Історія України 8 клас

Тема "Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р"

Конспект уроку до теми "Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р" 

ПЕРЕДУМОВИ ОБ’ЄДНАННЯ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛІВСТВА. ЛЮБЛІНСЬКИЙ СЕЙМ 1569 р.
· Зацікавленість української, білоруської та литовської шляхти в польській моделі державності з притаманними їй політичними правами і становими привілеями для шляхти.
· Усвідомлення українцями в другій половині XVI ст. необхідності пошуку надійного захисту своєї землі, позаяк протидія можновладців Великого князівства Литовського спустошливим набігам татарських та ногайських орд була неефективною.
· Втрата Великим князівством Литовським у ході Лівонської війни значних територій, руйнування господарства, людські жертви, що загрожували цілковитим поглиненням Московією.
· Прагнення польської шляхти до розширення своїх володінь за умов, коли в самій Польщі вільних земель майже не було.
1 липня 1569 р. сейм виніс ухвалу про унію двох держав: Великого князівства Литовського і Польщі. Нову державу назвали Річчю Посполитою.
· Новою державою керував єдиний загальнообраний король, що коронувався у Кракові як польський король і великий князь литовський, а також спільний сейм та сенат.
· Між Литвою та Польщею ліквідовувалися митні кордони; у новій державі запроваджувалася єдина грошова одиниця.
· Литва хоч і втратила право на власні сейми та на зовнішні відносини, проте зберігала певну самостійність – зокрема своє право й суд, скарб.
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПІСЛЯ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ
· Після Люблінської унії Підляшшя, Волинь, Брацлавщина (Східне Поділля) й Київщина відійшли до Польщі, у складі якої вже перебували Галичина та Західне Поділля.
· На українських землях, що відійшли до Речі Посполитої, запроваджувався адміністративно-територіальний устрій за польським взірцем.
У Речі Посполитій на українських землях стало шість воєводств:

старі нові
Руське (з центром у Львові) Белзьке (Белз) Подільське (Кам’янець) Волинське (Луцьк) Брацлавське (Брацлав) Київське (Київ)
Наслідки Люблінської унії
Наслідки Люблінської унії мали характер віддаленої перспективи, адже одразу після унії ніяких значних змін у становищі українців не відбулося.
· Відтоді подальша доля українських земель цілковито залежала від зовнішніх обставин: доки безпосередніми господарями маєтків залишалися князі, які володарювали в них і до унії, доки державою правив король, який з розумінням ставився до місцевої віри та звичаїв, доти й життя українців ніби не зазнавало відчутних змін.
· Одначе внаслідок унії польські магнати і шляхта здобули великі можливості для привласнення українських земель, нещадного визиску селян і міщан та духовного поневолення українців.
· Невдовзі після укладення Люблінської унії на землях Київщини, Брацлавщини, Задніпров’я почали з’являтися нові господарі – польські шляхтичі, а з ними поширювалася фільваркова система господарювання з панщиною та закріпаченням.
· Особливої гостроти після Люблінської унії набули проблеми віри та мови. Католицька церква прагнула збільшити кількість своїх прихильників. Тому на Україні засновувалися єзуїтські школи і колегіуми. Вони сприяли поширенню освіти: багато українців отримали змогу навчатися в західноєвропейських університетах. Проте платою за освіченість часто-густо ставало зречення рідної мови та батьківської віри. Через те що в XVI ст. представники нижчих верств мали обмежені можливості для освіти, ополячення шляхти означало втрату Україною сили, здатної очолити боротьбу за відновлення державності.
Втрата державності, яка хоч у дуже обмеженому вигляді, але ще зберігалася у Великому князівстві Литовському, - найдраматичніший наслідок Люблінської унії для України.

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею Гранд Петрук Б.В.