Оптична система ока. Лабораторна робота №1 „Визначення акомодації ока”.

Як виникають зображення предметів на сітківці? Промені, відбиті від предметів, на які спрямоване наше око, проходять крізь рогівку, рідину, що міститься між нею та райдужною оболонкою, кришталик і склисте тіло. В кожному з цих середовищ вони змінюють свій напрямок, тобто заломлюються. Основне значення для заломлення світла в оці має кришталик.
 
У людей з нормальним зором промені, що заломилися у кришталику, потрапляють на сітківку й утворюють на ній чітке зображення предметів. На малюнку 6 зображено, як промені від нижньої точки предмета В, заломлюючись, збираються на поверхні сітківки в точці В1; промені від верхньої точки А збираються нижче в точці А|. Отже, зображення на сітківці буде дійсним, зменшеним і перевернутим. У зорових нервових центрах кори великого мозку формується зображення таким, яким воно є насправді.

Що таке акомодація? Для чіткого сприйняття предметів необхідно, щоб їхнє зображення завжди
 
потрапляло на сітківку. Коли людина дивиться вдалечінь, предмети, розташовані на близькій відстані, здаються нечіткими. Якщо розглядати близькі предмети, то нечітко видно віддалені. Люди можуть чітко розрізняти предмети, розташовані на різній відстані від ока, завдяки здатності кришталика змінювати свою кривизну. Здатність ока пристосовуватися до чіткого бачення предметів, що перебувають на різній відстані, називають акомодацією (від лат. акомо-датіо - пристосування до чогось) (мал. 7).

Найменша відстань від ока, з якої зображення ще сприймається чітко, для дітей і підлітків у нормі становить 7-10 см. З віком кришталик втрачає свою еластичність і акомодаційна здатність ока зменшується.

Пригадайте з курсу фізики, що таке світло.

Лабораторна робота №1 „Визначення акомодації ока”.

Тема: Визначення акомодаційної здатності ока
Обладнаннях аркуш паперу з отвором і літерами різних розмірів навколо нього.
Хід роботи (роботу виконують парами):
1.    Один учень (експериментатор) чітко пише на дошці текст.
2.    Потім він тримає на відстані 10-15 см від очей другого учня (піддослідного) аркуш білого паперу з отвором у ньому і літерами по його радіусу так, щоб їх було чітко видно, а через отвір у папері можна було читати написаний на дошці текст.
3.    Піддослідний читає напис на дошці через отвір у папері одним оком, прикривши друге.
4.    Піддослідний переводить свій погляд на літери, написані навколо отвору на аркуші паперу.
5.    Зробіть висновки, відповівши на запитання:
а)    Якими здаються літери навколо отвору на папері?
б)    Як їх бачить піддослідний?
в)    Яким він бачить напис на дошці?