Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас>>Оформлення церковної організації. Константин I Великий, його політика щодо християнства. Перші собори. Християнство як державна релігія Римської імперії.

§ 49. Християнська церква

Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.

1. Оформлення церкви

Розвиток християнських общин у І—III ст. привів до поступової зміни їхнього складу. Перші християнські общини в І ст. складалися переважно з пригнічених верств населення — рабів, збіднілих селян, міської бідноти. У III ст. у складі общини перебувала значна кількість римських багатіїв і провінційної знаті. Для управління общиною обирали пресвітерів. У II ст. посада помічника управителя називалася диякон (до ІІІ ст. це була єдина посада, яку могли обіймати також і жінки — дияконеси). До їхніх обов'язків входило управління віруючими та майном общини.

Керівників общин, що склались у містах, називали єпископами, а в столицях і великих містах — архієпископами. Архієпископ Рима отримав особливий титул — папа. Він став на чолі всієї християнської церкви, яка перетворилася на велику й могутню релігійну організацію, значною мірою впливаючи на державні справи Римської імперії, а з IV ст. дістала підтримку імператорської влади.

З приєднанням до общини римських аристократів і багатіїв християнська церква зосередила у своїх руках величезні багатства (той, хто вступав до общини, передавав їй своє майно), що посилювало її вплив у суспільстві та державі.

2. Константин Перший Великий, його політика щодо християнства

За часів імператора Константина християнська церква мала найбільшу підтримку від влади. Вісімнадцятирічним майбутній імператор Константин бачив Діоклетіанові знущання над християнами. Хлопця виховували в атмосфері поваги до різних вірувань. Адже батько Константина вірив у бога Сонця Мітру, мати була християнкою. Імператор розумів, що багатобожжя не об'єднувало народ.

Богослови переказували легенду, за якою в 312 р. перед однією з битв Константин побачив над прапором одного з легіонів зображення Христа з написом: «Цим переможеш». Імператор віддав наказ розпочинати битву й переміг. Ставши імператором,  Константин  витлумачив  дивовижне явище перед битвою як Божий наказ. Незабром він  прийняв християнство, а в 313 р. зробив цю релігію державною. Відтоді християнство завжди було союзником будь-якої державної влади й діставало від неї відповідну підтримку.   

Перетворення християнства на державну релігію    сприяло канонізації церкви. Але землями Римської імперії ходило чимало пророків, які вільно тлумачили вчення Ісуса, чим заважали процесу канонізації. Щоб  відокремити їх від більшості християн, церква утворювала для пророків монастирі, у яких вони могли проповідувати своє вчення обмеженій кількості слухачів.      

Під час становлення й початкового розвитку християнська релігія не мала єдиного тлумачення основних релігійних положень. Тому поряд з основним   виникали окремі побічні тлумачення вчення Христа.  Це призвело до утворення численних сект.

Найвпливовішими серед них були докети, назореї, аріяни,  монтаністи та гностики. Вони об'єднали вірних, які не погоджувалися з церковною владою та були незадоволені становищем у християнській церкві.

Суперечки з керівництвом християнської церкви члени сект маскували незгодою в богословських питаннях. У II—III ст. між сектами та керівництвом християнської церкви точилася гостра боротьба: керівників сект відлучали від церкви, накладали на них покарання, усіляко переслідували. Найнебезпечнішою сектою для церкви були аріяни (назва походила від імені керівника секти, александрійського єпископа Арія). З часом аріянство об'єднало у своєму складі більшість ворогів церковної та імператорської влади.

3. Перші собори

Як державна релігія величезної Римської імперії, християнство невтомно поширювало свій вплив не тільки на її території, а й за межі. Християнські місіонери потрапляли в землі варварських народів і проповідували там учення Христа, прагнучи привернути до християнства якнайбільше нових прихильників.

Коли християнство поширилося далеко за межі Римської імперії, у 325 р. в місті Нікеї (Мала Азія) відбувся Перший Вселенський Собор. На ньому зібралися керівники церковних організацій усіх країн імперії. Собор рішуче засудив аріянство та заборонив цю секту.

Другий Вселенський Собор відбувся в Константинополі в 381 p., де йшлося про уточнення рішень Нікейського Собору і боротьбу з численними сектами.

Третій Вселенський Собор (Ефеський) проходив у 431 р. На ньому точилася гостра боротьба за владу над усією церквою. У 449 р. у тому ж місті було скликано Четвертий Собор, але його рішення не були визнані більшістю керівників церкви, тому 451 р. зібрався ще один Четвертий Собор у місті Халкідоні. На ньому було переглянуто деякі священні канони, змінено їхній зміст і тлумачення.
 
4. Християнство — державна релігія Римської імперії

Після перетворення християнства на державну релігію декілька десятків років вона співіснувала на території імперії зі старою, язичницькою релігією. Християнські та язичницькі храми стояли поруч, прихильники двох різних релігій виконували кожен свої обряди.

Але цього християнству було вже замало — ставши панівною релігією, вона почала переслідувати язичників. На вимогу керівників церкви імператор Феодосій у 392 р. заборонив язичницьку релігію і наказав закрити її храми. Гонінь і переслідувань тепер зазнавали ті, хто вшановував старих римських богів — Юпітера, Марса, Юнону, Венеру, Нептуна. Вільна від суперництва, християнська релігія почала стрімко розвиватися та поширюватися.
 
І.     Коли й чому імператорська влада перетворила християнство на державну релігію? Як це пояснює християнська легенда?
2.    Як імператор використав християнство?
3.    Що називалося Вселенським Собором?
4.    Застосуйте і поясніть на прикладах терміни та поняття: собор, апостол, Старий Завіт, Новий Завіт, Євангеліє.
5.    Хто такі язичники, яким богам вони поклонялися?
6.    Назвіть дату, до якої язичництво і християнство мирно уживалися?
7.    Охарактеризуйте місто Константинополь, Західну та Східну Римські імперії. У відповіді використайте не тільки текст підручника, а й відомості, здобуті на уроках з інших предметів.
8.    Чим відрізнявся зміст раннього християнського вчення від християнства як державної релігії.
9.    Яку роль відігравало християнство в стародавньому суспільстві?
10.  У чому причина швидкого поширення християнства по всьому Стародавньому світу?

С.О Голованов, С.В. Костирко "Історія стародавнього світу. 6 клас"
Вислано читачами з інтернет-сайту

_{Онлайн бібліотека з підручниками та книгами на скачку безкоштовно. Найбільша бібліотека рефератів, домашнє завдання, відповіді на тести.}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.