Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 11 клас>>Зарубіжна література: О. Купрін(1870-1938)- життєвий та творчий шлях. Купрін та Україна. Романтичне кохання-одна з провідних тем творчості письменника.

Поєднанням романтичних і реалістичних тенденцій була позначена також творчість відомого російського прозаїка - Олександра Купріна.
 

Його біографія, схожа на «романи пригод» за багатством вражень від тривалих мандрів країною та численних спроб пізнати життя людей різних професій, перегукується з життєвим шляхом Максима Горького. 

Олександр Іванович Купрін народився 26 серпня 1870 р. у провінційному містечку Наровчат Пензенської губернії. Після смерті батька мати з маленьким Сашею переїхали до Москви, де оселилися в удовиному домі. Невдовзі через скрутне матеріальне становище мати змушена була віддати хлопчика до сирітського пансіону. Згадуючи дитячі роки, що минули в атмосфері постійних принижень, утисків та образ, Купрін з гіркотою говорив: «У мене не було дитинства». 

1880 р. О. Купрін вступив до кадетського корпусу. Так розпочнися «військовий» період його життя, який тривав чотирнадцять років. З цього багаторічного досвіду письменник виніс стійку ненависть до російської армійщини. Зображенню військових порядків, які, за його словами, принижували «всі найкращі поривання людини, її розум та волю», він присвятив чимало своїх творів. Най-сильнішим серед них вважається повість «Поєдинок» (1905), що принесла Купріну всеросійське визнання.
1894 р. письменник вийшов у відставку й оселився у Києві - «без грошей, без рідних, без знайомств». Роки, з кількома перервами прожиті у Києві (1894-1900), стали першим етапом його професійної літературної праці. У цей період відбувалася кристалізація засадничих принципів купрін-ської поетики. Важливу роль у творчому становленні письменника відіграла журналістська діяльність, яка зорієнтувала його на мистецьке використання «життєвого матеріалу». 

«Ти, - формулював своє письменницьке кредо О. Купрін, - репортер життя. Ходи до похоронного бюро, попрацюй факельником, звідай разом із рибалками шторм на крижині, що відкололася, пхнись повсюди, блукай, мандруй, стань рибиною, жінкою... увійди у саме осердя життя...» Спосіб життя митця наприкінці 1880-х років цілком відповідав цій програмі. Перелік здобутих ним професій вражає строкатістю не менше, ніж кількістю: повірник у маєтку, псаломщик, мисливець, рибалка, посильний та чорнороб, церковний півчий, суфлер... Цей розмаїтий досвід збагатив його творчу уяву глибоким знанням життя різних суспільних верств, тонкощів різних професій, дрібниць російського побуту. 

На початку 1900-х років Купрін перебрався до Петербурга, де намагався повністю присвятити себе письменницькій праці. Слава його стрімко зростала. Серед письменників, що високо цінували його талант, були А. Чехов, Л. Толстой, Максим Горький, Л. Андреєв, І. Бунін. Однак варто зауважити, що сам Купрін залишався байдужим до власної слави: за словами І. Буніна, він «терпів її так, ніби у його житті нічого не змінилося; здавалося, що вона йому байдужа, що він її зневажає». 

Період кінця 1900-х - початку 1910-х років став для письменника добою створення шедеврів. На цей час припадає публікація таких його творів, як «Гранатовий браслет» та «Суламіф», що їх російська критика відносила до найяскравіших взірців російської прози початку XX ст. 

Наступний період життя О. Купріна був пов'язаний із соціально-історичними потрясіннями в Росії. На початку
Першої світової війни Купрін повернувся до армії, де навчав новобранців. Після лютневої революції він редагував газету «Свободная Россия», а впродовж 1918-1919 рр. - працював у видавництві «Всемирная литература». 

Ставлення письменника до революційної дійсності відбите у його фейлетонах. В одному з них Купрін, зокрема, писав: «Революція, цей цілющий засіб, обернувшись у руках фанатиків та натовпу із засобу ми мету, розслабила Росію до краю, забравши в неї всі життєві соки. ...Ми мали національне обличчя. Тепер - смертна маска. Заводи, промисли, господарство, така-сяка наука, хирлява, немов той зелений наросток, культура, велике самобутнє мистецтво - те все... викинуте, занедбане, забуте». 

1920 р. Купрін разом із залишками білогвардійських військ потрапив до Ямбурга, звідки дістався до Фінляндії, а потім -до Франції. В еміграції він продовжував писати, але його творчі сили згасали. Втративши безпосередній зв'язок з рідною землею, позбавлений вражень від російської дійсності, котрими живилася його творчість, Купрін не міг працювати так само інтенсивно, як досі. «Є, звісно, письменники такі, що їх хоч до Мадагаскару засилай на довічне поселення - вони й там писатимуть роман за романом, - зауважив він одного разу. -Мені ж потрібне рідне, усяке - добре, погане - аби рідне». Написані в еміграції твори - повість «Колесо часу», книжки "Купол Святого Ісаакія Далматського", «Слань», романи «Юнкер» та «Жанета» - були просякнуті почуттям «солодкого, гіркого і ніжного суму» за вітчизною. Після сімнадцятирічного вигнання письменник повернувся на батьківщину, де помер 26 серпня 1938 р. 

Багата на події біографія, глибоке знання сучасної російської дійсності, тривала репортерська практика, що постачала різноманітні життєві враження, сприяли розширенню тематичного діапазону прози О. Купріна. Однак слід підкреслити, що тематика та проблематика його творів, так само як і їхня образність та стилістика, суттєво визначалися взаємодією реалістичних і романтичних тенденцій. Наслідуючи традиції іи'ликих російських реалістів Л. Толстого та А. Чехова, Купрін имальовував картини соціального життя, майстерно відтворю-інін побут різних верств суспільства та викривав вади російської дійсності. Романтична ж частинка його «я» розкривалася через відтворення у художніх текстах властивих йому потягу до героїчних почуттів та гострої «жаги до життя».

Ці дві тенденції найповніше розкриваються при порівнянні повістей «Молох» (1896) та «Олеся» (1898). У "Молоху" різкій критиці піддається буржуазна цивілізація, що, за Купріним, забирає сили, здоров'я, розум та енергію тисяч людей і, нав'язуючи їм «залізний закон боротьби за існування», призводить до моральної деградації суспільства. Символічно-узагальненого значення такому зображенню буржуазної цивілізації надає зафіксована у назві повісті паралель із Молохом - кровожерним богом, якому давні племена аммонітян приносили людські жертви. 

А у повісті „Олеся” письменник звернувся до образу «природної людини», не спотвореної згубним впливом капіталістичного суспільства, наділеної дивовижною внутрішньою цілісністю, духовною свободою і первісною силою почуттів. Саме такою «дочкою природи» постаг у творі Олеся - лісова красуня, немовби зіткана із казок, легенд та пісень. Вона є втіленням романтичної мрії про красу, кохання, поезію душі. Любов до Олесі дарує героєві найщасливіші миттєвості життя. Історія зародження, тріумфу і трагічного фіналу цього кохання, що розгортається на тлі пишної поліської природи та самобутнього патріархального побуту, схожа на стародавню легенду. Втім, причини загибелі кохання в повісті цілком реалістичні. Це - забобони і жорстокість Олесиних земляків, а також духовна слабкість героя, через яку він виявився неспроможним захистити своє почуття. 

Синтезом реалістичного та романтичного елементів було зумовлене притаманне стильові письменника поєднання експресивного ліричного начала та докладних описів побуту. Цим синтезом визначався усталений інтерес Купріна до протилежних типів героїв: образу «маленької людини», який продовжував низку аналогічних образів, створених у лоні російської реалістичної літератури XIX ст., та образу «сильної особистості», пов'язаного з естетикою неоромантизму.

 Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас" 

Вислано читачами інтернет-сайту 

Збірка конспектів уроків по зарубіжній літературі, твори на тему зі шкільної програми, календарно тематичне планування Зарубіжна література  

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.