|
УКРАЇНА В УМОВАХ НАРОСТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ В РОСІЙСЬКІЙ І АВСТРО-УГОРСЬКІЙ ІМПЕРІЯХ
Згадай:
1. Які причини спричинили затяжний характер Першої світової вій¬ни?
2. Як українська інтелігенція сприяла наданню допомоги жертвам війни?
3. До чого зводилася програма Загальної україн¬ської ради?
Наростання економічних і продовольчих труднощів у воюючих державах
Світова війна супроводжувалася небаченими раніше людськими жертвами і матеріальними втратами воюючих сторін. За перші два роки російська армія втратила 7,5 млн вбитими, пораненими й полоненими. Але на зміну їм прийшли 15 млн запасних і рекрутів, яких набирали по всій імперії, особливо у прифронтовій зоні, якою була вся Наддніпрянська Україна.
Величезних втрат зазнала і австро-угорська армія, яка та¬кож компенсувалася новими масовими мобілізаціями по всіх регіонах Австро-Угорської імперії, у т.ч. у Західній Україні.
У ході війни відбувалися величезні зміни в народному гос¬подарстві, викликані переорієнтацією на забезпечення потреб армії. В той же час краща, найпрацездатніша частина робочої сили була призвана до армії. Місце мобілізованих у місті й селі зайняли жінки, підлітки і військовополонені. Рівень кваліфі¬кації цих людей був низький і не відповідав вимогам виробниц¬тва. Промисловість, транспорт і фінанси не витримували перевантажень воєнного часу і розладнувалися. Ні за рівнем розвитку, ні за організацією вони не були здатні забезпечити потреби фронту і тилу. Перш за все, це стало відчуватися в Ро¬сійській, а потім - в Австро-Угорській і Німецькій імперіях. Не¬минучим наслідком цього був дефіцит на все, від боєприпасів до товарів широкого вжитку та продуктів харчування. В містах з'явилися черги - найчутливіший індикатор економічних не¬гараздів. У 1916 р. великі міста Російської імперії опинилися перед загрозою голодних бунтів. Продовольчі труднощі швид¬ко наростали в Німеччині й Австро-Угорщині. В той же час не¬велика група представників великої промислової і фінансової буржуазії, користуючись наданими урядом пільгами, одержу¬вала надприбутки. Все це викликало загострення соціальних суперечностей, наростання антиурядових настроїв у всіх євро¬пейських країнах.
Назрівання революційної кризи в Наддніпрянській Україні
Особливо складною була соціально-політична обстановка в Росії. Авторитет правлячого режиму швидко падав серед усіх верств населення. Царський уряд звинувачувався в некомпетентному керівництві, а близькі до престолу особи — в державній зраді. Посилювалися опозиційні настрої в Державній Думі, де у 1915 р. сформувався опозицій¬ний уряду Прогресивний блок. У відповідь на вимогу блоку провести демократичні реформи, у тому числі припинити ре¬пресії проти українців, цар розпустив Думу.
Однак репресивними заходами було неможливо зупинити наростання масового народного руху, зокрема страйкового руху робітників. Так, на початку 1916 р. декілька днів страйкували робітники металургійного заводу в селищі Кам'янському Кате¬ринославської губернії. Півтора місяця тривав страйк суднобу¬дівників Миколаєва. Три тижні не виходили на роботу шахтарі Горлівсько-Щербинівського району. Загальна кількість страй¬карів перевищувала 25 тис. чол.
Тривожні для режиму події відбувалися на селі. Економічна криза швидко охоплювала сільське господарство. У зв'язку з не¬стачею робочої сили, реманенту, тяглової худоби посівні площі в Україні у 1914-1916 рр. зменшилися на 1,9 млн дес. Ціни змі¬нювалися у невигідному для селян напрямку. Якщо до війни за один пуд пшениці в Україні можна було купити 10 аршин ситцю, то у 1916 р. - лише 2 аршини. В цих умовах селянські господарства, особливо малоземельні, занепадали. На початок 1917 р. з 4 млн селянських господарств України 0,64 млн не мали посівів, а 1,4 млн не мали коней. Природне незадоволен¬ня селянства інколи виливалося у відкриті бунти. Так було, наприклад, у 1915 р. у с. Нижня Сироватка Сумського повіту, де незадоволені несправедливими діями землемірів селяни, головним чином солдатки, розгромили волосну управу і вигна¬ли стражників із села. Для придушення виступу був надісла¬ний загін поліції, який заарештував і кинув до в'язниці близько 300 учасників виступу.
У тилу поступово назрівав могутній антиурядовий виступ широких народних мас. Настрої в тилу швидко перекидалися на фронт, внаслідок чого цілі полки відмовлялися йти у бій.
Ставало очевидним, що Російська імперія наближається до революційного вибуху, у ході якого буде вирішуватися подаль¬ша доля всіх народів, що входили до її складу, у тому числі і українського народу. Своєю прямолінійною і реакційною полі¬тикою царизм наближав свій кінець.
Загострення українського питання в Австро- Угорщині
На відміну від російського уряду, уряд Австро-Угорщини здійснював значно гнучкішу політику, зокрема в національному питанні. Але ця політика суттєво не поліпшувала становище українців. Навпаки, восени 1916 р. надії Головної української ради і всіх інших лояльних Австро-Угорщині політичних сил Західної України на одержання ав¬тономії української частини Галичини й Буковини стали розвіюватися. 4 листопада 1916 р. уряд Німеччини проголосив утворення «самостійного» Польського королівства з 10 губерній Польщі, які до 1914 р. належали Російській імперії, а в ході во¬єнних дій були захоплені німецькими військами. Одночасно імператор Австро-Угорщини Франц-Йосиф І проголосив авто¬номію Галичини без розподілу краю на східну і західну части¬ни. Українців, таким чином, віддавали під контроль поляків. Було проігноровано найважливішу вимогу західних українців, з якою вони зверталися до Відня десятки років: надати авто¬номію Східній Галичині, населеній переважно українцями. Більше того, між урядами Німеччини й Австро-Угорщини від¬бувалися переговори щодо утворення у майбутньому з Королів¬ства Польського й Галичини самостійної держави у формі конституційної монархії. Для Німеччини й Австро-Угорщини значно важливішим було мати у Європі союзних з ними поля¬ків, ніж вирішувати «українське питання» в умовах, коли біль¬ша частина України була під російським контролем.
Життя підказувало українцям, як західникам, так і наддніп-рянцям, що їхнє визволення залежить передусім від них самих.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Чим було викликане наростання економічних і продовольчих труднощів у воюючих країнах і в чому воно проявлялось?
2. Чому економічна криза в Росії виявилася сильнішою і глибшою, ніж у її противників?
3. Розкрий наростання політичних суперечностей у верхах росій¬ського суспільства.
4. Назви факти, які свідчать про назрівання незадоволення робіт¬ників і селян Наддніпрянської України в 1915-1916 рр.
5. Що означало для українців Галичини й Буковини рішення
Німеччини про утворення Польського королівства?
6. Чому одразу після утворення Польського королівства уряд Ав¬стро-Угорщини пішов на проголошення автономії Галичини?
7. Чому українців не влаштовував той варіант автономії Галичини, яку проголосив австрійський уряд?
ДОКУМЕНТ
1. Оцінка істориком І. Крип'якевичем рішення Австро-Угор¬щини про надання Галичині автономії
Актом «двох цісарів» з дня 23 жовтня (4 листопада н.ст. - Авт.) 1916 р. проголошено повстання польської держави на території, [...] відвойованої військами центральних держав від Росії. Нове Польське королівство, віддане в беззастережну сферу впливу Ні¬меччини, не заімпонувало полякам і не витиснуло з них ні захоп¬лення, ні рекрута, тим більше, що за його кордонами залишилася Познанщина й Галичина. Та тут пішов назустріч давним польсь¬ким вимогам австрійський уряд. Нехтуючи все те, що він говорив і до чого він був зобов'язаний супроти українців, він рішився на відокремлення Галичини від цілісності Австро-Угорщини. Відокре¬млення передбачувало такий уклад відносин, що віденський уряд і парламент не мали в майбутньому права вмішуватися у внутрі¬шні відносини Галичини, через що українське населення було зда¬не на польську ласку й правно-державне становище до Австрії, як новостворене Польське королівство до Німеччини. В проводі галицької політики запанувала розгубленість, в масах обурення чергувалося з розчаруванням. Жертви крові, що їх по¬клала Галичина на побоєвищах Австрії, видавалися даремні. [...] Велика історія України. Видав Іван Тиктор.-Львів - Вінніпег, 1948. - С. 762.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТА
1. Документ № 1.
а) У запропонованому вище фрагменті з «Великої історії України» І. Крип'якевича говориться, що проголошення Польського королівства не могло задовольнити поляків. Чому?
б) Чому, на твою думку, австрійці вирішили надати автономію Галичині, не розділивши її на Східну, населену переважно українця¬ми, і західну, переважно польську?
в) Яку реакцію серед українського населення і політиків Західної України викликало проголошення автономії Галичини? Чому?
Ф. Г. Турченко, новітня історія україни, 10 клас
Календарно-тематичне планування з історії України 10 клас, історія України 10 клас підручник, історія України уроки, завдвння школяру
Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
|
