Конспект уроку економіки 10 класу
Тема. Потреби споживача та закономірності його економічної поведінки.

Мета: з’ясувати, що таке корисність товарів і послуг, якою може бути поведінка споживача на ринку, споживацькі оцінки корисності, у чому полягає закон спадної граничної корисності; сприяти формуванню логічності та послідовності викладення своєї думки, виховувати економічне мислення та розвивати допитливість і самостійність.

Обладнання: роздавальний матеріал, комп’ютер, підручники, інформація зі списком літератури, слайди.
Базові поняття та терміни: корисність, гранична корисність, точка насичення, закон спадної граничної корисності.
Тип уроку: комбінований.

Хід уроку
I. Організаційний етап

II. Перевірка домашнього завдання
- Бесіда

1. Що таке потреба?
2. Як можна задовольнити потребу?
3. Які існують види потреб?
4. Що таке товари-компліменти та товари-субститути?

III. Актуалізація опорних знань
- Мотивація
- Слово вчителя

Так чи інакше, але всі ми змушені ходити по магазинах і здійснювати певні покупки. Однак, один віддасть перевагу печиву, другий – йогурту, а третій – яблукам. Що нас при цьому об’єднує?  Перед усіма завжди стоїть три питання:

1) Що купити?
2) Скільки коштує?
3) Чи вистачить грошей, щоб зробити покупку?

IV. Вивчення нового матеріалу
1. Основні закономірності економічної поведінки споживача:

- Розповідь учителя

У мікроекономіці склалися два підходи до пояснення поведінки споживача, кардиналістський, або кількісний, та ординалістський, або порядковий. Кардиналістська версія поведінки споживача ґрунтується на теорії граничної корисності і виходить з припущення, що корисність може мати кількісний вимір, визначатися функціонально. Ординалістська версія поведінки споживача відкидає необхідність кількісного вимірювання корисності і передбачає лише порядкове ранжирування споживачем множини споживчих наборів. В основі ординалістського підходу лежать наступні припущення (аксіоми уподобань):

■    аксіома порівнянності: людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший.

■    аксіома транзитивності: споживач встановлює певний порядок уподобань, - якщо набір благ А привабливіший, ніж набір В, а набір В привабливіший, ніж набір С , то набір А буде привабливішим також і за набір С.

■    аксіома ненасичуваності: споживач завжди віддає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.

2. Корисність та пов’язані з ним поняття
- Розповідь учителя

Метою споживання товарів та послуг є задоволення потреб людини. Корисність - це задоволення, яке отримує людина від споживання. Мета споживача полягає в отриманні якомога більшого задоволення від споживання певного набору благ, тобто у максимізації корисності.

Сукупна корисність (TU) - це загальна сума задоволення від споживання благ. Може бути представлена функцією, що показує залежність
корисності від кількості споживаних благ: TU = f (X, Y) або TU = f (X) для випадку споживання одного блага. Одиницею вимірювання корисності є ютиль. Точка насичення – це точка, у якій споживач перестає розглядати додаткове споживче благо як таке, що приносить йому користь.

Гранична корисність (MU) - це додаткова корисність, одержана від споживання додаткової одиниці блага, або приріст сукупної корисності. Граничні корисності благ є частковими похідними функції сукупної корисності, або для випадку одного блага: MUX=ΔTUX/ΔX

Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) твердить, що величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення у точці повного насичення потреби. Він стосується абсолютної більшості благ, але має виключення: деякі блага (антикваріат, колекціонування), а також антиблага (алкоголь та наркотики для залежних від них осіб) зі збільшенням споживання мають зростаючу граничну корисність.

Закон зростаючої сукупної корисності полягає у тому, що з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зростає. Динаміка сукупної корисності визначається динамікою граничної корисності, тому сукупна корисність зі збільшенням споживання зростає, але спадним темпом. Сукупна корисність досягає максимуму за нульового значення граничної корисності. Кут нахилу кривої сукупної корисності показує величину граничної корисності.
Набір товарів, який купує споживач, називається ринковим споживчим кошиком. Сукупна корисність ринкового кошика утворюється додаванням значень граничної корисності кожної одиниці товарів.

Вибравши споживчий кошик певного рівня корисності, споживач може змінювати набір товарів у ньому, не змінюючи рівня сукупної корисності. Пропорції заміни одного товару іншим показує гранична норма заміни благ - це кількість одного блага, від якої споживач змушений відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого блага. Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:
 MRSXY = -∆Y /∆X = -MUX / MUY .

3. Крива байдужості, її властивості
- Розповідь учителя
Крива байдужості - це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той самий рівень корисності. Карта байдужості - це сукупність кривих байдужості, кожна з яких представляє інший рівень корисності. Зона субституції (заміни) - це відрізок кривої байдужості, де можлива заміна товарів у кошику.

Властивості кривих байдужості: криві байдужості не можуть перетинатися; криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам благ з вищим рівнем корисності; криві байдужості для абсолютної більшості благ мають від'ємний нахил, є спадними; в міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється, а значення граничної норми заміни зменшується.

Форма кривих байдужості визначається уподобаннями споживача і залежить від ступеня замінності благ у споживанні. Для абсолютної більшості благ криві байдужості є монотонно спадними.

V. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу
- Розв’язання задач

Задача 1. На основі наведених даних:
Кількість тістечок, шт.    0    1    2    3    4    5    6    7
Сукупна корисність, ютилів    0    5    9    12    14    15    15    14

1) визначте граничну корисність третього тістечка;
2) побудуйте графіки сукупної та граничної корисності;
3) за якого значення граничної корисності споживач отримує максимум сукупної корисності?

- Графоаналітична вправа
Зобразіть криві байдужості для споживача, який споживає кожну з наступних пар товарів за таких умов:

1) чай та кава – досконалі замінники і дають однакове задоволення споживачу;

2) на склянку чаю споживач завжди додає дві ложечки цукру, а в іншому випадку він взагалі відмовиться від нього;

3) споживачу завжди потрібні права і ліва рукавички.

VI. Домашнє завдання
Опрацювати підручник.

Задача 1. Учениця споживає груші та яблука. Представлені в таблиці споживчі кошики є байдужими для неї, вони всі мають однакову корисність.
Споживчі кошики    A    B    C    D
Кількість груш, кг    5    3    2    1
Кількість яблук, кг    1    2    3    5

1) На основі наведених даних побудуйте криву байдужості, відклавши кількість груш на вертикальній осі, а кількість яблук – на горизонтальній.
2) Визначте граничну норму заміни гру яблуками та її динаміку, якщо учениця послідовно змінює уподобання щодо споживчих кошиків від А до D.

VII. Підбиття підсумків уроку
- Заключне слово учителя

Задовольняючи свої потреби, людина керується суб’єктивними оцінками споживчих благ. В економіці, де звичайним є насичення ринку споживчими благами, діє правило зменшення граничного споживчого блага.

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" Биковим Д.Я.