Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 11 клас>>Зарубіжна література: Мотив національної провини й відповідальності за розв’язання війни. Головний герой як фізично й духовно скалічена нацистським режимом “маленька людина” без майбутнього , жертва антигуманної ідеалогії. Контраст шкільних ілюзій та воєнної дійсності. Функція обірваної цитати у творі.

Характерно, що свої письменницькі симпатії Белль, як правило, віддавав тому психологічному типу, котрий був повною протилежністю традиційним уявленням про справжнього героя війни. Змальовані ним персонажі такого типу вирізнялися загостреним почуттям своєї відокремленості від солдатського загалу, внутрішньою непристосованістю до війни, духовною тендітністю, яка могла видатися слабкістю, а проте була різновидом морального опору насиллю, що на ньому тримався бойовий дух вихованих нацизмом німецьких військ. То була добре відома з класичної літератури «маленька людина», яка, опинившись у лавах фанатично відданих фюреру бійців, зберігала вірність етиці гуманізму.

Такий герой був антиподом нацистському ідеалу, закарбованому в ідеологічній літературі часів гітлеризму, що розвивалася під прапором «залізної романтики». Він був своєрідною протиотрутою від ніцшеанської ідеї «надлюдини», що її тенденційно тлумачила  Гітлерівська пропаганда. Полемізуючи з літературною спадщиною Німецького тоталітаризму, Г. Белль 1956 р. писав: «Королівство - за і героя воєнного роману, який був би короткозорий, боягузливий, мав Плоскостопість... і спеціальна премія авторові, якщо той наважиться ' ще й наділити його астмою і тюремним ув'язненням».

З таким типом героя ми зустрічаємося, зокрема, в беллівському оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...», що вважається одним з найгостріших антивоєнних творів світової літератури XX ст.

У ньому розповідається про долю юнака, фізично й духовно скаліченого війною. Ця розповідь вміщена в одну мить його життя (характерний для оповідань Белля прийом), коли після важкого поранення він потрапляє до шпиталю, який розташувався у його гімназії. Лежачи на ношах, що проносять сходами та коридорами приміщення, в якому він провів вісім років і яке залишив лише три місяці тому, герой силкується з'ясувати, чи справді опинився у рідній гімназії. Повністю його здогадки підтверджуються лише тоді, коли він бачить на дошці власноруч написані слова: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...»

Однак у цей момент юнак раптово прозріває вдруге: коли а нього знімають бинти, він бачить, що втратив обидві руки й ногу (ефект раптовості, який підкреслює трагізм ситуації, є ще одною специфічною особливістю беллівської поетики).

У цій лаконічній і зовні простій розповіді, що ведеться від першої особи, кожна деталь насичена глибоким психологічним і символічним змістом. Символічним є насамперед те, що дія відбувається у гімназії. Адже саме в школі розпочиналася жахлива обробка свідомості юних громадян Німеччини у потрібному тоталітарному режимові напрямку. Саме тут дітям та юнакам прищеплювалися беззастережна віра в ідеали гітлерівського Райху, ненависть до «нижчих» рас, готовність віддати своє життя за фюрера, наївно-романтичні уявлення про війну та солдатський героїзм.

Про пріоритети нацистської системи виховання виразно розповідають такі деталі шкільного інтер'єру, як, скажімо, портреї-видатних полководців і завойовників різних епох (певна річ, сюди потрапило й зображення Адольфа Гітлера) або моделі «взірцевих арійців». Доповнюючи одне одного, вони складають комплект «навчальної наочності» до пропагованих владою ідей війни та расизму.

Є тут і своєрідні посилання на авторитети античності. Зокрема - погруддя видатних політичних діячів Давнього Риму - Цезаря, Цицерона, Марка Аврелія. Утім, тінь гітлерівської ідеології надає цим образам спотворених смислів. Так, погруддя римського диктатора й талановитого полководця Цезаря сприймається як паралель до мілітаристських зазіхань тоталітарного режиму. Зображення римського імператора Марка Аврелія натякає на імперські апетити гітлерівського уряду. А образ знаменитого оратора Цицерона видається уособленням безвідповідального політичного красномовства, яким нацистська пропаганда зачаровувала німецьку молодь.

Не обійшлося тут і без спогаду про Ф. Ніцше. Портрет автора вчення про «надлюдину», спонтанно поєднаний з написом «Легка хірургія», прочитується як гротескно-символічне узагальнення зловісної причетності ідей цього філософа до нацистської лихоманки, що охопила його вітчизну у 30-40-і роки XX ст.

З-поміж численних подробиць інтер'єру особливу увагу оповідач приділяє сліду хреста на стіні. Хрест було знято за часів перебудови гімназії відповідно до вимог тоталітарної ідеології. Керівництво закладу доклало чималих зусиль для того, щоб зафарбувати залишений ним слід, але марно. Ця історія є місткою ілюстрацією культурної політики нацистів щодо християнської спадщини: вона є лаконічним прикладом того, як ідеологи режиму намагалися стерти зі свідомості молодого покоління навіть пам'ять про моральні заповіді християнства.

Здавалося б, усі ці нехитрі прикраси шкільного інтер'єру мали переконати героя, що він таки перебуває у рідній гімназії. Однак, впізнаючи їх, він все одно вагається. Його сумніви спираються на уявлення про те, що в уніфікованих тоталітаризмом Школах весь ідеологічний реквізит дібраний за єдиним стандартом (це зумовлювалося завданням «виготовлення» молоді за єдиним шаблоном, наміром підігнати свідомість кожного учня під встановлені ідеологією світоглядні параметри). До того ж він з подивом відкриває у собі емоційну порожнечу - зустріч з рідною гімназією не викликає в його душі жодного почуття, крім хіба що звичайної цікавості.

За ваганнями героя по суті стоїть проблема втрати довіри вчорашнього випускника школи до наставників та їхньої брехні, до барвистих казок про шляхетність війни та красу воїнського подвигу. Пропагуючи хибні, а точніше сказати отруйні уявлення, вчителі у свій спосіб допомагали владі використовувати молоде покоління як «гарматне м'ясо». Тіло юнака з відірваними руками та ногою - це «кінцевий продукт» гітлерівської школи й гітлерівської ідеології.

Автор постійно загострює увагу на розбіжностях між офіційною пишномовністю тих, на кому ідейно тримався нацистський режим, і страшною реальністю, яку пізнали ті, хто мусив втілювати ці ідеї у життя. З одного боку - офіційне уславлення героїв війни і пишне вшанування пам'яті полеглих у вигляді оздоблених золотом таблиць з переліком імен (передбачаючи, що така таблиця колись з'явиться і в його гімназії, поранений юнак подумки вносить до неї і своє прізвище). А з другого - позбавлений будь-яких натяків на велич та романтику «портрет» одного з таких героїв, відбитий на склі операційної лампочки: на ньому забинтований юнак нагадує куценький, химерний і тендітний кокон. З одного боку - шкільна наочна агітація, що звеличує воєнні перемоги Німеччини. А з другого протиприродне перетворення гімназії на будинок, в якому одна частина приміщень відведена для мерців, а інша - для «решти» живих, що серед них опинився і поранений хлопець, котрий сам став жахливою «решткою» життя...

Важливе символічне навантаження несе в оповіданні зазначений у його назві фрагмент речення «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...». Він є обірваним уривком відомої епітафії 300 спартанцям, які, боронячись від персін, загинули під Фермопілами.

Повна фраза звучить так: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, перекажи лакедемонянам, що ми полягли тут, вірні їхньому наказові». Фрагмент епітафії, використаний у нацистській гімназії як дидактичний матеріал, набуває характеру скорботного пророцтва щодо долі її випускників і ширше - щодо долі всіх загиблих у війнах, які відбувалися упродовж людської історії. В обірваному вигляді цитата справляє ще гостріше враження - адже позбавлений обох рук юнак ніколи не зможе її дописати до кінця. Відтак ситуація повернення скаліченого солдата до рідної школи перетворюється на тяжкві звинувачення, що його письменник-гуманіст висуває війні та гітлерівському тоталітаризму, який цю війну породив.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗГОРНУТОЇ ВІДПОВІДІ
1. Розкажіть біографію Г. Белля, розкрийте її зв'язок з історією його країни.
2. В яких життєвих ситуаціях виявився моральний протест цього митця проти тоталітаризму?
3. Складіть психологічний портрет Г. Белля.
4. Чому однією з головних тем беллівської прози була Друга світова війна? Назвіть основні ідеї, що їх обстоював письменник у своїх творах про війну.
5. Які проблеми порушені в оповіданні Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...»? Чому на роль головного героя був обраний нещодавній гімназист?
6. Розкрийте функції деталей інтер'єру в творі та символічний зміст його назви.
7. Порівняйте характер зображення війни в оповіданні Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» та романі А. Камю «Чума».

Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

_{курс зарубіжної літератури, підручники із зарубіжної літератури, розробки уроків зарубіжної літератури 11 клас}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.