Українська мова 8 клас

Тема "Поняття про односкладні речення"

Конспект уроку до теми "Поняття про односкладні речення" 

Тема: Односкладні речення. Підсумковий урок.
Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з розділу “Односкладні речення”; сформувати цілісну систему особистих знань восьмикласників з теми; структурувати вивчений теоретичний матеріал шляхом виконання відповідних вправ; продовжувати розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; продовжувати удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати; за допомогою дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини; продовжувати поповнювати словниковий запас учнів; продовжувати розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, виробляти загально навчальні уміння і навички; продовжувати формувати і відкореговувати культуру поведінки і спілкування.
Обладнання: репродукції картин Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” та “Лев Толстой”, фото Іллі Рєпіна, вірш Дмитра Білоуса “Знання”, розтиражовані картки із завданнями, схема розбору простого односкладного речення, вишитий рушник, аудіозапис, smart-дошка, СД-програвач, підручник “Українська мова. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів”. – К. “Школяр”, 2006, ілюстровані прислів’я і приказки.
Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, робота в парах, дослідження-характеристика, дослідження-зіставлення, пошуково-вибіркова робота, творче спостереження з елементами зіставлення, творче моделювання, кодовий тест.
Ключові терміни і поняття: синтаксис, речення, граматична основа речення, односкладне речення і його види.
Міжпредметні зв’язки: історія України, образотворче мистецтво.
Внутрішньопредметні зв’язки:
лексикологія і фразеологія: прислів’я і приказки;
культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні як синтаксичні синоніми; уживання в описах називних речень для позначення часу й місця;
текст (риторичний аспект): використання односкладних речень у текстах художнього стилю; односкладні називні речення як риторична фігура зачину або оклику у висловлюваннях різної стильової приналежності.
Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого.

Хід уроку
І. Організаційний момент.
1. Облік відсутніх.
2. Перевірка наявності шкільного приладдя.
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
1. Вступне слово вчителя.
Якщо ти знаєш – все в твоїх силах,
Якщо не знаєш, то не втнеш,
Якщо ти знаєш – летиш на крилах,
Якщо не знаєш, то повзеш.
Чи на землі ти, а чи у небі,
Чи, може, в глибині морській –
Знання поможуть при потребі:
то знай же, друже, і умій!
Дмитро Білоус
Я рада вітати вас, шановні ліцеїсти, на нашому сьогоднішньому уроці, який ми проведемо разом. На попередніх уроках ви уже розглянули теоретичний матеріал про односкладні речення і застосовували його на практиці. Сьогодні у нас з вами підсумковий урок узагальнення й систематизації знань. Отже, тема нашого уроку: “Односкладні речення. Підсумковий урок” (Число і тема уроку спливають на інтерактивній дошці. Учні записують тему в зошити)
На сьогоднішньому уроці ми з вами:
узагальнимо теоретичний матеріал про односкладні речення;
удосконалимо та відпрацюємо уміння визначати та порівнювати типи односкладних речень, створювати з ними власні висловлювання.
ІІІ. Актуалізація опорних знань. (Методом бесіди з’ясувати рівень засвоєння теоретичного матеріалу про односкладні речення).
1. Які речення називаються односкладними? (Односкладні речення – це такі речення, у яких граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка), другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий).
2. Яка відмінність між односкладними та двоскладними реченнями?
3. На які типи поділяються односкладні речення залежно від способу вираження та значення головного члена? (Залежно від способу вираження та значення головного члена односкладні речення поділяються на називні та дієслівні).
4. Чи можуть односкладні прості речення бути частинами складного речення? (Так).
5. На які типи поділяються прості односкладні дієслівні речення? (Особові – означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові; безособові).
6. На що вказує присудок означено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яку виконує певний предмет, особа).
7. На що вказує присудок неозначено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яка стосується неозначеної особи).
8. На що вказує присудок узагальнено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яка виконується усіма або кожною особою)
ІV. Засвоєння теоретичних положень на практиці за рахунок розвитку безперервної пошукової та пізнавальної активності учнів.
1. Дослідження-характеристика. (Учитель читає текст. У цей час на інтерактивній дошці методом слайдів з’являються зображення неба, степу, козака, Івана Сірка, картини Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”. Учні слухають текст. Називають односкладні речення, вказують їх тип. Підкреслюють в односкладних реченнях головний член, указують на спосіб його морфологічного вираження)
ТЕКСТ
Воля. Безмежний прекрасний степ. Козак. У народних думах та переказах Івана Сірка оспівано як безстрашного воїна, оборонця національних інтересів знедоленого народу. За одним із переказів, Сірко із запорожцями написали зухвалого листа султану Османської імперії у відповідь на його вимоги підкоритися Туреччині. Лист запорожців вважають однією із найвідоміших письмових пам’яток історії Запорозької Січі. На жаль, оригінал листа не зберігся, однак у ХІХ столітті знайшли його копію.
Історію написання листа було покладено в основу сюжету знаменитої картини видатного українського і російського художника-реаліста Іллі Рєпіна. Величезне панно було розпочато митцем у 1880 і закінчено тільки в 1891 році.
Після першого публічного огляду Рєпіна критикували за історичну недостовірність картини. Інший варіант полотна Рєпін завершив у 1896 році. Картину було названо Харківським варіантом.
Минули роки… І от нещодавно одним із дніпропетровських митців було завершено роботу над картиною “Турецький султан читає листа запорожців”. Її по праву вважають своєрідним продовженням полотна Іллі Рєпіна.
2. Проблемне запитання: “Як відрізнити просте односкладне називне речення від двоскладного з іменним складеним присудком?” (На інтерактивній дошці з’являються пари речень. Учні за допомогою методу дослідження-зіставлення висловлюють свою думку щодо проблемної ситуації, пояснюють, у чому полягає їх точка зору)
Безмежний прекрасний степ. (Односкладне речення з узгодженим означенням).
Безмежний степ прекрасний. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).
Довга дорога. (Односкладне речення з узгодженим означенням.)
Дорога довга. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).
Коментар учителя: на визначення типу синтаксичної конструкції – двоскладне речення чи односкладне називне впливає порядок слів. Так, прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, виконує синтаксичну функцію узгодженого означення, а прикметник, що стоїть після іменника, виконує роль іменної частини складеного присудка.
3. Створення ситуації успіху.
Учитель звертається до учнів: молодці, ви гарно попрацювали із цим завданням. Сподіваюсь, що ви й надалі так плідно працюватимете!
4. Пошуково-вибіркова робота (робота в парах).
Учні класу об’єднуються в пари. Учасники й учасниці повторюють правила роботи в парах. Учитель пропонує кожній парі виписувати із запропонованих карток певний тип односкладних дієслівних речень.
Перша пара – односкладні дієслівні означено-особові.
Друга пара – односкладні дієслівні неозначено-особові.
Третя пара – односкладні дієслівні узагальнено-особові.
Четверта пара – односкладні дієслівні безособові.
Учні повинні виписати речення, підкреслити в них головний член, вказавши на спосіб його морфологічного вираження. У кожному виписаному реченні необхідно підкреслити другу від початку букву;
2) учні працюють у парах;
3) доповідачі по черзі називають букви, з яких складається продовження вислову Льва Толстого (у цей час перша частина вислову з’являється на інтерактивній дошці, а потім по одній з’являються букви, які називають учні. Восьмикласники читають вислів, пояснюють його значення).
ВИСЛІВ: “Ніколи не турбуй іншого заради того, що можеш зробити сам”
Картка №1 (означено-особові та неозначено-особові речення)
Прямо над нашою хатою пролітають лебеді.
Ощадливо втрачаю сили.
Вживають компліменти здебільшого при зустрічі замість вітання.
Дід говорить, що так співають лебедині крила.
Переписувача книги Михайла вважають автором мініатюр з Пересопницького Євангелія.
Поклади мені руку в руку, в очі глянувши, не моргай. (В.Симоненко)
Усіх покарано цією зимою.
Змалку звикайте до праці!
У школі готуються до свята рідної мови.
Взимку прогнозують епідемію грипу.
До схід сонця ідемо оце в поле. (С.Васильченко)
Про зорі, про сонце, про місяць згадуватимуть на уроці.
Картка №2 (узагальнено-особові та безособові речення)
Без краю тяглися лани запорізькі.
Довго спатимеш – з боргами вставатимеш. (Народна творчість)
Стало якось спокійно в лісі. Спокійно і буденно.
Сосни кидали на землю довжелезні тіні.
З боргами вставатимеш якщо довго спатимеш. (Народна творчість)
Тим часом розвиднялося, світало.
Десна тихо і плавно котила хвилі до Дніпра.
Усіх покарано цією зимою.
Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. (Народна творчість)
Так сумно стало на душі.
На порозі хати батько раптом зупинився і прислухався.
У малиннику тихо.
5. Завдання для тих, хто хоче удосконалити вміння самостійно створювати висловлювання (робота в парах)
Учні класу об’єднуються в пари. Учасники й учасниці повторюють правила роботи в парах. Учитель пропонує кожній парі скласти й записати кілька гасел, використовуючи односкладні речення.
Перша пара – гасла на шкільну тематику.
Друга пара – на тематику толерантності для шкільної молоді (у цей час на інтерактивній дошці з’являється словникова стаття-пояснення слова “толерантність”).
Третя пара – на тематику української мови.
Учні повинні скласти гасла, підкреслити в них головний член, вказавши на спосіб його морфологічного вираження;
1) учні працюють у парах;
2) доповідачі по черзі озвучують свої гасла.
ПРИКЛАДИ ГАСЕЛ:
Для першої пари:
Поповнюйте фонди шкільної бібліотеки!
Подбаймо про чистоту в класах!
Для другої пари:
Поглянь на іншого його ж очима!
Європа – це наш дім, живімо толерантно в нім!
Нікого й ніколи не засуджуй!
Сприймай інших – відкривай світу себе!
Для третьої пари:
Захистімо рідну мову!
Розмовляймо українською!
Любімо, вивчаймо, плекаймо нашу рідну мову!
Утверджуймо українську мову – мова врятує майбутнє України!
Бережіть рідну мову!
6. Творче моделювання. (На інтерактивній дошці з’являються “розірвані” мудрослів’я. Учні повинні змоделювати народні вислови, поєднавши стрілочками початок з кінцем, а потім – з малюнком. Визначають спосіб морфологічного вираження головного члена. Роблять висновки про те, якими формами дієслова може виражатися головний член узагальнено-особових речень).

За двома зайцями поженешся -
Гірко поробиш,…
Чужим добром…
Зробиш діло –
Не плюй у криницю,… не розживешся
бо схочеш водиці
гулятимеш сміло
солодко з’їси
жодного не впіймаєш

Доки одні учні творчо моделюють, двоє учнів отримують індивідуальне завдання – скласти твір-мініатюру “Чудові вихідні”, використавши називні речення.

7. Лінгвістична гра “Третє зайве” (робота за варіантами)
Дослідити, у яких синтаксичних конструкціях виділені неозначено-особові речення виконують роль частин речення, а в яких – роль вставних речень. Знайти “третє зайве”, проставити, де потрібно, розділові знаки (учні пригадують, що вставні слова, словосполучення, речення граматично не зв’язані з членами речення; їх можна вилучити з речення, не порушуючи його структури) Речення “випливають” на інтерактивній дошці.
1. Донедавна вважали, що деякі з етикетних виразів одночасно можуть виконувати кілька функцій.
2. Донедавна вірили, що відуни завжди вміють складати слова в магічні формули.
3. Як розповідають, вираз “Доброго здоров’я!” може поєднуватися з дієсловами “бажаю”, “зичу”.
8. Фізкультхвилинка.
Піднімаймо руки вгору,
Нахиляємось додолу,
Не згинаймо власні ноги
як торкаємось підлоги
(Який вид односкладних дієслівних речень використано?)
9. Виконання кодового тесту. (Тестові запитання з’являються на інтерактивній дошці, учні читають запитання, варіанти відповідей і вписують правильний код-варіант у табличку, потім обмінюються аркушами, перевіряють їх і вираховують свій бал, отриманий на уроці)
1. На які типи поділяються односкладні речення:
а) прості, складні, неускладнені, неповні;
б) безособові, узагальнено-особові, неозначено-особові, означено-особові;
в) безособові, узагальнено-особові, неозначено-особові, означено-особові, називні;
г) повні й неповні.
2. Знайдіть серед запропонованих варіантів односкладне речення з головним членом присудком:
а) Зима. Криниця. Стук обмерзлого вікна.
б) Повний місяць похилився над гаєм.
в) Вовчицею ніч за вікном чигала.
г) Не оплакуй ні мрій, ні згадок…
3. Знайдіть узагальнено-особове речення:
а) Прилітають до нашого поля із далеких країв журавлі.
б) Не корю, не нарікаю, прикрих слів не говорю;
в) Ой, поділять тебе, земле, поділять.
г) Більше думай і тоді вирішуй!
4. Позначте називне речення:
а) Немає пісні без любові.
б) Людська творчість – це найбільша мука.
в) Життя без книги – це хата без вікна.
г) Пізнє літо.
5. Яке серед запропонованих речень є означено-особовим:
а) По радіо повідомляють про готування польоту на Місяць.
б) Лови летючу мить життя!
в) Добре діло твори сміло.
г) Літа вже немає, сніг, дими навколо.
6. У якому із запропонованих безособових речень присудок виражається прислівником:
а) Вітерцем дихнуло з долини.
б) Хай слово мовлено інакше – та суть в нім наша зостається.
в) Чудово, просторо й радісно на придеснянських луках.
г) Темної ночі перевезено його в темний покій.
7. Знайдіть рядок, у якому в реченні головний член вказує на дію, що виконується невизначеною особою:
а) Силою не хвались – краще трудись.
б) Як було гарно відчувати себе маленькою хазяйкою у цьому лісі!
в) Будь високий, як верба, а багатий, як земля.
г) Мені бажали здоров’я, успіхів, гарних учнів – не без деякого лукавства.
8. Установіть відповідність між односкладними реченнями та їх видами:
а) Не взявшись за сокиру, хату не збудуєш.
б) Про успішний виступ Остапа Вересая довідалися і в царському дворі.
в) Хлюпіт хвиль, рівне дихання моря.
г) Уже неозброєним оком стало видно зграї птахів.
ґ) Скажемо відверто хоч би сьогодні про наші помилки й безвідповідальність.
А – Означено-особове;
Б – Неозначено-особове;
В – Узагальнено-особове;
Г – Безособове;
Ґ – Називне.
V. Підсумки уроку.
VІ. Рефлексія
Що вам найбільше запам’яталось на сьогоднішньому уроці?
Чи досягли ми тих цілей, про які говорили на початку уроку?
Чи продуктивною була робота на уроці?
Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?
VІІ. Домашнє завдання (за варіантами).
Перший варіант – скласти розпорядок вихідного дня, використовуючи односкладні означено-особові речення.
Другий варіант – записати 10 прислів’їв або приказок, що виступають як узагальнено-особові речення.
Третій варіант – скласти невеличкий пейзажний опис, використовуючи різні типи односкладних речень.
Встаньте, друзі, посміхніться
І на мене подивіться
Я подякую вам щиро
за прекрасний наш урок.
Спасибі вам, що працювали,
що результати показали,
що не соромились творити,
що рідні ви мені, як діти!

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею Гранд Горецькою І.Й.