KNOWLEDGE HYPERMARKET


Конспект уроку до теми «Просте і складне речення. Пряма мова і діалог»

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 8 клас>> Українська мова:«Просте і складне речення»


План-конспект уроку з курсу «Українська мова 8 клас» з теми «Просте і складне речення»






Тема уроку:  Просте і складне речення
               (за поемою С.Ф.Кленовича “Роксоланія”)

Мета уроку: узагальнити і систематизувати знання учнів про речення, його види, засоби зв’язку між простими реченнями у складному; поглибити елементи лінгвістичного аналізу твору на прикладі поеми С.Ф.Кленовича «Роксоланія»; розвивати уважність, вдумливість, удосконалювати вміння виправляти мовленнєві, змістові, пунктуаційні помилки; розвивати навички пошуково-дослідницької роботи; виховувати любов і повагу до рідного слова, до історичного минулого держави.
Тип уроку:    урок узагальнення та систематизації знань.
Обладнання: виставка літератури, портрет письменника, тексти поеми ”Роксоланія” С.Ф.Кленовича, історична карта, ілюстрації до твору, опорні схеми: “Від Роксоланії до сучасності”, “Синтаксичний аналіз простого речення”, “Синтаксичний аналіз складного речення”, ТЗН.
Форми роботи:репродуктивна бесіда, коментоване письмо, комунікативний практикум ( “метод Прес”), захист творчо-дослідницьких робіт, самостійна робота, пошукова робота (“два-чотири-усі разом”), літературознавчий практи-кум, інтелектуальна розминка, тестовий контроль знань, виразне читання поезії.

                                                                  Зміст і структура уроку

                                                                                                                                           Минуле – річ свята, і завжди хвилюючий доторк до неї.

                                                                                                                                                                                                   Тамара Севернюк
Методична ремарка. Учнів поділено на творчі групи: мовознавці, літературознавці, історики, бібліографи, кожна з яких взаємодоповнює іншу. Протягом уроку учні та учитель коментують виставку літератури, ілюстрації до твору. Перед кожним учнем на парті тексти поеми ”Роксоланія” та опорні схеми.

                                                        Установчо-мотиваційний етап
 І. Організаційно-вступна частина
Вступне слово учителя (під музичний супровід).
Речення – це зоряний разок
Слів-намистин, що світяться алмазно,
Висяюють опукло і виразно.
Найкращі нам разки найкращих слів
Низати в речення сам Бог велів (Д.Білоус).

 ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності
Постановка завдань уроку:
1.Сформувати уявлення про синтаксичні особливості поеми “Роксоланія” С.Ф.Кленовича.
2.Розширити  відомості про поетичну мову поеми.
3.З’ясувати доречність підібраного епіграфа.

                                                 Операційно-пізнавальний етап
 ІІІ. Актуалізація та корекція опорних знань учнів
Репродуктивна бесіда
 Мета: налаштувати учнів на якісне сприйняття матеріалу з української мови, узагальнити та систематизувати теоретичні знання про речення.
     Що таке речення?
 (Реченням називається інтонаційно та граматично оформлена одиниця мовного спілкування, що виражає закінчену думку).
     Які ви знаєте речення за метою висловлювання?
(Розповідні, питальні, спонукальні).
     Назвіть відомі вам види речень за емоційним забарвленням.
 (Окличні та неокличні).
     Які бувають речення за будовою?
 (Прості та складні).

Методична ремарка. Практичне застосування теоретичних знань: мовознавці виконують синтаксичний розбір речень, записаних на дошці (чотири учні працюють біля дошки: підкреслюють головні та другорядні члени речення, надписують над кожним словом, якою частиною мови виступає, визначають тип речення, коментуючи хід виконання, решта учнів – за партами). Робота з опорними схемами: “Синтаксичний аналіз простого речення”, “Синтаксичний аналіз складного речення”.
 
Коментоване письмо
1.Русь зберігати дідівські закони належно уміє.
2.Музи, співайте про випаси в русів розкішні, села багаті в цій благодатній землі!
3.Їжа селянська проста живить руського хлопця, звичаєм лакедемонянським вони зразу научені жить.
4.Не лише кровних братів на Русі ти зустрінути можеш, й зближує їх не лише спільної крові зв’язок.
   Висновки учнів про аналізовані речення. (Аналізовані речення різні за метою висловлювання (1, 3, 4 -розповідні, 2 –спонукальне); за емоційним забарвленням(1, 3, 4 – неокличні, 2 -окличне); за будовою (1,2 – прості, 3,4 – складні, а саме –3 безсполучникове, 4 – складносурядне); двоскладні (1,3,4) та 2 речення –односкладне, ускладнене звертанням). Це свідчить про певний стиль митця слова, насиченість його поеми різноманітною синтаксичною канвою.

Комунікативний практикум (метод прес)
     До якого стилю мовлення належать аналізовані речення?
(Я вважаю, що дані речення належать до художнього стилю мовлення. Тому що він, по-перше, реалізується в одному із жанрів, яким є поема (у даному випадку), по-друге, мета мовлення – різнобічний вплив на думки і почуття за допомогою художніх образів, по-третє, йому притаманні специфічні мовні особливості. Наприклад, у цих реченнях є характерні художні засоби, зокрема, уособлення: “Русь зберігати закони уміє”; епітети: “дідівські” (закони), “розкішні” (випаси), “благодатній” (землі), “кровних” (братів); синекдоха:“їжа живить руського хлопця” тощо. Отже,  аналізовані речення належать до художнього стилю мовлення).
      Що становить смисловий зміст мікротеми?
(Я вважаю, що смисловим змістом мікротеми є розповідь про Русь. Тому що, у поемі згадується про неї, її жителів, її природу у кожному з наведених речень. Наприклад, “Русь зберігати дідівські закони належно уміє”. “...випаси в русів розкішні...“. ”Їжа... живить руського хлопця”. “”Не лише кровних братів на Русі ти зустрінути можеш...” Отже, на мою думку, смисловим змістом мікротеми є розповідь про Русь).

                                                   Творчо-дослідницький етап
ІV. Застосування учнями знань, умінь, навичок
Методична ремарка. Продовження цього етапу уроку – творчі дослідження учнів (істориків, бібліографів, літературознавців), які працювали у групах методом випереджувального особистісно зорієнтованого навчання.

Захист творчо- дослідницьких робіт
1. Історик.  Екскурс у минуле, мандрівка по карті Русі.
Ще у “Велесовій книзі” зафіксовані два державні утворення – Русколань і Антія (перші вісім століть нашої ери), на руїнах яких виникла Аскольдова держава. ІІ-ІІІ ст. нашої ери – часи Русколані, часи освоєння подніпровських та причорноморських степів русами, коли Сарматія, знесилена боротьбою на заході з римськими легіонами, а на сході – з кочівниками-тюрками, була розірвана на дві частини, і в цей простір – у степи, до моря – рушили руси, слов’янізувавши сарматів. Отже, руси закріпилися в Подніпров’ї та Подністров’ї. Проте на них – аж на Волинь і Поділля – посунули готи. Ослаблені сармати пішли на союз з русами проти готів. Готи були розбиті антами (за гіпотезою – це козацька верства русів). Умови сприяли державному розвиткові. Період V ст. до середини VI ст.- епоха великого переселення народів, що мало визначальний вплив на історію русів-антів. Імовірно, що столицею могутнього царя антів-русів-антів Атіли (Гатила) був Київ. Через княжі міжусобиці Антія занепадає. І все ж Антська держава, як предтеча Київської Русі, була моделлю нашої державності у VII - IX століттях.
Русь, Червона Русь, Роксоланія згадуються у працях М.Грушевського “Історія України-Русі”, М.Аркаса “Історія України-Русі”, “Історії Русів”, літописі “Повість минулих літ” тощо.
Учитель.Час - це не тільки суддя, він ще й густе сито, яке невблаганно просіює і події, й імена, залишаючи для наступної  доби події без фальші, імена гідних. Саме таким, на мою думку, і є С.Ф.Кленович.
2.Бібліограф. Короткі біографічні відомості про автора.
Себастіан Фабіан Кленович (1550-1602) походив з міщан, був вірмено-українського походження. Відомі імена батьків: батько – Ян Клен, мати – Ганна Петраківна. Митець жив у Львові, згодом переїхав до Любліна, де служив спершу писарем суду міської ради, а з 1583 року – лавником, тобто членом лави – колегії, яка становила магістрат міста. У 1589 році стає викладачем школи в Замості на Холмщині, яка, перетворившись згодом в академію, зіграла величезну роль у розвитку української та польської культур. Деякі твори С.Ф.Кленовича – поеми “Роксоланія” (1584) та “Звитязтво Богів” (1587) – написані латиною, а “Фелікс, тобто Спускання лісу Віслою та іншими ріками, що до неї дотикаються” (1595) та “Гаман іудеїв” (1600) – польською мовою. За твір “Перший виступ проти єзуїтів” поет зазнав гонінь і був доведений до голодної смерті. Справжню славу Кленовичу принесла поема “Роксоланія” (відома ще під назвами “Русь” або “Червона Русь”). “Ніколи доти і жоден поет, – пише про неї В.Шевчук, – не вістив так просто й натхненно про звичаї, що панують у Роксоланії (так поети називали Україну, хоч енциклопедії нам вістять, що історичні роксолани – це плем’я сарматського походження, яке жило у Причорномор’ї з ІІ ст. до н.е.), жоден поет не оспівував так природу й міста України. З іншої сторони – це була книга не тільки для Русі (України), але й для тих, хто нічого не знав про цю дивовижну країну. Блискуче написана, поема ця стала чи не найяскравішою пам’яткою української латиномовної літератури XVI ст., і недаремно вона викликає до себе незмінний інтерес”.
3.Літературознавець. Поема “Роксоланія” С.Кленовича – лебедина пісня митця. Тема твору – любов до рідного краю, оспівування його краси  і багатств, звичаїв та обрядів. Ідея  твору -   захоплення автора дивовижною країною Роксоланія, яке адресувалося тим, хто знав про неї і тим, хто нічого про неї не чув і не знав. За жанром – це поетичний описовий твір (за книгою про поетичне мистецтво А.Старновецького 1677 р. у трактаті про поетичне мистецтво). Виклад будується послідовно, без перебоїв та відступів, без діалогів та дійових осіб як це має місце у Лукреція або у Марона, у трьох його книгах “Георгік”. Основні сюжетні лінії: оспівування розкішної, багатої природи Русі та міст держави; віра в єдиного Бога, суворе дотримання посту; русини – вірні надійні друзі; звертання русинів до народних вірувань, демонології.
4. Історики. Екскурс у Давню Грецію, на Парнас.
    Cаме грунтовна обізнаність С.Кленовича з античною літературою, зокрема з поезією, грецькою та латинською поетичною мовою, засвідчують великий інтерес автора до античної міфології. Найближчим серцю автора і найбільш хвилюючим, зворушливим є образ Музи, доньки  Пієрії (улюбленого місця перебування муз), натхненниці автора. Муза – це велична богиня, яку він просить з висоти Парнасу та Пієрій оспівати, прославити красу і велич країни Роксоланія. Бо, за словами В.М.Сосюри, “...як не любити той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям”.
     Для того щоб оспівати цю землю, автор звертається до історичного минулого; недаремно перша заспівує Кліо, що плекає історичне знання. Вона грає на сопілці “пісню нечувану”. Адже саме у цей період в Україні виникає гострий інтерес до минулого свого краю, вчені вишукують старі київські літописи й починають засвоювати історичні знання, які усвідомлююють по-новому. Так, Острозький гурток вчених дасть право поету Симону Пекаліду заманіфестувати: “Русь наша славиться завжди, бо пращур наш Рус став відомим у світі” (С.Пекалід “Острозька війна 1600”).
      Пісню Кліо продовжує С.Кленович та інші музи, які “співають поперемінно свій гімн”. Поет вкладає в уста Аполлона думку, що ліс – це образ рідної землі. “Перше, ніж Руссю назвався цей край, то ліс уже був: врешті прийшли і мужі в ці околиці й тут поселилися. Вибране плем’я сюди батька Яфета прийшло”.
Отже, С.Кленович був знайомий з якоюсь редакцією давнього літопису “Повісті минулих літ”, бо саме там написано про те, що Яфету дісталися північні й західні землі.
Учитель. Поет оспівав з надзвичайною сердечністю і любов’ю тодішню українську землю, зокрема Підгір’я і Карпати. Наше завдання - дослідити найхарактерніші художні засоби у поемі, які сворюють  емоційно-експресивний колорит твору.

Літературознавчий практикум
Заспівана частина поеми починається рефреном.
(Рефрен – це слова чи фрази, що повторюються через певні проміжки часу, щоб підкреслити певну думку).
               Музи, співайте про випаси в русів розкішні,
               Села, багаті у цій благодатній землі.
               І про лани заспівайте багаті на блага Церери,
               Землю, що не заведе вкладених у неї надій.
               Пісню співайте про руські міста з-під арктойської зірки,
               Що понад ними вгорі луком Геліке пливе.
               Ще про святий город Льва і про русів звичаї співайте,
               Й череди тучні, гладкі, що у них вади нема.


Довідка. Церера – богиня землеробства; арктойська зірка – Полярна зірка; Геліке – супутниця богині Артеміди, перетворена на  сузір’я Великої Ведмедиці; город Льва – місто Львів.
Отже, автор просить муз оспівати красу і багатство цієї землі.
В основі поеми – стилістична фігура – паралелізм.
(Паралелізм - це порівняння у формі зіставлення. Але, на відміну від порівняння, у паралелізмі картини, що змальовуються, пов’язані між собою не лише синтаксично, а й логічно).
Давня Греція у творі зіставляється з Роксоланією. Наприклад:


Давня Греція

Чари аргівських земель вас притягають…

Може, джерела живої води вас манять…

Може, вас манить Парнас,
Бо на вершинах його лаврові темні ліси?
Роксоланія

Наша багата земля теж має чари свої…

Маєм джерела і ми, що вода з них жива випливає…
І ми маєм гори Менальські
Й Альпи також тут свої є і на нашій Русі.

       
Отже, паралелізм надає зображуваному особливої виразності.

Літературознавець. С.Ф.Кленович позитивно оцінює і схвалює твердий намір русичів плекати православну віру і протиставляє їхнє, на його думку, благочестиве життя розпусному життю протестантів.
                            Русь зберігати дідівські закони належно уміє...
                           ...Русь зберігає пости усі довгі...
                           І заспокоює голод не м’ясом, а їжею тою,
                           Що її поле дає і невеликий город.
                           Ріпу, капусту, салату, гриби у пости споживають.
Тут використано стилістичну фігуру – асиндетон.
 (Асиндетон – це відсутність єднальних сполучників між однорідними членами речення).
      В єретиків життя зовсім інше, вони увільнили
      Розкоші всякій шляхи, череву волю дали.
Автор вводить у свій поетичний лексикон  українські народні легенди та перекази: оповідання про вужа-молоколюба, який присмоктується до вимені корів; про селянина, яки й угруз у меду в ділі і якого визволив звідти ведмідь; про зворушливу тугу за милим Федором дівчини Федори, яка, щоб привабити зрадливого коханця, використовує чари.
                             В руських краях ти багато отруйного зілля зутрінеш,
                             Та й на чаклунок також руська земля не скупа.
                             Бачив чаклунок я сам, що ночами у небі ширяли,
                             Бачив летючих відьом, що гарцювали вночі.
                             Бачив, як з чистого неба своїм чародійним закляттям
                             Ті чарівниці дощі й хмари стягали з небес.
                             Отже, автор звертається до народних вірувань, демонології, які були частиною світогляду наших предків.
Учитель. Аналізуючи художній твір, ми повинні вдосконалювати вміння відтворювати в уяві зображене автором, тобто бачити, чути, відчувати.
Які художні деталі найчастіше зустрічаємо у поемі?

Пошукова робота
Художні деталі:
-зорові: “на дубі рясне жолуддя”, “храми високі і вежі, що зір досягають”, “зілля-отрути багато у руському краї зустрінеш” та ін.;
-слухові: “туркоче горлиця”, “соловей з горла маленького добуває стотисячні звуки”, “страшні Зевсові гуки” та ін.;
-смакові: “страв всіляких і м’яса багато”, “жодного жиру у їжі” тощо.
Учитель. Використані у творі мовні засоби, забарвлюючись “різноманітними переносно-метафоричними і стилістичними відтінками, сплавляються висловлюваною письменником ідеєю в єдину образну систему” (Єрмоленко С.Я).

Інтелектуальна розминка
(у малих групах методом інтерактивної технології - “два-чотири- усі разом”)
    Зверніть увагу на специфіку авторського стилю. Які речення за будовою переважають у творі? (Cкладні).
    Чим можуть ускладнюватися речення?
(Однорідними членами речення (підметами, присудками, додатками, означеннями, прикладками, обставинами), звертан-нями (поширеними та непоширеними), вставними словами, зворотами (дієприкметниковими, дієприслівниковими, порівняльними).
     Чи є такі речення у поемі “Роксоланія” С.Ф.Кленовича? (Є).

Самостійна робота
 (Завдання: виписати з тексту поеми 3-4 речення з різними видами ускладнень, прокоментувати їх, наприклад: “Мила дитино, не плач, як серце твоє чує горе...” (Речення ускладнене поширеним завертанням “мила дитино”).  “Квітко моя, це, напевно, якась чарівниця із пекла Оком зурочила злим, зачаклувала тебе”. (Речення ускладнене поширеним звертанням “квітко моя”, вставним словом “напевно”, однорідними присудками “зурочила, зачаклувала”). “Часто буває, що словом два руси єднаються твердо, Руку подавши, навік рідні вони відтепер”. (Речення ускладнене дієприслівниковим зворотом “руку подавши”).

                                                   Системно-узагальнюючий етап
V.Закріплення знань, умінь, навичок
Тестовий  контроль знань (індивідуально); (за кожну правильну відповідь - 2 бали).
1.За метою висловлювання речення бувають:
а) розповідні, питальні, неокличні;
б) окличні, неокличні, спонукальні;
в) питальні, спонукальні, розповідні.
2.З’ясуйте, яке серед поданих речень є “зайвим”:
а) Русь звичаї всі береже, що була переймала від Сходу.
б) В руських краях ти багато отруйного зілля зустрінеш.
в) Кажуть, що спритну крадіжку у них не вважають ганьбою.
3.Вкажіть речення, у якому неправомірно пропущено кому при ускладненні.
а) Дивно одначе як руси дотримують довгого посту...
б) Віри, яку прийняли, держаться вірно й тепер.
В) В виборі імені часто між русами йде суперечка.
4.Визначте  речення із звертанням.
а) Хлопчику милий  не плач, урви свою жалісну скаргу...
б) Ти починаєш з плачем свій день, і подібні ридання
   Чутимеш наприкінці довгих шляхів житьових.
в) Забавка перша у них – кинуть на палицю віжки.
5.Вкажіть речення з однорідними членами.
а) Звичаїв скільки старих в руських краях збереглось!
б) Скроплює тіло священик святою водою і маже
   Груди, чоло та вуста дітям єлеєм святим.
в) Та й на чаклунок також руська земля не скупа.
6.Визначте правильно виконаний синтаксичний розбір речення (частковий):
Розпач, здобутий за плату,  бринить у повітрі жалобно.
а)Речення просте, спонукальне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
а)Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене дієприкметниковим зворотом.
а)Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене дієприслівниковим зворотом.
Методичний коментар. Після виконання тестових завдань учні обмінюються зошитами і перевіряють правильність виконання робіт, звіряючи їх пізніше з відповідями, поданими на додатковій переносній дошці (чи проектуванню на екран).

VІ. Підсумки уроку
Мовознавці узагальнюють мовний теоретичний матеріал про речення прості та складні, особливі відмінності між ними, засоби синтаксичного зв’язку між простими реченнями у складному; підсумовують власні спостереження про синтаксичні особливості поеми “Роксоланія” С.Ф.Кленовича (переважають складні речення, ускладнюються речення (у тексті поеми) звертаннями, вставними словами, зворотами (дієприкметниковими та дієприслівниковими), однорідними членами речення. Часто спостерігається відсутність сполучників між однорідними членами речення, що свідчить про використання стилістичної фігури – асиндетон).
Літературознавці узагальнюють дослідження поетичної мови поеми і вважають, що це мистецьки вартісний твір, у якому відчутна динаміка почуттів автора, передана за допомогою художніх засобів; коментують епіграф, вважаючи, що підібраний він дуже доречно, бо, за словами М.Рильського, “хто не знає свого минулого,  той не вартий свого майбутнього”.
Учитель. Перекладний твір, звичайно, не може передати всієї чарівності мови оригіналу, у даному випадку латинської, проте відгомін духу часу автора присутній і сьогодні. С.Ф.Кленович благає муз з висоти Парнасу оспівати казкову країну Роксоланію. Він прагне передати всю красу рідної землі, розповісти про неї і вважає, що справу його продовжать:
“Що було далі, всі знають, про це наші музи не кажуть,
Хай про це будь-хто скаже, погоджуюсь я...”

Бібліограф. Послідовники С.Ф.Кленовича.
    Симонід “Селянки” (типи українських селян);
    Симон Зиморович “Роксоланки, або руські панни” (перегук з С.Кленовичем);
    Бартоломей Зиморович “Селянки нові руські”;
    київські поети першої половини XVII ст.
Терміни “Роксоланія”, “Роксолани” існували й до С.Кленовича, а з його легкої руки міцно увійшли в практику давніх українських поетів на позначення України та її жителів.

Коментар опорної схеми
Роксоланія (Русь) – це весна української державності.  Українська держава Богдана Хмельницького, а згодом  - Українська Народна Республіка - перші кроки її становлення. Згодом настає зрілість. Зрілість української державності – це самоутвердження її  як незалежної самостійної соборної держави відбулося 24 серпня 1991 року. Цей період, по суті, можна вважати весною української державності, стартом розвитку на новому етапі, в нових політико-економічних умовах.
                                       
                                Kart-03.jpg

Лірична хвилинка. Читання напам’ять поезії “Україно моя”  В.Паньків.
Звучить пісня “Будуймо храм” (слова М.Бакая, музика і виконання П.Дворського).

VII. Оцінювання. Самооцінювання знань учнів.  Організація домашнього завдання.
 VІII. Домашнє завдання диференційованого характеру:
1.Виписати з поеми “Роксоланія” С.Ф.Кленовича  4 речення (різних за будовою), зробити їх синтаксичний розбір.
2. Написати твір-роздум “Роксоланська муза у моєму серці”.

                                                                       Опорна схема
                                              Синтаксичний аналіз простого речення
І.Аналізоване речення.
ІІ.Тип речення:
1) за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне);
2) за емоційним забарвленням (окличне, неокличне);
3) за вираженням головних членів речення: двоскладне, односкладне (означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, називне), слово-речення);
4) за повнотою: повне, неповне.
5) за наявністю другорядних членів речення (поширене, непоширене);
6) за наявністю ускладнюючих засобів: неускладнене, ускладнене (звертанням поширеним чи непоширеним, вставними словами (сполученнями слів, реченням), однорідними членами речення, відокремленими означеннями, прикладками, обставинами, додатками, порівняльними зворотами, уточнюючими словами).
ІІІ.Граматична основа.
ІV.Аналіз членів речення.
Зразок аналізу
З-за гілки смереки виглядали зажурені гори, напоєні сумом тіней від хмар (М.Коцюбинський).
 І.Речення просте.
ІІ.1.Розповідне. 2.Неокличне. 3.Двоскладне. 4.Повне. 5.Поширене. 6.Ускладнене відокремленим поширеним означенням.
ІІІ.Граматична основа – гори виглядали. Гори – підмет простий, виражений іменником у називному відмінку множини, відповідає на запитання що?  Виглядали – присудок, виражений дієсловом дійсного способу минулого часу множини, відповідає на запитання що робили? Простий дієслівний присудок залежить від підмета гори, засіб вираження зв’язку – закінчення –и.
ІV.Зажурені – узгоджене означення, відповідає на запитання які?, виражене пасивним дієпикметником у називному відмінку множини, залежить від підмета гори, зв’язок – узгодження, вираження зв’язку – закінчення –і.
З-за гілки – обставина місця, виражена іменником з прийменником, відповідає на запитання звідки?, залежить від присудка виглядали, зв’язок – керування, вираження зв’язку – закінчення – и.
Смереки -  неузгоджене означення, відповідає на запитання якої?, виражене іменником жіночого роду родового відмінка однини, залежить від обставини – з-за гілки, зв’язок – керування, вираження зв’язку – закінчення – и.
Напоєні сумом тіней від хмар – відокремлене поширене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, залежить від підмета гори. Зв’язок – узгодження, засіб вираження зв’язку – інтонація.
                                                                          Опорна схема
                                                      Сиснаксичний аналіз складного речення
1.1.Аналізоване речення.
      Тип речення:
2) за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне);
3) за емоційним забарвленням (окличне, неокличне).
4) Кількість предикативних частин.
5) Способи граматичного зв’язку між частинами речення.
6) Аналіз кожного простого речення у складному.
7) Схема зв’язків у складному реченні.
8) Розділові знаки у реченні.

        Зразок аналізу
Першу заповідь виховання  вбачаємо у тому, щоб людина уже в роки дитинства на
власному досвіді збагнула істину: тільки праця творить честь, гідність особистості.
1.Речення складне.
2.Розповідне.
3.Неокличне
4.З різними видами зв’язку: підрядним  з’ясувальним та безсполучниковим. 
5. 1  2 частина – зв’язок підрядний з’ясувальний, за допомогою сполучника щоб; 2  3 частина – зв’язок безсполучниковий, за допомогою інтонацї.
6.Перше речення – головне - просте, односкладне, означено-особове, повне, поширене, неускладнене. Друге речення – підрядне - просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене. Третє речення – просте, двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними непоширеними додатками.        
[  ], (щоб...):  [   ].


Використана література
Грибан Г. Взаємозв’язок у вивченні мови та літератури. // Дивослово.– 1998. – № 2.–С.19-22.
Давня українська література: Хрестоматія/Упорядн. М.М.Сулима. – К.: Освіта,1992. – С.291-308.
Кленович С.Ф. Роксоланія.//Є.А.Карпіловська, Л.О.Тарновецька. Українська література ХІ-ХVIII століть. –Чернівці, 1997. – С.138-145.
Літературознавчий словник-довідник. – К.: ВЦ “Академія”, 1997. – 752 с.
Мельничайко В. Елементи лінгвістичного аналізу художнього тексту на уроках мови.//Дивослово. – 1998. – № 2. – С.15-18.
Пентилюк М.І., Іващенко О.В. Українська мова: Підручник-комплект. – К.: Ленвіт, 2001. – 352 с.
Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн./ О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. За ред.О.І.Пометун. – К.: Вид-во А.С.К., 2004. – 192 с.
 Степанишин Б.І. Давня українська література в школі. – К.:Либідь, 2000. –С.19-32.     
Українська література XI-XVIII ст.: Хрестоматія з коментаря-ми/Упорядн.Є.А.Карпіловська, Л.О.Тарновецька – Чернівці: Прут,1997. – С.253-255.
Шевчук В.О. Муза роксоланська: Українська література XVI-XVIIст.//Вітчизна. – 1997. – №№ 3-4; №№ 5-6; №№ 11-12.
Шевчук В.О.Співець Роксоланії. //Наука і культура. – К.: Знання, 1985. –С.345-354.






Надіслано вчителем української мови та літератури Семчук Д.Б. ліцею №3 м.Чернівці

Планування з української мови, підручники та книги онлайн, курси та завдання з української мови для 8 класу скачати

Предмети > Українська мова > Українська мова 8 клас > Просте і складне речення. Пряма мова і діалог > Просте і складне речення. Пряма мова і діалог. Конспект уроку і опорний каркас