Гіпермаркет Знань>>Українська література >>Українська мова: Микола Хвильовий. Життєвий і творчий шлях. Літературна дискусія 1925-1928 рр.

План-конспект уроку з курсу «Українська література 11 клас» з теми «Літературна дискусія 1925-1928 років».

Тема:Літературна дискусія 1925-1928 років

Мета: ознайомити учнів із літературним життям України 20-х—початку 30-х років, із поняттям дискусія; розвивати уміння визначати зв'язок між змінами в суспільстві та розвитком літератури, а також  аналізувати отриману інформацію та робити висновки; виховувати  повагу до людей, до чужої думки, толерантність.

Тип уроку: формування й удосконалення знань, умінь та навичок

Міжпредметні зв’язки:  історія України, етика.

Обладнання: музичний центр, портрети поетів і письменників, плакат зі  словами В.Скотта.

                                                                                                                                                                   Якщо люди не навчаться …поважати
                                                                                                                                                                   один одного,  то рід людський зникне…    

                                                                                                                                                                                                                           Скотт

                                                                             Хід уроку:

І. Організаційний момент.

• На уроці працюють 4 групи. Учні розподіляються за власним бажанням.
  

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Вступне слово вчителя.

«Якщо люди не навчаться …поважати один одного, то рід людський зникне…», —ці слова Вальтера  Скотта  є епіграфом уроку. Для літературного процесу двох перших десятиліть ХХ століття визначальним було мирне співіснування різних ідейно-стильових течій з їх несхожими, часто протилежними, програмними положеннями і деклараціями. А у складний період епохи революції, Першої світової та громадянської воєн, колективізації, голодомору, сталінських репресій—в надзвичайно важкі 1900-1930 роки «Україна кипіла, як величезний казан на безперестанному шаленому вогні, і в цім казані виварювалися думки й почуття, наново перетворювалися світогляди, дивно змінювалися люди. Тим-то літературні явища цієї доби становлять надзвичайно строкату картину» (літературознавець Олександр Білецький).                                                                                                       

2. Бесіда з учнями. 

*Запитання до учнів:                                                                                                                 

1)Які політичні процеси відбувалися в Україні після жовтневих подій у Петрограді?     

2)Про що йдеться у III Універсал Центральної Ради від 20 лис¬топада 1917 року?         

3)Як сприйняли більшовики проголошення незалежності України?                             

4)Розкажіть про боротьбу більшовиків із Центральною Радою.                              

5)Розкажіть про громадянську війну в Україні та її наслідки.                                                

6) Назвіть ідейно-стильові літературні течії  1900-1930рр. (Романтизм,  реалізм, неокласицизм). 

7) Назвіть найвідоміші літературні угруповання тих років.( «ВАПЛІТЕ», «ГАРТ»,  «Неокласики», «Плуг», «Молодняк», «ВУСПП» ).      

*Слово вчителя.

На попередньому уроці ми ознайомились із літературним розмаїттям тих років, що зараз називаємо «відродженням», дивувалися кількості літературно-художніх організацій, яким  до 1925 року  вдавалося мирно співіснували.

* Асоціативний кущ

З названих чисельних літературних  угруповань тих років  створити асоціативний кущ (вказавши  основні риси, відмінності, програмні положення, декларації тощо).

Зразки створених асоціативних кущів:

                      промисловість                                                          Пилипенко
              спілка                      місто                                       альманах      масовість
 пролетаріат       «Гарт»         майбутнє                        селяни     «Плуг»       митці
          Блакитний           об'єднання                                   «плужани»      колгоспи
                            Харків                                                              колективізація                           
                                                         «гроно п’ятірне»   
                                                    гоніння          ліквідація
                                    репресії         «Неокласики»    Домонтович
                                                 репресії                    Зеров
                                                          висока освіченість         

      
*Слово вчителя.

Всі літератори визнавали, що Жовтнева революція ста¬ла початком нового етапу в розвитку людських, суспільних і націо¬нальних взаємин. «Наше відродження,— писав у 1926 році Микола Хвильовий,— йде під прапором пролетарських революцій і кожним своїм нервом спрямовано туди, де маячать і горять під осіннім димком прекрасні «озера загірньої комуни». Література того періоду народилась як літопис пролетарської революції. Молоді літератори, діти своєї епохи, звели революційні зрушення в абсолют. Але надто скоро вони здобули переконливий у своїй трагічності досвід: революція часто-густо спричиняла масове насильство, яке, у свою чергу, також породжувало зло та терор.  Ні про терпимість, ні про толерантність  не могло бути й мови –все вирішувалось за допомогою насильства, зброї.  Поняття «толерантність» і «дискусія» будуть ключовими  на нашому уроці. Що ж вони означають?

*Роздуми  дітей.

*Словникова робота. Знайти у «Тлумачному словнику» значення слів дискусія, толерантність.

Толера́нтність — здатність індивіда сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань. Толерантність має свій діапазон, виходячи за який людина втрачає можливість для нормального існування. Це також стосується і більших утворень: громада, нація, етнос, раса.

Дискусія—публічна суперечка, метою якої є з’ясування й протиставлення різних точок зору на спірне питання, пошук та виявлення істини. Дискусія є ефективним способом переконання, адже її учасники самі доходять того чи іншого висновку.

ІІІ. Оголошення теми  і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.                                        

* Робота з підручником. Самостійно опрацювати та законспектувати  статтю підручника  «На шляхах до українського відродження» (звучить повільна класична музика).

*Проблемне завдання. Саме Микола Хвильовий  наприкінці 1925 року своїми гострими статтями розпочав  так звану літературну дискусію, яка продовжувалась до 1928 року включно, та дуже часто переходила в політичну, хоча сучасні літературознавці вважають, що початок диспуту поклав найкращий друг Миколи Хвильового Михайло Яловий. Що ж було предметом цієї дискусії?

*Слово вчителя.

Дійсно, літературна дискусія 1925—1928 років — публічне обговорення шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і ролі письменника в суспільстві. Дискусія виникла через глибокі розходження у розумінні природи і мети художньої творчості серед українських письменників, ідейну і політичну конкуренцію літературних організацій.

*Робота в групах.

 Завдання. Кожній групі пропонується підготувати короткі дискусійні  виступи  від імені одного із літературних  угруповань тих років—  «Гарт», «Плуг», ВУСПП, «Молодняк». (Нагадуємо про форму проведення виступу, правила ведення дискусії: вміння вислухати доповідача, не перебивати  опонента, толерантно ставитись до протилежних  думок  тощо ).

*Заслуховування учнівських виступів.

*Рольова гра.(Під час виступів використовуються портрети поетів та письменників—членів або ж опонентів—того чи іншого літературного угруповання).Зразки виступів:

1. «Плуг». Від імені усіх «плужан» стверджую, що ми єдине літературне угруповання, яке реально дивиться  на життя, бо саме життя вчить нас не відриватися від першооснови— матінки-землі.  Ми мріємо про те, щоб нове життя прийшло на село, боролися і будемо боротися за це. Тому  герої наших творів— це народ, селяни, адже Україна—аграрна держава. Практично всі  члени спілки «Плуг»: Андрій Головко та Сергій Пилипенко, Володимир Ґжицький і Григорій Епік, Сава Божко й Іван Кириленко, Петро Панч та інші — не просто часто бувають на селі, але й проводять організаційно-культурницьку роботу серед населення.

2. «Гарт». Уважно  вислухавши членів спілки  «Плуг», зробили свої висновки: вони лише гово¬рять про нове життя на селі, а самі мріють про те, щоб Україна навіки залишилася аграрним придатком до інших держав, а український селянин — гречкосієм. Вони не бачать, що в Україні росте і розвивається промисловість, і  ми вважаємо, що саме за нею майбутнє. Адже швидко зростають міста, а тому й збільшуватиметься робітничий клас. Саме наша спілка «Гарт» підтримує боротьбу пролетаріату за світле майбутнє. Ми виступаємо за об'єднання всіх пролетарів світу, проти шовінізму і націоналізму. Приєднуйтесь до нас і словом, і ділом.

3. ВУСПП. Наше гасло: «Союзник або ворог». Ті, що не визначилися зі своїми вподобаннями, хто не згоден хоча б із одним пунктом нашої програми,— наші вороги. Це  Микола Куліш, Юрій Смолич,  Остап Вишня,  Олександр Копиленко, Євген Плужник, Юрій Яновський, таких чимало. Ці, з дозволу сказати, митці не стали нашими союзниками, а значить, вони наші вороги. Хто не з нами—той проти нас. Але мрія  членів  Всеукраїнської спілки пролетарських письменників—об'єднати всіх письменників, які прагнуть створити єдину інтернаціональну пролетарську літературу і культуру. Ми відкидаємо релігію, те, що ви називаєте загальнолюдськими цінностями. Ми впевнені, що побудуємо нове суспільство та створимо для нього інші цінності.

4.«Молодняк». Хто б там що не говорив, а ми,  «Молодняк», вважаємо, що саме нам, молодому поколінню, належить провідне місце у консолідації письменників. Назва нашої спілки говорить сама за себе і нам  належить майбутнє. Ми — бойовий комсомольський загін єдиного літератур¬ного фронту. Нехай дехто називає нас екстремістами, кривиться,  але ми сильні своїм духом, молодістю та запалом. Ми зможемо( і нехай дехто у цьому не сумнівається) повести за собою митців, які підтримують нашу програму, а з тими, хто нас не розуміє і не сприймає, ми будемо запекло боротися і боротися до кінця.

* Обговорення  учнівських виступів та доповнення на основі методу «Кілець Ейлера».

Схема запису:



*Слово вчителя. Отже, ми довели, що хоча літературні угруповання здебільшого різняться між собою, проте дещо спільне  у них все-таки є.  Достеменно невідомо чи саме так звучали виступи окремих членів представлених спілок, адже  літературних угрупувань тих років було значно більше. Отже, прийшлося ЦК компартії більшовиків прийняти 23 квітня 1932 року рішення про ліквідацію всіх асоціацій, спілок, об'єднань письменників. Це було початком кінця. Пройде небагато часу, і країною поко¬тяться хвилі репресій і вбивств. В першу чергу влада розправлятиметься з творчою інтелігенцією. Понад п'ятсот письменників було в Україні до репресій, небагатьом вдалося вижити…

V. Підсумок уроку.

Чи згодні Ви зі словами В. Скотта : «Якщо люди не навчаться …поважати один одного,  то рід людський зникне…»?  Довести  доцільність використання цих слів  на сьогоднішньому уроці.

*«Роздум-речення».  

–Сказані слова розбудили в моїй свідомості…                                                                  

–Історія  вчить, як нам далі  жить. Чого нас навчає літературна дискусія?                    

– Почуте на уроці викликає у мене такі думки…  

                                                                                                                                                                                                  
VІ. Коментоване оцінювання

VІІ. Домашнє  завдання.     

1. Робота в групах. Учнів класу поділено на групи—біографи,  літературознавці,  бібліографи, історіографи,  кожна з яких готує  повідомлення відповідно до свого «фаху» («Життєвий шлях М. Хвильового», «Літературна діяльність Хвильового», «Трагізм долі М.Хвильового—випадковість чи закономірність?», «Книжкова  виставка творів М. Хвильового») .

2.Творче завдання. Написати твір-міркування за схемою (додаток 1)  на тему: «Якщо люди не навчаться …поважати один одного,  то рід людський зникне…» (В.Скотт) .

Надіслано учителем української мови та літератури Міжнародного ліцею "Гранд" Горецькою І.Й.

_{Календарно-тематичне планування з української літератури, відео з української літератури онлайн, Українська література в школі скачати}