Конспект до предмету Етика 8 клас
Тема: Модель прийняття морального рішення
Надіслано Третяк Н.О..

Т е м а у р о к у: «Модель прийняття морального рішення»
Мета:
●сформувати в учнів розуміння сутності поняття морального вибору
●розвивати пізнавальні інтереси в учнів;
●вміння, приймати рішення, аналізувати, робити висновки;
●підштовхнути до осмислення та прийняття моральних засад та рішень.

Обладнання: комп’ютер, підручники, слайди.
Тип уроку: комбінований.
Х і д у р о к у:
І. Привітання (3 хв) – настрій на позитив
Маля ще тільки починає тупотіти ніжками, а світ уже ставить перед ним вибір: дружити з тим, хто може захистити тебе, чи з тим, хто потребує твого захисту. Пристати до гурту, який знущається над беззахисною тваринкою, чи виступити проти цього гурту. Сказати, хто «автор» того негарного вчинку і, ніби стати зрадником, чи змовчати, і в своїх же очах стати боягузом, який побоявся сказати правду... Підглянути в «шпаргалку» і скласти відмінно екзамен чи одержати чесно трійку і залишитися без стипендії... Взяти на себе додаткову ношу в роботі і не мати вільної години для себе особисто чи знехтувати інтересами колективу, справою, якій міг би прислужитися, зате жити спокійно...
ІІ. Релаксація (1 хв) – після серйозного веселе
І ще мораль, яка не старіє: "З грошима і Стецько шанується як розумна людина, а він, по правді – Стецько».
ІІІ. Нова тема (20 хв) – опорний конспект для учнів, використання демонстраційного матеріалу
Сьогодні ми будемо говорити про моральний вибір, про те, як прийняти правильне рішення, які питання перед собою ставити та як покращити свої навички прийняття рішення.
П л а н у р о к у:
1.Поняття морального вибору.
Моральний вибір — це усвідомлене віддання переваги людиною тому чи іншому варіанту поведінки відповідно до особистих або суспільних моральних настанов.
З самого початку свого життя ми всі приймаємо якісь рішення та робимо якийсь вибір. З самого дитинства ми вибираємо собі друзів потім школу, спортивну секцію, дівчину, куди піти навчитися. З тим як ми дорослішаємо нам доводить приймати все більше рішень, які впливають на наше життя та життя оточуючих. Інколи зробити якийсь вибір чи прийняти рішення буває досить важко. Ти вагаєшся і не знаєш як буде краще. У голові виникає безліч думок, які змушують тебе знову і знову аналізувати ситуацію.
Зробити найкращий вибір в будь-якій ситуації не завжди легко, тому що у кожного рішення може бути свій власний набір запитань та проблем, наприклад, я приймаю таке рішення, тому що це найзручніша річ, яку можна зробити, чи найлегша річ? Це морально правильний вибір? Це рішення має значення для мене? (Повинно мати!!!) Чи це рішення принесе найменше шкоди? Чи принесе цей вибір найбільше користі? Це рішення правильне для мене? Які наслідки цього вибору?
Дуже багато важливих речей, щоб їх розглянути і тому ти даєш собі час, щоб добре продумати всі варіанти.
Деякі рішення буває важче прийняти ніж інші – вони потребують більшого дослідження і мають більш серйозні наслідки, якщо ти розумієш про що я! Не дивлячись яка ситуація і незважаючи на наслідки, ми можемо собі допомогти прийняти найкраще рішення, якщо ми розглянемо деякі прості кроки.
2. Як я можу покращити свої навички прийняття рішень?
Цей процес виглядає десь так…
Ти опиняєшся у якійсь ситуації… , всі ми будемо реагувати на нашу ситуацію по різному , і наслідки нашої реакції формують наше рішення та вибір. Часто ми безпорадні для того, щоб керувати багатьма із ситуацій, в яких ми опиняємося. Ми стикаємося з прийняттям рішення, знаючи, що наслідки, нашого вибору можуть бути небажаними, незважаючи на те, що ми робимо.
СИТУАЦІЯ+ ТВОЯ РЕАКЦІЯ=НАСЛІДКИ
Тому не розгублюйся, це тобі точно на користь не піде. Спокійний погляд на проблему часто робить прийняття рішенні наполовину простішим.
Під час прийняття рішень пройди наступні кроки:
-Ясно уяви та зрозумій проблему, яку ти розглядаєш.
- Знайди свій найважливіший пункт в заключному рішенні, чого ти очікуєш від цього вибору та на які результати розраховуєш, на що ти найбільше спираєшся перед прийняттям рішення. Зроби на папері два стовпчики . І в стовпчиках «ЗА» і «ПРОТИ» перерахуй всі плюси та мінуси твого рішення, які ти тільки зможеш уявити.
- Ретельно досліджуй кожну свою думку і аналізуй, як вона зачіпає конкретну ситуацію.
- Підводь лінію під своїми думками.
- Прийми заключне рішення. Скаже про це і приступай до дій.
- Розглянь своє рішення через декілька днів чи тижнів. В тебе відбулися зміни в намірах? Чому? Запиши свої доводи «ЗА» і «ПРОТИ» знову.
Інформація, яка допоможе тобі у прийнятті важливих рішень.
- Поговори про це з кимось, порадься з батьками, це надасть тобі впевненості та дасть змогу подивитися на проблему з іншої точки зору.
- Спробуй прислухатися до своєї інтуїції та своїх почуттів. Інколи наші почуття можуть затьмарити наші роздуми в конкретних ситуаціях, але вони є важливими, тому що ми повинні прислухатися до нашої інтуїції та почуттів. Рішення яке базується лише на фактах може бути безсердечним та антигуманістичним. Відчуття балансу у всьому цьому дуже важливе.
- Дай собі відпочинок. І не свари себе за можливо неправильний вибір – ми робимо те, що вважаємо найліпшим у даний час. У майбутньому ми можемо змінити свою думку, тому що ми можемо отримати нову інформацію, стосовно конкретної ситуації, яка представить нам проблему у новому світлі. Якщо б ми мали ці знання з самого початку то і наше рішення було б зовсім інше.
- Знай, що ні один з нас не ідеал, і всі ми можемо робити помилки, на яких ми вчимося. Якщо б всі робили правильний вибір у житті то все було б прекрасно і не було ніякої причини вчитися, тому що всі будуть впевнені, що вони все зробили правильно. Правда? Факт в тому, що більшість людей роблять помилки і всі ми вчимося протягом всього нашого життя.
- Не ховай голову в пісок, коли потрібно прийняти рішення. Це тобі не допоможе. Не шукай собі виправдань, на зразок, що ти не можеш прийняти правильне рішення. Рішення повинні бути прийняті і вибір зроблений.
Ти повинен стояти твердо і тверезо дивитися на проблему та шукати шляхи її вирішення. Пройди всі кроки. Вивчи ретельно проблему і зроби свій вибір. І знаєш що?… Життя триває так чи інакше. Прийми це сьогодні і ти будеш відчувати себе набагато краще!
3. Проблема морального вибору і свободи особистості.
Важливою умовою моральної діяльності індивіда є його свобода, можливість морального самовизначення. Без цього не може йти мова про моральність як особливий механізм регуляції людських відносин.
Однак очевидно, що людина з усіх боків оточена безліччю необхідностей: вона підпорядкована фізичним та соціальним законам того конкретного суспільства, в якому живе, його нормам і правилам, стереотипам поведінки, традиціям і ритуалам, а також вона не може не враховувати економічну необхідність. Отже, виникає запитання: чи вільна людина у своїх діях?
В історії філософії питання свободи трактувалося по-різному. Стоїки, Спіноза, Гегель розуміли свободу як пізнану необхідність: людина повинна пізнати зовнішню необхідність як єдиний можливий варіант, тобто підкоритися необхідності, як камінь, який підкоряється силі тяжіння і завжди падає униз. Пізнання необхідності в її різноманітних проявах дрке важливе, тому що людина, яка не знає стану речей, яка перебуває у полоні ілюзій, не може вважатися вільною. Але це однобічний гносеологічний погляд на людину. У філософії марксизму (справжнього, а не перекрученого пізнішими ідеологами) доведено, що «пізнана необхідність» зовсім не вичерпує уявлення про свободу.
Отже, вже філософська думка XIX ст. стверджує, що пізнання необхідності є лише умовою людської свободи і не вичерпує її суті, пізнання необхідно людині на практиці саме для того, щоб звільнитися від рабської залежності від речей і явищ, визначити свій особистий рух шляхом добра і зла. Свобода є здатністю людини діяти згідно зі своїми інтересами і цілями, спираючись на пізнану необхідність. У повсякденній практичній діяльності люди зустрічаються не з абстрактною необхідністю як такою, а з її конкретним втіленням у вигляді реально існуючих умов. Отже, свобода не абсолютна, а відносна, тому реалізується в житті шляхом вибору конкретного плану дій.
Специфіка етичного аспекту свободи полягає в тому, що людина має справу не з прямим відбиттям об'єктивної необхідності в явищах і процесах природи та суспільства, а з нормами, які регулюють її поведінку. В імперативному характері норм суспільної моралі визначається моральна необхідність. Треба відзначити, що не завжди моральна необхідність адекватна соціальній необхідності. Вбивство людини, яке за своєю суттю аморальне, під час вітчизняної війни освячується як вбивство ворога Батьківщини. Отже, «усвідомлена необхідність» розкриває істинний сенс знаходження людиною свободи дії — свободи реалізовувати свої наміри, досягати власної мети, при цьому використовуючи відповідні та необхідні засоби та методи.
Можна виділити деякі умови, що сприяють людині діяти з відчуттям того, що вона вільна та моральна. По-перше, для реалізації свободи мають бути відсутніми зовнішній примус та заборона. Будь-які примусові вияви людської активності як такі можуть бути оцінені як аморальні. По-друге, для того, щоб моральний вибір відбувся, необхідні рефлексія, спроможність побачити всі існуючі варіанти і зупинитись лише на одному з них.
Крім того, істинно вільний вибір може здійснитися лише тоді, коли у людини є орієнтири — цінності, ідеали. Уявлення, цінності, ціннісні орієнтації — категорії, що складають зміст моральної свідомості, яка, насамперед, має продовження у моральній діяльності людини.
Отже, моральну свободу можна показати як діалектичну єдність моральної необхідності та суб'єктивної добровільності поведінки, як здатність людини тримати владу над своїми вчинками. Моральна необхідність, власне, є сукупністю вимог, які висуває моральна система до людської діяльності, але саме знання цих вимог, тобто знання моральної необхідності, не гарантує моральної діяльності. Виходячи з цього, моральна свобода — є можливістю і спроможністю людини визначати та реалізовувати свою моральну позицію, яка б забезпечувала досягнення мети. Діяльність можна кваліфікувати як моральну тоді, коли вона базується на вільному виборі в колі протистояння добра і зла.
Моральний вибір є також обов'язковою умовою реалізації моральної свободи. Саме проблема морального вибору дає можливість розкрити динамічну сторону моралі, побачити, як норми, принципи, моральні цінності та оцінки насправді діють у суспільних відносинах.
Необхідність морального вибору виявляється тоді, коли обставини примушують людину прийняти лише одне рішення за наявності кількох, причому, кожне може бути оцінено з позицій добра та зла. Крім цього, повинні враховуватись як об'єктивні умови, так і суб'єктивні чинники та ситуація вибору. Саме прийняття рішення не завершує акт вибору, продовженням його слркить вибір засобів реалізації рішення, його практичне здійснення і оцінка результату.
До об'єктивних умов морального вибору належить наявність варіантів вибору поведінки. Суб'єктивні чинники включають у себе ступінь морального розвитку особистості, засвоєння особистістю норм моралі, розвинутість почуття обов'язку та совісті тощо.
Сама наявність об'єктивних обставин та суб'єктивних моментів ставить питання про свободу людини у своєму моральному виборі. Фаталістична позиція з даного питання вважає вибір фікцією, бо він зумовлений об'єктивними обставинами, а рішення приймається під тиском об'єктивної необхідності. Релятивістська позиція, навпаки, підкреслює абсолютну свободу людини у своєму виборі, що не обмежений жодними обставинами.
Об'єктивний бік свободи вибору це наявність варіантів поведінки особистості; суб'єктивний — можливість здійснювати вчинки за внутрішніми переконаннями. Суб'єктивна свобода передбачає також і дію моральної необхідності, яка є саме суб'єктивно усвідомленою потребою людини діяти відповідно до вимог моралі. Отже, об'єктивні обставини дають можливість людині обирати моральний вчинок чи позамо-ральний, а в силу своєї моральної позиції вона віддає перевагу першому варіанту. Оскільки боротьба мотивів тут відсутня, складається враження, що людина не робить ніякого вибору, хоча об'єктивно він присутній. Отже, наявність або відсут­ність боротьби мотивів характеризує лише форму морального вибору, а не його сутність.
Можна зробити висновок, що моральний вибір характеризується: наявністю об'єктивних умов, що орієнтують на різні варіанти поведінки; можливістю оцінки цих варіантів з позиції добра чи зла; моральною необхідністю, тобто обумовленістю поведінки людини діючими в суспільстві моральними нормами і цінностями. Моральний вибір — це усвідомлене віддання переваги людиною тому чи іншому варіанту поведінки відповідно до особистих або суспільних моральних настанов.
Кожний вибір залежить від тих цілей, які постають перед людиною, групою або суспільством. Діапазон цілей, що визначають зміст вибору, досить широкий. Реальні цілі, які обирає людина, не завжди мають власне моральний характер, але вони завжди включають моральний аспект. Наприклад, мета забезпечити собі матеріальний добробут — досить істотна, і дуже складно дати їй моральну оцінку. Моральний аспект виявляється, коли сама мета конкретизується: збільшення ма­теріального достатку будь-якою ціною або чесно заробляючи.
Моральний аспект виявляється в тому, для чого саме людині потрібно вирішити цю проблему. Досягнення максимального матеріального добробуту може сприяти розширенню можливостей творчості або наукових досліджень. Але можна прагнути багатства тільки для задоволення особистих амбіцій, демонстрації своєї влади тощо. Слід зауважити, що людина завжди робить вибір самостійно. Не можна вибрати за людину її мету. Запропонована другою людиною мета тільки тоді органічно вписується в поведінку особи, коли остання внутрішньо погоджується з нею, дає санкцію її вільним рішенням.
Окрім вибору мети перед людиною стоїть завдання вибору засобів її реалізації. Засоби можуть бути різноманітні. Досягнення мети передбачає наявність різних шляхів, і проблема полягає в тому, щоб обрані засоби не викривлювали поставленої мети. Неправильно обрані засоби можуть докорінно змінити первісну мету. Проблема стоїть особливо гостро тоді, коли первісно визначена мета моральна та благородна. Для досягнення такої мети повинні бути обрані й достатньо досконалі морально виправдані засоби, інакше результатом може стати не добро, а зло.
Для того, щоб вибір вчинку, тобто мети й відповідного їй рішення, був найбільш ефективним з практичного та морального боків, людина повинна знати всі варіанти можливих дій, завдяки чому зможе визначити найкращий з її точки зору.
Відсутність достатньої інформації для прийняття рішення може підштовхнути людину до необміркованих дій, коли в ім'я обов'язку чи ідеалу вона не враховує деякі обставини та наслідки своїх вчинків. Це тип авантюрної поведінки, він нерідко пов'язаний з виявами індивідуалізму, честолюбства, безвідповідальністю, прагненням виділитися.
Інший тип поведінки характеризується повною відмовою від рішучих дій, тому що людина боїться помилитися. Але слід враховувати, що сама відмова від вибору є однією з форм вибору, до того ж не найкращою.
Характер деякого роду діяльності, наприклад правоохоронної, пов'язаний з досить нестандартними ситуаціями, що значно загострюють проблему вибору. Ще Аристотель у своїй роботі «Нікомахова етика» підкреслював наявність цієї проблеми. Він виділив дії суб'єкта «через невідання» та «у невіданні». Дія «у невіданні» — коли людина свідомо обирає незнання. Наприклад, слідчий усвідомлено відкидає усі існуючі гіпотези та обирає одну, яка йому найбільш подобається, а інші, менш вірогідні, на його погляд, він навіть не вивчає. Але може бути так, що саме ті обставини, які здалися слідчому несуттєвими, через прихований характер злочинної діяльності можуть виявитися найбільш значущими. Тобто вибір, зроблений слідчим, буде неправильним саме з його власної провини.
Дія «через невідання» має місце тоді, коли деякі обставини залишаються невідомими, але саме вони змінюють сенс вчинку незалежно від волі діючої особи. У цьому випадку варіанти поведінки лишаються прихованими незалежно від волі людини і саме тому її дії будуть мати інший сенс, ніж вона припускала.
Моральна оцінка дій буде позитивною, якщо встановлено, що вибір було зроблено правильно, але його здійсненню зашкодили об'єктивні умови або умови, які людина не могла передбачити. Негативної оцінки заслуговують помилки у виборі, викликані некомпетентністю морального рішення, недоцільністю обраних засобів.
Треба зауважити: якщо при виявленні варіантів вибору мораль необхідна для різнобічного вивчення обставин і можливостей вибору, то на етапі вибору варіанта поведінки моралі відводиться вирішальна роль.
У виборі варіанту поведінки також важливу роль відіграє мотивація: чому саме цьому вчинку віддається перевага? Чим зумовлений такий вибір? Завжди, коли йдеться про свободу вибору, є зрозумілим, що він відбувається у площині добра або зла. Але не можна ігнорувати варіант вибору між двома видами зла (покарання злочинця-рецидивіста допускає вибір між смертною карою та довічним ув'язненням). Приймаючи рішення у кожній конкретній ситуації, треба пам'ятати, що менше зло не є добро, а вся різниця полягає лише в тому, яке з негативних рішень завдасть менше шкоди суспільству з моральної точки зору.
Існує також можливість вибору між добром і добром, тобто у такому випадку йдеться про різні моральні цінності: «вищі» і «нижчі» або рівні за значенням.
Здійснюючи моральний вибір, людина свідомо віддає перевагу певній лінії поведінки, керуючись особистим уявленням про моральні цінності. Все життя людини складається з низки таких ситуацій, в яких формується як моральна особистість людини, так і її моральне оточення.
Моральний вибір означає визнання пріоритету однієї цінності над іншою. В одних випадках обгрунтування вибору та сам вибір не викликають жодних труднощів, в інших — пов'язані з гострими суперечностями між загальнолюдськими, груповими (масовими, етнічними, релігійними тощо) та індивідуальними цінностями. Ситуацію другого роду називають моральним конфліктом.

ІV. Вправа на фокус уваги (1 хв).
Які кроки необхідно пройти при прийнятті рішень?
V. Завдання для закріплення нової теми (10 хв) – питання на роздум.
1. Що означає поняття морального вибору?
2. Які існують проблеми морального вибору?
3. Чи вмієте ви приймати моральні рішення? Та чи думаєте про їх наслідки?
VІ. Домашнє завдання
Джерела:
VІІІ. Заключна частина уроку (установчий слоган – «Уранці, коли пробуджуєшся, спитай себе: «Що я маю зробити?» Увечері, перше ніж заснути: «Що я зробив?». Піфагор)
Підсумки
Виконала студентка 4 курсу, спеціальність:ФЕФ, група 11, Третяк Надія