Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 4 клас>>Українська література: М. Слабошпицький. Чудасія на балконі. В. Юрченко . Друзі.

Михайло Слабошпицький народився у 1946 році на Черкащині. Письменник залюблений у рідну природу і вміє передати своє захоплення читачам. Він написав чимало оповідань і казок для дітей. Його збірку «Славко і Жако» читають із задоволенням молодші і старші школярі. Раджу і тобі ознайомитися з нею.

Чудасія на балконі.
Ми живемо аж на дев'ятому поверсі білого будинку, що стоїть над самісінькою Русанівською затокою. Вийду я на балкон, гляну ліворуч, гляну праворуч — і там, і там бачу, як купаються хлопці, як ловлять рибу, і геть усю затоку бачу. А ще видно острів на Дніпрі, укритий деревами, а далі, за Дніпром,— червоні дахи будинків, трамваї, автобуси і лінію метро, яка вискакує з-під землі, і по ній пропливають поїзди...
Мабуть, у всьому Києві ніде немає кращого місця, аніж це, де виріс наш будинок. Як добре, що ми саме в ньому одержали квартиру!
Отже, живемо ми в цьому будинку, у цій квартирі, і в нас на балконі завжди хтось живе. То голуби поселяться і цілими днями про щось між собою туркотять. То зграя горобців вицвірінькує. А то довго хрупотів морквою в клітці кролик, якого мені подарували в бабусиному селі. Привіз його зовсім маленького, а коли вже осінь настала і довелося віддавати кролика назад у село, бо взимку буде холодно йому тут, то став він великий, мов кіт.
А цієї весни почалася на нашому балконі справжня чудасія. Стояв там у нас фанерний ящик із землею. Мама збиралася в нього квіти посадити.
Якось вона вийшла на балкон, щоб поприбирати після зими. Коли, чую, гукає мене.
—   Це твоя робота? — запитує і не каже, про що.
—   Яка?..  Де?..— дивуюся я,  бо цього року ще й не виходив туди — то морози, то дощі; що я там робив би?
А мама показує в ящику, у землі, ямку. І де вона могла взятися? А в тій ямці — справжнісіньке яйце. Тільки на куряче й трохи не схоже. Бо крапелинками всіяне і менше, аніж ті, що ми купуємо на базарі.
—    То це хіба не ти його сюди поклав? — ніяк не
могла повірити мама.
—    Та, звичайно ж, не я! — хотів навіть було розсердитися.
Але ту сердитість мою уже перебила цікавість: а й справді, звідки воно?
І не голубине, і не горобине. Таж і ніколи голуби з горобцями в нас на балконі не неслися.
А вже ввечері ми все знали. То — дика качка. Справжнісінька дика качка! Вона сиділа в ящику і зовсім не боялася того, що ми дивимося у вікно на неї. Коли я відчинив двері і вийшов на балкон, качка не полетіла, а спокійнісінько глянула на мене. Я хотів доторкнутися до неї, але мама не дозволила.
—    Не чіпай,— каже,— хай вона звикає до нас...
Отож я й не чіпав качку. Тільки заглядав у ямку, коли її не було в ящику. Там насподі вона настелила сухого листя. А на ньому вже з'явилося друге яйце, третє, четверте...
Потім їх стало аж дев'ятеро. Попритулялися одне до одного, мов живі істоти.
Що ж вона з ними робитиме? Мабуть, каченят висиджуватиме... Невже в нас на балконі будуть живі каченята?
Даремно я сумнівався. Так воно й сталося. Одного ранку ми почули з балкона писк і вереск. Глянули туди — аж там повзають пухнасті жовті каченятка. Такі гарні й кумедні. Та все тицяються дзьобиками то в ящик, то в стінку, то у свою маму. Мовби шукають чогось.
Коли ми відчинили двері, каченята полізли до кімнати. А качка з балкона сердито засичала на них, щоб верталися назад. Та вони її не слухалися. Мабуть, вона їх ще встигне виховати.
Ми стали годувати каченят крихтами хліба й дрібно нарізаними шматочками яблук. Вони глитали все підряд.
—    Мов із голодного краю вирвалися,— сміялася мама.
Качка дозволяла нам годувати своїх дітей, тільки сичала сердито, якщо ми брали котресь на руки. Мабуть, боялася, щоб ми їх не забрали в неї назовсім. Начебто ми не розуміємо, що такого робити не можна!
А каченята росли та й росли і стали такими голосними, що всі сусіди знали тепер про них і часто приходили до нас подивитися на жителів балкона. їхня мати зовсім спокійно терпіла людей. Ніхто з сусідів ще не знав такої чудасії. А я пишався: не випадково качка вибрала саме наш балкон. Онде їх скільки в будинку, є і вище, й нижче за нас, а їй захотілося саме тут гніздо мати. Мабуть, тому, що я тут живу. Я ж — не звичайний хлопчик, а справжній друг природи. Знаю, що звірам і птахам треба допомагати, бо вони — наші брати. Так я всім і казав. І всі зі мною погоджувалися.
Каченята ж, мама любить так казати, росли як з води. З води — бо воно й справді так: ми ставили на балконі великий тазок з водою, і вони хлюпалися там скільки хотіли. Отоді вереск здіймався! Ніби ціла птахоферма в нас на балконі. А їх же — тільки дев'ятеро та ще мати їхня.
От уже наші каченята підросли і стали зовсім не схожі на тих, які вилупилися на світ.
—    Скоро вони нас покинуть,— сказала мама.— А восени полетять у теплі краї...
—    І ніколи на наш балкон не повернуться? — запитав я.— Ніколи-ніколи?
—    Мабуть, ні...
—    От шкода! — вигукнув я.
—    Навіщо ж їм повертатися? Вони ж будуть зовсім
дорослі...
А потім наші каченята вирушили в перволіт. їхня мати почала спихати каченят з балкона. І кожне ставало в повітрі на крило.
— Прощавайте,— журно сказав я їм.— І не забувайте мене!

Роз'єднай слова і прочитай.
АїхнязграяповільнопропливланадРусанівською затокоюізагубиласявдалекомуобрії...
Відтодія, побачившидикихкачок, завждидумаю: «Аможе, десьтампосереднихєінаші...»
Самісінькою, вицвірінькує,  спокійнісінько, висиджуватиме.

    Де відбувалась описувана подія? Як вона розвивалась у часі? З чого видно, що між мешканцями квартири і дикою качкою встановилися довірливі стосунки?
Попрацюйте  разом! Хто головний герой оповідання? Як він говорить про себе? Яким ви його уявляєте? Хто читає швидше? Знайдіть абзаци, в яких є речення:   То — дика качка; Коли, чую, гукає мене; Даремно я сумнівався.
Приготуйся до переказу оповідання від першої особи. Пофантазуйте! Придумайте розповідь про те, як діти допомогли журавлику пережити зиму.

<u</u>Друзі.

Сніг летить, і вітер віє,
сонце світить, а не гріє.
Під дверима кіт сидить
і від холоду тремтить.
Та дарма, що в кожушку,—
лапки мерзнуть на сніжку.
— Ой, няв-няв! — пустіть, змерзаю!..
Та ніхто не відкриває.
А у будці — пес кошлатий,—
там Рябкові, як у хаті.
Хай і вітер завиває,
а Рябко собі дрімає.
Раптом чує — няв-няв-няв!
Голос Мурчика пізнав,—

змерз, дрижить увесь Мурко,

й пожалів його Рябко.

— Гав-гав, Мурку!

Йди сюди, заховайся від біди!

І Рябка послухав кіт,

бо в них дружба з давніх літ,

змалку вкупі виростали,

разом у дворі гуляли,

влітку гралися обоє на траві,

як діток двоє.

Кіт Мурко умить охоче

до Рябка у будку вскочив,

там гарненько обтрусився,

і зігрівся, й обсушився,

муркотів він у подяці

тому другові — собаці,—

пес котячу пісню слухав

і лизав кота у вухо.
 
Роз'єднай слова і прочитай.
Недармавонидружили, дружба — цевеликасила, другапізнаєштоді, якпоможеубіді.
Валентина Юрченко

    Чи сподобався тобі вірш? Яким ти уявляєш Мурка, а яким — Рябка? Чи такими їх зобразив художник? Чи траплялись тобі у житті подібні випадки? Розкажи. Якби за віршем створювали діафільм, то які кадри та в якій послідовності слід було б намалювати?
    Чи уважно ти читав?    
    Назви авторів прочитаних оповідань. Хто з них написав про крота, а хто — про мавпочок?
З якого оповідання ці слова: звірам і птахам треба до помагати, бо вони — наші брати?
Які імена людей і клички тварин трапились тобі у текстах?
    Поміркуйте, чому природу порівнюють з книгою? Хто може бути її дійовими особами?
Твори яких жанрів вміщено у розділі? Які з них вам найбільше сподобались? Хто їх автори?
Якими новими словами і виразами поповнився ваш словничок?
У назвах яких творів є слово друзі, хто їх автори?

...Чуєш, друже мій, розмови? — з листям листя гомонить, з сонцем — ниви і діброви, і з озерами — блакить. Розмовляють доли, води... Стань, послухай, роздивись. Мову рідної природи розуміти серцем вчись!
      Поміркуйте   разом!  Як «розмовляє» природа? Як навчитися розуміти її мову? Кого називають природолюбом?
 

Савченко О.Я. Читанка4 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту

_{Шкільні предмети, підручники,домашнє завдання}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.