Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 7 клас>>Зарубіжна література: Олександр Пушкін (1799 – 1837). «Пісня про віщого Олега». Поетизація давньоруської минувшини в баладі Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
Олександр Сергійович Пушкін
[1799-1837 ]
Усьому світові відоме ім'я російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна. Його творчість вражає своєю різноманітністю. У п'ятому класі ви познайомилися з його казками, поемою «Руслан і Людмила». Ви пам'ятаєте, що няня Орина Родіонівна розповідала малому Пушкіну казки і різні народні сказання, і коли він виріс, то створив свої віршовані казки.
Олександр Сергійович Пушкін народився у дворянській сім'ї, в якій зберігали пам'ять про далеких предків. Його бабуся — Марія Олексіївна Ганнібал — багато розповідала онукові різних цікавих історій, особливо про діда його матері Ганнібала (про нього — в незавершеному творі Пушкіна «Арап Петра Великого»).
У 1811 році Олександра віддали на навчання у Ліцей, відкритий у Царському Селі під Петербургом. Саме тут розвинувся поетичний талант Пушкіна. За своє коротке життя він написав багато творів, серед яких значне місце займають вірші і повісті на історичну тематику. Зацікавленістю минулим пояснюється його постійний інтерес до стародавніх сказань і легенд. Доля поета склалася так, що він кілька разів побував в Україні — у Києві, Катеринославі (Дніпропетровськ), Одесі. У Києві, під враженням легенди про князя Олега, поет відвідав його могилу на горі Щекавиці. У Пушкіна виникає задум написати твір про історію загадкової смерті київського князя Олега. Одним із джерел написання балади «Пісня про віщого Олега» стала легенда про князя у «Повісті минулих літ», записана Нестором-літописцем. Легенду про князя Олега Пушкін знав ще з юнацьких років, вивчив також історичні документи про Київську Русь, про її зміцнення за часів правління Олега. Народ прозвав князя «віщим», тобто мудрим, таким, що бачить наперед розвиток подій і визначає шляхи до перемог над ворогами.
Отже, в основу своєї балади «Пісня про віщого Олега» Олександр Пушкін поклав давню легенду, такий літописний переказ: І жив Олег, князюючи в Києві, мир маючи з усіма країнами. І прийшла осінь, і згадав Олег свого коня, якого поставив годувати і не велів сідати на нього, бо він спитав колись волхвів і ворожбитів: «Від чого мені вмерти?» І сказав йому один ворожбит: «Княже! Від коня твого, якого ти любиш і на якому ти їздиш, від нього ти вмреш».
Запали ці слова Олегові в душу, і сказав він: «Ніколи не сяду на нього і ніколи не побачу його . І звелів гарно годувати коня. Так він прожив декілька років, не бачивши його, аж поки не пішов на греків, а коли повернувся в Київ і минуло чотири літа, на п'яте згадав він коня, від якого волхви пророчили йому померти. І покликавши старшого конюха, спитав Олег: «Де ж мій кінь, якого я поставив годувати і доглядати?» Конюх сказав: «Помер». Олег же дорікнув тому ворожбитові і промовив: «Неправду кажуть волхви. Всі їхні слова — брехня, кінь мій номер, а я живий». І звелів Олег осідлати собі коня: «Хочу побачити кістки його». І приїхав на те місце, де лежали його голі кості і череп голий, зліз з коня, посміявся і сказав: «Чи не від цього черепа смерть мені прийняти?» І наступив ногою на череп, і виповзла змія з черепа і вжалила його в ногу. Від того розхворівся Олег і помер.
ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА Збирається віщий Олег-войовник З хазарами знов воювати:
За напад — мечам і пожарам прирік Він ниви хазарські і хати.
Із військом своїм, в царгородській броні,
Князь їде полями на вірнім коні.
Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі,
Перунові тільки покірний старик, Провісник він людської долі.
В мольбах, в ворожбі все життя він провів.
І князь біля нього коня зупинив.
«Повідай, улюбленцю наших богів, Чи скоро я землю покину? Чи скоро, ira радістт. моїх ворогів,
Мене покладуть в домовину? Не бійся, будь чесний в своїй ворожбі — Баского2 коня подарую тобі».
«Волхви3 не бояться міцних владарів,
Волхвам — за пророче їх слово — Не треба багатих князівських дарів, —
Правдива і вільна їх мова. Хоч роки майбутні таяться в імлі... Та бачу я долю твою на чолі.
Послухай, що скаже тобі ворожбит: Ти славний своїми боями,
І твій ворогами не здоланий щит Царграда оздоблює брами ;
І хвилі, і землю скорив ти в бото,
І недруги заздрять на долю твою. І моря бурхливого зрадницький вал
Твої не пошкодив вітрила, Тебе не поранив лукавий кинджал,
Ворожа стріла не вразила... Не відаєш ран ти у грізній броні, Бо є охоронець у тебе в борні4.
М.Васнецов Пророцтво
Твій кінь бойових не лякається діл,
Він, пановій волі покірний, То смирний стоїть попід хмарами стріл, То скаче, товариш твій вірний.
Його не лякає жорстока борня;
Але від свого ти загинеш коня».
Олег усміхнувся; одначе чоло Прорізала дума журлива.
Він, спершись рукою на бранне сідло, Злізає з коня мовчазливо.
І вірного друга князівська рука
Голубить і пестить, прощальна й легка.
«З тобою, мій друже, мій вірний слуга, Пройшов я походи великі;
В стремено твоє вже не ступить нога. Нам час розлучитись навіки.
Прощай, утішайся у лузі щодня!
Ви, отроки-друзі5, візьміть-но коня,
У луг одведіть, де трава запашна, Попоною спину вкривайте,
Добірного другові дайте зерна, Водою з джерел напувайте».
І отроки миттю з конем одійшли,
І князю нового коня підвели.
Гуляє з дружиною князь-войовник
На славній слов'янській могилі. З ним — гості і друзі, — як ранішній сніг,
Сьогодні їх кучері білі... Дружинники згадують юність свою, Коли з ворогами рубались в бою.
«Та де ж мій товариш, де кінь мій баский? Промовив Олег своїм слугам. —
Скажіть, чи здоровий, чи досі легкий Розкішним він бігає лугом?»
І чує слова: на крутому горбі
Давно відпочинок знайшов він собі.
І голову буйну Олег похилив І думає: «Що ж чарування?
Коли б не послухав брехливих я слів, Відкинув дурне віщування,
Носив мене б кінь до останнього дня!»
І хоче він бачить останки коня.
Ось їде могутній Олег до ріки, З ним гості його посивілі,
І бачить: коня благородні кістки Лежать на Дніпровому схилі;
їх миє негода, їх порох вкрива,
Над ними шумує шовкова трава.
І тихо ступивши на череп німий, Князь мовив: «Спи, друг одинокий! Тебе пережив твій хазяїн старий,
І от як скінчу свої роки, — Не ти на траву упадеш запашну І кров'ю мою там омиєш труну!»
І мовив Олег тоді друзям своїм: «Чи кістка страшна мені тлінна?» Із жовтого черепа тихо між тим
Гадюка повзла домовинна; Круг ніг його чорним кільцем обвилась, І крикнув раптово ужалений князь.
Схиляються гості над тілом в журбі, У келихах піняться вина;
Князь Ігор і Ольга сидять на горбі; Хмільна бенкетує дружина.
Дружинники згадують юність свою, К
оли з ворогами рубались в бою. Переклад Юрія Карського
В. Васнецов. Прощання з конем
ЛЕКСИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ 1 Віщий — вживається, як синонім до слова «провидець», тобто той, хто може передбачати майбутнє. 2 Баский — дуже швидкий, енергійний, жвавий. 3 Волхви — чаклуни, віщуни, жерці Перуна та інших язичницьких богів. 4 Борня — битва. 5 Отрок — у давній Русі князівський чи боярський слуга, що входив до складу молодшої дружини; молодий дружинник.
ПЕСНЬ О ВЕЩЕМ ОЛЕГЕ (Уривок) «А где мой товарищ? — промолвил Олег, — Скажите, где конь мой ретивый?
Здоров ли? всё так же ль легок его бег? Всё тот же ль он бурный, игривый?»
И внемлет ответу: на холме крутом
Давно уж почил непробудным он сном.
Могучий Олег головою поник И думает: «Что же гаданье?
Кудесник, ты лживый, безумный старик! Презреть бы твое предсказанье!
Мой конь и доныне носил бы меня».
И хочет увидеть он кости коня. Вот едет могучий Олег со двора, С ним Игорь и старые гости,
И видят — на холме, у брега Днепра, Лежат благородные кости;
Их моют дожди, засыпает их пыль,
И ветер волнует над ними ковыль. Князь тихо на череп коня наступил И молвил: «Спи,друг одинокой!
Твой старый хозяин тебя пережил: На тризне, уже недалёкой,
Не ты под секирой ковыль обагришь
И жаркою кровью мой прах напоишь! Так вот где таилась погибель моя! Мне смертию кость угрожала!»
Из мёртвой главы гробовая змия, Шипя, между тем выползала;
Как чёрная лента, вкруг ног обвилась,
И вскрикнул внезапно ужаленный князь. Ковши круговые, заленясь, шипят
На тризне плачевной Олега; Князь Игорь и Ольга на холме сидят;
Дружина пирует у брега; Бойцы поминают минувшие дни И битвы, где вместе рубились они.
АНАЛІЗУЄМО Й ОБГОВОРЮЄМО ПРОЧИТАНЕ 1. Поясніть зв'язок між давньою легендою та поетичною баладою Олександра Пушкіна про князя Олега. Які слова в тексті вам малозрозумілі? Знайдіть їх тлумачення. 2. Охарактеризуйте образи князя Олега та волхва з твору Пушкіна. Наведіть цитати. 3. Визначте художні засоби, якими Пушкін змальовує коня. Поясніть їх роль у розкритті головної ідеї. 4. Поясніть смислове навантаження епіграфа до статті про Олександра Пушкіна. 5. Які риси характеру Олега з балади Олександра Пушкіна вас приваблюють? Поясніть чому. 6. Поясніть значення повтору: «Дружинники згадують юність свою,
Коли з ворогами рубались в бою». 7. Використовуючи ілюстрацію, поясніть цитату з твору: «Не відаєш ран ти у грізній броні,
Бо є охоронець у тебе в борні». 8. На скільки частин можна поділити текст балади? Який темп та яку інтонацію ви використаєте для читання кожної з них? 9. Як, на вашу думку, слід прочитати останню строфу балади? Де варто робити паузи при читанні?
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 10. Порівняйте уривок з оригінального тексту «Пісні про віщого Олега» з відповідним уривком українського перекладу. 11. Вивчіть обраний уривок з балади напам'ять і підготуйтесь до його виразного читання. 12. Поміркуйте над народним прислів'ям «Долю конем не об'їдеш» і підготуйте усне повідомлення на тему: «Чи варто вірити в те, що доля кожної людини наперед визначена? »
Н.І. Дорофеєва, С.П. Касьянова
"Зарубіжна література 7 клас"
Вислано читачами інтернет-сайту
Завдання та відповіді із зарубіжної літератури по класам, планування уроків з зарубіжної літератури 7 класу, домашнє завдання та робота
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|