Конспект уроку до предмету Біологія, 9 клас
Тема: «Стать. Статеві ознаки. Визначення статі»

Мета:
прослідкувати еволюцію статевого розмноження в природі; вивчити особливості статевої системи, дослідити взаємозв'язок будови і виконуваних функцій;
розвивати комунікативні якості, навички самостійної роботи, розвивати логічне мислення, уміння виділяти головне, порівнювати, аналізувати, складати схеми, конспекти;
здійснити статеве та моральне виховання учнів.

Обладнання: таблиці; "Статеві клітини", "Гаметогенез", "Мейоз", "Еволюція статевого розмноження"

Тип уроку. Комбінований.

Форми роботи на уроці: пояснення , бесіда, робота з підручником , самостійне складання таблиць , робота в парах, словникова робота.
Основні поняття і терміни: гормони, матка, прогестерон, сім'яні міхурці, передміхурова залоза, куперова залоза, яєчко, яєчники, тестостерон, маткова труба, естроген.

1. Організаційний момент

2. Активізація опорних знань учнів
а) Словникова робота
(Два   учні   записують   на  дошці,   окремо,   терміни   попереднього уроку, потім міняються місцями і дають визначення термінам.)

б) індивідуальне опитування
Доведіть, що будова статевих клітин відповідає їх функції.
Порівняйте стадії ово- та сперматогенезу. Назвіть спільні та відмінні риси цих процесів і поясніть їх причину.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів
У індусів є оповідання про слона та чотирьох сліпих. Кожен з них бажав дізнатися, який з себе слон. Але один мацав лише хобот, другий - ногу, третій - намагався охопити величезний живіт слона, а четвертий ухопив його за хвіст. Звичайно, у кожного з них склалася своєрідна уява про вигляд слона. Той, хто тримався за хобот, порівнював тварину з канатом. Другий твердив, що слон - колона будови. Третій знайшов, що слон схожий з бочкою. Четвертий був переконаний, що слон нагадує змію.

III. Вивчення нового матеріалу:
Розповідь учителя з елементами бесіди : «Розвиток статевої системи людини»
 Бесіда-розповідь за таблицею «Будова жіночої статевої системи»

Репродуктивними органами жінки є молочні залози та зовнішні й внут­рішні статеві органи.
Молочні залози — парний орган, який складається з 15-20 залозистих часточок, у яких після пологів починає вироблятися спеціальний секрет — грудне молоко.

До зовнішніх статевих органів жінки належать: великі соромітні губи, утворені двома складками шкіри; малі соромітні губи, які розташовані всередині великих і вкриті слизовою оболонкою. Між малими соромітними губами розміщується клітор — орган статевого чуття. Нижче від клітора міс­титься зовнішній отвір сечівника -уретри. У жінки сечівник проходить ок­ремо від статевих шляхів і має власний отвір. Ще нижче розміщений піхви, який є межею між зовнішніми та внутрішніми статевими органами. У дівчат він прикритий дівочою плівкою — своєрідним виростом слизової оболонки, що захищає внутрішні статеві органи від інфекцій.

Внутрішні статеві органи жінки містяться в порожнині таза. До них належать: піхва, матка, яєчники та маткові труби.

Піхва — це порожнистий м'язовий орган завдовжки 7-9 см. Зверху вона обіймає шийку матки й утворює склепіння, а знизу переходить у соромітну щілину.

М'язовий шар піхви дуже розвинений і робить її рельєф наче «гоф­рованим» за рахунок великої кількості складок. Завдяки їм піхва здатна знач­но розтягуватися, що дуже важливо під час народження дитини. її внутрішня поверхня вистелена слизовою оболонкою.

Матка — непарний порожнистий м'язовий орган завдовжки 6-8 см, у якому розрізняють тіло та шийку. Вона міститься в тазовій порожнині. її головна функція — забезпечення розвитку зародка та виштовхування плоду підчас пологів. За вагітності величина й форма матки змінюються внаслідок потовщення м'язових волокон. Після пологів вона поступово зменшується до попередніх розмірів. Слизова оболонка матки періодично змінюється відповідно до фаз менструального циклу.

Яєчник –  парна жіноча статева залоза масою 6-8 г, розміщена по обидва боки від матки. Він належить до залоз змішаної секреції: як залоза внутрішньої секреції — виробляє під контролем гіпоталамуса й гіпофіза гормони, що регулюють процеси дозрівання яйцеклітини, запліднення, розвиток плоду в матці, період вагітності, полога та зумовлюють вторинні жіночі статеві ознаки (розвиток молочних залоз, оволосіння тіла за жіночим типом, жіночий голос); як залоза зовнішньої секреції — забезпечує утворення жіночих статевих клітин — яйцеклітин.

Новонароджена дівчинка вже має більше мільйона первинних яйцеклітин (овоцитів). Усі вони занурені в особливі міхурці з рідиною — фолікули (з латин, мішечок,). Дві третини яйцеклітин гинуть ще до того, як дівчинка досягне періоду статевого дозрівання, а всього протягом життя в жінки дозріває 400-500 яйцеклітин. Коли відбувається статеве дозрівання дівчинки, вона стає дівчиною, оскільки в її організмі починають утворюватися зрілі яйцеклітини.
На розрізі яєчника можна побачити дозрілі й недозрілі фолікули, у яких, неначе в «інкубаторі», дозрівають яйцеклітини. Дозрілий фолікул із дозрілою яйцеклітиною називається граафовим міхурцем на честь голландського анатома й фізіолога Реньє Граафа.

Маткові труби розташовані по одній з обох боків матки і являють собою трубки завдовжки 9-11 см, які мають слизовий та м'язовий шари. По них яйцеклітина, що виходить з яєчника, потрапляє в матку, у вищих тварин і людини яйцеклітина — це велика (приблизно 100 мкм) клітина, нездатна (на відміну від сперматозоїда) самостійно рухатися. У ній міститься багато запасів поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів), необхідних для розвитку зародка.

3.Учні одночасно за розповіддю вчителя  заповнюють таблицю зошитах
      Будова жіночої статевої системи
 
органи    характеристика    функції      
              
Процес утворення й дозрівання яйцеклітини називається овогенезом (з латин, яйце). Овогенез відбувається шляхом мейозу.
Яйцеклітини дозрівають у яєчнику, і цей процес у жіночому організмі починається ще до народження. Під час дозрівання плоду первинні статеві клітини діляться шляхом мітозу, утворюючи багато клітин, які називаються овогоніями. Вони також діляться, унаслідок чого й утворюються овоцити першого порядку. На такому етапі вони перебувають від народження дівчинки до її статевого дозрівання. Тоді розпочинається наступний етап дозрівання яйцеклітин, який відбувається шляхом мейозу.

Перший поділ мейозу супроводжується нерівномірним поділом цитоплазми, унаслідок чого з овоциту першого порядку утворюється велика клітина — овоцит другого порядку та маленька клітина, що називається першим полярним тільцем.

Після другого поділу мейозу утворюється дозріла яйцеклітина з гаплоїдним набором хромосом, здатна до запліднення, а також — друге полярне тільце. Полярні тільця не відіграють ніякої ролі в овогенезі й невдовзі руйнуються.

Овогенез починається ще задовго до народження дитини й повністю закінчується після виходу яйцеклітини з граафового міхурця в маткових трубах.
Робота в парах. Гра «Ти – мені, я – тобі»;
Розповідь за таблицею «Будова чоловічої статевої системи»;

Функції чоловічої статевої системи — це утворення чоловічих статевих клітин і забезпечення їхнього надходження до внутрішніх статевих органів жінки, у яких відбувається процес запліднення. Чоловічі статеві органи  складаються з:
• внутрішніх статевих органів — яєчок із придатками, сім'явиносних проток, сім'яних міхурців, передміхурової залози та сечівника;
• зовнішніх статевих органів — мошонки (калитки) і статевого члена.

Яєчко  — парна чоловіча статева залоза змішаної секреції, що виробляє чоловічі статеві клітини — сперматозоїди, або сперматозоони (зов-нішньосекреторна функція), та чоловічий статевий гормон тестостерон (внут-рішньосекреторна функція). Яєчки розміщені в шкірно-м'язовому мішечку — мошонці. У плоду вони формуються в черевній порожнині й відразу ж після народження або протягом 1-2 тижнів опускаються в мошонку. Якщо це не відбулося, батькам дитини треба звернутися до лікаря.

Яєчко — це утвір овальної форми об'ємом 15-25 см3 і масою 20-30 г. Зовні воно вкрите сімома оболонками. Цей комплекс оболонок має велике біологічне значення, бо слугує збереженню певної сталої температури яєчка, потрібної для утворення сперматозоїдів, які можуть повноцінно розвиватися лише за температури на 2-3 °С нижчої від температури внутрішніх органів. Тому чоловікам не бажано носити надто щільну білизну, часто приймати гарячу ванну.
Кожне яєчко складається приблизно з тисячі звивистих сім'яних канальців загальною довжиною до 300-400 м. При статевому дозріванні в сім'яних канальцях яєчок починають утворюватися сперматозоїди. З яєчок вони надходять до придатків, де відбувається їхнє дозрівання впродовж 80 діб.

Придаток яєчка — це згорнута спіраллю трубка (у розгорнутому вигляді її довжина становить майже 6 м), що проходить по задній частині яєчка. Від кожного придатка починається сім'явиносна протока. Наприкінці вони з'єднуються з протоками сім'яних міхурців і відкриваються в сечівник. Саме тут сечовий шлях об'єднується зі статевим (звідси й назва — сечостатева система). Секрети придаткових статевих залоз разом із сперматозоїдами утворюють сперму.
Сім'яні міхурці -- парні залози, секрет яких забезпечує сперматозоїди поживними речовинами, а також підтримує їхню рухливість.

Передміхурова залоза (простата) непарний орган, який розташований під сечовим міхуром і охоплює верхню частину сечівника. Вона виділяє секрет слаболужної реакції та біологічно активні речовини, що змішуються зі спермою. Проходячи по сім'явиносній протоці, секрет простати нейтралізує кисле середовище в сечівнику й стимулює рухливість сперматозоїдів. Сечівник у чоловіків водночас є шляхом, по якому відбувається виділення сечі із сечового міхура та виділення сперми. М'язи простати при скороченні перетискають сечівник, унаслідок чого не відбувається змішування сечі зі спермою. Скорочення м'язів простати забезпечує також процес сім'яви­порскування.

Статевий член (латин, репіч)  складається з тіла та головки, утворений печеристими (губчастими) тілами.

Головку статевого члена вкриває складка шкіри — крайня плоть.

Іноді трапляються випадки зрощення крайньої плоті з головкою. У цьому разі потрібно звернутися до лікаря-уролога.

У деяких народів, які сповідують певну релігію (іудаїзм, мусульманство), з прадавніх часів існує обряд обрізання крайньої плоті.

Сперматозоїди (з грец. сім'я та життя) — дозрілі гаплоїдні чоловічі статеві клітини. Уперше їх відкрив у спермі ссавців у 1677 р. видатний нідерландський природознавець Антоні ван Левенгук. А термін «сперма­тозоїд» у 1827 р. запропонував естонський вчений Карл Бер. На відміну від жіночого, у чоловічому організмі статеві клітини починають утворюватися лише з періоду статевого дозрівання (12-15 років), а припиняється цей процес після 65-70 років.

Сперматозоїди утворюються в результаті процесу сперматогенезу, який триває до 80 діб.

Дозрілі сперматозоїди потрапляють у розширену кінцеву частину сім'явиносних протоків, де змішуються із сім'яною рідиною, утворюючи сперму. Сім'яна рідина складається із секретів епітелію звивистих канальців, сім'яних міхурців і простати. За один статевий акт виділяється 2-4 мл сперми.

4.Учні  одночасно за розповіддю вчителя заповнюють таблицю в зошитах
Будова чоловічої статевої системи
 
органи    характеристика    функції      
              

Гра "Викресли зайве".
а)яєчко, сім’яні міхурці, простата, сперматозоїди, придаток  яєчка;
б)яєчники, яйцеклітина , сперматогенез, овогенез.

3)  Самостійна робота з текстом § 51 - 52, запис в словник  термінів:
гормони, матка, прогестерон, сім'яні міхурці, передміхурова залоза, куперова залоза, яєчко, яєчники, тестостерон, маткова труба, естроген.

IV. Узагальнення знань учнів:
Заповнити таблицю:
 

V. Домашнє завдання: §51 – 52,
Поясніть біологічні механізми ово-  і  спермогенезу.


Надіслано вчителем міжнародного ліцею „Гранд” Івановою Н.С.