Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 8 клас>>Українська література:Особливості віршованої мови творів Тараса Шевченка ТЛ: силабо-тонічне віршування (рими, стопи, віршований розмір)

Вчимося аналізувати поезію
Подаємо пам'ятку для здійснення ідейно-художнього аналізу поезії та аналіз вірша Тараса Шевченка «Минають дні, минають ночі».

1.    Передісторія створення вірша.
2.    Визначте тему твору, його жанрові особливості.
3.    З'ясуйте характер поезії (роздум, розповідь, опис).
4.    Основні поетичні образи, картини, відтворені у вірші, прийоми їх зображення.
5.    Які думки  і  почуття ліричного  героя  втілені  в  поезії?  Які художні засоби допомагають їх розкрити?
6.    Особливості віршування (рима, римування, віршовий розмір).
7.    Особливості строфічної будови.
8.    Визначте ідею вірша.
9.    Загальне враження від поезії.

   Вірш «Минають дні, минають ночі» написаний 1845 року, коли Шевченко у складі археографічної експедиції перебував в Україні, спостерігав похмурі картини кріпацького життя. Цей твір можна віднести до жанру філософської лірики, адже основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя взагалі.

   Щоб відтворити сумний настрій ліричного героя, втомленого життям, поет застосовує повтори («минають дні, минають ночі, минає літо»), в тому числі метафоричні («гаснули думи, серце спить») та поетичне перенесення («шелестить / пожовкле листя»). 

Роздум  автора уповільнюється,  стимулюючи читача задуматись про вічний плин людського життя, що йде і обертається, наближаючи людину до вічного спокою.

   Проте спокій не притаманний ліричному героєві, який звик до активної діяльності, і вже звучить у поезії народнопісенний ритм, який змінює тональність і ритмомелодику твору. Риторичні запитання і звертання («Доле, де ти? Доле, де ти?») надають розповіді жвавості, енергійності, впевненості в собі. Ліричний герой просить у долі якщо не сприяння, то неспокою.

   Далі вірш будується на такому художньому прийомі, як антитеза. Протиставляються два способи життя — активний і пасивний. Перед читачем постають два типи людини: той, хто хоче «серцем жити і людей любити», зробити для них якусь корисну справу, та інший, що ладен «впасти у кайдани», тобто жити рабом, «спати на волі», «гнилою колодою по світу валятись» і «сліду не кинуть ніякого, однаково, чи жив, чи за гинув». Для більшої виразності своєї думки автор повторює в одному випадку слово «жити», а в другому — «спати», і цим поглиблює контрастну картину. Яскраві епітети і метафори («серцем замирати», «гнилою колодою... валятись»), а також інверсія («і сліду не кинуть ніякого») підкреслюють беззмістовність і порожнечу сірого, бездуховного життя людини. Цій меті слугує у побудові речення і багаторазове повторення однакових сполучників («і спати на волі — і заснути навік-віки, і сліду не кинуть ніякого...»), які підкреслюють одноманітність людського життя.

   Поет доречно використовує у вірші такий художній прийом, як обрамлення. У кінці твору знову звучать тривожні роздуми про людську долю, про сенс життя, як і на початку вірша. Автор утверджує основну думку твору — людина повинна мудро й активно діяти, щоб залишити про себе добру пам'ять нащадкам.

Вірш викликає глибокі емоції, спонукає людину задуматись над своїм життям, щоб прожити його яскраво й гідно.

   Лірика — рід літератури, художнє втілення людських Думок, почуттів, переживань, настроїв, викликаних певними подіями чи обставинами життя. Види лірики: громадянська, пейзажна, інтимна, філософська, релігійна, сатирична.

   Філософська лірика — поетичні твори, в яких виражаються думки і почуття ліричного героя, викликані осмисленням буття, світу, сенсу людського життя, добра і зла.

   Обрамлення — початкова й остання частина в творі, яка,  в рамку, вкладає розповіді про інші події.

   Ритмомелодика вірша. Двоскладові віршові розміри
Основною особливістю віршованих творів, що відрізняє їх від прозових, є ритмічність, або віршовий ритм.

  Віршовий ритм у силабо-тонічній системі віршування (від лат.«склад» і «наголос») досягається правильним чергуванням наголошених і ненаголошених складів, а також співзвучним закінченням рядків (римою). За місцем наголосів у словах, що римуються, розрізняють рими: чоловічі — з наголосом на останньому складі (в гаю — в раю), жіночі — з наголосом на передостанньому складі (пилину — дитину), дактилічні — з наголосом на третьому від кінця складі (яснесенький — тихесенький). Зустрічається і внутрішнє римування (всередині рядка): «Поховайте та вставайте» (Т. Шевченко).

   Римування — це особливість розташування рим у віршованому творі. Римування буває суміжне, або парне, коли перший рядок римується з другим, а третій — з четвертим (аабб); перехрес не, коли перший рядок римується з третім, а другий — з четвертим (абаб); кільцеве, коли перший рядок римується з четвертим, а другий — з третім (абба). Вірш без римування називається білим.
   Кожен рядок вірша поділяється на стопи. Стопа — це повторювана у вірші група складів, до якої входять один наголошений склад і один чи два ненаголошені. Стопи бувають двоскладові і трискладові.

   Двоскладова стопа з наголосом на першому складі називається хореєм, а з наголосом на другому складі ямбом. Залежно від характеру стоп та їх кількості в рядку визначається віршовий розмір поезії. Якщо, наприклад, рядок вірша складається з чотирьох двоскладових стоп з наголосом на другому складі, то це — чотиристопний ямб.

   У поданих рядках є ненаголошені склади. Це — пірихій, допоміжна стопа з двома ненаголошеними складами. Пірихій може заміняти ямб або хорей, але самостійно не вживається і на визначення віршового розміру не впливає.

   Група віршованих рядків, об'єднаних одним змістом, інтонацією і римуванням, називається строфою. Найпоширенішою є чотирирядкова строфа.

   Шевченко часто використовував народнопісенні розміри, зокрема коломийковий вірш (має 14 складів у рядку із поетичною паузою після 8 складу), який згодом удосконалив, розбивши один рядок на два по 8 та 6 складів у кожному. Такий вірш називають 14-складником, або шевченківським віршем. Ним написано багато творів із «Кобзаря», зокрема й «Думи мої. думи мої».

   Отже, щоб схарактеризувати ритмомелодику певного поетич-ного твору, треба проаналізувати його ритмічну будову, віршовий розмір, види рим, спосіб римування, особливості строфи.
 
   Образність поетичного твору досягається передусім через використання автором тропів (слів і зворотів, вжитих у переносному значенні): це епітет (художнє означення), порівняння, метафора (поетичне перенесення), алегорія (образне інакомислення), гіпербола (поетичне перебільшення), іронія (приховане глузування чи висміювання).

   До фонетичних художніх засобів належать: алітерація (повторення приголосних), асонанс (повторення голосних), звуконаслідування (відтворення звуками людської мови крику птахів, тварин, звучання предметів).

   Синтаксичні художні засоби: інверсія (порушення прямого порядку слів у реченні), анафора (єдинопочаток у рядках), Риторичне запитання (яке не вимагає відповіді), повтор, обрамлення (однакові початок і закінчення вірша), антитеза (протиставлення), риторичні звертання та оклики.

1.    Яка найважливіша особливість віршованих творів? Як створюється віршовий ритм?
2.    Що таке стопа? Які бувають стопи?
3.    Визначте віршові розміри раніше вивчених вами поезій.
4.    Визначте художні засоби в уривку з вірша Тараса Шевченка «Думи мої, думи мої», поясніть їх роль. Заповніть у зошиті таблицю прикладами з поданого уривка.
лексичні
художні засоби
фонетичні
синтаксичні
 

Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..

Василь Цимбалюк, Українська література , 8 клас.
Надіслано читачами з інтернет-сайту

_{українська література скачати, українська література уроки, реферати з української літератури}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.