Людина радість життя

Ти знаєш, що ти — людина.

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина.

Очі твої — одні.
Б. Симоненко

У загальній декларації прав людини першим назване право на життя. Тим самим підкреслюється, що життя — найвища цінність.
Але чи вміємо ми жити так, щоб постійно відчувати диво і радість життя? Якими б важкими не були деякі події, хвороби, втрати, не забуваймо, що у світі «той наймудріший, хто найдужче любить життя».
І тому люди захоплюються тими, хто вміє цінувати кожну мить.
...Багато років тому з дівчинкою Ольгою Скороходовою трапилася біда — в результаті хвороби вона втратила зір, слух, можливість спілкуватися. Самовіддана праця лікарів допомогла їй налагодити зв'язок за допомогою рук. Оля навчилася таким чином пізнавати світ і жити в ньому. Здобула освіту, стала викладачем. І написала про себе книжку, в якій немає суму, а лише радість від того, що вона живе...
 Випиши з тексту важливі, на твій погляд, думки. Обміняйся
 із сусідом по парті зошитами. Поміркуй над своїм і його
вибором.
Закінчи речення: «Я захоплююся тими людьми, які...».

Розділіться на групи.
 Кожна група має підготувати розповідь про мужніх людей, які зуміли протистояти всіляким трагічним моментам. Це може бути, наприклад, розповідь про Лесю Українку, яка,
незважаючи на тяжку хворобу, стала однією з найосвіченіших жінок свого часу, геніальною поетесою. А, можливо, поряд з вами живуть мужні люди, або тато, мама, дідусь чи бабуся зможуть розказати про таких людей. Головне, щоб ви зробили правильні висновки з цих прикладів.
Навчіться вмінню радіти простому і навіть звичному: м'якому хлібу, кухлику молока, доброму слову, сонячному променю, першій квітці.
А головне — намагайтеся не псувати своє життя і життя інших людей прикрими вчинками, необережною поведінкою, грубощами, капризами, необґрунтованими вимогами.
Народна мудрість   
У житті, як на довгій ниві. Життя прожити — не поле перейти.

Обговоріть питання: Чому не треба робити будь-якої шкоди собі й іншим?
Кращі думки запишіть на аркуші паперу, вказавши їх автора (вашого однокласника), та прилаштуйте цей аркуш у класі на видному місці.

Без чого можна жити
Задумався якось старий ведмідь про життя. Задумався та й спитав ведмедицю:
—    Скажи мені, на чому життя тримається?
А ведмедиця наїлася свіжої лісової малини, лежить собі в кущах, на сонечку гріється і вухом не кивне. Дрімає.
Тоді ведмідь голосніше ревнув:
—    Не прикидайся глухою! Відповідай,  на чому
життя тримається?
Позіхнула ведмедиця, перевернулася на другий бік і пробурмотіла крізь сон:
— На їжі життя тримається... Почула це лисиця та й каже:

—    Щира правда. Життя на їжі тримається, на харчах. Курятинці, тетерев'ятинці, зайчатинці... Хто що полюбляє, те і їсть. Заєць кору гризе. Білка шишки лущить...
—    Ха! — перебив лисицю вовк, що пробігав мимо. —
Не тільки на їжі життя тримається. Спробуй-но про жити без лігва...

—    Чи без нори! — додав кріт

дятел ствердив:
—    Без житла й сита тварина гине.
Прояснилося в голові у ведмедя. Зрозумів він, що без їжі та без житла погано будь-якому звіру, однак вирішив людей попитати.
Був у нього знайомий селянин.
Розповів ведмідь селянинові все, що йому звірі сказали, й запитав:
—    Чи це так?
—    Так, — відповів селянин. — Тільки людині цього
замало.
—    А що їй ще потрібно? — питає клишоногий.
А селянин на те:
—    Ти сам, Потаповичу, зметикуй.
Каже і на кожух показує. Зрозумів ведмідь та й собі відказав:
—    У мене кожух готовий. На мені росте. А в тебе
такого немає.
—    Ото ж бо воно й є, — надоумлює селянин ведмедя.
Тільки й кожуха мало людині. Сорочка та інший одяг теж потрібні. А босій як людині жити? Хоча б личаки треба сплести.
Допізна думали-гадали селянин з ведмедем про це та про багато чого іншого.
У ведмедя навіть голова пухнути почала.
—    Годі! — ревнув він. — Не потрібна мені в лісі ця грамота. Я й без неї проживу.
—    Так-так, — погодився селянин, — ти проживеш
без неї. Тобі, звірові, навіщо багато знати, а людям
треба. Бо життя не тільки на їжі, житлі та одязі тримається, — воно й ученням міцне.
Є. Пермяк

Прочитайте казку в особах, за допомогою масок інсценізуйте її.
Подумайте, без чого не може жити звір, а без чого не може жити людинаю.

Настанови Матері Терези
Життя — це можливість. Скористайся нею!
Життя — це краса. Захопися нею!
Життя — це мрія. Здійсни Ш
Життя — це виклик. Прийми його!
Життя — це обов'язок твій насущний. Виконай його!
Життя — це багатство. Не розтринькай його!
Життя — це надбання. Борони його!
Життя — це любов. Насолодися нею сповна!
Життя — це таємниця. Пізнай її!
Життя — це вмістилище лиха. Здолай усе!
Життя — це пісня. Доспівай її до кінця!
Життя — це боротьба. Стань борцем!
Життя — це удача. Шукай цю мить!
Життя таке чудове — не змарнуй його! Це твоє життя. Виборюй його!

Мати Тереза була настоятелькою Ордена милосердя. У різних країнах світу вона відкривала школи, медичні пункти, притулки для бідних, допомагала хворим і знедоленим.
Своїми вчинками вона навчала, що кожна людина може, і повинна робити добро на своєму місці.
 Обговоріть кожен з рядків цього звернення найвідомішої 1 у світі благодійниці. Поставте один одному запитання за кожним твердженням. Наприклад: Чому життя — це можливість? Чому життя — це краса? До відповідей на важкі для вас запитання долучайте батьків або інших дорослих.

Людське "я"
«Я» виявляється в поведінці кожної людини. Негарно «якати», вихвалятись собою. Хай про тебе краще говорять інші.

Горда гуска
Народна усмішка
Плавала гуска по ставку й голосно розмовляла сама із собою:
—    Яка я прегарна птиця — і по землі ходити вмію, і по воді плаваю, і в повітрі літаю. Нема іншої птиці на світі, як я.
Послухав гуску журавель та й говорить їй:
—    Яка ти, гуско, нерозумна. Хіба ти вмієш плавати, як  щука,  бігати,  як  прудконогий  кінь,  літати,  як ластівка? Краще вміти робити щось одне, та добре, ніж усе, та погано.
 

Коли говорять про багатий внутрішній світ людини, мають на увазі, що її дії і вчинки не суперечать її словам. До такої особистості ставляться з повагою.
На добро відповідають добром. Бажаючи зла іншим, людина тим самим шкодить насамперед собі, руйнує своє «Я».
Спробуй довести цю думку.
Про кого зі знайомих ти можеш сказати: «добра людина»?
Чи може хтось і про тебе так сказати. Подумай над цим.

Де справжнє "я"?
Уранці Микола встав не з тієї ноги. Він гаркнув на бабусю, яка дала йому з'їсти котлету. Штурхонув малого братика Федора, який здивовано запитав бабусю, чому Миколка «кличить». Вискочив Микола з дому злий і понісся до школи. По дорозі помітив Клавдію Іванівну і стишив ходу. Порівнявшись з учителькою, ввічливо нахилив голову, всміхнувся і прощебетав:
—    Доброго ранку, Клавдіє Іванівно. Дозвольте, я
вам портфельчик піднесу. Не заперечуєте? Дякую. Чи не правда, чудова погода?
Попрощавшись у гардеробі з учителькою, він став стягувати з себе пальто.
—    Привіт, Колю! — привіталася з ним Марійка. — Що ти такий невеселий?
—    Дми звідси, Антонова, а то як вріжу, — відрубав хлопець. — І без тебе турбот!
Тут у вестибюль зайшла Марійчина мама. Миколка виструнчився і розтягнув рота в нещирій усмішці:
—    Драстуйте, дуже радий вас бачити. А ми тут з
Марійкою балакаємо...
Через секунду на сходах його обличчя знову набуло злого виразу.
—    Ану, розійдись, малеча! Вештаються тут...
Раптом його обличчя знову стало солодким, наче його сиропом залили.
—    Привіт, Оленько! Як поживаєш? Так, я вчора телефонував, хотів поцікавитись, як там у тебе з математикою. Не даси зошита, га? Дякую, дуже вдячний, —
задоволений Микола пішов списувати домашнє завдання.
І враз його так пересмикнуло, що приховати вже не можна було. Хлопець побачив директора Анатолія Федоровича і намагався зробити потрібний вираз обличчя, але зла гримаса не сходила з нього.
—    Доброго дня, Анатолію Федоровичу, — скрипучим голосом привітався і злостиво блимнув очима. —
Дуже радий, Анатолію Федоровичу. Дякую, будь ласка, доброго дня, Анатолію Федоровичу. Вибачте, ура, будьте ласкаві, усього найкращого...
Директор з жахом відсахнувся:
—    Що з тобою? Де твоє обличчя?
Микола кинувся до дзеркала і, глянувши в нього, з жахом закричав...

Скільки в Миколи «Я»? А яке з них справжнє? З ким він був ввічливим, а з ким — грубим? Допоможи Миколі знайти

 
Склади до оповідання кінцівку.
Порадь Миколі, що йому треба змінити. Для цього можеш
написати йому листа.
              
Прочитайте цей твір в особах.

Т.М.Байбара, Н.М.Бібік. Я і Україна 4 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими