б.Хмельницький не розпочав війну з особистих образ, її почав український народ, який не міг терпіти знущання з боку шляхти. А Хмельницький, як мудрий гетьман і людина, обізнана у військовій справі, очолив цю війну, щоб відвоювати захоплені землі. Якби він хотів помститися за образу, то просто знищив би Чаплинського.
 На початку війни Б.Хмельницький шукав союзників, одним із них була Москва. Вона мала надати допомогу під час війни. Спільна православна віра викликала довіру з боку Москви, Хмельницький, можливо, й не звертався б за допомогою до Москви, якби не був виснажений затяжною війною.
 Коли Б.Хмельницький відчував небезпеку з боку Польщі, то укладав мирні договори, щоб припинити масові кровопролиття. Він змушений був укласти Зборівську, Білоцерківську угоди, щоб за час мирного перепочинку відновити сили і підготуватися до подальшої війни з Польщею.

Негативний третій
Підводить підсумок, спростовує аргументацію стверджуючої сторони. Отже, давайте підсумуємо діяльність Хмельницького. Ми наполягаємо на своєму і стверджуємо, що Хмельницький відіграв негативну роль в історії України. Він увів Україну в епоху Руїни,з якої їй не вдалося вибратися у найближчі століття. Знаходив союзників, які згодом зраджували його. Після кожної виграної битви він заключав не вигідні для України угоди. Підписав Переяславську угоду, за якою Україна ввійшла до складу Росії як автономна держава, і російський цар не давав конкретних обіцянок і не присягався Хмельницькому (вважав Богдана своїм підданим), порушив договір.

У кінці уроку вчитель підводить підсумки гри. Оцінювання.

Домашнє завдання.
Написати твір-есе на тему „Богдан Хмельницький. Його значення в історії України”.

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею Гранд Дмитрієв В.С.