Гіпермаркет знань>>Українська література >> Українська література: Оцінка «Кайдашевої сім’ї» І. Франком, її місце в історії української та світової літератур.

План-конспект уроку з курсу «Українська література 10 клас» з теми «Інсценування уривків повісті «Кайдашева сім’я»».

Тема заняття    Персонажі повісті,  проблематика твору. Народознавство у творі. Мовне багатство повісті.

                                                Інсценування уривків повісті «Кайдашева сім’я».

Мета заняття:    
Навчальна -    Визначати жанр „Кайдашевої сім’ї”, коментувати основні проблеми, характеризувати образи та порівнювати їх;  висловлювати власні думки про українську ментальність, національний характер, народні мораль та етику.

Виховна -    Виховувати порядність, взаємоповагу, взаємопорозуміння у родині

Розвиваюча -    Розвивати творчі здібності, почуття родинності. Спонукати до самостійного читання творів І.Нечуя-Левицького

Вид заняття:    Практичне заняття

Форма проведення заняття:    

Бесіда + інсценування епізодів повісті

Міжпредметні зв’язки:    

Забезпечуючі    Історія України
Забезпечувані    Українська мова
Методичне забезпечення:    опорні конспекти, тексти творів

Література:  

1. Білецький О. Іван Семенович Левицький (Нечуй) // Білецький О. Зібрання праць: У 5 т.— К., 1965.— Т. 2.
2. Зборовська Н. Український світ Нечуя-Левицького: гендерний підхід // Зборовська Н. Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків.— Львів, 1999.
3. Крутікова Н. У світі художньої правди і краси // Нечуй-Левицький І. Твори: У 3 т.— К., 1988.— Т.1.
4. Міщук Р. Співець душі народної: До 150-річчя від дня народження І. Нечуя-Левицького.— К., 1987.
5. Панченко В. Дві повісті Івана Нечуя-Левицького (“Хмари”, “Кайдашева сім’я”) // Дивослово.— 2003.— № 8.
6. Погрібний А. Всевидяще око України.— І. Нечуй-Левицький // Погрібний А. Класики. Не зовсім за підручником.— К., 2000.
7. Хропко П. Романи І. Нечуя-Левицького з життя інтелігенції // Українська мова і література в школі.— 1988.— № 11.

Технічні засоби навчання     комп’ютер

                                                                                     ХІД ЗАНЯТТЯ

1.   Організаційний момент  
1.1 Привітання студентів    
1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.    

2.   Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття                  
Зміст  твору «Кайдашева сім’я». Розвивати творчі здібності, почуття родинності.

3.   Мотивація навчання                                                                                                     

4.   Актуалізація опорних знань  
Студенти переказують текст повісті, подають власні характеристики до образів, подій.
    
5.   Коментар відповідей та робіт  студентів    
Аналіз відповідей, виставлення оцінок
    
6.  Викладення та вивчення нового матеріалу     

Аналізуємо твір.

1. Якими постають Омелько Кайдаш і Маруся Кайдашиха під час першого знайомства з ними? На яких художніх деталях портретів цих героїв акцентує увагу письменник? З якою метою? Чому він порівнює Кайдашиху з циганською голкою? Як ви вважаєте, кому з них більше симпатизує автор? Свою відповідь підтвердіть цитатами з твору.

2. Близько до тексту опишіть зовнішність Карпа і Лавріна. На основі яких спостережень ви можете сказати, що брати відрізнялися не стільки зовнішньо, скільки характерами? Чи вважаєте ви молодих Кайдашів антиподами?

3. Які особливості залицяння Карпа до Мотрі ви можете відзначити? Який прихований висновок автора про цю пару ви збагнули?

4. Як ви вважаєте, хто найбільше винен у вкрай напружених стосунках у сім'ї Кайдашів? На основі яких подій у повісті ви зробили свій висновок?

5. Які людські якості Кайдашихи викликають у вас відразу? Які з них сформувалися у жінки ще в молодості, під час служби в панському дворі? Які риси характеру Марусі ви вважаєте позитивними, які вчинки — похвальними? Чому саме?

6. Який епізод твору викликав у вас співчуття до Мотрі, а не до Кайдашихи? Прокоментуйте його.

7. Як ви розцінюєте той факт, що Кайдаш після бурхливої сварки не вигнав Карпа й Мотрю до батьків невістки, а побудував хату через сіни для молодої сім'ї? Чи допомагали Довбиші в зведенні цього житла? Про що це свідчить?

8. З якої причини Омелько не пішов на прощу, хоч був дуже богомільним? Як ви розцінюєте той факт, що Кайдаші відпустили Мелашку до Києва одну? Чи логічним було рішення жінки не повертатися додому? Чому ви так вважаєте? Про що свідчить те, що не лише чоловік і рідна мати, а й свекруха подалися до столиці шукати Мелашку?

9. Чому Мелашка почала оборонятися від Мотрі аж тоді, коли відчула, що свекруха на її боці? Як постійна ворожнеча старих Кайдашів з синами та невістками відображалася на вихованні онуків?

10. Як саме помер Омелько? Який ви вбачаєте підтекст такого завершення життя персонажа? Проаналізуйте епізод похорону старого Кайдаша і зробіть висновок, чи справді сини після його смерті збагнули тягар утрати. Чому після смерті Омелька Маруся відчула себе сиротою?

11. Чи відчувала Мотря свою вину, вибивши свекрусі око? Як вона налаштовувала чоловіка поводитися з матір'ю? Про що це свідчить?

12. Дайте оцінку Мотриним вчинкам стосовно Лаврінових дітей, які хотіли поласувати грушами. 13. З якої причини сільська влада й священик так і не змогли примирити сім'ї  Кайдашів, хоч намагалися це робити неодноразово? Чи можливим було примирення цієї родини взагалі? Чому саме?

Поміркуйте.

1. Чи імпонують вам молоді люди, подібні до Карпа і Мотрі? А люди, чимось подібні до Лавріна і Мелашки? Кого з них ви хотіли б мати своїми знайомими, сусідами, родичами, а кого — ні? Чому?
2. На основі яких рис характеру громада вибрала Карпа десяцьким? Як про цей вибір сказано на сторінках повісті?
3. Чому, на вашу думку, Мотря вирішила за краще відсидіти два дні в сільській в'язниці, але не вибачатися перед свекрухою, а Карпо перепросив матір, щоб не бути покараним громадою фізично?
4. Визначіть експозицію, зав'язку, кульмінацію та розв'язку повісті.
5. Знайдіть і прочитайте наприкінці повісті абзац, що починається словами «Не чорна хмара з синього моря наступала...». З якою метою Нечуй-Левицький використав цей фольклорний паралелізм, характерний для дум та історичних пісень? З якою метою у цьому уривку автор акцентує увагу на одязі персонажів? Що нового ми довідуємося про Мотрю, Мелашку і стару Кайдашиху на основі їхнього зовнішнього вигляду? Чому ці художні деталі дуже важливі для розкриття характерів персонажів?

7.   Закріплення знань студентів: усне фронтальне опитування за лекцією

 Виберіть один правильний варіант відповіді:

1. «Кайдашева сім'я» —це:
а)   історичний роман;    
б)   соціально-побутова повість;   
в)   пригодницька повість;
г)    соціально-філософська повість.

2. «Нечуй-Левицький темі інтелігенції присвятив твори:
а)    «Микола Джеря» і «Кайдашева сім'я»;
б)    «Князь Єремія Вишневецький» і «Гетьман Іван Виговський»;
в)    «Дві московки» і «Бурлачка»;
г)    «Хмари» і «Над Чорним морем».

3.    Нечуя-Левицького «колосальним, всеобіймаючим оком» України назвав:
а)    Олександр Білецький;    
б)    Іван Франко;
в)    Володимир Панченко;
г)    Максим Рильський.

4.    Портретна характеристика: «Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи...» стосується персонажа:

а)    Карпа;                         в) Мелашки;
б)    Лавріна;                       г) Потоцького.

5.    «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне...» — сказано про героїню:
а)    Мотрю;    в) Кайдашиху;
б)    Світайлиху;    г) Гризельду.

                                                  II.    Виберіть два чи більше правильних варіантів відповідей:

1.    Нечуй-Левицький працював у жанрі:
а)    поезії;                   г) драматургії;
б)    прози;                   ґ) художнього перекладу.
в)    публіцистики;

2.    Персонажами повісті «Кайдашева сім'я» є:

а)    Микола Джеря;                      г) Лаврін і Карпо;
б)    Омелько і Маруся;                ґ) баба Палажка і баба Параска.
в)    Мотря і Мелашка;

3.    У повісті «Кайдашева сім'я» порушено проблеми:

а)    соціальні;                            г) побутові;
б)    морально-етичні;                  ґ) політичні.
в)    національні;

    
8.   Коментар роботи студентів   
Аналіз відповідей, виставлення оцінок

9. Підсумок заняття

Письмово доведіть або спростуйте тезу:

«Ставлення чоловіка до одруження цілком закономірне, воно відповідає статусу сім'ї в патріархальному суспільстві: одружений чоловік, стаючи головою сім'ї, має право претендувати на владу в громаді, оскільки саме сім'я засвідчує його перехід від безтурботного парубоцтва до поміркованої і відповідальної поведінки. Однак старосвітська українська патріархальна сім'я не має сильної чоловічої влади. Рівноправність, а часто верховодство жінки в українській сім'ї — червона нитка в прозі Нечуя-Левицького» (Ніла Зборовська).

10. Домашнє завдання    
Підготувати довідковий матеріал про П.Мирного    

Надіслала викладач будівельного технікуму транспортного будівництва Ясинуватський Муравльова Оксана Володимирівна, Донецька обл., м. Ясинувата

_{Планування уроків з української літератури онлайн, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання з української літератури 10 класу скачати}