Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>> Українська мова: Стилістична роль фразеології та лексикології

План-конспект уроку з курсу «Українська мова 10 клас» з теми «Стилістична роль фразеології та лексикології»

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА УРОКУ (КАРКАС)

ТЕМА УРОКУ: СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЛЕКСИКИ ТА ФРАЗЕОЛОГІЇ (за поемою М.І.Бучка "Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка").
 МЕТА УРОКУ:    узагальнити, систематизувати, вміння застосувати набуті учнями знання з теми, вміння розрізняти значення слів, їх морфологічних ознак, стилістичну функцію у реченні та мовленні; розвивати уважність при користуванні українською лексикою, спостережливість над сполучуваністю слів та вживання у різних стилях мовлення, зокрема, над сполучуваністю слів у аналізованій поемі, робити узагальнення з опорою на дослідження; виховувати любов до краси слова буковинських митців та до безсмертних імен нації, любов до  рідної мови та культурних надбань.
ТИП УРОКУ:          урок застосування знань, умінь, навичок.
ОБЛАДНАННЯ:  виставка літератури, портрет Т.Г.Шевченка, обрамлений вишитим рушником, під ним на столі у підсвічнику – свічечка, поруч – кетяги калини, портрет М.І.Бучка, тексти поеми, опорні конспекти: ”Стилістичні можливості лексики”, “Стилістична роль фразеології”, опорна  таблиця “Стилістична диференціація сучасної української літературної мови”, роздатковий матеріал, ТЗН, опорна схема “Методичні рекомендації складання сенкана”.
ФОРМИ РОБОТИ:евристична бесіда (“снігова куля”), коментар дослідника (“активне слухання”), лексико-стилістичний практикум, бесіда (“метод Прес”), творчо-дослідницька робота, усні вправи комунікативного характеру, вправи творчо-розвивального характеру, лексико-семантичний практикум, самостійна робота, виразне читання поезії, підсумково-узагальнююча бесіда (“вільний мікрофон»).

ТЕМА УРОКУ: СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЛЕКСИКИ ТА ФРАЗЕОЛОГІЇ (за поемою М.І.Бучка "Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка").
 
МЕТА УРОКУ:  узагальнити, систематизувати вміння застосувати набуті учнями знання з теми, вміння розрізняти значення слів, їх морфологічних ознак, стилістичну функцію у реченні та мовленні; розвивати уважність при користуванні українською лексикою, спостережливість над сполучуваністю слів та вживання у різних стилях мовлення, зокрема, над сполучуваністю слів у аналізованій поемі, робити узагальнення з опорою на дослідження; виховувати любов до краси слова буковинських митців та до безсмертних імен нації, любов до  рідної мови та культурних надбань.
ТИП УРОКУ:          урок застосування знань, умінь, навичок..
ОБЛАДНАННЯ:  виставка літератури, портрет Т.Г.Шевченка, обрамлений вишитим рушником, під ним на столі у підсвічнику – свічечка, поруч – кетяги калини, портрет М.І.Бучка, тексти поеми, опорні конспекти: ”Стилістичні можливості лексики”, “Стилістична роль фразеології”, опорна  таблиця “Стилістична диференціація сучасної української літературної мови”, роздатковий матеріал, ТЗН, опорна схема “Методичні рекомендації складання сенкана”.
ФОРМИ РОБОТИ:евристична бесіда (“снігова куля”), коментар дослідника (“активне слухання”) , лексико-стилістичний практикум, бесіда (“метод Прес”), бесіда, творчо-дослідницька робота, усні вправи комунікативного характеру, вправи творчо-розвивального характеру, лексико-семантичний практикум, самостійна робота, виразне читання поезії, підсумково-узагальнююча бесіда (“вільний мікрофон).

ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ
                                                                 Минає ніч.
                                                                 Відходить найостання ніч
                                                                        М.Бучко

Методична ремарка. Робота здійснюється у творчих дослідницьких групах, кожна з яких взаємодоповнює іншу; завдання творчо-дослідницького характеру здійснювалися методом випереджувального навчання. Протягом уроку коментується вчителем та учнями виставка літератури та епіграф уроку. Перед кожним учнем на парті текст твору, опорні конспекти, схеми, таблиці, роздатковий матеріал, словники.

УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП
І.Організаційно-вступна частина
Сугестивне введення у тему (звучить аудіозапис поезії “Заповіт” на сл.Т.Г.Шевченка, муз. Г.Гладкого).
                         
Вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка буковинськими митцями слова
(тези творчо-дослідницької роботи)
За життя Т.Г.Шевченка Буковина була найбільш глухою з австрійських провінцій. Лише з часом, під впливом революції 1848-1849 р.р., українці Галичини й Буковини почали активно заявляти про свої національні прагнення й поступово усвідомлювати себе частиною великого європейського народу. Визначну роль у цьому процесі зіграли твори та національно-визвольні ідеї Т.Г.Шевченка.
Хоча Тарасові Шевченку ніколи не довелося побувати у Чернівцях, як і на Буковині чи загалом у Західній Україні, його ім’я було добре знане нашими земляками. Досить перегорнути кілька сторінок історії, щоби пересвідчитися: Шевченком місцева інтелігенція ( і не лише українська) зачитувалася так само, як і творами класиків німецької, польської, румунської та інших літератур. Його твори стали відомими у нашому краї у 60-х роках ХІХ ст. з альманаху “Ластівка”, галицьких часописів “Вечорниці”, “Нива” та інших.
Муза Кобзаря була натхненником усіх прогресивних письменників краю – О.Кобилянської, І.Діброви, Д.Макогона, М.Марфієвича, Д.Загула, В.Кобилянського, М.Івасюка тощо. Особливо великий вплив мала творчість Т.Г.Шевченка на Буковинського Соловія – Юрія Федьковича, який бачив у  Кобзареві пристрасного борця за волю народу і якому присвятив багато своїх поетичних творів: “Скресни, Бояне!”, “Співацька добраніч. На скін Тараса Шевченка”, “Осьмий поменник Тарасові Шевченкові на вічну пам’ять” та інші.
Позначився вплив Шевченкових дум і на творчості письменника і композитора С.Воробкевича, який популяризував твори Кобзаря, виступав з промовами на шевченківських концертах у Чернівцях. Хори  С. Воробкевича на слова Т.Шевченка стали одними з перших спроб музичної інтерпретації його поезій. С.Воробкевич створив прекрасні хорові композиції: “Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?”, “Та не дай, Господи, нікому”, “Три шляхи”, “Минають дні” тощо. Він також написав музику до віршів “Думи мої, думи мої...”, “І широкою долиною” та ін.
Традиції Ю.Федьковича, Д.Загула, С.Яричевського продовжили літератори В.Лесин, О.Пулинець, О.Романець, Б.Мельничук, які досліджували різні аспекти Шевченкової спадщини, а вчені-мовознавці - Н.Бабич, Н.Гуйванюк, Н.Єремійчук – багатство мови його творів.
Буковинські письменники висловлюють у своїх творах захоплення величчю Генія Шевченка. Поезії, присвячені Кобзарю, є у творчості О.Вільшини (“Витай, Тарасе...”), П.Амбросій (“Коли я Шевченків портрет вишивала...”), Б.Мельничука (“Чотири поклони на Тарасовій горі”), Г.Тарасюк (“На день перепоховання Т.Г.Шевченка”),Т.Севернюк(“Кобзар”. Ще одне прочитання”), М.Ткача (“Останній етап до свободи”), В.Колодія (“На поминальному вечорі Шевченка”), М.Бучка ("Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка") та ін.
М.Ткач написав сценарій до фільму-опери “Наймичка” (за однойменним твором Т.Шевченка). Образ Шевченка у фільмі “Сон” створив наш земляк-кіноактор І.Миколайчук.
Лауреатами найвищої літературної нагороди – Національної премії  України імені Т.Г.Шевченка стали  дев’ять буковинців, з них п’ять письменників та сценаристів – Ірина Вільде (1965 р.), Михайло Ткач (1973 р.), Іван Миколайчук (1988 р.), Володимир Івасюк (1993 р.), Марія Матіос (2005 р.).
Вступне слово вчителя - у вінок шани Кобзареві.
“Є в Шевченка народження дата,
Дати смерті в Шевченка нема” (Ліна Костенко).
10 березня 1861 року в холодному Петербурзі завершив свій земний шлях геній нації – Тарас Шевченко. Багато змін у житті нашого народу, заради якого творив і страждав Кобзар. Озираючись назад, згадуючи минуле, ми неодноразово запитуємо себе: “А що б сказав Тарас, якби був нашим сучасником?!” Напевне, його слово було б таке ж суворе і справедливе, як і тоді, коли він бачив рідну землю поневоленою. За 145 років після Шевченка багато буковинських митців слова намагалися вступити в діалог з ним: у поетичних творах, молитвах, піснях, сповідях...

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку
Постановка виконавських завдань:
1.Досліджувати стилістичну роль лексики та фразеології у поемі.
2.Скласти сенкан уроку.
3.З’ясувати роль художньої деталі у сюжетній канві твору.

ОПЕРАЦІЙНО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ ЕТАП
ІІІ.Актуалізація  та корекція опорних знань учнів
Евристична бесіда (“снігова куля”). (Відповіді учні дають, спираючись на опорні конспекти).
- Що вивчає лексикологія? 
(Лексикологія вивчає лексичне значення і вживання слів)

-Що таке лексика?
(Словниковий склад мови)

-У чому полягає стилістична диференціація лексики сучасної літературної мови?
(Є стилістично нейтральна (міжстильова)  лексика та стилістично маркована лексика (вузькостилістичного призначення)).

- Що є предметом вивчення фразеології?
(Фразеологічний зворот (фразеологізм)).

- На які типи поділяються фразеологізми?
 (Фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення.)

Методична ремарка. Застосовуючи метод випереджувального навчання група учнів досліджувала мовотворчість М.Бучка на основі його ліричних творів (фрагменти досліджень).

ТВОРЧО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЕТАП
IV. Застосування учнями знань, умінь, навичок
 Коментар дослідника (“активне слухання”)
Митець М.Бучко дуже уважно ставиться до слова. Він майстерно використовує виражальний потенціал мовних засобів. Поезія М. Бучка інтелектуалістична, образно-філософська, вона вимагає від читача певного рівня естетичної культури і вдумливості. Його поетичні образи створюються за допомогою прикметників та прислівників (основні мовні форми епітета). Прикметникові епітети творяться двома способами - семантичним і словотворчим, що характеризує особливості поетового світосприйняття: “зсамотілі” (дні), “брудна”(темрява), “глевкий” (глей) (поезія"Бурштин"); (тиша) “зла, холодна”, “березова”, (душа) “тремтка” (поезія "Він"); (яблука) “стодзвонні”, (спогад) “щемний” (поезія "Реанімація"). Часто при творенні образу автор доповнює один художній засіб іншим. Наприклад, метафора ускладнюється символічним розумінням слова:
Які червоні яблука!
У слові
Хіба не стільки ж має бути крові, В моєму слові  Молодому! ("Реанімація").
Автор часто у своїх творах вдається до алюзій, стилізації, ремінісценцій. Його поезії відкриті, багатозначні, багато тлумачень - лише підказка читачеві. Справжнім віртуозом є М.Бучко у використанні фонетичних, лексичних, граматичних засобів. Образне висловлення думки митця досягається використанням виражальних засобів мови.
Тиша – тихіша найбільшої тиші. (“Ти нам потрібен” (Пам’яті Г.Мацерука).
***
Сніжок рипить. Снігують синьо  Манюня мить  З манюнім сином.
... Снігують ...сиво (“Сніжок рипить...”).

Методична ремарка. Поема "Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка" М.Бучка проаналізована на уроці літератури рідного краю, а на уроці словесності вона розглядається з точки зору лексико-стилістичних особливостей.

Лексико-стилістичний практикум
( Робота у групах над особливостями поеми М.Бучка "Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка").Робота з етимологічним словником.
Пророк - той, що передбачає майбутнє. Слово запозичене давньоруською мовою з старослов'янської. Старослов'янське "пророк" - це калька з грецької мови, у якій це слово означало "оракул; той, хто тлумачить". Для калькування використали дієслово прорешті, з праслов'янської prorekti "сказати", (укр. проректи). Після певних фонетичних змін (історичне чергування е//о у корені слова) виник іменник пророкъ - після занепаду -ъ і виникло сучасне слово пророк.
Учитель.

-Чи можна Т.Г.Шевченка назвати пророком, виходячи з цього тлумачення? (“метод Прес”).
(Я вважаю, що Т.Г.Шевченка можна назвати пророком. Тому що він у своїх творах, наче той оралул, розтлумачував простому люду, що як би важко не жилося в неволі, проте  краще вільне життя настане, треба лише боротися за нього і вірити. Наприклад, “не вмирає душа наша, не вмирає воля”; “борітеся – поборете” тощо. Отже, я вважаю, що є всі підстави називати Т.Г.Шевченка пророком).

Бесіда
- У чому особливість поеми?
(Автор, обравши ризикований шлях, спробував ідентифікувати себе з Шевченком в останні години його життя).

- Чи вдалося авторові створити переконливу й художньо достовірну картину трагічної останньої ночі життя поета?
(Глибоке знання творчості Тараса Шевченка, творча інтуїція і тонке відчуття духовних катаклізмів сучасного життя під талановитим пером дозволили створити у поемі переконливу й художньо достовірну картину трагічної останньої ночі життя поета).

- Яка характерна ознака стилю поеми?
(Характерна ознака стилю поеми М.Бучка полягає у тому, що він часто у авторській мові переходить на мову персонажа:
Сирітчина-кріпаччина-рекрутчина -
і вся  життя мого дорога…
………….
Боюсь  не витерпіти болю,
застогнати, згорбитись
         в поклоні, упасти  на коліна,
жалюгідно  корчитися!..).

- Яка роль художньої деталі у творі?
(Художня деталь у поемі настільки багата асоціаціями, внутрішнім психологічним, філософсько-образним змістом, що перед нами постає як чіткий викінчений образ героя, так і певна система бачення світу, яку хотів донести до нас автор. Поема на кілька сторінок, а, здається, що прочитано великий твір-епопею).

- Як ви розумієте цю художню деталь?
Лютень скрізь.
І, навіть, постіль підо мною -
Мов крижина…
…Усюди лютень верховодить,
як скажено топчеться…
по щирих людських душах топчеться
і топчеться!..
Свою хиренну вдачу
не пригамовує.

- Чи вдалося авторові відтворити внутрішньопсихологічний конфлікт героя?
(Звичайно вдалося, адже автор прагнув відтворити саме внутрішні переживання, страждання, конфлікт з самим собою ліричного героя).
 
Творчо-дослідницька робота (робота в парах) над проблемним питанням: У чому проявляється внутрішньопсихологічний конфлікт героя ?
Методична ремарка. Узагальнені висновки з текстовими ілюстраціями учні записують у таблицю.

    
Висновки. Мовно-поетичне мислення автора невіддільне від історії  українського народу, життєвого шляху Кобзаря, що яскраво відтворено у кожній уривчастій фразі його передсмертних дум і помислів.

Усні творчі вправи комунікативного характеру
1.Побудувати розповідь у художньому стилі на основі даного уривка з поеми, використовуючи стилістично нейтральну та стилістично марковану лексику:
А я завжди лишаюся
Народом розіп'ятим:
І над Дніпром,
І за Уралом у степу безкраїм -
Помеж чужими,
                В далині журній.
(Сумно і прикро бути розіп’ятим рідним народом на хресті історії. Але ця мука приносить поету моральне задоволення. Він не нарікає ні на кого. Поет страждає заради благополуччя рідного краю. І стерпить він всі муки, як Христос, заради спасіння українського люду від неволі і страждань. Жаль стискає груди, що  він
“Помеж чужими,
                В далині журній”. Але віра ніколи не покидала поета, віра у краще життя, світле майбутнє, у розбудову мальовничої України).

2.Відтворити  душевний стан героя на основі запропонованого уривка з поеми:
“Як важко дихати!..  Нічого не сниться. Ніч - немовби море… Мучить дихавиця.
В грудях аж пече.  Нічного повітря мало їм…  …Неначе вже не я -
тяжка колода     собі вимолює хоч крихітку тепла…”
(Ніч. Навкруги мертва тиша. Не не спиться лише хворому поету. Він у надзвичайно важкому стані: йому “важко дихати”, пече в грудях, ніч здається морем. Поета “мучить дихавиця”, його морозить. А поруч – ні однієї рідної душі, яка б заспокоїла, хоч на краплю полегшила і до того важкий фізичний і душевний біль. У словах, промовлених до самого себе, відчувається розпач, песимізм: “неначе вже не я - тяжка колода собі вимолює хоч крихітку тепла...“ Серце обливається кров’ю при думці про ті невимовні муки, які  доводилося перенести Т.Шевченку під час важкої хвороби, а особливо у останню прижиттєву ніч).

Учитель. Якою ж була та остання ніч Т.Шевченка насправді?
П.Коваленко, кандидат медичних наук, який досліджував причини захворюванння і смерті Т.Шевченка з погляду сучасної медицини у нарисі “Серце моє трудне, що в тебе болить?..” описує: “Майже всю ніч він (Шевченко) провів сидячи на ліжку, обіпершись об нього рукам: біль у грудях не давав йому лягти. Він то засвічував, то гасив свічку... О п’ятій годині він попросив слугу дати чаю і випив склянку з вершками. “Прибери ж тепер тут, - сказав Тарас Григорович слузі,- а я зійду наниз”. Зійшов Тарас Григорович у майстерню, охнув, упав, і о пів на шосту нашого рідного поета не стало”.

Вправи творчо-розвивального характеру
1.Замінити поетичний рядок фразеологізмом:
а) Безмежна прірва відчаю...
б) Межа земного й неземного...
в) Солодкі, солоні й гіркі сльозини... 
г) Німа безвихідь...
ґ) Анічого, либонь, не полишилося...
Можливі варіанти відповідей: а) камінь на душу навернути; б)кинути на терези; в)скніти душею; г)здавило за серце, головою стіни не пробити; ґ) і сліду не було, і слід простиг.

2. З’ясувати за допомогою тлумачного словника лексичне значення виділеного слова. Яка його стилістична роль у змалюванні психологічного портрета героя поеми? (робота у парах).
а) Блідий закляклий місяць
понад краєм
звітрілих берегів…
(Місяць – 1)найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відображеним сонячним світлом; нічне світило; циганське сонце; 2) супутник будь-якої планети; 3) проміжок часу, протягом якого це небесне тіло обертається навколо Землі (від 28 до 31 доби).
Епітетами “блідий закляклий” (місяць) автор підкреслює  виснажений важкою хворобою стан поета. Життя його вже, мабуть, добігає кінця, про що свідчить метафора “край звітрілих берегів”. Берег - межа між життям і смертю. Саме такою межею і була остання ніч поета).
б) І свічка
просить допомоги,
моєї помочі…
(Свічка – 1)паличка з воску, лою, стеарину з гнотом усередині, яку використовують для освітлення; 2)пристрій, за допомогою якого запалюють пальну суміш; 3)лікувальний препарат у вигляді маленької палички з одним конусоподібним кінцем, який використовують у лікувальних цілях; 4)одиниця виміру сили світла; 5) перен.прямий, вертикальний зліт вгору (м’яча, літака).
Свічка – єдине спасіння поета у важку самотню ніч. Саме вона додавала віри, вселяла надію, заспокоювала. Проте навіть свічка потребує допомоги. Та не в силі допомогти їй поет – знесилено опускається рука. Свічка – це місточок між життям і смертю, на початку якого уже знаходиться поет).
в) Сирітчина-кріпаччина-рекрутчина -
і вся
 життя мого дорога.
(Дорога –1) смужка землі, по якій їздять і ходять; 2)місце для проходу, проїзду; 3)правильний напрямок для руху (кого-небудь, чого-небудь).
У кожної людиин є своя дорога життя, яка визначається долею. Важкою виявилася дорога життя нашого поета - “сирітчина-кріпаччина-рекрутчина”. Багато лиха прийшлося зазнати, зустріти і горе, і радість. Та дуже прикро, що життєва дорога для поета закінчилася далеко від рідного дому, рідного краю, за який він втратив здоров’я  у муштрах і засланнях. Чужина, якою б вона не була привабливою, ніколи не замінить рідного краю. Тому хоча і після смерті, але дорога на Україну ( перепоховання)  заспокоїла, мабуть, душу поета, яка відійшла у вічність).

Лексико-семантичний практикум
Завдання І групі учнів: підібрати з тексту поеми контекстуальні синоніми до слова страждання і прокоментувати їх.

1.”Важко дихати,
              бо мучить дихавиця,
навіть груди розпинає...”            5.”Стіна ліворуч терпне,
як долоня моя!
            Не ворухнутися!”                            

2.”...набряклі пальці”.
    6.”..хресні муки печалі”.

3.”Чимдалі важче й важче
легеням виринати,-
                    мучить дихавиця...”                           7. “Найостанні сили трачу
               на зрухи
кволих, немічних,
              здерев’янілих пальців”.
4.”Серце ...стискається нестерпно”.   

Завдання ІІ групі учнів:

1). підібрати з тексту поеми епітети до слова вода.
2). З чим вони асоціюються?
Вода:
а) “несмертна”: “Несмертну воду із Дніпра
                                    спиває
                                несхитне небо…”
б)"негучна": “Воду негучну спива з міцного льоду…”
в)"стужавіла":”Там, за гаєм, з твердого,
                           Як наріжний камінець,
                              Спиває небо стужавілу воду…”
г) “тяжка": “Тяжка вода
                        Мене чомусь не забуває -
                                                   прибуває…”
г) "високая": “Сизо виграває
                        кругом вода,
                                високая вода!”
(Усі ці епітети асоціюються з важким, хворобливим, передсмертним станом поета, адже йому важко на душі, нестерпно боляче фізично. Кожен з них відіграє певну семантико-стилістичну роль у контексті).

Учитель. Яка роль перифрази у наведених цитатах? Чи доповнюють вони психологічний портрет героя поеми? (Робота в парах).
(Перифраза – мовний зворот, який вживається замість звичайної назви певного об’єкта і полягає у різних формах опису його істотних і характерних ознак).

“Свічка плаче”- віск тане.
“Вітрище за порогом -
і той спіткнувсь” - безвітряно.
“Ніч - мовби море” -  безкінечна.
“Лютень верховодить” – холодно.
“Повітря перестояне” – душно.

СИСТЕМНО-УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ ЕТАП
V. Підсумки уроку
Самостійна робота (індивідуальна робота з карткам)
Завдання. Прокоментувати вислови з поеми. Назвати використаний стилістичний засіб увиразнення. Яка його роль у контексті?
"Слова зів’ялі-прев'ялі"; "за мить одну-єдиную"; "побачить волю, волю вольного народу"; "новітні і новітніші часи"; "переродились виродки поганії"; "і вогник лагідний, ... як вміє, гріє, зігріває", "співає хтось, себе виспівує…"; "вогні багать багатшають"; "і кожне зерня Божої природи ворушиться… Таке зворушливе!.."; "суворо питає-перепитує".
(У висловах використано стилістичний засіб, який називається  тавтологія. Його функція – увиразнити сказане, посилити емоційність і ритмічність мови).

Учитель. Мова аналізованого поетичного твору М.Бучка багата на народні перлини - фразеологізми, діалектні вислови, метафори, перифрази, каламбури. Крім традиційних, широко вживаних усталених висловів у поемі використано широке коло фразем (власне фразеологізми), які мають у собі зображальний чи зображально-оцінний елемент. Давайте спробуємо знайти такі вислови у поеми та з'ясувати їх стилістичну роль у контексті.

Учні-дослідники
Вигукові фразеологізми (емоції): Господи! Всепроклятий?! О, Всевидющий Господе! Господи, прости! Цур їм!
Фраземи зображально-оцінної функції:
- стан героя: "наче знятий із хреста", "у жилах стигне кров";
-характеристика особи, її психічного стану: "душею гірко дивиться", "терпіння воляче", "іудяче плем'я", "покраяні долоні", "німа безвихідь";
-змалювання внутрішніх відчуттів: "серце стискається", "прірва відчаю", "пам'ять загіркая", "душа холоне", "груди половинить", гіркі сльозини", "хресні муки печалі", "святий гнів";
-крилаті вислови книжного походження: "освячені шаблі", "цвіт папороті", "Лета бездонна";
-приказки: "На ясні зорі, на тихі води" тощо.

Підсумково-узагальнююча бесіда (“вільний мікрофон”)
- У чому особливість індивідуально-мовного стилю у поемі М.Бучка "Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка"?
(Досліджуючи стилістичні особливості усталених висловів у контексті, доходимо висновку, що помітною особливістю індивідуально-мовного стилю митця є не лише багатство й різноманітність народних перлин, а й уміле та доцільне їх використання у створенні художніх образів та картин, у здійсненні ідейного задуму.)

- Чи вдалося автору розкрити внутрішній стан героя?
(Автор з глибокою любов’ю і симпатією розкриває внутрішній стан героя за допомогою широкого спектра художніх засобів, лексико-стилістичних прийомів, художніх деталей і, думаю, йому це вдалося).

- Яка роль художньої деталі у контексті?
(Через художню деталь виявляється спосіб художнього мислення автора, його здатність узагальнити, збагатити асоціаціями, філософсько-образним змістом для експресивного увиразнення  ідейного задуму. Крім того, художня деталь надає особливого забарвлення мовленню персонажа. Вона містить прихований зміст, підтекст, що може викликати багато асоціацій).

Аналіз поставлених на початку уроку завдань, їх коментар.
Зачитування складених протягом уроку сенканів.
Поет
Праведний, вільнодумний.
Страждає, карається, не кається
Праведний мученик, символ нації -
Тарас Шевченко.

***
Кобзар
Нескорений, богобоязливий
Мучиться, страждає, вірить.
Співець знедолених, ворог "возвеличених"-
Тарас Шевченко.

Поетична хвилинка. Звучить поезія буковинського митця слова, В.Д.Колодія “На поминальному вечорі Тараса Шевченка”(під ніжну журливу мелодію).

...Ну що тепер молитися, тужити?-
“Був генієм... З вінком терновим жив...”
Мовляв, такі сучасні в нашім світі
Його слова, і біль його, і гнів.

Так мріялось: життя нове настане.
Так волі, волі ждалося в журбі...
Кайдани рвалися. Та знов були кайдани.
Були кати, і знов були раби.

Громи пройшли озонні над землею.
Брат брата одцуравсь – як ти й вістив.
І хлопці у новеньких портупеях
Везли в Сибір нових єретиків.

О швидкоплинний! О летючий часе!..
Але ж  чому, чому так довго йдуть
До нас твої апостоли, Тарасе?!
Ну посвіти їм, просвіти їм путь.

Ти муки мук терпів маленьких ради.
Убогим дарував свій страдний вік.
Ти на багаття сам себе спровадив,
Любовію на смерть себе прирік.

Горить вогонь на кожне покоління,
Бо там і досі ще палаєш ти...
Ми стоїмо. Схилилися уклінно.
Не молимось, а кажемо: прости...

VII. Оцінювання. Самооцінювання знань учнів. Організація домашнього завдання
Д/з диференційованого характеру:
1.Виписати з тексту поеми “Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка “ М.Бучка стилістично марковану лексику (4-5 слів), проаналізувати за лексичним тренажером.
2.Творча робота на тему “Сирітчина-кріпаччина-рекрутчина і вся життя мого дорога” (М.Бучко).
3.Написати власну поезію, присвячену Т.Г.Шевченку.
 
Методичне забезпечення
Бунчук Б. Як згадка про юність.// Слово просвіти. – 2002. – 22-28 листопада.
Бучко М. Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка.- Чернівці: Місто, 2001. - 52 с.
Бучко М. Після десяти заповідей, або Вірші для сина. – Чернівці, 1994. – 112 с.
Грибан Г. Взаємозв’язок у вивченні мови та літератури. // Дивослово.– 1998. - № 2.–С.19-22.
Дуб Р.Й., Богайчук М.А. Літературна Буковина.- Чернівці, 1997. - С.11-13.
Завгородня Г. Узагальнюючі таблиці, опорні схеми, тренажери як засоби інтенсифікації навчання рідної мови. //Українська мова і література в школі.- 2001.- № 6.- С.33-34.
Кравець Л. Словесно-художні образи поезій М.Зерова. // Дивослово.-1996. - № 7. - С.14-17.
Літературознавчий словник-довідник.- К.: ВЦ “Академія”, 1997.- 752 с.
Мельничайко В. Елементи лінгвістичного аналізу художнього тексту на уроках мови.//Дивослово.- 1998.- № 2.- С.15-18.
Папіш В. Стилістичний аспект вивчених усталених виразів.//Дивослово. - 1999. - № 7.-С.13-15.
Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн./ О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. За ред.О.І.Пометун.- К.: Вид-во А.С.К., 2004.- 192 с.
Степанишин Б.Українська література: Підручник для 9 кл.- К.: Освіта, 1995.- 230 с.
Шевченко Т.Г. Кобзар. – К.: Дніпро, 1971.- С.44-47, 55-60, 151-155, 516.

Надіслано вчителем української мови та літератури Чернівецької гімназії №3 Семчук Д.Б.

_{Календарно-тематичне планування з української мови, завдання та відповіді школяру онлайн, курси учителю з української мови скачати}